11 березня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за ч. 1 ст. 309 КК України, більш суворим, призначеним за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2024, призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14.02.2024 , ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 шість місяців.
Строк відбування покарання обчислено з 17.10.2025.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Таскан Ягоднинського району Магаданської області РРСР, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 11.05.2023 приблизно о 16:40, перебуваючи на території Голосіївського району міста Києва поблизу станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" неподалік однієї зі столичних аптек, побачив на землі та підібрав фрагменти блістерної упаковки з вмістом 11 (одинадцяти) таблеток білого кольору.
У цей момент у ОСОБА_6 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Усвідомлюючи, що за зовнішніми ознаками знайдені таблетки є метадоном, він помістив фрагменти цих блістерів до правої кишені куртки, в яку був одягнений на той час, а тим самим реалізував свій раптово виниклий кримінально-протиправний умисел, придбав та почав зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,242 г для власного вживання без мети збуту.
Продовжуючи свої злочинні дії, 11.05.2023 ОСОБА_6 , незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,242 г, пішки попрямував до станції метро "Голосіївська" Комунального підприємства "Київський метрополітен" у місті Києві, де приблизно о 17:10, перебуваючи у вестибюлі зазначеної станції метро, був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, останній повідомив, що у правій зовнішній кишені його куртки, знаходиться наркотичний засіб обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,242 г, який він придбав за вищевказаних обставин для власного вживання без мети збуту. У подальшому ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції у порядку ч. 6 ст. 298-2 та 298-3 КПК України, де в ході обшуку в якості затриманої особи у останнього було виявлено та вилучено фрагменти блістерної упаковки з 11-ма таблетками білого кольору, тобто з наркотичним засобом, обіг якого обмежено (метадон (фенадон), маса якого становить 0,242 г, яку ОСОБА_6 за вищевказаних обставин придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Факт того, що таблетки білого кольору, поміщені до блістерних фрагментів, які незаконно придбав та зберігав ОСОБА_6 , містять в собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), а його маса дорівнює 0,242 г, доводиться висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-23/24571-НЗПРАП від 26.05.2023.
Метадон (фенадон) згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2020 віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, а відповідно до Таблиці № 1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2020 загальна маса метадону (фенадону) становить собою розмір наркотичної речовини, виявленої у ОСОБА_6 достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, судом визнано доведеним, що у травні 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 12-ї години 21.05.2024, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які перебували на території міста Києва, під час дії воєнного стану на території України, вирішили здійснити крадіжку та вступили між собою в злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (м. Київ, вул. Ольгинська, 3, ідентифікаційний номер 34882504), поєднаного з проникненням в інше приміщення.
Так, реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, 21.05.2024 у денний час (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), але не пізніше 12-ї години, будучи об'єднаними єдиним умислом, перелізли через паркан повністю огородженої ділянки території забудови Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 6.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, подолавши перешкоду у виді металевого паркану, ОСОБА_6 , будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи спільно із ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, проникли на територію забудови, після чого пішли в напрямку не зданого в експлуатацію будинку № 3 (будівельна адреса: АДРЕСА_4 ) та, перебуваючи поблизу цього будинку із застосуванням заздалегідь підготовлених інструментів, пошкодили навісний замок міжповерхових дверей цього будинку, проникнувши таким чином до приміщення.
У подальшому, перебуваючи на різних поверхах цього незавершеного будівництвом об'єкту, ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, помітили, що всередині будівлі знаходяться проводи та кабелі: а саме: провід ПВ1нг-нд (LS) 1*10 ж/з 1кл, довжиною 97,5 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*6 червоний, довжиною 30,7 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*4 ж/з, довжиною 25,6 п.м., кабель ВВГнгнд 3*1,5, довжиною 67,0 п.м., кабель ВВГнгнд 3*2,5, довжиною 54,3 п.м., провід ПВ3 1*6, довжиною 83,3 п.м., який вирішили таємно, в умовах воєнного стану, викрасти.
