про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2026 року справа № 320/8662/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про стягнення простроченої заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в якому позивач просить суд стягнути з Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України прострочену заборгованість загальним розміром 156 474 121,59 грн на рахунки, зазначених в поданнях від 12.01.2026 №538, № 539, №540, №541, №542, №543, №546, №545, №550, №560, №561, №562, №563.
Як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, позивач зазначає Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Міністерство фінансів України.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України прострочену заборгованість загальним розміром 156 474 121,59 грн на рахунки, зазначених в поданнях від 12.01.2026 №538, № 539, №540, №541, №542, №543, №546, №545, №550, №560, №561, №562, №563.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено вимогу майнового характеру на суму 156 474 121,59 грн, позивачу слід було сплатити судовий збір у максимальному розмірі 33280,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
При цьому, у позовній заяві представник позивача зазначає про те, що позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу на підставі пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд наголошує, що вказана норма Закону надає територіальним органам ДПС України пільги зі сплати судового збору виключно у разі, якщо вимога стосується стягнення суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення простроченої заборгованості у сумі 156 474 121,59 грн, внаслідок несплати основного боргу за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно з договором; несплати основного боргу за урядовим кредитом фінансової стабілізації економіки/фінансова допомога на зворотній основі, наданим Міністерством фінансів України у 1994 році згідно з договорами; несплати основного боргу за фінансовою допомогою, наданою з резервного фонду державного бюджету відповідно до постанов КМУ.
Бюджетна позичка / фінансова допомога - сума коштів, надана Мінфіном у 1993 - 1998 роках позичальникам на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги; пеня - сума коштів, яку боржник зобов'язаний сплатити у разі порушення ним зобов'язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички / фінансової допомоги (п. 4, п. 8 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174).
У свою чергу, відповідно до п. 5 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Згідно з п. 9 ч. 2 постанови КМУ від 02.03.2011 № 174 прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.
Відтак позивач просить стягнути заборгованість відповідача перед бюджетом за наданими Міністерством фінансів України у 1993-1998 роках позичальникам на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички / фінансової допомоги, що не є податковим боргом у розумінні податкового законодавства, хоча останнє й передбачає право контролюючого органу забезпечувати стягнення заборгованості перед державою за державними кредитами, та звертатись до суду про стягнення заборгованості на підставі відповідного подання, оформленого органом Казначейства. Заявлена сума до стягнення є заборгованістю за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою, що облікується та забезпечується за нормативно-правовими актами КМУ, та нарахованою на її суму пені.
Отже, такий предмет спору не може бути ототожнений з вимогами про стягнення податкового боргу.
Так, відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу:
- здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (п.п.19-1.1.22);
- забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання (п.п.19-1.138).
З огляду на вказане суд зазначає, що пункт 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" має чітку вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору саме за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не в частині стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №460/12170/23, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" податкові органи звільнені від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом виключно про стягнення податкового боргу, а інші позовні вимоги підлягають обкладенню судовим збором за встановленими ставками.
Отже, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" відсутні.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 33280,00 грн (оригінал платіжного доручення (квитанції) на рахунок Київського окружного адміністративного суду, який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 33280,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.