Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 березня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/6442/25
Провадження № 11-кп/4815/235/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22024180000000126 від 22.08.2024 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Звенигородка Черкаської області, останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року, -
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України, і призначено покарання - чотирнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна, строк відбування якого рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_7 в порядку виконання вироку.
Вирішено питання щодо арештованого майна та процесуальних витрат у справі.
Як визнав доведеним суд, ОСОБА_7 не пізніше грудня 2014 року, будучи громадянином України, усвідомлюючи факт наявної збройної агресії рф проти України, а також суспільну небезпеку своїх дій, направлених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості України, будучи ідеологічно проросійськи мотивованою особою, в порушення вимог Конституції та законів України, усвідомлюючи, що так звана «Адміністрація Перекопського району м. Армянськ АР Крим», відповідно до положень ст. 64 Женевської Конвенції 1949 року, є незаконно створеним органом, добровільно перейшов на бік ворога в умовах збройного конфлікту та був призначений на посаду «заместителя главы администрации города Армянск».
В липні 2015 року добровільно погодився прийняти участь у конкурсі на посаду «главы администрации города Армянск Республики Крым» (мовою оригіналу), за результатами якого, відповідно до «Решения 17 сессии первого созыва №141 от 06.08.2015 г.» 06.08.2015 року був призначений на дану посаду.
У вересні 2024 році добровільно погодився прийняти участь в конкурсі на посаду «главы администрации города Армянск Республики Крым», за результатами якого переміг та, відповідно до «Решения 3 сессии третьего созыва №18 от 15.10.2024 г.» 15.10.2024 року був повторно призначений на посаду «главы администрации города Армянск Республики Крым», на якій перебуває по даний час.
ОСОБА_7 , перебуваючи на вищевказаній посаді, використовуючи надані йому повноваження, організовував заходи щодо матеріально - технічного забезпечення регулярних підрозділів збройних сил рф, які на даний час ведуть бойові дії на території України. Тобто, ОСОБА_7 сприяє становленню, утриманню та зміцненню окупаційної влади рф, шляхом безпосередньої участі у функціонуванні псевдодержавного органу рф на тимчасово окупованій території України, з метою недопущення здійснення контролю українською владою на території м. Армянськ Автономної Республіки Крим, вчиняючи дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності та державній безпеці України.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 зазначає, що, на її думку, органом досудового розслідування не доведено належними та допустимими доказами винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що залишено поза увагою суду, та допущено порушення права на захист, оскільки кримінальне провадження розглянуто за відсутності обвинуваченого.
Просить вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 скасувати та закрити кримінальне провадження у зв'язку з не встановленням достатніх доказів його вини та вичерпання можливості їх отримання.
Обвинувачений ОСОБА_7 в порядку, передбаченому КПК України, повідомлений про день і час розгляду апеляційної скарги, що підтверджено належними доказами, долученими до матеріалів провадження.
При апеляційному розгляді, як захисник ОСОБА_6 , так і прокурор ствердили, що докази про повідомлення ОСОБА_7 апеляційним судомв порядку, визначеному КПК України, є належними, і підстав для визнання порушення права на захист ОСОБА_7 ні сторона захисту, ні сторона обвинувачення не вбачає.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 , яка підтримує апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, доводи прокурора, який вважає вирок законним, обгрунтованим і просить залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є обґрунтованим та належно вмотивованим, а покликання в апеляційній скарзі на відсутність достатніх доказів його вини у пред'явленому обвинуваченні « поза розумним сумнівом» спростовуються зібраними в справі доказами, перевіреними судом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2025 року досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 111 КК України, здійснювалося в порядку спеціального досудового розслідування, а судовий розгляд - у спеціальному судовому провадженні, згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2025 року (том № 1 а.с. 49-51).
З матеріалів провадження слідує, що суд повідомляв ОСОБА_7 про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в газеті «Урядовий кур'єр», та шляхом внесення інформації на офіційному веб-сайті суду. Наявні у справі документи свідчать про обізнаність ОСОБА_7 щодо розпочатого кримінального провадження, здійснення свого права постати перед українським судом за діяння, вчинені на території суверенної України. Неявка обвинуваченого ОСОБА_7 в суд, ухилення від правосуддя судом вірно розцінено, як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), одну з ключових гарантій презумпції невинуватості. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов'язаний обґрунтувати, чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), враховуючи, що в кримінальному провадженні здійснювалося спеціальне досудове розслідування та спеціальне судове провадження (in absentia), судом досліджено, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_7 , як підозрюваного та обвинуваченого, на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Суд здійснив розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), що відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Твердження сторони захисту про те, що вина ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не є доведеною поза «розумним сумнівом», непереконливі.
Органом досудового розслідування вживалися передбачені законом заходи, спрямовані на отримання всіх доказів винуватості ОСОБА_7 . Органи досудового розслідування та суд не мають змоги офіційно звертатися до невизнаних органів, створених не у відповідності до законодавства України, щодо надання певної інформації чи екстрадиції, як неможливим є і звернення до органів рф, оскільки Україна не визнає приєднання тимчасово окупованих територій до їх складу.
Поряд з цим, поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_7 , будучи громадянином України, усвідомлював, що він добровільно перейшов на сторону країни агресора, погодившись на обрання до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території України, чим наносить шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній безпеці України, оскільки в умовах збройного конфлікту надає іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
Відповідно до протоколу огляду від 06.03.2025 року, в проросійський соціальній мережі Інтернет «ВКонтакті» оглянуто сторінку користувача « ОСОБА_9 », на якій міститься фото ОСОБА_7 , підписане « ОСОБА_9 - Глава администрации города Армянска Республики Крым». У вкладці «Докладна інформація» зазначена дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оглядом вказаної сторінки встановлено, що ОСОБА_7 на ній поширює матеріали, в яких популяризує діяльність незаконних окупаційних органів влади на території АР Крим, та висвітлює особисту участь у заходах, проведених окупаційною адміністрацією, як «глава администрации города Армянска Республики Крым», а також висловлює подяку та передачу подарунків в пості від 28.12.2024 року наступного змісту: «В преддверии Нового года передали новогодние подарки нашим защитникам, находящимся в зоне Специальной военной операции».
Згідно протоколу огляду від 06.03.2025 року, в проросійський соціальній мережі Інтернет «Одноклассники» оглянуто сторінку користувача « ОСОБА_9 », на якій міститься фото ОСОБА_7 , в розділі «Про себе» зазначено, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , живе в Армянську. На сторінці наявна публікація від 31.01.2025 року, згідно якої ОСОБА_7 висловлює співчуття з приводу загибелі учасника «специальной военной операции».
13.01.2025 року ОСОБА_7 розмістив посилання на інтерв'ю з ним, як «главой администрации города Армянска», в програмі «Интервью 24» телеканалу «Крым 24», в ході якого, серед іншого, звітував про здобутки, отримані протягом 10 років після повернення Криму до рф. Вказане відео завантажено та збережено під назвою « ОСОБА_10 ». Також розмістив публікацію ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій зазначив, що він гордиться земляками - учасниками «специальной военной операции». До публікації прикріплене фото ОСОБА_7 з військовим рф.
15.03.2024 року ОСОБА_7 розмістив публікацію наступного змісту: «Отдал свой голос за кандидата на пост Президента рф, за будущее нашей страны». До публікації прикріплене фото ОСОБА_7 в момент здійснення голосування.
В ході судового розгляду судом першої інстанції досліджено протоколи огляду ресурсів мережі Інтернет від 06.03.2025 року та 07.03.2025 року, відповідно до яких при огляді сайту «Администрация города Армянск» виявлено дані щодо ОСОБА_7 , який є «главой администрации города Армянск», наведена його автобіографія, зокрема, що народився він ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Звенигородка Черкаської області, закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «будівництво», з 2010 по 2014 рік обіймав посаду заступника міського голови, з грудня 2014 року- «заместитель главы администрации города Армянск», з серпня 2015 року - «глава администрации города Армянск».
Крім того, на вказаному сайті у вкладці «Решение Армянского городского совета за 2014 год» виявлено скановане «Решение 3 сессии 1 созыва Армянского городского совета Республики Крым» №21 від 14.11.2014 року про створення «Администрации города Армянск Республики Крым».
У вкладці «Решение Армянского городского совета за 2024 год» виявлено скановане «Решение 3 сессии 3 созыва Армянского городского совета Республики Крым» №18 від 15.10.2024 року про призначення ОСОБА_7 «главой администрации города Армянск».
Винність ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення підтверджується і протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.03.2025 року, проведеного за участі свідка ОСОБА_11 , яка в ході проведення даної процесуальної дії опізнала ОСОБА_7 , як особу, яка займає посаду мера міста Армянськ.
З урахуванням наведених обставин та доказів, які містяться в матеріалах провадження, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 111 КК України, а особа ОСОБА_7 , з урахуванням обставин справи, ототожнена із сукупністю належних, допустимих та не спростованих доказів.
Виходячи з положень ст. 5 Закону України »Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ОСОБА_7 є суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України, та залишається громадянином України по теперішній час, незалежно від місця його проживання.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, як видно з вироку, дотримався положень ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та роз'яснень, що містяться в п.п. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (з послідуючими змінами) «Про практику призначення судами кримінального покарання», врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин і призначив ОСОБА_7 покарання в межах закону, належним чином вмотивувавши прийняте рішення, підстав для скасування якого не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б слугували безумовними підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження, в суді апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 24 липня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2