Для цього, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту у виді плоскогубців та фізичної сили, ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, пошкодили вказані проводи та кабель, які були розміщені на різних поверхах, в приміщенні вищевказаного будинку та які були вмонтовані в фасад та електропроводку приєднану до фасаду, та від?єднавши їх, склали до трьох окремих пакувань, які мали при собі.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення вищевказаного майна, ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, з викраденим майном перелізли через паркан та направилися в напрямку станції метро "Іподром" Комунального підприємства "Київський метрополітен", після чого зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, що виразились у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням в інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_11 та ОСОБА_9 завдали Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" матеріальної шкоди на загальну суму 9 312,74 грн.
Крім того, ОСОБА_9 , який має не зняту і непогашену судимість за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив, вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, у травні 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 12-ї години 21.05.2024, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , які перебували на території міста Києва, під час дії воєнного стану на території України, вирішили здійснити крадіжку та вступили між собою в злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво", поєднаного з проникненням в інше приміщення.
Так, реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , за попередньою змовою між собою, 21.05.2024 у денний час (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), але не пізніше 12-ї години, будучи об'єднаними єдиним умислом, перелізли через паркан повністю огородженої ділянки території забудови Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 6.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, подолавши перешкоду у виді металевого паркану, ОСОБА_9 , будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , за попередньою змовою між собою, проникли на територію забудови, після чого пішли в напрямку не зданого в експлуатацію будинку № 3 (будівельна адреса: АДРЕСА_4 ) та, перебуваючи поблизу цього будинку із застосуванням заздалегідь підготовлених інструментів, пошкодили навісний замок міжповерхових дверей цього будинку, проникнувши таким чином до приміщення.
У подальшому, перебуваючи на різних поверхах цього незавершеного будівництвом об'єкту, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , діючи спільно за попередньою змовою між собою, помітили, що всередині будівлі знаходяться проводи та кабелі: а саме: провід ПВ1нг-нд (LS) 1*10 ж/з 1кл, довжиною 97,5 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*6 червоний, довжиною 30,7 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*4 ж/з, довжиною 25,6 п.м., кабель ВВГнгнд 3*1,5, довжиною 67,0 п.м., кабель ВВГнгнд 3*2,5, довжиною 54,3 п.м., провід ПВ3 1*6, довжиною 83,3 п.м., який вирішили таємно, в умовах воєнного стану, викрасти.
Для цього, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту у виді плоскогубців та фізичної сили, ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , за попередньою змовою між собою, пошкодили вказані проводи та кабель, які були розміщені на різних поверхах, в приміщенні вищевказаного будинку та які були вмонтовані в фасад та електропроводку приєднану до фасаду, та, від?єднавши їх, склали до трьох окремих пакувань, які мали при собі.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення вищевказаного майна, ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_6 і ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою, з викраденим майном перелізли через паркан та направилися в напрямку станції метро "Іподром" Комунального підприємства "Київський метрополітен", після чого зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, що виразились у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням в інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_9 , спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 завдали Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" матеріальної шкоди на загальну суму 9 312,74 грн.
Крім того, ОСОБА_10 , який має не зняту і непогашену судимість за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків не зробив, вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, судом визнано доведеним, що у травні 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), але не пізніше 12-ї години 21.05.2024, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , які перебували на території міста Києва, під час дії воєнного стану на території України, вирішили здійснити крадіжку та вступили між собою в злочинну змову з метою таємного викрадення чужого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" (м. Київ, вул. Ольгинська, 3, ідентифікаційний номер 34882504), поєднаного з проникненням в інше приміщення.
Так, реалізуючи злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_10 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, 21.05.2024 у денний час (більш точний час під час досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), але не пізніше 12-ї години, будучи об'єднаними єдиним умислом, перелізли через паркан повністю огородженої ділянки території забудови Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 6.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, подолавши перешкоду у виді металевого паркану, ОСОБА_10 , будучи впевненими, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, проникли на територію забудови, після чого пішли в напрямку не зданого в експлуатацію будинку № 3 (будівельна адреса: АДРЕСА_4 ) та, перебуваючи поблизу цього будинку з застосуванням заздалегідь підготовлених інструментів, пошкодили навісний замок міжповерхових дверей цього будинку, проникнувши таким чином до приміщення.
