Справа № 138/860/26
Провадження №:1-кс/138/239/26
18.03.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області, у режимі відеоконференції, клопотання старшого слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026020160000111 від 16.03.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Могилів-Подільський Могилів-Подільського району Вінницької області, українця, громадянина України, неодруженого, дітей немає, особи з інвалідністю ІІІ групи, освіта неповна середня, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 26.11.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 185 КК України у відповідності до ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі та у відповідності до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
18.03.2026 слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №12026020160000111 від 16.03.2026.
Клопотання мотивоване тим, зокрема, що ОСОБА_4 , під час дії правового режиму воєнного стану який запроваджено із 05:30 год. 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» вчинив умисне кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.
ОСОБА_4 14.03.2026 достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , проживаючий одиноко, відсутній за місцем проживання по АДРЕСА_2 , у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь того ж дня, близько 16:00 години, більш точного часу досудовим слідством не встановлено, переконавшись, що за його діями не спостерігають стороні особи, з корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення через хвіртку проник на територію вище зазначеного домоволодіння. Знаходячись на території знайшов підручний засів у вигляді викрутки за допомогою якої приклавши значну фізичну силу відкрив дерев'яну раму вікна через яке проник в середину будинку. Знаходячись у середині будинку, достовірно знаючи місце зберігання господарем коштів з дерев'яної шафи вчинив крадіжку коштів у сумі 20 000 гривень які належали ОСОБА_7 , після чого покинули місце події та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 20 000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Відомості про вказану подію внесено до ЄРДР за № 12026020160000111 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 о 18 годині 15 хвилини 16.03.2026 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, після чого 17.03.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він являється громадянином України, зареєстрований у м. Могилів-Подільському та проживає у с. Сугаки Могилів-Подільського району Вінницької області, що розташоване неподалік річки Дністер та кордону з Республікою Молдова, що породжує ризик перетину кордону підозрюваним для подальшого переховування від органу досудового слідства та суду, до того ж як законним, так і незаконним шляхом. ОСОБА_4 являється особою з інвалідністю, що дає йому можливість безперешкодно перетинати кордон у напрямку виїзду з України у період мобілізації та дії воєнного стану.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, є те, що потерпілий ОСОБА_7 являється сусідом підозрюваного ОСОБА_4 , добре знайомі, свідки у провадженні являються односельчани та добре знайомі з підозрюваним, що може спонукати підозрюваного ОСОБА_4 щодо дій спрямованих на незаконний вплив на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів за для уникнення від кримінальної відповідальності.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що він раніше судимий за умисний корисливий злочин проти власності, передбачений ст. 185 КК України, тобто крадіжки, за вчинення якої 26.11.2024 Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 185 КК України у відповідності до ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі та у відповідності до ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, однак під час випробувального строку ОСОБА_4 вчинив новий умисний корисливий злочин передбачений ст. 185 КК України та обвинувальний акт спрямований до Могилів-Подільського міськрайонного суду 02.07.2025 та знаходиться на розгляді. Вказане свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжує вчиняти нові майнові злочини.
Окрім того, ОСОБА_4 вчинив інкримінований злочин у період воєнного стану, веденого на території України Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022, та дії комендантської години, запровадженої наказом начальника Вінницької обласної військової адміністрації № 1 від 24.02.2022 зі змінами, що свідчить про грубе нехтування підозрюваним норм законодавства та встановлених правил поведінку у воєнний час.
ОСОБА_4 - людина з інвалідністю 3-ї групи, утриманців немає, офіційно на роботу не влаштувався, не навчається, будь-яких заощаджень немає, проживає за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень, з метою подальшого отримання засобів для існування. На даний час органом досудового розслідування не встановлено обставин що до яких неможливо утримувати підозрюваного через вік та стан здоров'я в умовах позбавлення волі (СІЗО, ІТТ).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні крадіжки, передбаченої ч. 4 ст. 185 КК України, яка відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.
Крім цього, ОСОБА_4 утриманців не має, будь-яких заощаджень немає, проживає за рахунок коштів, здобутих злочинним шляхом, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень з метою подальшого отримання засобів для існування.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, унеможливлюють обрання більш м'якого запобіжного заходу.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для обрання більш м'яких запобіжних заходів, які не є дієвими у даному провадженні та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків і дадуть можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду , а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та наполягав на обранні підозрюваному запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою. Крім того, зазначив, що відносно підозрюваного є вирок ухвалений у грудні 2025 року в якому його визнали винним у вчиненні аналогічного злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Під час ухвалення вироку запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався. На даний час вирок оскаржується у апеляційному порядку.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи це тим, що підозрюваний сприяє слідству, має постійне місце проживання, є особою з інвалідністю ІІІ групи. Крім того, під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_4 щиро каявся за вчинене та просив вибачення у потерпілого.
Заслухавши прокурора, думку підозрюваного, захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні на даний час зібрано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 від 16.03.2026 щодо крадіжки грошових коштів у сумі 20 000 грн.; протокол огляду місця події від 16.03.2026 в ході якого оглянуто домоволодіння було встановлено ознаки проникнення до будинку; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив, про факт викрадення грошових коштів; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, а саме ОСОБА_4 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 16.03.2026 який розповідає про обставини вчинення ним крадіжки коштів; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 17.03.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.03.2026 який розповідає про те, що він возив ОСОБА_4 для придбання мотоциклу; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2026 який продав мотоцикл ОСОБА_4 за кошти у сумі 8 000 грн; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 16.03.2026 яка розповідає про факт крадіжки коштів; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 17.03.2026 який розповідає про факт розтати коштів ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 17.03.2026 яка розповідає про факт розтрати коштів ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 17.03.2026 яка розповідає про факт розтрати коштів ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 17.03.2026 яка розповідає про факт розтрати коштів ОСОБА_4 ; протокол пред'явлення фотознімків для впізнання від 17.03.2026 згідно якого свідок ОСОБА_9 впізнає ОСОБА_4 як особу яка купувала у нього мотоцикл; протокол пред'явлення фотознімків для впізнання від 17.03.2026 згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнає ОСОБА_4 як особу яка витрачала кошти; протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 17.03.2026 який демонструє яким чином вчиняв крадіжку.
Стороною обвинувачення доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Аналізуючи зазначену вище статтю слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані враховувати низку критеріїв, а саме: вагомість наявних доказів, що підтверджують обґрунтованість підозри; тяжкість можливого покарання, яке загрожує особі у разі визнання її винною; вік і стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків (у тому числі наявність родини та утриманців); наявність постійного місця проживання чи роботи; репутацію; а також інші обставини, які можуть характеризувати особу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Отже, за системним аналізом ст. 178, 183 КПК України тримання під вартою є виключним заходом, застосування якого допускається лише тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти встановленим ризикам; при цьому суд зобов'язаний індивідуально оцінити дані про особу, її соціальні зв'язки, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та поведінку до і після повідомлення про підозру.
При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, те що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання про можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу, у виді цілодобового домашнього арешту, який зможе запобігти зазначеним ризикам, зважаючи на те, що ОСОБА_4 сприяє слідству, має постійне місце проживання, а також є особою з інвалідністю ІІІ групи.
Та обставина, що відносно ОСОБА_4 у грудні 2025 року було постановлено обвинувальний вирок не підтверджена належними та допустимими доказами, натомість з матеріалів клопотання слідує, що обвинувальний акт спрямований до Могилів-Подільського міськрайонного суду 02.07.2025, однак результатів його розгляду в матеріалах клопотання немає.
Зважаючи на викладені обставини, виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків може бути забезпечено шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою місця проживання з покладенням на нього певних обов'язків згідно ст.194 КПК України.
Керуючись ст.12, ч.4 ст.185 КК України, ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, суд
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати у кримінальному провадженні №12026020160000111 від 16.03.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, до 14.05.2026.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 , згідно ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім часу оголошення «Повітряної-Ракетної небезпеки» у м. Могилеві-Подільському Вінницької області, коли останній має право спуститися (пройти) до бомбосховища, визначеного органом місцевого самоврядування;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Строк дії ухвали встановити по 14.05.2026, включно.
В задоволенні іншої частини вимог клопотання- відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали передати для виконання Могилів-Подільському РВП ГУНП у Вінницькій області.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та оголошено 18.03.2026 - 17 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1