апеляційне провадження №22-ц/824/1244/2026
справа №758/15649/24
04 березня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.
за участю секретарів судового засідання Крисіної В.О., Чепур Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Острицьким Андрієм Олеговичем, на рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., дата складення повного судового рішення не зазначена,
та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гребенюка В.В., дата складення повного судового рішення не зазначена,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» про захист прав споживачів, -
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що 05 липня 2024 року уклав з ТОВ «Селфі Кредит» договір споживчого кредиту №1613416 на суму 27 500,00 гривень. З урахуванням додаткової угоди від 07 липня 2025 року щодо збільшення кредиту на 2 400,00 гривень загальна сума кредитних коштів складає 29 900 грн.
Зазначає, що позивач є військовослужбовцем, проходить дійсну службу у Збройних Силах України з 1998 року, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 10 грудня 2018 року та довідками Національного університету оборони України та командування, а також довідкою про участь у заходах із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганських областях.
Згідно частини 15 статті 14 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям у період дії особливого періоду не нараховуються проценти за користування кредитом (окрім кредитів на житло та автомобіль). Вказує, що особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28 серпня 2024 року про припинення нарахування процентів та зарахування сплачених сум у рахунок тіла кредиту, додавши підтверджуючі документи. Проте, ТОВ «Селфі Кредит» листами від 10 вересня 2024 року №2946 та від 15 жовтня 2024 року №3510 позивачу відмовило з посиланням на роз'яснення Міністерства оборони України та Національного банку України. Позивач вказує, що ці роз'яснення не є нормативно-правовими актами і не можуть обмежувати права військовослужбовців, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зазначає, що положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діють щодо всіх військовослужбовців, а право на пільгу обумовлене самим фактом проходження служби, що підтверджено висновками Верховного Суду (постанови у справах №522/12270/15 від 26.12.2018, №502/1438/18 від 14.05.2021, №591/4698/20 від 24.02.2022, №336/512/18 від 12.05.2022, №642/548/21 від 18.01.2023).
Отже, нарахування ТОВ «Селфі Кредит» процентів за користування кредитом суперечить частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і порушує права позивача як споживача фінансових послуг.
Мотивуючи наведеним, просить:
- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», які полягають у порушенні прав споживача шляхом нарахування військовослужбовцю ОСОБА_1 процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05 липня 2024 року № 1613416 та Додатковою угодою до нього від 07 липня 2024 року;
- зобов'язати ТОВ «Селфі Кредит» припинити нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом за Договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 05 липня 2024 року № 1613416 та Додатковою угодою до нього від 07 липня 2024 року з дати укладення вказаного Договору до закінчення дії особливого періоду, списати нараховані проценти за вказаним договором та зарахувати внесені ОСОБА_1 кошти на погашення тіла кредиту.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять відповідних документів як доказів звільнення позивача від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд першої інстанції послався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 та вказав, що документами, що підтверджують статус особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з ухваленими рішеннями, адвокатом Острицьким А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням змін, внесених Законами України №3621-IX від 21 березня 2024 року та Закону України №3633-IX від 11 квітня 2024 року. Згідно із цією редакцією військовослужбовцям, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування агресії РФ, штрафні санкції та проценти за користування кредитом не нараховуються, за винятком кредитів на житло та автомобіль.
Суд першої інстанції застосував попередню редакцію частини 15 статті 14 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (редакція від 20 травня 2014 року), пославшись на постанови Верховного Суду у справах №199/3051/14 та №426/4264/19. Однак ці справи стосувалися правовідносин, які виникли у 2007 та 2014 роках відповідно, і не враховують зміни законодавства 2024 року. Крім цього, звертає увагу, що у справі №426/4264/19 предметом був іпотечний кредит на житло, тоді як у цій справі споживчий кредит, який прямо підпадає під дію пільги.
Позивач є діючим військовослужбовцем, що підтверджується документально, а також має довідку про участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони. Верховний Суд у постановах від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц, від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17, від 12 травня 2022 року у справі №336/5128/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 чітко зазначив, що право на пільгу визначається самим фактом проходження служби та участі у відповідних заходах, і не залежить від наявності статусу УБД.
Суд першої інстанції не врахував чинну редакцію частини 15 статті 14 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», не надав оцінки довідці про участь у заходах оборони, неправильно застосував правові висновки Верховного Суду щодо іншої фактичної та правової ситуації, а отже рішення є незаконним.
Щодо додаткового рішення про стягнення з позивача судового збору вказує, що таке також є необґрунтованим, оскільки споживачі за позовами про захист прав споживачів звільняються від його сплати, а в разі відмови в позові витрати компенсуються за рахунок держави, а не стягуються з позивача.
Вказує, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 3 000,00 гривень (а.с.129-133).
Мотивуючи наведеним, просить рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 квітня 2025 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити та стягнути судові витрати.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
30 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив представниці ТОВ "Селфі Кредит" - Малиш Т.О. на апеляційну скаргу.
Зазначає, що застосування пільги, передбаченої частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», можливе лише щодо військовослужбовців, які: призвані за мобілізацією / як резервісти, тоді пільга надається на весь час служби, або проходять інший вид служби, але брали безпосередню участь у проведенні АТО / ООС / заходів з нацбезпеки, у такому випадку пільга надається на час такої участі.
Наведена позиція підтверджується листом Міноборони України №220/7900 від 06 червня 2024 року, листами Національного банку України №14-0005/41125 від 28 травня 2024 року та №14-0005/45882 від 14 червня 2024 року.
Для підтвердження права на пільгу військовослужбовець повинен надати відповідні документи (військовий квиток / посвідчення, форма №5, витяг з наказу, а для іншої служби - довідки за формами додатків 1, 4 або 6 до Порядку, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №413).
З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 проходить службу у Національному університеті оборони та брав участь у заходах у 2018 році, проте участь у таких заходах відбулася до укладення кредитного договору, а документів про участь у період існування кредитних відносин позивач не надав.
Зазначає, що довідка №182/4/88/1/818 від 22 серпня 2024 року підтверджує лише право на статус учасника бойових дій, але сама по собі не є підставою для звільнення від процентів і штрафних санкцій за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Пільги для учасників бойових дій визначаються Законом «Про статус ветеранів війни» та він не передбачає звільнення від процентів та штрафів за кредитами.
Зазначає, що відповідач не відмовляв у пільзі, а тричі пропонував надати необхідні документи та навіть пропонував погасити лише тіло кредиту 29 139,08 грн до 10 грудня 2024 року, після чого зобов'язання вважалися б припиненими, проте позивач цього не зробив.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що застосування пільги можливе лише у разі підтвердження документами, які надані не були, а тому нарахування процентів і штрафів відбувалось правомірно.
Щодо стягнення судових витрат вказує, що позивач не подав деталізований опис послуг та докази їх реальної оплати, а розмір 3 000 грн не доведено як співмірний складності справи.
Мотивуючи наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції адвокат Острицький А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Представниця ТОВ "Селфі Кредит" - Малиш Т.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Острицького А.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , пояснення представника відповідача Малиш Т.О., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що 05 липня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 1613416 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».
Згідно пунктів 1.1. - 1.4. договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 27 500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно пункту 1.5. договору тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах:
1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка становить 0.9 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 04.08.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів. Знижка споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача.
07 липня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої збільшено суму кредиту на 2 400,00 грн (а.с. 31-32).
З даних довідки Міністерства оборони України №182/4/88/1/464 від 05 червня 2024 року убачається, що позивач перебуває на військовій службі у Національному університеті оборони України. У Збройних силах України з 27 липня 1998 року по теперішній час (а.с. 28).
З даних довідки Міністерства оборони України №182/4/88/1/881 від 22 серпня 2024 року убачається, що позивач в період з 16 липня 2018 року по 29 серпня 2018 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях (а.с. 27, 35).
З даних посвідчення НОМЕР_1 від 10 грудня 2018 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 15-16).
28 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив припинити нарахування відсотків за споживчим кредитом та зарахувати сплачені на користь відповідача відсотки в рахунок тіла кредиту (а.с. 26).
Листами від 10 вересня 2024 року №2946 та №3510 від 15 жовтня 2024 року відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача з підстав не надання відповідних підтверджуючих документів (а.с. 20-24).
Відповідно до даних роз'яснень НБУ №14-0005/45882 від 14 червня 2024 року, наданих за результатом розгляду листа всеукраїнських асоціацій фінансових компаній щодо надання практичних аспектів реалізації вимог законодавства убачається, що передбачена частиною 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначеним у ній категоріям пільга надається на весь час їх призову (проходження військової служби), незалежно від того чи брали (беруть) вони участь у вказаних у статті заходах.
Відповідна пільга для військовослужбовців, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам) надається на весь час їх призову (проходження військової служби):
1. Посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);
2. Довідку за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40;
3. Витяг (завірена копія) із наказу по особовому складу про призначення на посаду.
4. Для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб.
Для військовослужбовців, а також їх дружинам (чоловікам), які перебувають на інших видах військової служби, відповідна пільга таким військовослужбовцям надається лише за період їхньої безпосередньої участі у зазначених заходах в особливий період. Тому відповідна пільга має надаватися на підставі наступного переліку документів:
1. Посвідчення офіцера і генерала або військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу (в залежності від військового звання військовослужбовця);
2. Довідку за визначеною формою 5 у додатку 21 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40;
3. Витягу (завіреної копії) із наказу по особовому складу про призначення на посаду;
4. Для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції - довідка згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок);
5. Для військовослужбовців, які брали участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях - довідка згідно з додатком 4 до Порядку;
6. Для військовослужбовців, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України - довідка згідно з додатком 6 до Порядку.
7. Для дружин (чоловіків) військовослужбовця, додається також свідоцтво про шлюб (а.с. 70-71).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Як убачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, посиланням на положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вважаючи, що як учасник заходів із забезпечення національної безпеки і оборони він звільняється від нарахування процентів за користування кредитом.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється:
громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;
іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Відповідно до частини 3 цієї статті громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частиною 6 цієї статті визначено види військової служби, а саме:
базова військова служба;
військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;
військова служба за контрактом осіб рядового складу;
військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб офіцерського складу;
військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пільга має спеціальний, цільовий характер та розповсюджується на військовослужбовців в залежності, зокрема, від виду військової служби, а також періоду перебування в районах здійснення, у тому числі, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Із наданих позивачем довідок убачається, що ОСОБА_1 в період з 16 липня 2018 року по 29 серпня 2018 року безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях. Разом із тим кредитний договір укладено у 2024 році, тобто вже після періоду, зазначеного у відповідних довідках. Доказів того, що на момент укладення кредитного договору та виникнення прострочення позивач був мобілізований, призваний на військову службу чи продовжував безпосередню участь у бойових діях, матеріали справи не містять.
Сам по собі факт участі у заходах у попередній період не свідчить про автоматичне поширення пільг на всі подальші цивільно-правові правовідносини, зокрема на кредитні договори, укладені після завершення такої участі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та ґрунтуються на розширеному тлумаченні цієї норми.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин зазначеної пільги, а тому підстав для скасування або зміни рішення не убачається.
Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду які, на його переконання, підлягають застосуванню у цій справі відхиляються колегією суддів з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Разом із тим, обов'язковість врахування правових висновків означає необхідність їх застосування лише за умови подібності фактичних обставин справи та тотожності правовідносин.
Проте наведені позивачем постанови Верховного Суду ухвалені за інших установлених обставин та не дають підстав уважати про неправильне застосування судом першої інстанції пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час правовідносин сторін у цій справі.
Апеляційний суд приймає до уваги те, що позивач у справі служить у Збройних силах України з 27 липня 1998 року, разом з цим, відомостей про те, що позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, що давало підставу для надання йому пільги на весь час призову, матеріали справи не містять.
Посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
У зазначеній постанові Верховний Суд надавав оцінку застосуванню пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на той час, відповідно до якої військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом не нараховуються.
Отже, фактичні обставини цієї справи є відмінними від обставин, які були покладені в основу правового висновку Верховного Суду у справі № 522/12270/15-ц, що виключає можливість його застосування.
За таких обставин висновки суду першої інстанції є правильними та такими, що відповідають нормам матеріального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не убачає.
Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з частиною 3 статті 22 цього Закону споживачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів, пов'язаних із порушенням їх прав.
Із характеру спірних правовідносин убачається, що такі виникли з кредитного договору, укладеного між ТОВ "Селфі Кредит" та позивачем як фізичною особою, для особистих потреб. Доказів того, що кредит надавався у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності, матеріали справи не містять.
Отже, позивач у розумінні положень Закону України "Про захист прав споживачів" є споживачем фінансових послуг, а заявлені ним вимоги пов'язані із реалізацією та захистом прав, що випливають із договору про надання таких послуг. Відтак на підставі частини 3 статті 22 зазначеного Закону він звільнений від сплати судового збору за подання відповідного позову.
Колегія суддів звертає увагу, що у мотивувальній частині додаткового рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року суд першої інстанції дійшов правильного висновку про звільнення позивача від сплати судового збору та зазначив, що такий підлягає компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас у резолютивній частині додаткового рішення суд першої інстанції безпідставно поклав судові витрати на позивача, що суперечить як установленим судом обставинам, так і вимогам матеріального закону.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню в цій частині, а додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року скасуванню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Острицьким Андрієм Олеговичем, задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 18 квітня 2025 року залишити без змін.
Додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 25 квітня 2025 року скасувати.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанови складено 17 березня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова