19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 607/17615/24
провадження № 61-3204ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молень Ростислав Богданович, на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 38 458,11 грн, стягнення моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 03 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу малого бізнесу в м. Тернополі АТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту її звільнення (11 липня 2024 року) по дату винесення судового рішення (03 жовтня 2025 року), з розрахунку середньомісячного заробітку в розмірі 465 721,48 грн з відповідним утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» накористь ОСОБА_1 20 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2025 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
16 березня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молень Р. Б., через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року (повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року) та залишити в силі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому звільнення від сплати судового збору за вимогу про відшкодування моральної шкоди Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 07 лютого 2022 року у справі № 523/4124/21 Верховний Суд зробив висновок, що вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпунктів 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру судового збору.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 937,92 грн (1 211,20 грн*200%*0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Молень Ростислав Богданович, на постанову Тернопільського апеляційного суду
від 12 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 01 квітня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников