Ухвала від 16.03.2026 по справі 523/11736/25

Пересипський районний суд міста Одеси

Справа №523/11736/25

Провадження №1-кс/523/3016/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні, скаргу представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження №62023150020000377 від 14 червня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року до Пересипського районного суду м. Одеси після апеляційного розгляду надійшла скарга представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 (подана 18 червня 2025 року) на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 31 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження №62023150020000377 від 14 червня 2023 року, за ознаками ч.2 ст.367 КК України.

Представник заявника зазначає, що про оскаржувану постанову слідчого Міністерство юстиції України стало обізнане лише 17 червня 2025 року, у зв'язку із чим просить поновити строк на його оскарження.

Остання обставина підтверджена змістом картки реєстрації вхідного документа №102851-15-25, відправленого від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві 06 червня 2025 року, за вихідним номером №16-05-24972-25.

При цьому, під час інших двох судових розглядів скарги, слідчий та прокурор вищезазначене не спростовували.

Ухвалою слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 11 березня 2026 року було поновлено представнику Міністерства юстиції України ОСОБА_3 строк на оскарження вищезазначеного рішення слідчого.

В обґрунтування поданої скарги представник потерпілого послався на неповноту та неправильність висновків досудового розслідування, що були, на його думку, обумовлені нездійсненням слідчим усіх процесуальних дій, спрямованих на притягнення до відповідальності особи, яка вчинила злочин.

Представник Міністерства юстиції України ОСОБА_3 12 березня 2026 року подала письмову заяву, в якій просила розглянути скаргу у її відсутність.

Слідча, будучи сповіщеною про час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибула, про поважність причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала, надала матеріали кримінального провадження №62023150020000377 від 14 червня 2023 року, за ознаками ч.2 ст.367 КК України разом із письмовими запереченнями проти скарги, у зв'язку із чим, з метою дотримання розумних строків, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність слідчої.

Дослідивши скаргу, матеріали кримінального провадження №62023150020000377 від 14 червня 2023 року, за ознаками ч.2 ст.367 КК України, слідчий суддя дійшов наступного.

Відомості про зазначене кримінальне провадження було внесено за заявою представника Міністерства юстиції України за результатами виплати з державного бюджету України ув'язненому в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 7400 Євро на підставі рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 10 листопада 2022 року у справі «Єрмоленко та інші проти України», за заявою №28586/21 від 20 травня 2021 року.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Оскільки оскаржуване процесуальне рішення має істотне значення для кримінального провадження, то при судовому розгляді скарги слід з'ясувати питання: дотримання слідчим вимог щодо всебічності та повноти дослідження обставин кримінального провадження, проведення необхідного та повного переліку слідчих дій, спрямованих на встановлення в ньому істини; дотримання процесуального порядку та підстав закриття провадження, а також обґрунтованості викладених в постанові висновків.

Відповідно до положень п.2 ч.5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови слідчогоце процесуальне рішення фактично обґрунтовано наступним.

Рішенням ЄСПЛ від 10 листопада 2022 у справі «Єрмоленко та інші проти України» за заявою ОСОБА_5 №28586/21 від 20 травня 2021 року було встановлено порушення ст.3 і ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенції), у зв'язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту для подання скарги на неналежні умови тримання під вартою, у зв'язку з триманням заявника під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» з 02 травня 2019 року, та зобов'язано виплатити заявнику 7 400 Євро в якості відшкодування матеріальної шкоди.

У той же час ЄСПЛ встановлено порушення ст.3 Конвенції у її процесуальному аспекті, а саме, щодо неналежних умов утримання ОСОБА_5 у вищезазначеній державній установі та відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв'язку з цим. Зокрема, щодо переповненості, відсутності приватності під час користування туалетом, відсутності або обмеження доступу до гарячої води, відсутності або обмеження доступу до душу, відсутності або недостатньої кількості меблів, відсутності свіжого повітря, неналежної температури, цвілі або бруду у камері.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 показав про те, що у різні періоди часу він утримувався в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», умови утримання в якому були жахливі та нелюдські, у зв'язку з чим він звернувся з відповідною заявою до ЄСПЛ та в кінцевому рахунку державою йому було відшкодовано 287 681,48 грн. Він також зазначив, що керівництво ДУ «Одеський слідчий ізолятор» і до теперішнього часу не вживає будь - яких заходів щодо покращення умов утримання ув'язнених в установі та вносить до документів завідомо неправдиві відомості, коли відповідають на адвокатські запити.

