Ухвала від 17.03.2026 по справі 917/2429/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

17.03.2026 р. Справа № 917/2429/25

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою від 31.12.2025 року (вх. № 2534/25) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/2429/25, однак призначення судді не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2026 року визначено головуючим по справі № 917/2429/25 суддю Білоусова С.М.

14.01.2026 року від заявника - ОСОБА_1 надійшло клопотання від 13.01.2026 року (вх. № 355) про пришвидшення розгляду заяви.

Суд, ухвалою від 19.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийняв до розгляду у підготовчому засіданні на 03.02.2026 року на 10:45.

Пунктом 4 вказаної ухвали було зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання:

- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;

- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів.

ОСОБА_1 вимоги ухвали суду не виконав, витребовувані документи - не надав, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 03.02.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.03.2026 р. на 10:15 та запропоновано заявнику до підготовчого засідання суду надати:

- довідки, видані банківськими установами, які б підтверджували факт відкритого актуального банківського рахунку в такій установі і залишок коштів на них.

- конкретизований список кредиторів з інформацією щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо;

- доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують заявлену суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.

- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022-2025 роки, привівши їх у відповідність до наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року №2627/5;

- доказів звернення заявника до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім'ї, яка необхідна була їй для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;

- відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

- доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства;

- договір страхування відповідальності арбітражного керуючого перед третіми особами;

- обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.

- докази, які підтверджують припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення.

Заявник вимоги ухвали суду повторно не виконав, витребовувані документи не надав.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою у якій просить:

- відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність;

- затвердити кандидатуру Белінської Наталії Олександрівни та призначити

- керуючим реструктуризацією боргів;

- оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України;

- визнати його неплатоспроможним;

- прийняти запропонований план реструктуризації (проєкт пропозицій) в частині стягнення коштів у сумі 109 219,8 грн. та списання коштів у сумі 727 001,42 грн.;

- зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо нього, починаючи з дня винесення рішення.

Подану суду заяву ОСОБА_1 вмотивовує тим, що існує загроза його неплатоспроможності, яка спричинена складною економічною ситуацією в країні, зростанням курсу іноземної валюти, повномаштабним вторгненням, що призвело до значного погіршення економічної ситуації, як в країні так і його родині. Щоб забезпечувати сім'ю, сплачувати за житло та комунальні послуги змушений був отримувати кредитні кошти в мікрофінансових установах, у зв'язку з чим накопилися кредитні зобов'язання, які не можуть бути ним виконані у повному обсязі. З огляду на що, з листопада 2023 року він повністю припинив здійснювати виплати за кредитними зобов'язаннями.

У своїй заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 зазначає, що він має прострочені зобов'язання перед 4 банками та 33 фінансовими установами на загальну суму 836 221,22 грн., а саме: ТОВ "ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ", ТОВ "СВЕА ФІНАНС", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "ФК "ТАЙГЕР ФІНАНС", ТОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", ТОВ "ФІНТАРГЕТ", ТОВ "МІСТЕР МАНІ", ТОВ "ФК "НОВІ КРЕДИТИ" , ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ", ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ" , ТОВ "ФК "КРЕДИТОНЛАЙН", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "МАНІФОЮ" , ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС", ТОВ "ЙОТА ІНВЕСТ", ТОВ "ФК "ГВАДІАНА" , ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "МАКС КРЕДИТ" , ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП", ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ", ТОВ "СОС КРЕДИТ", ТОВ "МІЛОАН", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", АТ "УКРСИББАНК", АТ "ПУМБ".

Заявник - ОСОБА_1 працює майстром виробництва в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ВС ГРУПП» та молодшим медичним братом з догляду за хворими в Комунальному підприємстві «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Щодо свого матеріального становища, боржник посилається на наявність частки квартири АДРЕСА_2 та відсутність рухомого майна.

Заявником надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2022, 2023, 2024 роки та станом на 01.11.2025 року і проект плану реструктуризації боргів.

Відповідно до декларацій про майновий стан боржника, сім'я ОСОБА_1 складається з:

- матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

ОСОБА_1 станом на 24.12.2025 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшук - відсутні. Наведене підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Наведені обставини, на думку ОСОБА_1 , є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку боржників та кредиторів посилається на наявність заборгованості перед 37 кредиторами в розмірі 836 221,22 грн. Як доказ зазначеного надає суду Кредитний звіт станом на 14.11.2025 року складений Українським бюро кредитних історій та частину кредитних договорів.

Стосовно наданої боржником роздруківки кредитного звіту суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша); електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом (частина п'ята); копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частина шоста).

Згідно з наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 року №144 з 01.09.2021 року набрав чинності Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" (далі - Національний стандарт ДСТУ 4163:2020).

Пунктом 1.1 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, серед іншого, визначено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи).

Відповідно до пункту 4.4 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 документи, що їх створюють юридичні особи, обов'язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04); назва виду документа (09) (не зазначають на листах); дата документа (10); реєстраційний індекс документа (11); заголовок до тексту документа (19); текст документа (20); підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).

