Справа №381/262/26 Суддя І інстанції - Питель-Тьолушкіна В.Л.
Провадження № 33/824/1596/2026 Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І.
09 березня 2026 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124, 122-4, 126 ч. 5 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, зі стягненням судового збору в дохід держави у розмірі 665, 60 грн.
Постановою суду встановлено, що 07.01.2026 о 13 год. 25 хв., ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху по вул. Івана Мазепи, 3 в м. Фастові Київської області, повторно протягом року керував транспортним засобом (автомобілем) ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Крім того, 07.01.2026 о 13 год. 25 хв., ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху по вул. Івана Мазепи, 3 в м. Фастові Київської області, керуючи транспортним засобом (автомобілем) ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стан дорожнього покриття та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого останній транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим було порушено вимоги пунктів 2.3б, 12.1 ПДР.
Також 07.01.2026 о 13 год. 25 хв., ОСОБА_1 , будучи учасником дорожнього руху по вул. Івана Мазепи, 3 в м. Фастові Київської області, керуючи транспортним засобом (автомобілем) ВАЗ 21081, д.н.з. НОМЕР_1 , на порушення встановлених правил залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний.
Не погоджуючись із постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду, просить переглянути справу та винести справедливе рішення.
Апелянт вказує на відсутність доказів, таких як фото, відео вчиненого ним правопорушення. Зазначає, що 09.01.2026 до нього додому приїхали працівники поліції та склали протокол. Він надавав пояснення, що ні він, ні його автомобіль до даної ДТП не мають. Також апелянт вказує на відсутність фото пошкоджень автомобіля Toyota Camry.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, та просив її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка заперечила проти апеляційної скарги та просила постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4, 126 ч. 5 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст. 122-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 126 ч. 5 КУпАП, підтверджується:
- протоколом Серії ААД № 681237 від 09.01.2026, згідно якого 07.01.2026 о 13 год. 25 хв., в. м. Фастів по вул. Івана Мазепи, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи такого права, тобто не маючи посвідчення водія, чим порушив вимоги пункту 2.1 А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- протоколом Серії ААД № 681235 від 09.01.2026, згідно якого 07.01.2026 о 13 год. 25 хв. в м. Фастів по вул. Івана Мазепи, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував стан дорожнього покриття та здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Toyota д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги пунктів 2.3 б, 12.1 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
- протоколом Серії ААД № 681236 від 09.01.2026, згідно якого 07.01.2026 о 13 год. 25 хв. в м. Фастів по вул. Івана Мазепи, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_1 здійснив ДТП після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП;
- рапортом, зареєстрованим в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (ЖЄО)» за № 343 від 07.01.2026, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 звернулась на лінію «102» та повідомила, що 07.01.2026 о 13 год. 37 хв. в м. Фастів, по вул. Івана Мазепи сталося ДТП за участю автомобіля «Лада» 2108 сірого кольору д.н.з. НОМЕР_3 ??, який щойно в'їхав у припарковане авто Toyota та поїхав з місця пригоди;
- довідкою Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності 01.09.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, про що винесено постанову серії ЕНА № 562954. До того ж, у такій довідці та іншій інформації, яка міститься в матеріалах справи, зазначено, що згідно ГСЦ АМТ ІКС «ІПНП» саме ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ВАЗ 21081 р.н. НОМЕР_1 сірого кольору;
- схемою місця ДТП від 07.01.2026 де вказано місце розташування на проїзній частині автомобіля Toyota Camry після ДТП, місце пошкодження та перелік видимих зовнішніх пошкоджень цього транспортного засобу (пошкоджено задній бампер зліва, лобове скло);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , які вона надавала в день події (07.01.2026) і які загалом узгоджуються з поясненнями наданими нею під час судового розгляду, під час якого вона до того ж пояснювала, що через деякий час після події ОСОБА_1 телефонував їй та пропонував домовитись з приводу відшкодування збитків завданих скоєною ним дорожньо-транспортною пригодою під час якої він керуючи транспортним засобом скоїв зіткнення з належним їй автомобілем Toyota Camry, проте згоди щодо способу та суми відшкодування вони не дійшли.
Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Враховуючи сукупність доказів у справі приходжу до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини, а дії ОСОБА_1 , які полягають у керуванні транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, утворюють склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що інкримінованих йому адміністративних правопорушень він не вчиняв та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його вини, а потерпіла своїми поясненнями його оговорює. При цьому, ОСОБА_1 вказав, що з потерпілою він не знайомий та чому вона його оговорює йому не відомо. Вказав, що автомобіль він на той момент продав неофіційно через наявні штрафи, а після вказаної ситуації оформив доручення. В той день він не керував транспортним засобом. Після події зателефонував чоловіку, якому продав автомобіль, попросив зробити фото, чи є на ньому пошкодження. Фото йому прислали, в суді він їх пред'являв. Працівники поліції прийшли до нього, оскільки автомобіль зареєстрований на нього. Вказує, що потерпіла змінювала пояснення в суді першої інстанції, спочатку говорила, що зі слів свідків їй стало відомо про ДТП і дані авто, а потім стала говорити, що сама вийшла і побачила автомобіль ВАЗ сірого кольору. ОСОБА_1 вказав, що дійсно раніше він був притягнутий за керування транспортним засобом без прав. Потерпілу він бачив вперше в судовому засіданні, в магазин не приходив. Працівники поліції дали номер потерпілої, тому, він дійсно телефонував і потерпіла сказала, що він повинен заплатити 500 доларів за пошкоджений автомобіль. Уточнив, що телефонував потерпілій, щоб уточнити обставини пригоди.
Під час апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона перебувала на робочому місці в магазині, її машина була припаркована через дорогу навпроти магазина. В магазин забігли люди, які є постійними покупцями, яких вона особисто не знає і сказали, що її машину вдарив інший автомобіль. Коли вона вибігла з магазину, то побачила, як автомобіль ВАЗ сірого кольору, тобто, як пізніше було встановлено, автомобіль ОСОБА_1 поїхав прямо по дорозі. Вона викликала наряд поліції, вони приїхали зафіксували ДТП. Потім десь через кілька годин їй зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що дійсно вдарив її автомобіль та хотів побачити пошкодження. Вона сказала куди під'їхати, він під'їхав, вона вийшла, ОСОБА_1 подивився пошкодження і сказав, що вони незначні, тому страхова компанія покриє всі витрати. Потім ОСОБА_1 пішов телефонувати у страхову компанію, а вона пішла на своє робоче місце. Вона дійсно попросила ОСОБА_1 або відшкодовувати збитки або домовитись на СТО за ремонт і оплатити його, і вона до нього інших претензій не матиме. Після того, як ОСОБА_1 зателефонував до страхової компанії, він підійшов до неї і сказав, що якщо вона забере заяву з поліції, то він напише розписку і протягом місяця сам все відшкодує. На це вона вказала, що заяву з поліції забирати не буде і після цього ОСОБА_1 пропав, більше на зв'язок не виходив. Потім вони вже побачились у суді першої інстанції, де ОСОБА_1 сказав, що вперше її бачить. Потерпіла підтвердила, що особа, яка була в суді і приїжджала до неї домовлятись, це одна й та сама особа, це ОСОБА_1 . Окрім того, потерпіла пояснила, що в день події, коли вона вибігла з магазину, то особисто бачила не лише задню частину автомобіля ОСОБА_1 , а ще й побачила, що це ВАЗ сірого кольору та серію і перші цифри номеру, а інші цифри їй повідомили свідки, що бачили свою подію і запам'ятали номер авто. Потерпіла вказала, що раніше вона ОСОБА_1 не знала, тому підстав обмовляти його у неї немає. Всі люди, які були прохожими, сказали не тільки марку та колір автомобіля, а ще й номера.
При цьому, у своїх письмових поясненнях, наданих відразу після події ОСОБА_2 вказала, що бачила автомобіль ВАЗ сірого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , та прохожі повідомили, що саме цей автомобіль здійснив зіткнення з її припаркованим автомобілем.
Відтак, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 повністю спростовується версія подій, озвучена апелянтом ОСОБА_1 , який вказував, що не керував транспортним засобом 07.01.2026.
Натомість, проаналізувавши пояснення ОСОБА_1 , який спочатку стверджував, що не він був за кермом автомобіля ВАЗ, потім, що автомобіля взагалі не було в день події в місті Фастів, його поведінку, а саме те, що він телефонував потерпілій та намагався домовитись з приводу відшкодування збитків, завданих ДТП, апеляційний суд доходить висновку про причетність ОСОБА_1 до вказаної пригоди, адже, саме він керував транспортним засобом під час події.
Крім того, як вбачається зі змісту довіреності, на яку посилався ОСОБА_1 , він доручив ОСОБА_3 лише розпоряджатися автомобілем ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_4 . Така довіреність була видана 24.01.2026, тобто вже після 07.01.2026, а тому зазначена версія подій ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду.
Будь-яких доказів своєї невинуватості у вчиненому ДТП, ОСОБА_1 суду не надав, також в апеляційній скарзі не наведено доводів його невинуватості.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, та призначив стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Будь - якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б могли стати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено.
З урахуванням вищезазначеного, вважаю, що постанова судді Фастівського міськрайонного суду м. Києва від 11 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою і апеляційних підстав для її скасування не вбачаю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Кепкал