У подальшому, перебуваючи на різних поверхах цього незавершеного будівництвом об'єкту, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , діючи спільно за попередньою змовою між собою, помітили, що всередині будівлі знаходяться проводи та кабелі: а саме: провід ПВ1нг-нд (LS) 1*10 ж/з 1кл, довжиною 97,5 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*6 червоний, довжиною 30,7 п.м., провід ПВ1нг-нд (LS) 1*4 ж/з, довжиною 25,6 п.м., кабель ВВГнгнд 3*1,5, довжиною 67,0 п.м., кабель ВВГнгнд 3*2,5, довжиною 54,3 п.м., провід ПВ3 1*6, довжиною 83,3 п.м., який вирішили таємно, в умовах воєнного стану, викрасти.
Для цього, за допомогою заздалегідь підготовленого інструменту у виді плоскогубців та фізичної сили, ОСОБА_10 , діючи спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, пошкодили вказані проводи та кабель, які були розміщені на різних поверхах, в приміщенні вищевказаного будинку та які були вмонтовані в фасад та електропроводку приєднану до фасаду, та від?єднавши їх, склали до трьох окремих пакувань, які мали при собі.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на повторне таємне викрадення вищевказаного майна, ОСОБА_10 , діючи спільно з ОСОБА_6 і ОСОБА_9 , за попередньою змовою між собою, з викраденим майном перелізли через паркан та направилися в напрямку станції метро "Іподром" Комунального підприємства "Київський метрополітен", після чого зникли з місця вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, що виразились у повторному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 завдали Товариству з обмеженою відповідальністю "Аркада-Будівництво" матеріальної шкоди на загальну суму 9 312,74 грн.
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та правової кваліфікації дій ОСОБА_10 , ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024, остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Виключити з вироку в частині щодо ОСОБА_10 кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - вчинене повторно. В решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зокрема зазначає, що суд після призначення ОСОБА_6 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, невірно визначив остаточне покарання і на підставі ч.4 ст.70 КК України, і на підставі ст.71 КК України, двічі врахував покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024. Наголошує, що суд помилково без призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, призначив покарання за сукупністю вироків. Вважає, що після призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд мав застосувати положення ст.71 КК України та визначити остаточне покарання за сукупністю вироків. Крім того, прокурор наголошує, що суд необґрунтовано встановив у правовій кваліфікації дій ОСОБА_10 кваліфікуючу ознаку «повторність», оскільки останній має попередню судимість за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що не утворює повторність з інкримінованим йому злочином, передбаченим ч.4 ст.185 КК України.
Прокурор Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання та постановити ухвалу, якою вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, за ч.4 ст.185 КК України - до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024 та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд при призначенні ОСОБА_6 покарання двічі, як на підставі ч.4 ст.70 КК України, так і на підставі ст.71 КК України, врахував покарання, призначене вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024. Стверджує, що суд після призначення покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, повинен був призначити покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, після чого на підставі ст.71 КК України визначити остаточне покарання, частково приєднавши до оскаржуваного вироку невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині обчислення початку строку відбування покарання, та визначити початок строку відбування покарання з моменту фактичного затримання, а саме з 30.05.2024. На підставі ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 03.10.2023 по 06.10.2023 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що строк відбування покарання повинен рахуватися з дня фактичного його затримання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024, тобто з 30.05.2024.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_10 не зміг вийти на відеоконференцію з ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв'язку з хворобою.
Відповідно до ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України участь обвинуваченого у розгляді апеляційної скарги, в якій не порушується питання про погіршення його становища, не є обов'язковою.
