справа № 761/2780/25
провадження № 22-ц/824/3324/2026
головуючий у суді І інстанції Мальцева Д.О.
10 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Івкової Д.Л.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Стрім» про визнання односторонньої зміни умов договору недійсною,
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду із позовом до ТОВ «Київ Стрім» про визнання односторонньої зміни умов договору недійсними, згідно якого просила суд: визнати недійсною вимогу ТОВ «Київ Стрім» (ЄДРПОУ 351724) щодо зміни загальної вартості послуг за навчальну програму «Розробка програмного забезпечення» понад її вартість, яка за весь період навчання встановлена Договором № 051026851 від 29 липня 2021 року в розмірі 141 177 грн та зобов'язати ТОВ «Київ Стрім» (ЄДРПОУ 351724) виконати умови договору № 051026851 від 29 липня 2021 року в редакції, узгодженій сторонами (в редакції від 29 липня 2021 року), та надати послуги за навчальною програмою «Розробка програмного забезпечення» за вартістю 141 177 грн, що визначена договором № 051026851 від 29 липня 2021 року за весь період навчання.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 29 липня 2021 року між позивачем та ТОВ «Київ Стрім» укладено Договір № 051026851, відповідно до якого Виконавець зобов'язується організувати і провести навчання Слухача (сина позивача ОСОБА_2 ), а Замовник оплатити послуги в порядку та на умовах, визначених Договором.
Згідно пункту 4.1. Договору визначено, що вартість Послуг за Договором є договірною і визначається у Додатку № 1 до Договору.
Пунктом 1.3. додаткової угоди №1 до Договору визначено порядок та вартість оплати послуг, а саме: відповідно до п.1.3.3. оплата послуг здійснюється частинами - 3 частини на рік, загальна вартість послуг за 4 роки навчання становить 141 180 (сто сорок одна тисяча сто вісімдесят) грн.
Позивачем виконано умови договору та 7 листопада 2024 року сплачено повну вартість послуг за чотири роки навчання відповідно до умов Договору, а саме 141 180 (сто сорок одна тисяча сто вісімдесят) грн.
При цьому, відповідачем належним чином не виконуються умови договору, оскільки відповідач за відсутності змін податкового законодавства в частині оподаткування освітніх послуг, в системі оподаткування відповідача, застосування до відповідача додаткових податків тощо, в червні 2024 року в супереч умовам Договору в односторонньому порядку без будь-якого письмового/усного попереднього повідомлення змінив порядок оплати та вартість послуг за Договором № 051026851 від 29 липня 2021 року, що є порушенням, ст. 525, 526 ЦК України, які гарантують обов'язковість виконання договорів,
Крім того, з грудня 2024 відповідач, порушуючи принцип добросовісності у цивільних правовідносинах систематично виставляє додаткові, тобто не передбачені умовами Договору, рахунки на оплату, а в разі не проведення позивачем такої оплати погрожує блокувати доступ до навчальної платформи неповнолітньої дитини, разом з тим, такі дії відповідача порушують ст. 52 Конституції України та ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, які гарантують право на освіту та пріоритетність найкращих інтересів дитини. Відмова у доступі до платформи створює додаткове навантаження на дитину та порушує динаміку навчального процесу, а також вимагання від позивача додаткових коштів під загрозою блокування навчання, створюють економічний тиск на позивача, що суперечить принципам цивільного права та нормам захисту споживачів, а отже зміна вартості послуг (збільшення загальної суми вартості послуг з 141 180 грн до 172 650 грн), що визначена у п.1.3.3 Додатку №1 до Договору є несправедливою та недійсною з моменту виставлення відповідачем рахунку на оплату послуг від 02 грудня 2024 року та враховуючи подальші рахунки, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Київ Стрім» про визнання односторонньої зміни умов договору недійсними задоволено.
Визнано неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Стрім» (ЄДРПОУ 351724) щодо зміни загальної вартості послуг за навчальну програму «Розробка програмного забезпечення» понад її вартість, яка за весь період навчання встановлена Договором № 051026851 від 29 липня 2021 року в розмірі 141 177 грн. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Стрім» (ЄДРПОУ 351724) виконати умови договору № 051026851 від 29 липня 2021 року в редакції від 29 липня 2021 року, та надати послуги за навчальною програмою «Розробка програмного забезпечення» за вартістю 141 177 грн, що визначена договором № 051026851 від 29 липня 2021 року за весь період навчання.
Не погоджуючись із указаним рішенням адвокат Мойсеєнко Роман Миколайович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5», особа, яка не брала участі у справі звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» уклала 3 січня 2025 року з ТОВ «КИЇВ СТРІМ» договір про відступлення (передання) прав та обов'язків за договором № 051026851 від «29» липня 2021 року, а саме в частині здійснення надання послуг для ОСОБА_2 , який є слухачем по згаданому договору № 051026851, та де замовником виступила ОСОБА_1 . З листа від ТОВ «КИЇВ СТРІМ», ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» дізналася, про наявність судового рішення по справі № 761/2780/25.
Зазначає, що фактично вказане рішення розповсюджується і на ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5», адже судовим рішенням зачіпаються прав та інтереси апелянта, як виконавця частини зобов'язань по договору № 051026851, оплату за які він повинен отримати.
Вказує, що пункт 4.3. Договору передбачає, право Виконавця змінювати вартість навчання за настання певних обставин, як то: в разі змін податкового законодавства; кон'юнктури ринку; введення додаткових податків; тощо. Отже, пункт договору не має фактично чіткого та імперативного переліку тих обставин, які б надавали йому право змінити вартість.
На думку апелянта вказаний пункт, як станом день укладення Договору так і станом на день переходу до апелянта обов'язків (частини обов'язків) по Договору є зрозумілим, законним і направленим на захист інтересів Виконавця, адже цивільно-правові відносини направлені на створення балансу між правами та обов'язками стороні, і вказаний баланс сторони самостійно встановлюють в угодах. Так, як Договором передбачено право на зміну вартості, Виконавець ним і скористався у той спосіб, що передбачений Договором. При цьому позивач не скористався своїм право достроково розірвати Договір, а Позивач/Замовник далі почала виконувати Договір вже на нових умовах, проводивши оплати і отримуючи послуги.
Вважає, що ТОВ «КИЇВ СТРІМ» навів обґрунтовані підстави, не то що доцільності, а швидше необхідності підвищення сум надання послуг по Договору.
Звертає увагу, що суд не в повній мірі дослідив податкове законодавство, адже він вказує, що змін у податковому законодавстві для відповідача не відбулося та наводить положення, що стосувалися переходу юридичних осіб у перші місяці війни із загальної системи оподаткування на спрощену, а потім навпаки. Законом внесені зміни та доповнення до низки законодавчих актів України, зокрема, до Податкового кодексу України в частині підвищення ставки військового збору до 5 % від об'єкта оподаткування, а саме для всіх найманих працівників осіб (крім окремих категорій платників цього збору, для яких ставка залишається на рівні 1,5 відсотка). Також юридичні особи платники єдиного податку, яким є відповідач встановлено Військовий збір у розмірі 1% від сум доходів.
Наголошує, що позивачкою в рамках позову заявляла одні позовні вимоги - «Визнати недійсною вимогу Товариства щодо зміни загальної вартості послуг», проте суд виніс інше в резолютивній частині - «Визнати неправомірними дії Товариства щодо зміни загальної вартості послуг», яка не заявлялася позивачкою. Фактично суд самостійно змінив позовні вимоги, що заборонено процесуальним законодавством та усталеною практикою.
Вважає, що за наявності укладеного між сторонами і дійсного правочину, суд не мав законних підстав визнавати дії однієї сторони незаконними, оскільки це є прямим втручанням суду у договірні відносини суб'єктів правочину, що прямо заборонено. Фактично позивачкою було вибрано не вірний спосіб захисту, а судом не перевірено вказане.
17 грудня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 , в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що апеляційна скарга подана внаслідок власного недобросовісного вчинку (приховування інформації) та є елементом узгодженої стратегії зловживання процесуальними правами з метою ухилення від виконання судового рішення; не має матеріально-правової основи, оскільки скаржник не набув жодних прав щодо позивача через нікчемність для останнього Договору відступлення; не містить нових, істотних доказів або правових аргументів, які б спростовували факти, встановлені судом першої інстанції, базується виключно на припущення та зводиться до маніпуляцій і повторення вже відхилених доводів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Адвокат Мойсеєнко Роман Миколайович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статі 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 17 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Частиною третьою статті 352 ЦПК України передбачено, що після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10 зроблено висновок, відповідно до якого законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов'язки заявника - закрити апеляційне провадження,оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Тобто, звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі в справі, має надати суду докази того, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі №668/17285/13-ц.