З метою встановлення всіх фактичних обставин справи слідчим було спрямовано запит до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» з метою отримання інформації про умови тримання під вартою ОСОБА_5 , з відповіді на який вбачається, що всі особи, які перебувають в установі, розміщені з дотриманням роздільного тримання, передбаченого для осіб певної категорії у місцях попереднього ув'язнення, норма площі в камері для однієї особи становить не менше 2,5 м?. Всі ув'язнені особи забезпечені індивідуальними спальними місцями. В камерних приміщеннях наявні вікна достатнього розміру, які відчиняються, що дає змогу здійснювати провітрювання та забезпечується доступ свіжого повітря. Окрім цього, провітрювання в камерах здійснюється за рахунок обладнаних вентиляційних отворів, що мають спеціальне розташування напроти вікна. Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», особам, взятим під варту, надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України від 8 жовтня 2014 року №527, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально - побутового забезпечення. За час утримання під вартою ув'язнений ОСОБА_5 утримувався в камерних приміщеннях №529, №572, №555.

Відповідно до ст.ст.2 і 3 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення ЄСПЛ є обов'язковим для виконання Україною, а порядок його виконання визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом та здійснюється за рахунок Державного бюджету.

З дня одержання Міністерством юстиції України повідомлення ЄСПЛ про набуття рішенням проти України статусу остаточного, Департамент міжнародного права та співробітництва (далі - Департамент) вживає заходів щодо передачі Державній виконавчій службі України (далі - ДВС) документів, необхідних для його виконання, а остання забезпечує виконання рішень ЄСПЛ в частині здійснення грошових стягнень. Після закінчення виконавчого провадження Департамент протягом 60 днів з моменту отримання від ДВС копій постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження, а також платіжних доручень передає їх до Департаменту судової роботи разом із автентичним перекладом рішення українською мовою та матеріалами справи ЄСПЛ, який опрацьовує останні на предмет необхідності збору додаткової інформації, складу осіб, з вини яких ЄСПЛ було прийнято рішення проти України, готує і подає позови в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України через виконання рішення ЄСПЛ .

Одночасно, у ч.3 ст.1191 ЦК України передбачено, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду має право зворотної вимоги до цієї особи лише у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

У розвиток цих положень, п.5.2 «Порядку організації роботи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень ЄСПЛ», затвердженому наказом Міністерства Юстиції України №3280/5 від 08 листопада 2011 року передбачено, що у випадках, якщо особами, з вини яких ЄСПЛ було прийнято рішення проти України, є органом державної влади, органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, Департамент судової роботи протягом 15 днів з дня отримання документів, вказаних вище, готує та подає на підпис керівництва Міністерства юстиції України заяву до Генеральної прокуратури про проведення перевірки та встановлення осіб, винних у заподіянні збитків Державному бюджету України внаслідок виконання рішень ЄСПЛ, та притягнення їх до відповідальності .У разі встановлення в ході досудового розслідування особи, винної у вчиненні злочину, який призвів до порушення Конвенції, Департамент судової роботи в рамках відповідної кримінальної справи в інтересах держави пред'являє до обвинуваченого цивільний позов про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, внаслідок виконання рішення ЄСПЛ .

Проте, варто враховувати, що порушення міжнародних зобов'язань Україною, встановлені рішеннями ЄСПЛ, не є однорідними за своєю природою, можуть бути спричинені як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами. Так, не всі вони можуть бути спричинені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади, досудового розслідування, прокуратури та суду, здійсненними всупереч службових обов'язків таких особі.

Зокрема, порушення, констатовані у рішенні ЄСПЛ, допущені через існування недоліків у чинному законодавстві України системного характеру, які є основою виявленого ЄСПЛ порушення, не можуть бути підставою притягнення службових осіб органів державної влади, досудового розслідування, прокуратури та суду до кримінальної відповідальності, адже норми ст.ст.23,25,367 КК України передбачають встановлення у діях таких службових осіб вини у формі необережності різних видів.

Вбачається, що порушення, констатоване у рішенні ЄСПЛ «Єрмоленко та інші проти України» за заявою ОСОБА_5 №28586/21, допущені через існування недоліків у чинному законодавстві України системного характеру, які є основою виявленого ЄСПЛ порушення, зокрема порушення принципу правової визначеності національного законодавства України, що в цілому призвело до порушення встановленого ЄСПЛ.

Так, з метою недопущення встановлених порушень Уряд України схвалив нову «Стратегію пенітенціарної реформи на період до 2026 року», визнаючи при цьому важливість відповідних міжнародних норм і стандартів у цій сфері, включаючи стандарти Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Стратегія передбачає низку заходів, у тому числі законодавчого характеру, спрямованих на підвищення ефективності системи виконання покарань, і визначає низку пріоритетних завдань, таких як, забезпечення належних умов тримання в пенітенціарних установах (у тому числі шляхом поступового переходу від гуртожитків великої місткості до житлових приміщень меншої площі); забезпечення безпеки осіб, які утримуються в пенітенціарних установах, та запобігання всім формам неналежного поводження, а також гарантування належного порядку та безпеки в таких установах; покращення надання медичної допомоги ув'язненим; збільшення застосування покарань і заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, та подальший розвиток системи пробації; вдосконалення методів та інструментів реабілітації та ресоціалізації засуджених; підвищення статусу пенітенціарного персоналу, в тому числі шляхом надання відповідної підготовки та покращення його соціального забезпечення.

У зв'язку з цим варто зазначити, що Планом заходів з реалізації вищезгаданої Стратегії передбачено, що умови тримання осіб, взятих під варту, будуть приведені у відповідність до міжнародних стандартів із забезпеченням не менше 4 м2 житлової площі на одного ув'язненого.

Саме з прийняттям цієї стратегії Державною виконано рішення ЄСПЛ, оскільки встановленні порушення мають системний характер і стосуються не тільки рішення за заявою ОСОБА_5 .

Відповідно до ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно із ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Також слід врахувати, що відповідно до ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Виплата ОСОБА_5 відшкодування у розмірі 287 681,48 грн не свідчить про наявність складу злочину, оскільки рішення ЄСПЛ в даному випадку виконується шляхом усунення виявлених недоліків, та з цього напрямку державою вжито заходів.

Зокрема, відповідно до чинного законодавства Міністерство юстиції України здійснює безпосередній контроль за умовами утримання в слідчих ізоляторах через Державну кримінально-виконавчу службу України.

Слідчий вважає, що проведеним всебічним, повним та безпосереднім дослідженням доказів та відомостей, отриманих під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлена відсутність в діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Слідчий суддя погоджується із обґрунтуванням слідчим постановленого та оскаржуваного процесуального рішення, виходячи, окрім вищевикладених висновків, також і наступним.

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) діяння (дія або бездіяльність), яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов'язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідки у вигляді тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам; 3) причинний зв'язок між вчиненим діянням (діями чи бездіяльністю) та наслідками. Кваліфікуючою ознакою даного злочину є спричинення тяжких наслідків.

Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, неповного складу злочину не може бути, а, відтак, неповність чи відсутність хоча б однієї із ознак, встановлених чи передбачених законом для певного злочину, стверджує про відсутність цього злочину.

Тяжкі наслідки - це такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2023 року становив 2684 грн.

Отже станом на 02 січня 2023 року (дати перерахування ОСОБА_5 відшкодування на виконання рішення ЄСПЛ від 10 листопада 2022 року) мінімальний розмір тяжких наслідків, передбачених ч.2 ст.367 КК України, складав 335500 грн, тобто виплачена заявнику сума є недостатньою для визначення її як тяжкі наслідки, тобто відсутній обов'язковий елемент об'єктивної сторони складу вказаного кримінального правопорушення.

За таких обставин слідчий суддя вважає відсутніми достатні підстави для визнання оскаржуваного представником заявника процесуального рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги представника Міністерства юстиції України ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_4 від 31 серпня 2026 року про закриття кримінального провадження №62023150020000377 від 14 червня 2023 року, за ознаками ч.2 ст.367 КК України, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана впродовж п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
134960175
Наступний документ
134960177
Інформація про рішення:
№ рішення: 134960176
№ справи: 523/11736/25
Дата рішення: 16.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення прокурора про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (27.03.2026)
Дата надходження: 11.03.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
30.06.2025 10:30 Суворовський районний суд м.Одеси
08.07.2025 09:50 Суворовський районний суд м.Одеси
14.10.2025 09:45 Суворовський районний суд м.Одеси
31.10.2025 10:00 Суворовський районний суд м.Одеси