Таким чином, оригіналом кредитного звіту (як електронного документа) є його електронний примірник, що містить обов'язкові реквізити, серед яких електронний підпис або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Пунктом 5.32 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 визначено, що у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс. QR-код також має містити відомості про підписувача електронного документа або накладання електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу. Для актів додатково зазначають дані про погодження.

Оскільки роздруківка кредитного звіту у текстовому режимі, отримана боржником (суб'єктом кредитних історій) через web-інтерфейс на офіційному сайті Бюро (https://ubki.ua/), містить QR-код, то таку роздруківку слід визнати примірником електронного документа з паперовим носієм інформації.

Суд також зазначає, що за загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана ОСОБА_1 в підтвердження наявності договірних зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Бюро, а тому не може вважатися доказом у справі, який би підтверджував наявність кредитних зобов'язань, як про те стверджує боржник.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі № 909/937/21.

Отже, подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту, а також не в повному обсязі кредитних договорів, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.

З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.

Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Слід зауважити, що боржник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року зі справи № 910/4994/18).

Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог зазначеного Закону. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Заборгованість ОСОБА_1 , яка зазначена у списку кредиторів, у повній мірі не підтверджена первинними документами, що позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

До того ж, судом було встановлено, що долучений до матеріалів справи конкретизований список кредиторів і боржників ОСОБА_1 не відповідав вимогам п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим, ухвалою від 03.02.2026 року, зобов'язав заявника до підготовчого засідання суду надати, зокрема, конкретизований список кредиторів з інформацією щодо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) по кожному кредитору окремо;

Боржник вимоги ухвали суду не виконав, конкретизований список кредиторів, який би відповідав вимогам КУзПБ - не надав.

Дослідивши долучений до матеріалів справи список кредиторів судом встановлено, що обставини на які посилається заявник не відповідають долученим до матеріалів справи документам, зокрема:

- в конкретному списку кредиторів боржник зазначає, що існує заборгованість перед кредитором ТОВ "ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ" за договором позики №: 45623 від 25.11.2023 року, а до матеріалів справи долучено кредитний договір № 249626 від 25.11.2023 року. При цьому, копія вказаного договору та долучені до нього документи, такі як паспорт споживчого кредиту тощо, надані ОСОБА_1 у двох примірниках;

- в конкретному списку кредиторів боржник зазначає, що існує заборгованість перед кредитором ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" за кредитним договором на інші споживчі цілі №: 503734 від 07.11.2023 року, а до матеріалів справи долучено договір про споживчий кредит № 121840 від 07.11.2023 року;

- боржник зазначає про існування заборгованості перед кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за кредитним договором на інші споживчі цілі №: 968a5db6-3552-4afc-a9b2-4f920b5d7542 від 16.10.2023 року, проте, до справи долучено кредитний договір № 376003093 від 16.10.2023 року;

- у списку кредиторів здійснено посилання на існування боргу перед ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за договором позики №: 127427 від 09.10.2023 року, однак, до справи долучено договір про надання фінансового кредиту № 03283-10/2023 від 09.10.2023 року;

- в конкретному списку кредиторів боржник зазначає, що існує заборгованість перед кредитором ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" за кредитним договором на інші споживчі цілі №: 49705 від 20.10.2023 року, а до матеріалів справи долучено договір про надання грошових коштів у позику № 1939951023 від 20.10.2023 року. При цьому, копія вказаного договору та долучені до нього документи - як паспорт споживчого кредиту тощо, надані ОСОБА_1 у трьох примірниках ;

- зі списку кредиторів вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед кредитором ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором позики №: 21ccbebb-4487-4468-c3f5-08dbc1ff78a7 від 01.10.2023 року та договором позики № 7664473 від 01.10.2023 року, проте, до справи долучені договори позики № 76237977 та № 4611215 від 01.10.2023 року.

Крім того, ОСОБА_1 долучає до матеріалів справи договір про надання фінансового кредиту № 04874-11/2023 від 04.11.2023 року укладений з ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", договір позики "Потужний" № 3118804016-3166993 від 24.11.2023 року укладений з ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", договір позики "ПРЕМІУМ" № 318804016-31328 від 15.11.2023 року укладений з GOLDEN INTEREST GROUP LIMITED та договір про надання фінансового кредиту № 23251-10/2023 від 17.10.2023 року укладений з ТОВ "Аванс Кредит", проте, вказані фінансові установи не включені до списку кредиторів заявника.

Відповідно до списку кредиторів ОСОБА_1 до нього залучені фінансові установи по яким заборгованість становить - 0 грн., зокрема, ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ", ТОВ "ФК "КРЕДИТОНЛАЙН", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ", ТОВ "ФК "КІФ", ТОВ "МАНІФОЮ", ТОВ "ФК "КРЕДІПЛЮС" та ін.

З даного приводу заявник зазначив, що зобов'язання по деяким установам (по яким борг 0 грн.) були відступлені іншим кредиторам, які також долучені до списку кредиторів, і це не є задвоєнням боргу, а надання суду повної інформації.

З даного приводу суд зазначає, що матеріли справи містять лише наступні договори відступлення права вимоги:

- договір відступлення права вимоги № 106-МЛ/Т від 26.03.2024 року укладений ТОВ "Мілоан" (кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор);

- договір факторингу № 282 від 27.08.2024 року укладений АТ "УКСИББАНК" (кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (факторинг);

- договір факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 року укладений ТОВ "Фінансова компанія "ОНЛАЙН ФІНАНС" (фактор) та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" (клієнт).

Інших договорів відступлення права вимоги матеріали справи не містить. За відсутності в матеріалах справи повної та достовірної інформації по переходу прав та обов'язків від одних кредиторів до інших, суд не може самостійно визначити кому саме і за яким договором було відступлене зобов'язання щодо права вимоги до ОСОБА_1 .

Варто також зазначити, що до матеріалів справи долучені запити ОСОБА_1 надіслані фінустановам щодо надання інформацію про стан його заборгованості, проте, жодної відповіді кредиторів матеріали справи не містять.

При цьому, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, між розміром заборгованості, про яку зазначає боржник в заяві, і фактично існуючими в матеріалах справи договорами і розрахунками є розбіжності, що додатково свідчить про неточність поданої боржником інформації про стан його заборгованості перед кредиторами.

Крім того, заявником до заяви не подано доказів отримання кредитних коштів, що унеможливлює здійснення їх аналізу для досягнення мети підготовчого засідання, а саме: підтвердження наявності кредитних зобов'язань та заборгованості на суму 836 221,22 грн.

В свою чергу, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

Крім того Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 року зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.

Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Так, у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на військову агресію з боку росії, несприятливу економічну ситуацію в країні, відсутність достатнього доходу.

При цьому, слід зазначити, що основна маса кредитів з мікрофінансовими установами була укладена у жовтні-листопаді 2023 року, після введення в Україні воєнного стану, відтак, укладаючи зазначені договори боржник усвідомлював наслідки невиконання договірних зобов'язань вже в умовах воєнного стану.

Крім того, відповідно до списку кредиторів ряд кредитних договорів було укладено у листопаді 2023 року, і в тому ж листопаді 2023 року, зі слів самого боржника, він припинив будь-які платежі по кредитам, що ставить під сумнів добросовісність поведінки останнього.

Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:

"59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.

60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.

Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.

Так, дослідивши наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує дохід, який отримує - 11 676,33 грн., з цих коштів планує щомісячно виділяти на погашення вимог кредиторів - 1 820,33 грн. та за рахунок вказаних коштів планує виконати зобов'язання перед кредиторами у загальному розмірі 109 219,80 грн., з заявленої заборгованості - 836 221,22 грн.

Таким чином, останній пропонує до списання заборгованості в розмірі 727 001,42 грн., що становить 86,94%.

З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

План реструктуризації ОСОБА_1 не містить умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Запропонований проект плану реструктуризації по суті є списанням заборгованості боржника.

Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20.

Крім того, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

ОСОБА_1 не було здійснено авансування на депозитний рахунок господарського суду Полтавської області винагороди арбітражному керуючому з посиланням на пункт 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Заявник надав суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 01.12.2025 року укладений з арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною. Відповідно до п. 3.2 договору сторони домовилися, що оплата послуг арбітражного керуючого за весь строк виконання повноважень складає 22 710,00 грн.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до приписів частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 028,00 гривень.

Отже, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить 45 420,00 грн. (3 028,00х5)х3).

З викладеного вбачається, що укладений ОСОБА_7 та ОСОБА_1 договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 01.12.2025 року суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 03.02.2026 року зобов'язав заявника до підготовчого засідання суду надати, зокрема, доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень або угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства.

ОСОБА_1 вимоги суду не виконав, авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень не здійснив, угоду з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність, у відповідності до вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства - не надав.

Вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.

Проаналізувавши у підготовчому засіданні матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:

- основна маса кредитних договорів була укладена ОСОБА_1 з фінансовими установами в жовтні - на початку листопада 2023 року, а вже в кінці листопада 2023 року останній припинив будь-які платежі за зобов'язаннями;

- з початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку боржника для її погашення;

- відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у боржника - ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справи про його неплатоспроможність.

Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 заява арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати заявнику та арбітражному керуючому через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу складено та підписано 18.03.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.

Попередній документ
134960433
Наступний документ
134960435
Інформація про рішення:
№ рішення: 134960434
№ справи: 917/2429/25
Дата рішення: 17.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Полтавської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.03.2026)
Дата надходження: 31.12.2025
Предмет позову: Заява арбітражного керуючого про участь у справі
Розклад засідань:
03.02.2026 10:45 Господарський суд Полтавської області
17.03.2026 10:15 Господарський суд Полтавської області
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІЛОУСОВ С М
БІЛОУСОВ С М
арбітражний керуючий:
Арбітражний керуючий Белінська Наталія Олександрівна
позивач (заявник):
Кущенко Роман Григорович