19 березня 2026 року
м. Київ
справа №620/10821/24
адміністративне провадження № К/990/46222/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №620/10821/24, за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 липня 2020 року, із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) у розмірі 4463,15 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01 березня 2018 року по 25 липня 2020 року в розмірі 128567,51 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2023 року № 1078.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- зобов'язано Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнано протиправними дії Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 липня 2020 року;
- зобов'язано Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 25 липня 2020 року, із урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та здійснити виплату такої індексації, з урахуванням виплаченої раніше суми;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2024 року відмовлено Житомирському військовому інституту імені С.П. Корольова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
21 березня 2025 року Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №620/10821/24.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року визнано неповажними наведені Житомирським військовим інститутом імені С.П. Корольова причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року; апеляційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до Суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
10 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №620/10821/24.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2025 року касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №620/10821/24 було залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду касаційної інстанції: документу про сплату судового збору у вказаному Судом розмірі та за належними реквізитами; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від скаржника до Суду надійшла заява із запереченнями на висновки, які викладені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху в частині необхідності подання скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі.
У поданих запереченнях скаржник зазначає, що пропуск ним строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року був спричинений тривалим та багатоетапним процесом внутрішнього погодження процесуальних документів у військовій установі, обмеженнями організаційного та фінансового характеру, пов'язаними з особливостями функціонування бюджетної установи в умовах воєнного стану, необхідністю отримання дозволів та фінансових асигнувань для сплати судового збору, що не перебуває у прямій одноосібній компетенції скаржника.
Оцінюючи вказані обставини, Суд зазначає, що підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне подання касаційної скарги.
Верховний Суд, не ставлячи під сумнів важливості вчинених відповідачем дій, звертає увагу скаржника на те, що частинами першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд зазначає, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не приймає, оскільки питання внутрішньої організації роботи державного підприємства, установи, організації, правових органів є суб'єктивними чинниками, які не вказують на наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, тому неналежна організація роботи відповідальним суб'єктом, наслідком чого пропущений строк на касаційне оскарження, не може бути підставою для його поновлення.
Крім того, скаржник у поданій заяві (запереченні) не надав Суду жодних доказів на підтвердження указаних ним обставин, які спричинили такий тривалий пропуск строку на касаційне оскарження судового рішення у цій справі (понад шість місяців).
З урахуванням наведеного, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Окрім того, на дату постановлення цієї ухвали відповідачем не виконано вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху в частині подання документу про сплату судового збору.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Ураховуючи, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а також не надано належних доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 44, 248, 332, 333 КАС України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №620/10821/24.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №620/10821/24.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Посилаючись на право повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, відповідач просить поновити строк на касаційне оскарження.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович