19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/15341/25
провадження № 61-3389ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року у справі за позовом Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Лука-Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 , про витребування земельних ділянок,
У травні 2025 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Лука-Мелешківська сільська рада, ОСОБА_2 , про витребування земельних ділянок.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької областівід 30 жовтня 2025 року позов задоволено.
Витребувано у відповідача ОСОБА_1 на користь Вінницької міської територіальної громади в особі Вінницької міської ради земельну ділянку площею 0,0866 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0152, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,0134 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0153, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Івашківської А. О. задоволено.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 жовтня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Лука-Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 , про витребування земельних ділянок відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
13 березня 2026 року заступник керівника Вінницької обласної прокуратури засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 689,60 грн, однак сплата судового збору у вказаному розмірі не може підтверджувати, що судовий збір сплачено у повному розмірі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом у 2025 році та заявляв позовні вимоги майнового характеру (витребування двох земельних ділянок).
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
З поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2025 рік (відсутні відомості про вартість земельних ділянок з кадастровими номерами 0510100000:03:133:0152, 0510100000:03:133:0153 у м. Вінниці)). Прокурор не надав відомостей, які б дозволити суду визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, а отже і розмір судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі. Отже прокурор для цілей визначення розміру та сплати належної суми судового збору має підтвердити належними доказами вартість (грошову оцінку) спірних земельних ділянок.
Прокурору необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовні вимоги майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості (грошової оцінки) спірних земельних ділянок помноженого на 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк
до 01 квітня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников