Справа № 757/41151/25-кГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/902/2026Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
03 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
заявника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року,
Як вбачається зі змісту скарги, 14 серпня 2025 року ОСОБА_6 було направлено повідомлення до Офісу Генерального прокурора щодо вчинення кримінальних правопорушень: слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові з дислокацією в Івано-Франківську ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 382 КК України, суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_8 за ст.ст. 364,111 КК України, суддею Івано-Франківського апеляційного суду ОСОБА_9 за ст.ст. 364, 366, 111 КК України.
Однак станом на 21 серпня 2025 року витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не отримав.
21 серпня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 14.08.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Мотивуючи ухвалу, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 звернувся до офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення , на його думку, кримінальних правопорушень суддями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області та Івано-Франківського апеляційного суду, у якій фактично висловлюється незгода з процесуальними діями та рішеннями, та виснував, що зобов'язання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою такого роду, де фактично заявником висловлюється незгода з прийнятими процесуальним рішенням суддів, прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про статус суддів та судоустрій» та не відповідає практиці ЄСПЛ, тому у діях уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора відсутня бездіяльність, що пролягає у невнесенні відомостей про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 , просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу по суті його скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвала слідчого судді не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ключовим предметом скарги є питання невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Львова ОСОБА_10 , який не виконує судових рішень про необхідність реєстрації кримінальних правопорушень, вчинених слідчими поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, і на зазначені обставини слідчий суддя уваги не звернув.
Апеляційна скарга також містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій заявник зазначає, що фактичну можливість подати апеляційну скаргу отримав лише з 16 жовтня 2025 року після оприлюднення її змісту у «Електронному кабінеті».
За змістом ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу слідчого було постановлено 30.09.2025 року, а апеляційна скарга подана до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» 19.10.2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів, з огляду на те, що із мотивами прийнятого судового рішення заявник ознайомився лише 16.10.2025 року, вважає поважними причини пропущення ним строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, тому він підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді, заявника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши судове провадження за скаргою та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 303 КПК передбачено право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування та встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, які можуть бути оскаржені в такому порядку. До них, зокрема, відноситься бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до загальних положень КПК, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, ухвалюючи рішення про залишення без задоволення скарги ОСОБА_6 , обмежився лише аналізом обставин та підстав, з яких прокурор не вніс відомості за заявою про вчинення кримінальних правопорушень суддями, проте не надав оцінки доводам скарги про бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 382 КК України за його заявою щодо слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Львові з дислокацією в Івано-Франківську ОСОБА_7 .
Таким чином, доводи скарги ОСОБА_6 у повному обсязі не були предметом розгляду слідчого судді, про що слушно зазначено у апеляційній скарзі.
Вказані вище обставини є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодили ухваленню законного судового рішення, тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимоги апеляційної скарги заявника про постановлення нової ухвали по суті вимог його скарги не можуть бути задоволеними, оскільки доводи скарги фактично не були предметом розгляду слідчого судді .
За таких обставин ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду скарги слідчим суддею місцевого суду.
Керуючись ст.ст.404,405,407,412,415,419,422 КПК України, колегія суддів
Поновити заявнику ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу заявника задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14.08.2025 року залишено без задоволення, скасувати.
Призначити новий розгляд скарги слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: