вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/208/26
381/856/24
12 березня 2026 рокум. Фастів Київської області
Слідчій суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021116310000222 від 25.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,-
ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту з майна посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2025 накладено арешт на майно, а саме будівлю - магазин з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 . Постановлено заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам користуватися, розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки). Заборонити фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт.
За апеляційною скаргою ОСОБА_4 , постановою Київського апеляційного суду від 28.01.2026, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2025 скасовано та постановлено нову, якою накладено арешт на будівлю - магазин з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 із забороною будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати, здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки) та забороною фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт.
Заявник вважає, що оскаржувана ухвала в порушення норм КПК винесена слідчим суддею у кримінальному провадженні за межами строку досудового розслідування, який завершився майже 3 роки та 9 місяців тому, що є підставою для її скасування.
Також, в даному клопотанні ОСОБА_4 зазначив обставини, щодо законності набуття ним земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 площею 0,42 га за адресою: АДРЕСА_2 . 25.01.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:01:017:0179 та 3221455300:01:017:0207 було об'єднано в земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0435. 31.03.2025 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221455300:01:017:0435 та 3221455300:01:017:0463 було об'єднано в земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479. За весь період перебування у власності всіх вищевказаних ділянок ОСОБА_4 у повному обсязі до бюджету Глевахівської селищної ради сплачувався податок на землю.
Щодо законності набуття ОСОБА_4 будівлі магазину площею 257,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , то він вказав наступне, що 15.01.2019 ОСОБА_4 було придбано за договором купівлі-продажу будівлю магазину площею 68,83 кв.м., який було розміщено за адресою: АДРЕСА_2 на орендованій у Глевахівської селищної ради земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0179. 28.07.2022 за результатами отриманих від Відповідача містобудівних умов та обмежень від 03.09.2021 та проведеної реконструкції магазину було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на будівлю магазину площею 257,4 кв.м., який було розміщено за адресою: смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 29-б на земельній ділянці ОСОБА_4 з кадастровим номером 3221455300:01:017:0435. Будь-яких судових рішень чи вироків, які б містили відомості щодо підробки будь-яких рішень Глевахівської селищної ради щодо як первісної так і реконструйованої будівлі магазину немає.
Також ОСОБА_4 зазначає, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області 14.01.2023 винесено рішення у справі №362/1535/21 за позовом Глевахівської селищної ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0207 площею 0, 1173 га за адресою смт. Глеваха, вул. Вокзальна з реєстраційним номером 2304793232214 та витребування з володіння ОСОБА_4 на користь Позивача земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:01:017:0207 площею 0, 1173 га за адресою смт.Глеваха, вул.Вокзальна відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того в рамках цивільної справи, дослідивши всі матеріали справи, надавши належну оцінку наданим доказам, а також виходячи із принципів справедливості, добросовісності і розумності, суд дійшов висновку, що «враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 5221455300:01:017:0207 придбавалася ОСОБА_4 у особи, яка мала право її відчужувати, за оплатним договором, факту вибуття земельної ділянки з володіння Глевахівської селищної ради поза її волею не доведено, при цьому, власне Глевахівська селищна рада не була власником земельної ділянки, яка була придбана ОСОБА_4 , чим підтверджується добросовісність набуття у власність земельної ділянки, в розумінні ст. 388 ЦК України». Дане рішення суду чинне, не оскаржувалось Глевахівською селищною радою в апеляційній інстанції.
Заявник вважає, що проаналізувавши ухвалу про накладення арешту на майно, єдиною підставою для накладення арешту є необхідність забезпечення збереження речового доказу, яким є земельна ділянка, а саме з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 з розташованою на ній будівлею. Накладення арешту на будівлю обґрунтовувалося в клопотанні про арешт та первісній ухвалі про арешт будівлі кримінальним провадженням щодо розслідування можливої підробки при набутті власності на певну земельну ділянку і накладений арешт на земельні ділянки ухвалами Фастівського міськрайонного суду від 29.11.2024 та від 29.12.2025. При цьому, на даний час, Київським апеляційним судом обидві ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2024 про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:01:017:0435 та від 29.12.2025 про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 було скасовано.
Також, ОСОБА_4 зазначає, що фактично на даний час наявний арешт будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці, яка не перебуває під арештом, хоча будь-яких кримінальних проваджень щодо підробок документів відносно будівлі органом досудового розслідування не зареєстровано. Накладення арешту на будівлю в умовах відсутності арешту земельної ділянки, на якій розташована будівля є фактично порушенням конституційного права власності ОСОБА_4 є неспівмірним заходом та не відповідає завданням кримінального процесу.
В судовому засіданні заявник клопотання підтримав, просив скасувати арешт на будівлю магазину, що накладений ухвалою Київського апеляційного суду.
Прокурор заперечував проти скасування арешту та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.
Заслухавши позицію заявника та думку прокурора, дослідивши письмові матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 131 КПК України, арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 170 КПК, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч.1 ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Судом встановлено, що у провадженні СВ Фастівського РУП ГУ НП у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021116310000222 від 25.03.2021 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України, процесуальне керівництво здійснюється Фастівською окружною прокуратурою.
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2025 накладено арешт на майно, а саме будівлю - магазин з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 . Постановлено заборонити будь-яким юридичним та фізичним особам користуватися, розпоряджатися, відчужувати та здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки). Заборонити фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.01.2026, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2025 скасовано та постановлено нову, якою накладено арешт на будівлю - магазин з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 із забороною будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати, здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки) та забороною фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.02.2026, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2025 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою вирішено призначити новий судовий розгляд клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури про накладення арешту на майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 .
Отже, фактично, станом на дату розгляду поданого ОСОБА_4 клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у частині арешту на будівлю магазину, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479, клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479, на якій розташований магазин з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», не розглянуто по суті.
При цьому, власником майна ОСОБА_4 під час розгляду клопотання про скасування арешту не доведено, що потреба у такому арешті відпала.
Натомість, прокурором, за результатом дослідження у судовому засіданні протоколу огляду нерухомого майна - будівлі магазину, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження № 12021116310000222, доведено, що майно на даний час є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а тому залишається необхідність у його арешту, який передбачає заборону будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати, здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки) та забороною фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт.
Частина друга ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі збереження речових доказів.
В даному випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.
Як стверджує ОСОБА_4 у поданому клопотанні, постанова слідчого про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою для арешту майна з метою збереження речових доказів.
Проте, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів КПК передбачено дотримання стандарту "достатніх підстав" вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК (частина 3 статті 170 КПК).
Стандарт "достатніх підстав (доказів)" для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу причетність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
Загальним правилом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є те, що їх застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (пункт 2 частини 3 статті 132 КПК).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, N 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
На час розгляду слідчим суддею даного клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність в подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала, оскільки застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на даний час, що також доведено слідчим під час судового розгляду.
Суду не надано доказів, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна зменшилися, а тому потреба в арешті майна не відпала.
З урахуванням вищевикладеного, на переконання суду, відсутні обґрунтовані підстави для скасування арешту будівлі - магазину з закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 , а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Слідчий суддя зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 23.01.2024 (справа №569/19829/21), ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у такому скасуванні призводить до таких же правових наслідків, як і ухвала про арешт майна або відмову в арешті майна, тому положення пункту 9 частини 1 статті 309 у їх взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК передбачають право на апеляційне оскарження не лише ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому, а також і ухвали про скасування арешту або про відмову у скасуванні арешту майна.
Керуючись ст. 2, 7, 98, 100, 131, 132,170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна -будівлі магазину із закладом громадського харчування «GastroMarket 305», що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455300:01:017:0479 за адресою: вулиця Вокзальна, 29-Б в смт. Глеваха Фастівського району у кримінальному провадженні № 12021116310000222 від 25.03.2021 із забороною будь-яким юридичним та фізичним особам розпоряджатися, відчужувати, здійснювати будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі поділу, об'єднання, виділу частки) та забороною фізичним та юридичним особам проводити будь-які будівельні роботи (реконструкцію, капітальний ремонт, знесення тощо) на вказаній земельній ділянці, змінювати її ландшафт, що накладений ухвалою Київського апеляційного суду 28.01.2026 відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали проголошений 17.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_6