Справа №757/54776/25 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1680/2026 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
16 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києва від 26 листопада2025 року, -
за участю
особи, яка подала скаргу (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2025 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя вказав, що заявником не було надано доказів, які б свідчили про звернення до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення та відсутності належного реагування, які б давали підстави стверджувати про існування обставин, визначених ч. 1 ст. 303 КПК України, для оскарження дій чи бездіяльності органу досудового розслідування, а тому слідчий суддя позбавлений можливості надати правову оцінку доводам скарги.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2025 року та призначити новий розгляд скарги.
Апелянт вказує на невмотивованість та необґрунтованість ухвали, що прийнята з порушеннями норм КПК України. Зокрема апелянт вказує на порушення ч. 3 ст. 306 КПК України щодо його присутності в судовому засіданні, тим більше у своїй скарзі він вказував на особисту участь.
Також апелянт вказує, що суд має повноваження витребувати у Генеральної прокуратури копію заяви, хоча на думку апелянта, прокуратура повинна була надати суду копію заяви до розгляду скарги.
Крім того, апелянт зазначає, що на підтвердження відправки його заяви є номер вихідної юридичної кореспонденції з ДУ «Криворізька установа виконання покарань», який він вказував Печерському суду, а також надав докази вчинення злочину та ін., що передбачено законодавством.
На апеляційну скаргу ОСОБА_6 прокурором відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення обласними прокуратурами у кримінальних провадженнях регіональних органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки ОСОБА_7 подано заперечення, в яких прокурор посилаючись на скерування заяви ОСОБА_6 від 05.10.2025 за територіальною юрисдикцією до Запорізької обласної прокуратури, що виключає наявність фактів будь-якої бездіяльності уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Представник Офісу Генерального прокурора, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення не подавав. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність представника ОГП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів справи, до Печерського районного суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положеннями ч. 3 ст. 21 КПК України передбачено, що кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що зазначених вимог кримінального процесуального закону слідчий суддя не дотримався.
Так, з оскаржуваної ухвали слідує, що розгляд скарги ОСОБА_6 відбувся без участі останнього.
Проведення судового розгляду без участі ОСОБА_6 слідчий суддя мотивував тим, що особа, яка подала скаргу в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду провадження повідомлявся належним чином, а тому враховуючи положення ст. 26 КПК України та принцип диспозитивності визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_6 , на підставі наданих доказів.
За приписами ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. При цьому суд повинен переконатися, що таке повідомлення мало місце.
Частиною 3 ст. 135 КПК України передбачено, що особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув'язнення.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 , то останній просив розгляд справи здійснювати за його особистої участі (а.с.1).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_6 , утримується в ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» його явка до суду могла бути забезпечена шляхом його доставки або здійснення судового провадження у режимі відеоконференції.
Між тим, в матеріалах справи наявна лише повістка про виклик до суду, адресована через ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» для вручення ОСОБА_6 . Жодних даних про здійснення слідчим суддею запиту на доставку ОСОБА_6 чи здійснення судового провадження у режимі відео конференції з ДУ «Криворізька установа виконання покарань (№3)» матеріали скарги не містять, також відсутні в матеріалах справи і відомості про отримання останнім повістки взагалі.
За таких обставин, посилання слідчого судді на те, що особа, яка подала скаргу - ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим, про час та місце розгляду скарги в судове засідання не з'явився, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки неявка у судове засідання ОСОБА_6 , який перебуває під вартою та має певні обмеження, зокрема щодо доставки до суду, була зумовлена не небажанням останнього брати участь у судовому засіданні, а через обставини, які не залежали від його волі, однак не дивлячись на це та прохання останнього про участь у судовому засіданні, слідчим суддею не було забезпечено можливості ОСОБА_6 бути присутнім і відстоювати у суді свою позицію.
При цьому, колегія суддів наголошує, що матеріали судової справи не містять інформації (розписки) щодо належного повідомлення ОСОБА_6 про місце, день та час розгляду його скарги.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не було вжито належних заходів для забезпечення можливості ОСОБА_6 брати особисту участь і відстоювати в суді свою позицію, що відповідно до приписів ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та не відповідає гарантіям справедливого судового розгляду, закріпленим у п. 1 та пп. «с» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окрім того, як вбачається з оскаржуваної ухвали, відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що заявником не було надано доказів, які б свідчили про звернення до Офісу Генерального прокурора із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Однак, кримінальним процесуальним законом не передбачено конкретних вимог до скарги, поданої в порядку ст.303 КПК України, та не покладено на особу, яка звертається зі скаргою, обов'язку одночасно зі скаргою подавати будь-які докази.
Між тим, як слідує зі скарги, то ОСОБА_6 не лише послався на спрямування заяви про кримінальне правопорушення від 05.10.2025 до ОГП, а й вказав про підтвердження такого направлення - талон відправки від 06.10.2025 №з/ч -1065 , що взагалі залишилось поза увагою слідчого судді. При цьому, колегія суддів наголошує, що ОСОБА_6 утримується в умовах ізоляції від суспільства і ненадання ним певних документів могло бути обумовлено об'єктивними причинами, а тому у разі виникнення сумнівів з зазначеного приводу, слідчий суддя мав належним чином перевірити вказані питання, чого зроблено не було.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді, як така, що постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції скарги ОСОБА_6 , а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду м. Києвавід 26 листопада 2025 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4