18 березня 2026 р.Справа № 480/8698/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2025, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 12.01.26 по справі № 480/8698/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кролевецька Репродуктивна Аграрна Ініціатива»
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 02.09.2024 №1089418280703.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 02.09.2024 №1089418280703, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 2588109 грн 82 коп., у тому числі: 2380754 грн 00 коп за податковим зобов'язанням та 207355 грн 82 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива" (вул. Промислова. буд. 6,м. Кролевець, Сумська область, 41304, код ЄДРПОУ 43434433) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) суму судового збору в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до направлення від 17.05.2024 року №1825/18-28-07-03 та наказів від 10.05.2024 року №1074-кп, від 17.05.2024 року №1091-кп, виданих ГУ ДПС у Сумській області, головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ та позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області Касьяненком Олексієм позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» з питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 - 2023 роки, за результатами якої складено акт документальної виїзної позапланової перевірки від 31.05.2024р. №6552/18-28-07-03-07/43434433/160 (а.с.10-23).
За результатами перевірки встановлено порушення пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, пп. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями внаслідок чого занижено суму податку орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 2380754 грн., в т.ч. за 2022 рік - 1082167 грн. та за 2023 рік - 1298587 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено порушення пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, пп. 270.1.2 п. 270.1 ст. 270, п. 288.1, п. 288.4, п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями внаслідок не обчислення та не сплати суми орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності за період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р. на загальну суму 2380754 грн., в т.ч. за 2022 рік - 1082167 грн. та за 2023 рік - 1298587 грн., чим занижено суму податку орендної плати земельної ділянки, що використовується ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» для ведення фінансово-господарської діяльності.
Протягом 2022 - 2023 років ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» орендувала у Глухівської міської ради земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 138,7437 га.
Відповідно до наданих під час перевірки документів ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» встановлено відомості Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та Договори оренди земельних ділянок, що детально описано в акті перевірки.
Із урахуванням договорів оренди ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» у перевіряємому періоді використовувала наступну кількість земельних ділянок:
- у 2022 році - 138,7437 га,
- у 2023 році - 138,7437 га.
Згідно з витягами відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права станом на початок перевірки та чинних Договорів оренди землі від 10.12.2021 року інформація залишається не змінною, а саме земельні ділянки, які розташовані на території Глухівської міської ради Сумської області належать ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» на праві оренди. Зміна землекористувача даних ділянок за вищевказаними ділянками не відбувалася. За результатами перевірки не встановлено перехід права власності/оренди до іншого Орендаря.
Під час перевірки податковим органом було встановлено, що на підставі Договорів оренди земельних ділянок від 10.12.2021 року, укладених між Глухівською міською радою Сумської області (Орендодавець) та ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» (Орендар) - впродовж 2022 року підприємством проводилось нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 138,7437 га., яка знаходиться на території Глухівської міської ради Сумської області. У червні 2023 року платником була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) до 2022 року в сторону зменшення податкового зобов'язання, а за 2023 рік зовсім не здійснено нарахування податкових зобов'язань за дані земельні ділянки, подано звітність до контролюючого органу з нульовими показниками.
В зв'язку з фактичним припиненням ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» декларування і сплати орендної плати за земельні ділянки та зважаючи на відсутність інформації щодо нових землекористувачів на земельні ділянки розташовані на території Глухівської міської ради Сумської області, відповідач дійшов висновку про безпідставність припинення декларування та сплати податкових зобов'язань з орендної плати ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» за земельні ділянки комунальної власності загальною площею 138,7437 га.
При цьому, матеріалами справи також підтверджується, що податкові зобов'язання з плати за землю за 2022 і 2023 рік були нараховані позивачем та відображені у вищезазначених Деклараціях (Уточнюючих Деклараціях) у повній відповідності до податкового законодавства, що діяло на день подання Декларацій (Уточнюючих Декларацій).
Згідно Податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 17.02.2022р. реєстраційний №9034260964, нараховано податкові зобов'язання з орендної плати за землю за всі 12 місяців 2022 року у загальній сумі 1 204 003,50 гривень.
Згідно Уточнюючої Декларації від 30.12.2022р. реєстраційний №9285165840, змінено нарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2022 році, а саме залишено раніше нараховані податкові зобов'язання за січень-лютий 2022 року і зменшено нарахування податкових зобов'язань за березень-грудень 2022 року на суму 1 082 166,66 гривень, таким чином задекларовані податкові зобов'язання за 2022 рік склали 121 836,84 гривень.
Згідно Уточнюючої Декларації від 07.06.2023р. реєстраційний №9311561922, показники Уточнюючої Декларації від 30.12.2022р. реєстраційний №9285165840 щодо нарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2022 році не змінювалися.
