Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-з/824/325/2026
додаткова
м. Київ Справа № 359/1091/24
18 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лісовської Олени Володимирівни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання шлюбу недійсним, -
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської областіз позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання шлюбу недійсним задоволено.
Визнано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом реєстрації шлюбів та народжень Луганського міського управлінні юстиції 20 грудня 2003 року, актовий запис № 1263, недійсним.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 01 жовтня 2025 року представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 - адвокат Ульянов О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участь у розгляді справи ОСОБА_4 - адвоката Ульянова Олега Віталійовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Муранової-Лесів І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , про визнання шлюбу недійсним закрито.
24 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лісовської О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу просив стягнути з ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу адвоката, пов'язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 50 000,00 грн., при цьому до відзиву було долучено Витяг з Договору про надання правової допомоги від 03 лютого 2025 року, акт виконаних робіт, детальний опис витрат та довідка-рахунок. Проте Київським апеляційним судом 12.02.2026 було ухвалено судове рішення про закриття апеляційного провадження, при цьому питання про розподіл судових витрат вирішено не було.
З огляду на вище викладене просив суд ухвалити у даній справі додаткове судове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 359/1091/24, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн
18 березня 2026 року представник особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 - адвокат Ульянов О.В. подав до Київського апеляційного суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн. не відповідає критеріям розумності.
Вказує на те, що Київським апеляційним судом, направлялася сторонам судова повістка, в якій зазначалося, що неявка сторін в судове засідання, призначене на 12.02.2026, не перешкоджає розгляду справи. Тобто, представник ОСОБА_1 фактично проігнорувало своє право приймати участь в судовому розгляді, та заявити відповідно до п.8 ст141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі зробити відповідну заяву про розмір витрат.
З огляду на вище викладене просив суд зменшити розмір витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 0 грн.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Положенням ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Частинами 3, 4 статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частинам 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із поданням апеляційної скарги позивач, скориставшись своїм правом, через свого представника, подала відзив на апеляційну скаргу в якому просила суд апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 адвоката Ульянова О.В. на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року в цивільній справі № 359/1091/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність у апелянта права на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Ульянова О.В. на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року в цивільній справі № 359/1091/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним - залишити без.
На підтвердження понесених витрат, позивачем було надано витяг з Договору про надання правової допомоги № 03/02/2026 від 03.02.2026, довідку-рахунок № 16/02/26 від 16.02.2026, акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 02/26 від 16.02.2026 та детальний опис витрат, понесених у зв'язку з підготовкою до судового розгляду від 16.02.2026.
Вищезазначені документи подано у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, якою передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова Верховного Суду від 23.06.2022 у справі 607/4341/20).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат.
З огляду на те, що за період розгляду поданої апеляційної скарги у даній справі, відбулось одне судове засідання, складання відзиву на апеляційну скаргу не потребувало значних зусиль, який у своїй більшості містить посилання на норми закону та судову практику, та з урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, виклику свідків, тощо), тому розмір вартості наданих послуг, визначених в акті, є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, і, як наслідок, підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137,141, 270 ЦПК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лісовської Олени Володимирівни задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: