вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3955/25
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши
зустрічну позовну заяву Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів та скасування оперативно-господарської санкції,
у справі №911/3955/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до заяву Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС"
прo стягнення 382 824, 16 грн,
Без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" (далі - відповідач) про стягнення 382 824, 16 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2026 (суддя Грабець С.Ю.) дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
09.01.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026 (суддя Грабець С.Ю.) відкрито провадження в справі та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із звільненням судді Грабець С.Ю. в справі №911/3955/25 призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2026 прийнято справу №911/3955/25 до свого провадження, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
10.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 продовжено розгляд справи №911/3955/25, визнано справу малозначною та постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
17.03.2026 (сформована в системі Електронний суд 16.03.2026) від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про визнання недійним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» оформлене протоколом №055 від 26.04.2023 та скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до Громадської організації «Садівницьке товариство «АВАКС» у вигляді нарахування вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії на суму 296 748,65 грн.
У зустрічній позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову, в обґрунтування кого зазначає, що відповідач не отримував копії позовної заяви з додатками і копії ухвали Господарського суду Київської області від 16.01.2026 про відкриття провадження в даній справі та дізнався (без зазначення дати) про її наявність з офіційного веб-сайту Судова влада України та Єдиного державного реєстру судових рішень. Представник відповідача отримав доступ до електронної справи та ознайомився з нею лише 27.02.2026, зазначає, що не отримання відповідачем копії позовної заяви та необізнаність про наявність судової справи, в якій він є відповідачем, є поважними причинами пропуску строку на пред'явлення зустрічного позову.
Відповідно до ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (частина 8 статті 165 ГПК України).
Пунктом 7 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження в справі від 16.01.2026 в справі №911/3955/25 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин п'ятої, шостої та восьмої статті 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІКС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІКС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №32512138 від 18.03.2026.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження в справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07360, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лебедівка.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження в справі від 16.01.2026 був повернутий до суду з відміткою від 24.02.2026: «адресат відсутній».
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та ухвала про відкриття провадження в даній справі від 16.01.2026 вважається врученою відповідачу 24.02.2026.
Відтак, останній день строку для подання відповідачем відзиву та зустрічного позову є саме 11.03.2026.
16.03.2026 до господарського суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, тобто після закінчення строку встановленого ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України строку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Представник відповідача, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову посилається на те, що не отримання відповідачем копії позовної заяви та необізнаність про наявність судової справи, в якій він є відповідачем, є поважними причинами пропуску строку на пред'явлення зустрічного позову.
Судом враховано, що відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету та не отримує процесуальні документи направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник відповідача у зустрічному позові зазначає, що останній обмежений в можливості зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС з причин, які не залежать від нього, адже наявні складнощі в застосуванні кваліфікованого електронного підпису, що є неможливим через процедуру фінансового моніторингу.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обмеження останнього в можливості зареєструвати електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Також клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову не містить обґрунтування причин не отримання направлених судом процесуальних документів на адресу відповідача, зазначену ним самим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, посилання відповідача на не направлення йому копії позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, всупереч відсутності в позивача обов'язку направлення позову з додатками на адресу відповідача, в якого відсутній електронний кабінет, позивачем 24.12.2025 направлено позовну заяву з додатками на адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення цінного листа №0413607204490 та чеком поштового відділення, які також не отримані відповідачем, що підтверджується трекінгом поштового підправлення №0413607204490.
Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Оскільки провадження в даній справі відкрито суддею Грабець С.Ю. ухвалою від 16.01.2026, розгляд даної справи по суті, до передачі її до розгляду судді Антоновій В.М., почався ще 17.02.2026.
Відповідно до п.2 ч.14 ст.32 ГПК України в разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Суд не ухвалював рішення про повторне проведення підготовчого провадження в даній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2026 прийнято справу №911/3955/25 до свого провадження та позовну заяву залишено без руху, в подальшому ухвалою від 16.03.2026 продовжено розгляд справи №911/3955/25.
Отже, згідно із п.2 ч.14 ст.32 ГПК України суд розглядає дану справу по суті з 16.03.2026.
Стаття 194 ГПК України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії" (AlimentariaSanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Відповідачем не обґрунтовано та не доведено поважності причин пропуску строку на подання зустрічного позову, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову.
Відповідно до ч. 6 ст.180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Враховуючи те, що зустрічна позовна заява подана відповідачем до суду із пропуском встановленого процесуального строку, суд повертає подану зустрічну позовну заяву Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів та скасування оперативно-господарської санкції.
Також суд звертає увагу, що Громадська організація "Садівницьке товариство "АВАКС" не позбавлена права на звернення до суду за захистом свого порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 180, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" про поновлення строку на пред'явлення зустрічного позову.
2. Зустрічну позовну заяву Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів та скасування оперативно-господарської санкції в справі №911/3955/25 - повернути заявникові.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя В.М. Антонова