з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/1270/26
18 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 11.03.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
11 лютого 2026 року ОСОБА_1 через представника адвоката Никитюка Ростислава Ігоровича звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив:
постановити ухвалу про забезпечення позову, якою накласти арешт па земельні ділянки, що перебувають у власності Шумської міської ради із забороною вчинення із ними будь-яких реєстраційних дій та дій з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації, в тому числі заборони прийняття будь-яких рішень Шумською міською радою щодо наступних земельних ділянок, а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0571, площею 0,0050 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0572, площею 0,0103 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового буднику, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0573, площею 0,0073 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0574, площею 0,0174 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1
до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до Шумської міської ради, Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Шумської міської ради від 23.09.2025 року № 8025 «Про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463», від 27.01.2026 № 8378 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 13 серпня 2025 року», від 27.01.2026 № 8374 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463» та скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує наступне.
Як вбачається із долученої копії рішення Шумської міської ради від 23.09.2025 року №8025 «Про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463», то відповідно до мотивувальної та резолютивної частини такої наголошено:
«Керуючись статтями 12, 22, 83, 79-1, 122 Земельного кодексу України, Законом України «Про Державний земельний кадастр», статтею 56 Закону України «Про землеустрій», статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», беручи до уваги Ухвалу слідчого судді Шумського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2025 року по страві № 609/1008/22, лист Кременецької окружної прокуратури № 51/2- 4865ВИХ-25 від 12.05.2025, висновок експерта за результатами проведення земельно - технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою № 445/23-22 від 17.04.2025. заяви громадян: ОСОБА_2 від 18.09.2025, ОСОБА_3 від 19.09.2025, ОСОБА_4 від 22.09.2025, міська рада вирішила:
1. Надати дозвіл Шумській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463, площею 0,04 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 на земельні ділянки орієнтовною площею:
- земельна ділянка № 1- орієнтовною площею 0.011 га (під проїздом);
- земельна ділянка № 2- орієнтовною площею 0.005 га (під септиком);
- земельна ділянка № 3- орієнтовною площею 0,008 га (під господарськими та іншими допоміжними будівлями);
- земельна ділянка № 4 - орієнтовною площею 0.016 га (під житловим будинком ОСОБА_1 ).
2. Визначити:
2.1 Замовником документацій із землеустрою щодо поділу земельної :-ділянки- Шумську міську раду Тернопільської області»;
Рішенням Шумська міська рада № 8024 від 23.09.2025 року призупинила розгляд заяви ОСОБА_5 щодо передачі у власність земельної ділянки з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,04 га, кадастровий помер: 6125810100:02:003:0463, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, пунктом 2 даного рішення міська рада рекомендувала ОСОБА_6 надати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із виправленими зауваженнями, зазначеними у висновку експерта.
Тобто, питання ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки чи про відмову у такій передачі по суті Шумською міською радою не вирішено.
З наведеного очевидно свідчить про грубе порушення міською радою принципу належного урядування, правової визначеності, послідовності та права ОСОБА_5 на отримання земельної ділянки у власність для обслуговування свого будинку, оскільки, очевидним є той факт, що Шумська міська рада одним рішенням від 23.09.2025 року № 8024 призупиняє розгляд питання про передачу у власність земельної ділянки та для продовження розгляду цього питання рекомендує ОСОБА_1 подати виправлену технічну документації із землеустрою, а вже наступним рішенням в той день, тобто 23.09.2025 року № 8025 надає дозвіл Шумській міській раді на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463 на яку претендує ОСОБА_1 на 4 окремі земельні ділянки.
Тобто, питання ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки чи про відмову у такій передачі по суті Шумською міською радою не вирішено.
Щодо очевидності протиправної рішень Шумської міської ради від 27.01.2026 № 8378 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 13 серпня 2025 року», від 27.01.2026 № 8374 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463» є такими як похідні від рішення № 8025.
Крім того, на підставі рішення Шумської міської ради від 23.09.2025 року № 8025 про поділ земельної ділянки ФОП ОСОБА_7 15.12.2025 року виготовлено технічну документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, відділом № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області 13.01.2026 року здійснено державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами:
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0571, площею 0,0050 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0572, площею 0,0103 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 :
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0573, площею 0,0073 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0574, площею 0,0174 га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 .
Вказаний факт підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (4 прим.) від 13.01.2026 року, які долучені до матеріалів справи.
Отже, фактично земельну ділянку з кадастром номером 6125810100:02:003:0463, на яку претендує ОСОБА_1 , поділено на 4 окремі ділянки.
На порталі YouTube викладено відеозапис 78 сесії 8 скликання Шумської міської ради https;//www.youtube.com/watch?v=Ov 82pKg728.
Так, на даній сесії розглядались ряд питань, серед яких зокрема і від 27.01.2026 № 8378 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 13 серпня 2025 року», від 27.01.2026 № 8374 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463» . які оскаржуються в даному провадженні та які оскаржуються в даній справі (01:54:10 год.).
Поряд з цим, на 01:55:20 після розгляду зазначених питань, наступним розглядом було питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0572 - останні цифри номера.
Відповідно до відеозапису доповідач зазначає, що даним рішення пропонується дати надали дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки, з метою зміни цільового призначення із присадибної ділянки на земельну ділянку загального користування, які використовуються як внутрішньо квартальні проїзди та пішохідні зони з кодом 0212, тобто проїзд.
Земельна ділянка за номером 0572 мова про яку йдеться на сесії міської ради є однією із ділянок, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463 на яку претендує ОСОБА_1 , а саме земельну ділянку з кадастровим номером 6125810100:02:003:0572, площею 0,0103 га, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 .
Витяг із земельного кадастру на таку ділянку заявником було долучено до позовної заяви, а саме від 13.01.2026 року за НВ-5100019862026.
Отже, як вбачається із даного відеозапису сесії Шумської міської ради від 27.01.2026 року, то рада продовжує свою протиправну діяльність та має на меті незаконно змінити цільове призначення частини земельної ділянки на яку претендує ОСОБА_1 .
При цьому міській раді відомо про розгляд справи в Тернопільському окружному адміністративному суді щодо оскарження рішення №8024 від 23.09.2025 року (суддя У.А. Мірінович справа № 500/7183/25) та розгляд даної справи.
З наведеного вбачається та не виключено, що вказані дії із земельною ділянкою були вчинені з метою передачі їх вказаним особам, які подавали заяву на поділ у власність чи в оренду, тому виникла необхідність у зверненні із даною заявою щодо накладення арешту із забороною вчинення з такими будь-яких реєстраційних дій з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації, в тому числі передачу в оренду чи у власність зміни власника до вирішення питання по суті та набрання законної сили рішенням суду у справі про оскарження вказаних рішень Шумської міської ради.
Наголошує, що не вжиття вказаних заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, оскільки до моменту розгляду справи по суті вказані земельні ділянки можуть бути передані у власність чи оренду іншим особам, що в свою чергу зумовить ОСОБА_1 додатково звертатись до суду із вимогами про скасування державної реєстрації права власності чи права оренди за такими. Також, варто врахувати й наявність чотирьох судових рішень, якими встановлено протиправність дій Шумської міської ради в частині не затвердження технічної документації із землеустрою та передання у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки, розгляд судових спорів проводився більш як 4 роки.
При цьому, звертає увагу, що ухвала про забезпечення позову в даному випадку не вирішує питання дослідження і надання оцінки правомірності оскаржуваних рішень, позовна заява щодо якого буде згодом подана, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для ОСОБА_1 до перевірки їх правомірності, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за результатами розгляду такої по суті. В той же час, як наголошено вище прийняте суб'єктом владних повноважень рішення очевидно тягне за собою негативні правові наслідки у вигляді зміни або припинення прав ОСОБА_1 , а тому без прийняття ухвали про забезпечення позову та до набрання рішенням суду законної сили фактично створюється ситуація, за якої ОСОБА_1 позбавлений можливості захистити свої права.
Враховуючи викладене вважає, що ОСОБА_1 доведено існування реальної загрози (очевидного та явного ризику) завдання шкоди його правам, свободам та інтересам, внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення судом рішення у справі щодо оскарження рішень Шумською міською радою та того, що повноцінний захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заявник у заяві про забезпечення позову визначив відповідачами Шумську міську раду та Відділ №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Згідно з частиною першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову (частина друга статті 154 КАС України).
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк (частина третя статті 154 КАС України).
Суд, ознайомившись з заявою про забезпечення позову та доданими до неї документами, дійшов висновку, про можливість її розгляду без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Отож, у зв'язку з відсутністю необхідності заслухати пояснення заявника та отримати від нього додаткові докази для вирішення питання щодо забезпечення позову, із врахуванням достатності доказів для розгляду заяви про забезпечення позову, вказана заява розглянута судом без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову та наявні докази, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову згідно з частиною другою статті 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Частиною першою статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини третьої статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 КАС України).
Відтак, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою та надати докази на підтвердження існування обставин, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
Крім того, суд бере до уваги, що згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Суд звертає увагу на те, що стороною позивача не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтовано причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
На думку суду, мотиви, наведені стороною позивача у заяві, не є підставами для забезпечення позову, оскільки такі мотиви не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам до ухвалення рішення по суті спору, а також про настання, внаслідок невжиття таких заходів, обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду.
Водночас, суд зазначає, що обраний спосіб забезпечення позову направлений на попередження настання у майбутньому певної події, як то передача бажаної для позивача земельної ділянки у власність або користування іншій особі, або іншим особам. Тобто сторона позивача фактично просить застосувати заходи забезпечення позову на майбутнє, що взагалі не узгоджується з принципами адміністративного судочинства.
Обраний стороною позивача спосіб забезпечення позову у вигляді арешту земельних ділянок з кадастровими номерами: 6125810100:02:003:0571, 6125810100:02:003:0572, 6125810100:02:003:0573, 6125810100:02:003:0574, які утворились в наслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6125810100:02:003:0463, та у вигляді заборони органу місцевого самоврядування вчинення із ними будь-яких реєстраційних дій та дій з поділу, об'єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації, в тому числі передачу в оренду чи у власність, взагалі не є ні адекватним, ні співмірним заходом.
Більше того, такий спосіб суперечитиме вимогам пункту 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою не допускається забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, що випливають з рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі.
За таких обставин суд не може зробити висновок щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав заявника. Незважаючи на те, що такі ознаки очевидності протиправності рішення не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Також суд звертає увагу на те, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення. У свою чергу, забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Тому, сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень (відповідачем) рішення, яке, на думку заявника, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів осіб (позивачів) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу, що наявність очевидних ознак протиправності спірного рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у постановах від 17.05.2022 у справі №240/16158/21, від 14.02.2024 у справі №600/3430/23-а, від 19.09.2024 у справі №440/3038/24 та інших справах, сформував сталу правову позицію щодо того, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивача до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію у справі.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.
На час вирішення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у даному випадку, суд не вбачає беззаперечних ознак протиправності оскаржуваного рішення, які б свідчили про наявність у суду законних підстав для забезпечення позову відповідно до пункту 2 частини другої статті 150 КАС України.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ймовірне настання певних негативних наслідків для заявника у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову. Адже чинне законодавство передбачає захист саме порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав осіб, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.
Суд зважає, що безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд доходить висновку, що подана заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу № 6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 18 березня 2026 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.