Судом встановлено, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказує на те, що ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» уклала 03.01.2025 року з ТОВ «КИЇВ СТРІМ» договір про відступлення (передання) прав та обов'язків за договором № 051026851 від «29» липня 2021 р., а саме в частині здійснення надання послуг для ОСОБА_2 , який є Слухачем по згаданому договору № 051026851, та де замовником виступила ОСОБА_1 . Вказаний Договір відступлення прав був укладений у зв'язку з неможливістю ТОВ «КИЇВ СТРІМ» надати в повній мірі весь спектр послуг, що передбачений Основним договором. Неможливість надання послуг викликане обмеженою матеріальною базою та обмеженою кількістю кваліфікованих кадрів, що спричинене великою кількістю факторів, в т.ч. воєнним станом, частими обстрілами, перебоями з електроенергією, звільненням та міграцією кваліфікованих кадрів, мобілізацією частини кадрів до Збройних сил України.
Зазначав, що передача частини обов'язків по договору іншому суб'єкту є неоодинокою практикою в сфері IT-освіти, яка направлена на об'єктивну оцінку навчальних результатів того чи іншого слухача. У зв'язку з тим, що ТОВ «КИЇВ СТРІМ» та ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» діють за одними і тими ж навчальними програмами системи «Комп'ютерної академії «ШАГ», ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» мала та має можливість надати необхідний спектр освітніх послуг за договором № 051026851 від «29» липня 2021 року.
З листа від ТОВ «КИЇВ СТРІМ», ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» дізналася, про наявність Судового рішення по справі № 761/2780/25. Ознайомившись з тестом Судового рішення було встановлено, що Замовник (Позивачка) за договором № 051026851 від «29» липня 2021 р. звернулася до суду та судовим рішенням було вирішено, що навчання ОСОБА_2 (Слухача) повинне бути проведено за вартістю 141 177,00 грн., що визначена договором № 051026851 від 29 липня 2021 року за весь період навчання.
Апелянт вказує, що фактично вказане рішення розповсюджується і на ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5», адже судовим рішенням зачіпаються прав та інтереси апелянта як виконавця частини зобов'язань по договору № 051026851, оплату за які він повинен отримати.
Сторона позивача зазначає, що подача апеляційної скарги не є добросовісною реалізацією права на захист, та становить узгоджену стратегію спрямовану на ухилення від виконання судового рішення, що має всі ознаки зловживання процесуальним правом відповідно до ст. 44 ЦПК України.
Право Скаржника оскаржити рішення формально виникло лише тому, що він разом з Відповідачем навмисне приховував від позивача та суду першої інстанції Договір відступлення від 03.01.2025 протягом 9 місяців. Цей договір був укладений виключно щодо позивача (хоча на курсі навчальної програми понад 25 учнів лише у групі сина позивачки) за два тижні до подачі ним позову, що свідчить не про господарську потребу, а про превентивне створення процесуальної перешкоди.
Скаржник не спростовує факт приховування Договору відступлення від 03.01.2025, що є порушенням принципу добросовісності, що в свою чергу є підставою для визнання дій зловживанням і відхилення апеляції без розгляду по суті.
Звертає увагу, що п. 2.1 Договору про відступлення прав та обов'язків за Договором від 03.01.2025, прямо передбачає, що «Первісний виконавець (ТОВ «КИЇВ СТРІМ») зобов'язується передати Новому виконавцю (скаржнику) всю необхідну документацію, інформацію та матеріали, пов'язані з виконанням переданих функцій». Враховуючи, що скаржник стверджує, що про дану судову справу він дізнався лише 29.09.2025 на підставі «листа від ТОВ «КИЇВ СТРІМ» (стор. 3 апеляційної скарги), вбачається явне порушення ТОВ «КИЇВ СТРІМ» своїх зобов'язань за Договором відступлення. Таке невиконання є внутрішньою проблемою між сторонами, особливо враховуючи, що: обидві компанії зареєстровані за однією адресою (вул. Симона Петлюри, 28, м. Київ), діють за єдиними навчальними програмами системи «Комп'ютерної академії «ШАГ» (як визнано в апеляційній скарзі), мають подібні КВЕД (85.59). Отже, незнання про судове провадження є симульованим, а затримка в оскарженні - наслідком власної недбалості або узгодженої стратегії, що не є поважною причиною для поновлення строків апеляційного оскарження. Замість обов'язку нести відповідальність за порушення, скаржник намагається перекласти її на позивача, створюючи штучну підставу для апеляції та затягування виконання судового рішення, що є класичним зловживанням процесуальними правами (ст. 44 ЦПК України).