Згідно Податкової декларації з плати за землю за 2023 рік від 17.02.2023р. реєстраційний №9027848505, податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2023 рік не нараховано.
Позивач звертає увагу суду на те, що податкові зобов'язання нараховані в нульовому розмірі з урахуванням та на підставі п.п.69.14 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийнято:
- податкове-повідомлення рішення від 02.09.2024 року №1089418280703, яким збільшено (донараховано) грошове зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 2 588 109,82 грн., у тому числі 2 380 754,00 грн. податкового зобов'язання та 207 355, 82 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно із п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкове кодексу України (далі - ПК України), плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань орендної плати з юридичних осіб є підставою для застосування до відповідного платника штрафу в розмірах, передбачених статтею 124 ПК України.
Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Пунктом 288.5 ст.288 ПК України передбачені обмеження мінімального і максимального розміру річної суми платежу по орендній платі.
Положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХ ПК України, встановлено, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022 р. (Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 р. № 2120-IX").
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022 р.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", 22.12.2022 р. Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004.
Підпунктом 1.8 пункту 1 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, передбачено, що, починаючи з 24.02.2022 р., вся територія Лозівського району Харківської області належить до території можливих бойових дій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 р. № 309 (далі - наказ № 309), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ (набрав чинності 17.03.2022 р.) підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено підпунктом 69.14 наступного змісту: "Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (набрала чинності 25.12.2022 р. у зв'язку з її офіційним опублікуванням у газеті "Урядовий кур'єр" від 10.12.2022 р. № 262) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" від 11.04.2023 р. № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023 р., у зв'язку з його офіційним опублікуванням у газеті "Голос України" від 05.05.2023 р. № 90) викладено у новій редакції підпункт 69.14 підрозділу 10 розділу XX ПК України, зокрема, абзаци перший - п'ятий: "За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 року та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 року - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022р. №309 (у первинній та у всіх його подальших редакціях), території Глухівської міської територіальної громади (Код UA59100030000078744) повністю визнано територією можливих бойових дій з 24.02.2022р.
Суд зазначає, що наявність ділення територій у Переліку №309 на території можливих бойових дій, активних бойових дій і тимчасово окуповані території не має впливу на дію підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України №2120-IX від 15.03.2022р. (у первинній редакції цієї норми).
Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива», декларуючи податкові зобов'язання з плати за землю, складало податкові декларації за 2022 і 2023 рік (у т.ч. уточнюючі) і нараховувало податкові зобов'язання у порядку та розмірах, передбачених законодавством, яке діяло на час такого декларування.
ТОВ «Кролевецька репродуктивна аграрна ініціатива» з урахуванням підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України правомірно не нараховувало і не сплачувало відповідні податкові зобов'язання та не допустило порушення пп.269.1.2п.269.1 ст.269, пп.270.1.2 п.270.1 ст.270, п.288.1, п.288.4, п.288.5 ст.288 ПК України.
В подальшому, як вказує позивач і не заперечує відповідач, податкові зобов'язання з плати за землю сплачувалися позивачем у задекларованих розмірах.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та за 2023 рік, позивач не мав сплачувати вказаний податок згідно положень п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивач правомірно подав уточнюючу податкову декларацію по платі за землю за 2022 рік, від 30.12.2022р. реєстраційний №9285165840, якою було змінено нарахування податкових зобов'язань з орендної плати за землю у 2022 році, а саме - залишено раніше нараховані податкові зобов'язання за січень-лютий 2022 року і зменшено нарахування податкових зобов'язань за березень-грудень 2022 року на суму 1 082 166,66 гривень, таким чином задекларовані податкові зобов'язання за 2022 рік склали 121 836,84 гривень.
Так, Закон України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», змінюючи зміст (редакцію) підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не має зворотної дії у часі. Дія Закону України №3050-ІХ та дія підпункту 69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у редакції Закону України №3050-ІХ/, набув чинності 06.05.2023. Відповідно, даний Закон не розповсюджуються на правовідносини, які існували до моменту введення в дію зазначеного Закону України №3050-ІХ.
Судова колегія зазначає, що одним із принципів на якому ґрунтується податкове законодавство України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 02.09.2024 року №1089418280703, яким збільшено (донараховано) грошове зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 2 588 109,82 грн., у тому числі 2 380 754,00 грн. податкового зобов'язання та 207 355, 82 грн. штрафних санкцій, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване податкове повідомлення- рішення відповідача необґрунтоване, у зв'язку з чим піддягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 по справі № 480/8698/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 19.03.2026 року