10 березня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.06.2025, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого тапроживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, у невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 22.01.2025, з метою збуту незаконно придбав наркотичний засіб - метадон (фенадон), обіг якого обмежено, який почав зберігати при собі.
Надалі, знаходячись за координатами 50.4125706, 30.3908983 по вулиці Симиренка, поблизу будинку № 12-Б у м. Києві, шляхом розміщення схованки «закладки», залишив в ґрунтовій поверхні за вказаною адресою 2 (два) згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,184 г, для подальшого збуту вказаного наркотичного засобу потенційним покупцям, які було виявлено та вилучено 22.01.2025 під час проведення слідчих дій за участю ОСОБА_10 .
Крім цього, ОСОБА_9 , діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, у невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 22.01.2025, з метою збуту незаконно придбав наркотичний засіб - метадон (фенадон), обіг якого обмежено, який почав зберігати при собі.
Надалі, знаходячись за координатами 50.4129269, 30.3909751 по вулиці Симиренка, поблизу будинку № 12-В у м. Києві, шляхом розміщення схованки «закладки», залишив в ґрунтовій поверхні за вказаною адресою 2 (два) згортки з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,173 г, для подальшого збуту вказаного наркотичного засобу потенційним покупцям, які було виявлено та вилучено 22.01.2025 під час проведення слідчих дій за участю ОСОБА_10 .
Крім цього, ОСОБА_9 , діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, у невстановлений час та місці, при невстановлених обставинах, але не пізніше 22.01.2025, з метою збуту незаконно придбав наркотичний засіб - метадон (фенадон), обіг якого обмежено, який почав незаконно зберігати при собі.
Надалі, ОСОБА_9 , продовжуючи свої злочинні дії, зберігаючи вказану речовину при собі, перебуваючи поблизу будинку по вул. Симиренка, 12-Б у м. Київ, 22.01.2025 о 14 год. 50 хв. був викритий працівниками поліції та під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у нього було вилучено 9 (дев'ять) згортків з наркотичним засобом, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) масою 0,948 г.
Прокурор Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна. В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання на підставі ст.75 КК України, залишив поза увагою дані про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого діяння та особи обвинуваченого. Звертає увагу, що обвинувачений має не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість, крім того наявна обставина, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, та яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, хворіє на хронічний вірусний гепатит С, наявності обставин, які пом'якшують покарання - щирого каяття, наявності на утриманні неповнолітньої дитини, проходження курсу лікування від наркозалежності, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно визначив йому розмір покарання в межах санкції статті, а при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень правильно обрав принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, та обґрунтовано дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Висновки суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованими та узгоджуються з вимогами ст.75 КК України.
Будь-яких обмежень щодо застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.
Вирішуючи питання щодо можливості виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та виконання ним обов'язків, покладених на підставі ст.76 КК України, колегія суддів також враховує позитивну процесуальну поведінку обвинуваченого, який в ході судового та апеляційного розгляду належним чином виконував свої обов'язки щодо явки до суду, будь-яких порушень порядку в судовому засіданні не допускав.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання до реального відбування не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 13.06.2025 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3