Вважає, що скаржник також маніпулює, стверджуючи неможливість виконання ТОВ «КИЇВ СТРІМ» зобов'язань за Договором № 051026851 від 29.07.2021 через «обмежену матеріальну базу» та війну (стор. 3 апеляційної скарги), при цьому не надаючи жодних доказів такої неспроможності та причин її виникнення. Навпаки, ТОВ «КИЇВ СТРІМ» протягом 3,5 років (з липня 2021 по січень 2025) успішно надавало освітні послуги, включаючи періоди COVID, активних бойових дій (з лютого 2022), часті обстріли, перебої з електроенергією та мобілізацію, які Скаржник наводить як причини. Це підтверджує, що зазначені обставини не були перешкодою для виконання, а є постфактум виправданням для укладення Договору відступлення від 03.01.2025 з метою обійти фіксовану ціну та підвищити вартість дипломного проектування з 8 200 грн до 13200 грн без згоди позивача.
На підставі вищевикладеного вважає, що апеляційна скарга за мету ставить не захист порушеного права скаржника, а лише перешкоджання набранню рішенням законної сили та уникнення його виконання, що має ознаки недобросовісної поведінки.
Наголошує, що скаржник не може вважатися особою, чиї права порушені Рішенням, оскільки договір, на який він посилається, не породжує для нього жодних правових наслідків щодо позивача і є нікчемним (недійсним) у цій частині.
Колегія апеляційного суду погоджується з такими запереченнями позивача щодо недобросовісного використання апелянтом свого процесуального права з метою штучного створення підстави для апеляційного перегляду справи.
Так, як встановлено судом в оскаржуваному рішенні, між позивачем, як замовником освітніх послуг, та відповідачем, як виконавцем відповідних послуг, виникли договірні відносини, де відповідач виступає зобов'язаною стороною щодо надання послуг по відношенню до позивачки, а відтак - боржником.
Відповідно до статті 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Законодавець встановлює обмеження на заміну боржника у зобов'язанні поза волею кредитора. Такий підхід має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.
Необхідність отримання згоди кредитора на переведення боргу зумовлена тим, що особа боржника завжди має істотне значення для кредитора.
Вступаючи у договірні відносини, кредитор розраховував на отримання виконання з огляду на якості конкретного боржника (здатність виконати обов'язок, платоспроможність, наявність у боржника майна тощо).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що такий договір № 051026851 від «29» липня 2021 р.було укладено зі згоди замовника послуг.
За таких обставин саме ТОВ «Київ Стрім», а не ТОВ «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» є належним відповідачем у справі.
Схожий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі №199/3152/20, Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.07.2023 року у справі №175/4639/19, постанові Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі №757/49871/18-ц, від 24 травня 2023 року у справі №757/53371/20-ц, від 24 квітня 2024 року у справі №357/7395/20, від 24 квітня 2024 року у справі №757/44941/21-ц.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що права Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» оскаржуваним рішенням не вирішувались і не порушуються.
Предметом з'ясування в оскаржуваному рішенні було встановлення обставин щодо неправомірних дій безпосередньо ТОВ «КИЇВ СТРІМ», який в порушення умов пункту 4.3. договору, а саме без належного обгрунтування підстав для підвищення вартості освітніх послуг, та без завчасного повідомлення про односторонню зміну умов щодо вартості, що прямо передбачено умовами договору, змінив їх в односторонньому порядку.
Вирішення питання, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першорядним завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку з урахуванням прав, інтересів та статусу особи, яка не була залучена до участі в справі.
Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, питання щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не вирішується.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 24 квітня 2024 року у справі № 548/1887/21 та від 04 вересня 2024 року у справі № 461/6178/22.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Оскільки рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю та, відповідно, питання щодо законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не вирішується.
Керуючись ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛА КОМП'ЮТЕРНА АКАДЕМІЯ ШАГ КИЇВ 5» закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба