Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 березня 2026 р. Справа № 520/3278/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/3278/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, Березінь С.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
1.Визнати протиправними дії нині ліквідованої Військової частини НОМЕР_4 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), щодо нездійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період проходження військової служби з 26.02.2022 по 31.12.2022, за виключенням вже виплаченої частини індексації.
2.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби у нині ліквідованій в/ч НОМЕР_4 з 26.02.2022 по 31.12.2022 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - жовтень 2020 р., з урахуванням абзаців 3-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити ОСОБА_1 її недоотриману частину.
3.Визнати протиправними дії нині ліквідованої Військової частини НОМЕР_4 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби з 26.02.2022 по 19.05.2023 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2023 рік з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.
4.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) щомісячного грошового забезпечення за період служби у нині ліквідованій в/ч НОМЕР_4 з 26.02.2022 по 19.05.2023 (включно), а також грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік в сторону збільшення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за періоди: з 26.02.2022 по 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; з 01.01.2023 по 19.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача, Військову частину НОМЕР_1 судові витрати на професійну правову допомогу, сформовані на день ухвалення рішення у справі, у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень на користь позивача.
Ухвалою від 27.02.2026 прийнято адміністративну справу до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Так, представником відповідача через систему «Електронний суд» 18.03.2026 подано відзив на позовну заяву, у якій заявлено клопотання про залишення заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, предметом спірних у даній справі правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача (виплати йому грошового забезпечення в належному розмірі).
Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 (справа №1-7/2024(337/24)) було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Враховуючи вказане рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, суд вважає, що при вирішенні питання дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду слід застосовувати частину 2 статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до змін, внесених Законом №2352-IX, та передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущений.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача щодо пропуску звернення до суду, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 121, 162, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі №520/3278/26 - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.О. Супрун