З урахуванням того, що в апеляційних скаргах не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_10 , думки прокурора та обвинуваченого ОСОБА_6 , які не заперечували проти проведення апеляційного розгляду без участі обвинуваченого ОСОБА_10 , на підставі положень ч.4 ст.401, ч.4 ст.405 КПК України щодо можливості проведення апеляційного розгляду у разі неприбуття в судове засідання обвинуваченого, з метою дотримання вимог ст.28 КПК Українищодо розумності строків апеляційного розгляду, колегією суддів було прийнято рішення про розгляд апеляційних скарг за відсутності обвинуваченого ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Однак в порушення вказаної статті, призначаючи ОСОБА_6 покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, суд не визначив остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційних скарг прокурорів щодо помилкового застосування судом першої інстанції одночасно положень ч. 4 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України.
Так, оскаржуваним вироком ОСОБА_6 засуджено за кримінальні правопорушення, вчиненні ним як до постановлення попереднього вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024, так і після.
Як вбачається із висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду верховного Суду від 08.02.2021 (справа № 390235/19), якщо одне або кілька кримінальних правопорушень були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після ухвалення, то спеціальні правила ч.4 ст.70 КК не застосовуються, у такому випадку суд призначає остаточне покарання за правилами ст.71 КК за сукупністю вироків.
Отже у суду першої інстанції не було підстав для застосування ч.4 ст.70 КК України, оскільки це призвело до того, що при призначенні остаточного покарання судом було двічі враховано покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024.
З огляду на викладене, колегія судів приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурорів є обґрунтованими, тому вирок суду слід змінити в частині призначеного покарання, призначивши ОСОБА_6 покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, та визначивши остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, частково приєднавши до покарання, призначеного оскаржуваним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024.
З огляду на те, що таке рішення не погіршує становища обвинуваченого, колегія суддів визнає безпідставними вимоги прокурора щодо постановлення нового вироку та вважає за можливе усунути вказані порушення шляхом його зміни.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного посилання судом у правовій кваліфікації дій ОСОБА_10 на кваліфікуючу ознаку «повторність».
Так, відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення та відповідно до обвинувального акту.
Як вбачається з обвинувального акту, дії ОСОБА_10 кваліфіковано прокурором за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
При цьому суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, фактично кваліфікував дії ОСОБА_10 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч.1 ст.32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 раніше судимий вироком Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 25.06.2015 за ч.ч. 1,2 ст. 307, ч.ч.1, 2 ст.309 КК України, що не утворює повторність, передбачену ст.32 КК України, з інкримінованим йому злочином, передбаченим ч.4 ст.185 КК України.
Отже, при визначенні правової кваліфікації дій ОСОБА_10 , суд першої інстанції вийшов за межі висунутого обвинувачення та помилково зазначив кваліфікуючу ознаку «повторно».
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення та виключити з кваліфікації дій ОСОБА_10 кваліфікуючу ознаку «повторно».
Крім того, колегія суддів визнає безпідставними вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 про необхідність визначення початку строку відбування покарання з моменту його фактичного затримання з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 раніше засуджений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024 за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці, за яким останній, на момент ухвалення оскаржуваного вироку, відбуває покарання з моменту фактичного затримання 30.05.2024.
У даному кримінальному провадженні запобіжний захід щодо ОСОБА_6 не обирався та у вироку правильно прийняте рішення про обчислення строку відбування покарання за оскаржуваним вироком з моменту його постановлення.
Зарахування відбутого покарання за попереднім вироком при призначенні покарання за сукупністю вироків кримінальним процесуальним законом не передбачена.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого відсутні, а апеляційні скарги прокурорів підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційні скарги заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2025 щодо ОСОБА_6 змінити в частині застосування ст.ст. 70, 71 КК України.
Вважати ОСОБА_6 засудженим до покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2024, остаточно визначити до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
Виключити з вироку в частині кваліфікації дій ОСОБА_10 кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - повторність.
В іншій частині вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2025 щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3