Справа № 132/2629/25
Провадження № 33/801/275/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Рибчинський В. П.
18 березня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,
за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Л.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 409768 від 02.08.2025, водій ОСОБА_1 02 серпня 2025 о 03:15 год., порушуючи комендантську годину у Вінницькій обл., Хмільницькому р-н., с. Хомутинці, вул. Руданського, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Довгалюк Л.І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ставить питання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції з тих підстав, що судом першої інстанції справу розглянуто 24.10.2025 без участі ОСОБА_1 , оскільки останній перебував у зоні бойових дій та на даний час продовжує військову службу у в/ч НОМЕР_2 , місце розташування якої у Запорізькій області, копія оскаржуваної постанови йому не вручалась, підпис на зворотному повідомленні про отримання поштового відправлення не належить ОСОБА_1 , на час вручення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 перебував на службі у Запорізькій області.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що пропущений строк на оскарження постанови підлягає поновленню, а апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому КУпАП не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що постанова суду прийнята 24.10.2026 без участі ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Запорізькій області, переважно знаходиться у зоні бойових дій, за відсутності мобільного зв'язку та інтернету, копію оскаржуваної постанови він особисто не отримував, про оскаржувану постанову дізнався лише після накладення арешту на його банківську картку.
З огляду на зазначене, наведені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на оскарження постанови суду суд апеляційної інстанції вважає поважними та доходить висновку про поновлення строку на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409768 від 02.08.2025, водій ОСОБА_1 02 серпня 2025 о 03:15 год, порушуючи комендантську годину у Вінницькій обл., Хмільницькому р-н., с. Хомутинці, вул. Руданського, керував транспортним засобом SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції зробив на підставі доказів, які містяться у справі, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409768 від 02.08.2025 року (а.с. 2); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння відповідно до якого 02.08.2025 о 03:25 год ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя, поведінка) направлявся до КНП «Калинівська ЦРЛ» для проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння (а.с. 4); відеозапису із нагрудних камер поліцейських (а.с. 13).
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом апеляційний суд до уваги не бере, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 жодного разу не заперечив, що він керував автомобілем, більше того, повідомив працівникам поліції, що прямує в с. Радівка, де він власне і проживає.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Також суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Крім того, з досліджених відеозаписів вбачається, що працівники поліції пояснили, що вбачають у водія ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд у медичному закладі, тоді як поведінка ОСОБА_1 вказує, що він повністю усвідомлював вимогу поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, та наслідки такої відмови. При цьому, з відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 зізнався працівникам поліції в тому, що в той день він вживав наркотичні засоби.
Щодо посилань апеляційної скарги на те, що при вивчені відеозаписів, вбачається, що своїми неправомірними діями працівники патрульної поліції спровокували ОСОБА_1 до відмови останнім від проходження огляду, не заслуговують на увагу, оскільки доказів звернення зі скаргами на неправомірні дії з боку працівників поліції, в матеріалах справи відсутні. Також не вбачається будь-якого тиску з боку працівників на ОСОБА_1 із дослідженого відеозапису.
У зв'язку з відмовою водія від проходження огляду, поліцейський, діючи у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, правомірно склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, вказавши, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на необґрунтованість прийнятої у справі постанови щодо визнання апелянта винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин приходжу до висновку, що ОСОБА_1 було надано в передбаченому порядку можливість пройти перевірку на стан наркотичного сп'яніння, від якої він відмовився, що містить склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно, наявні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права, як про це зазначає апелянт у поданій апеляційній скарзі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгалюк Леся Іванівна, строк на оскарження постанови Калинівського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Довгалюк Лесі Іванівни залишити без задоволення.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду: В.П. Рибчинський