вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3955/25
Господарський суд Київської області в складі судді Антонової В.М. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
до Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС"
про стягнення 382 824, 16 грн
Без виклику представників учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" (далі - відповідач) про стягнення 382 824, 16 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.01.2026 (суддя Грабець С.Ю.) дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
09.01.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026 (суддя Грабець С.Ю.) відкрито провадження в справі та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку із звільненням судді Грабець С.Ю. в справі №911/3955/25 призначено повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 справу передано до розгляду судді Антоновій В.М.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2026 прийнято справу № 911/3955/25 до свого провадження, позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
10.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2026 продовжено розгляд справи №911/3955/25, визнано справу малозначною та постановлено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
17.03.2026 (сформований в системі Електронний суд 16.03.2026) від відповідача надійшов відзив, у якому міститься клопотання про поновлення строку на його подання.
Дослідивши поданий Громадською організацією "Садівницьке товариство "АВАКС" відзив на позовну заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.165 ГПК України відзив повинен містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно із ч.10 ст.165 ГПК України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами п'ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС), за винятком випадків, передбачених цим Кодексом; процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІКС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин п'ятої, шостої та восьмої статті 6 ГПК України:
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІКС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІКС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Відповідно до частини четвертої статті 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується відповіддю №32512138 від 18.03.2026.
Представник відповідача у відзиві зазначає, що останній обмежений в можливості зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС з причин, які не залежать від нього, адже наявні складнощі в застосуванні кваліфікованого електронного підпису, що є неможливим через процедуру фінансового моніторингу.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження обмеження останнього в можливості зареєструвати електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Суд ураховує, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (пункт 27 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява N 24402/02);
Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя;
в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним із елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії, провадження в даній справі відкрито ще 16.01.2026, ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2026 зобов'язано відповідача зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), вказана ухвала була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверт із вказаною ухвалою повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній», суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі N 908/3731/23 дійшла висновку, зокрема, про таке:
" 84. Отже, Об'єднана палата вважає, що з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК, внесених законом N 3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок зареєструвати електронний кабінет".
Отже, за частиною шостою статті 6 ГПК України передбачена обов'язковість реєстрації електронних кабінетів в ЄСІКС, абзацом другим частини четвертої статті 170 ГПК України передбачено наслідки у разі незареєстрування електронного кабінету, особою, що має його обов'язково зареєструвати, частиною шостою статті 42 ГПК України передбачено подання учасниками справи до суду процесуальних документів в електронній формі з використанням ЄСІКС.
Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету та не отримує процесуальні документи направлені судом на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ГПК України, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Такий підхід застосований у пункті 28 постанови Верховного Суду від 18.04.2025 у справі №908/3731/23.
Крім цього, відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Оскільки провадження в даній справі відкрито суддею Грабець С.Ю. ухвалою від 16.01.2026, розгляд даної справи по суті, до передачі її до розгляду судді Антоновій В.М., почався ще 17.02.2026.
Відповідно до п.2 ч.14 ст.32 ГПК України в разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Суд не ухвалював рішення про повторне проведення підготовчого провадження в даній справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2026 прийнято справу №911/3955/25 до свого провадження та позовну заяву залишено без руху, в подальшому ухвалою від 16.03.2026 продовжено розгляд справи №911/3955/25.
Отже, згідно із п.2 ч.14 ст.32 ГПК України суд розглядає дану справу по суті з 16.03.2026.
Стаття 194 ГПК України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Судом враховано, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене вище, суд повертає поданий представником відповідачем відзив на позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 46, 165, 170, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відзив Громадської організації "Садівницьке товариство "АВАКС" у справі №911/3955/25 повернути без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.М. Антонова