Справа № 420/1136/26
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-
До суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг у загальному розмірі 39507,11грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що у фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 станом на дату подання позову відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, наявна податкова заборгованість у розмірі 30507,11 грн, а саме: - з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами.
Податкові зобов'язання визначені контролюючим органом у податковому повідомленні - рішенні.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань податковим органом направлена на адресу боржника податкова вимога форми «Ф» №0003852-1308-1532 від 11.04.2023 року, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвала суду від 26.01.2026 року направлена на адресу відповідача. Поштове відправлення вручено відповідачу 04.02.2026 згідно з трекінгом Укрпошти R067089301820. Відповідно відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі не зареєстровано).
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-платником податків.
Контролюючим органом відповідачу визначені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами у ППР №3069585-24/15-31 04.10.2024 року в сумі 30507,11 грн.
Відповідачем не сплачені податкові зобов'язання. Станом на 12.09.2025 року відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП), довідки про податкову заборгованість та розрахунку податкового боргу, податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 перед бюджетом складає 30507,11 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу форми «Ф» №0003852-1308-1532 від 11.04.2023, проте заборгованість у встановлені строки до бюджету не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до вимог п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 170.14 ст.170 ПКУ визначені особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
Відповідачу були визначені грошові зобов'язання у ППР №3069585-24/15-31 04.10.2024 року в сумі 30507,11 грн.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Таким чином факт отримання податкового повідомлення-рішення платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов'язує відлік певних строків. Вважається, що податкове повідомлення-рішення належним чином вручене, якщо воно надіслане за адресою платника податків (місцезнаходженням, податковою адресою).
Згідно з матеріалами справи ППР №3069585-24/15-31 04.10.2024 року в сумі 30507,11 грн повернуто за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податковим органом винесено податкову вимогу форми «Ф» №0003852-1308-1532 від 11.04.2023, яку направлено платнику рекомендованим листом на податкову адресу відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ППР та податкова вимога є такими, що направлені за належною податковою адресою боржника, у зв'язку з чим грошове зобов'язання в цій частині є узгодженим, тобто є податковим боргом у розумінні ПК України.
Належних та допустимих доказів щодо сплати податкового боргу на час розгляду справи відповідачем не надано.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 на користь держави податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами у сумі 30507,11 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України..
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва