Справа №521/10738/23
Номер провадження:1-кп/521/588/26
16 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №521/10738/23 щодо:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянина України, тимчасово не працюючого, одруженого, маючого дітей 2000, 2008, 2017 років народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом ради будь- якого рівня, раніше не судимого,
обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
У березні-квітні 2022 року у м. Херсоні, окупованому збройними силами держави-агресора, було створено окупаційний орган влади - військово-цивільна адміністрація Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області.
До завдань окупаційного органу влади - військово-цивільна адміністрація Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, відносилось, зокрема, встановлення влади окупаційних військ Російської Федерації на території населених пунктів Херсонської області; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці, використання системи оподаткування, реєстрації та діяльності суб'єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування, комунальних підприємств, надання освітніх та медичних послуг, роботу правоохоронної та судової систем тощо за законами Російської Федерації.
Так, у червні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням на даний час не встановлена) комунальне підприємство «Херсонкомунтранссервіс» Херсонської міської ради було перереєстроване згідно законодавства Російської Федерації, та з цього часу почало здійснювати свою діяльність як комунальне підприємство окупаційного органу влади - ВГА м. Херсона.
У серпні 2022 року між громадянином України ОСОБА_8 та керівником КП «Херсонкомунтранссервіс» ВГА м. Херсона в особі ОСОБА_9 було укладено договір від 01.08.2022 про надання послуг, згідно якого комунальне підприємство надає ОСОБА_8 послуги швартування та стоянки плавзасобів за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 4, а останній надає послуги з водних пасажирських перевезень водним транспортом.
ОСОБА_8 , в період з серпня 2022 року по 11.11.2022 займався організацією та наданням послуг цивільному населенню, що мешкали на території Херсонської області, з перевезення водним транспортом (катерами), який належав йому на праві приватної власності та перебував у його користуванні.
Вказані послуги з перевезення водним транспортом здійснювались за маршрутом: через річку Дніпро з м. Херсона (з правобережної частини Херсонської області) в напрямку м. Олешки та м. Гола Пристань Херсонської області (лівобережної частини Херсонської області) та в зворотному напрямку.
Під час здійснення перевезення цивільного населення водним транспортом, який належав ОСОБА_8 , зазначені транспортні засоби також були використані окремими представниками незаконних збройних чи воєнізованих формувань, створених на тимчасово окупованій території або збройних чи воєнізованими формувань держави-агресора для переміщення в акваторії річки Дніпро. Проте суттєві обставини використання зазначеними особами плавзасобів, зокрема кількість здійснених транспортних перевезень, системність таких перевезень, найменування та реєстраційні данні транспортних засобів, які використовувалися для перевезення осіб (особового складу) представників збройних чи воєнізованих формувань, якими були використані плавзасоби, належні ОСОБА_8 , кількість та належність цих осіб до конкретних підрозділів збройних чи воєнізованих формувань, мету їх перевезень, під час судового розгляду не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_8 , надаючи платні послуги з перевезення водним транспортом на підставі договору з комунальним підприємством окупаційного органу влади, здійснював господарську діяльность у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території та надавав матеріальні ресурси у вигляді користування транспортними засобами, незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора.
З приводу пред'явленого обвинувачення ОСОБА_8 заявив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України він не визнає, та суду повідомив про те, що під час окупації м. Херсона, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, приблизно 15-20 серпня 2022 року він почав займатися перевезенням людей з м. Херсону до м. Олешки та до м. Гола Пристань і навпаки. На той час міст через річку Дніпро був зруйнований, у зв'язку із чим багато людей вже на той період перевозили на човнах. З перевезення він брав з людини по 100 гривень, інші перевізники брали дорожче. У його власності було п'ять катерів, шостий він узяв в оренду, катери вміщували від 17 до 22 пасажирів. Пасажирів на катерах перевозили капітани (судноводії), які співпрацювали з ним неофіційно, він особисто пасажирів не перевозив. Було багато ситуацій коли російські військові просили їх перевозити, однак він відмовляв їм. Військовим було не зручно користуватися маршрутним водним транспортом, оскільки катер ходив раз на годину і вони не могли так довго чекати. Будь-яких вказівок про перевезення військових судноводіям він не давав.
Ніяких домовленостей з представниками окупаційної влади щодо надання послуг з перевезення водним транспортом не було, він хотів допомагати людям. З приводу укладання договору з КП «Херсонкомунтранссервіс» ВГА м. Херсона обвинувачений повідомив, що на початку серпня 2022 року, він зустрівся з ОСОБА_10 і той представився йому заступником директора річкового порту. Він запитав його про можливість працювати на території порту, на що той погодився. Через тиждень ОСОБА_11 підійшов до всіх перевізників та сказав, що потрібно укласти договір. Відповідно до умов договору, з прибутку він та інші перевізники, а їх було біля 30-ти, повинні були відраховувати 15%. ОСОБА_11 мотивував це тим, що у порту дуже брудно та потрібно платити зарплату прибиральникам. Він не був обізнаний у тому, що підприємство КП «Херсонкомунтранссервіс» було перереєстровано за російським законодавством, печатка, якою завірявся договір була українська, в договорі зазначалося, що всі питання вирішуються в українських судах. Сам договір він не підписував, копію договору ОСОБА_11 нікому не давав, хоча він просив її надати, щоб показувати на блокпостах. Відповідно до умов договору обвинувачений міг перевозити людей з м. Херсон до м. Олешки та до м. Гола Пристань. Ніяких податків до міського чи державного бюджету він не сплачував, оскільки не був зареєстрований як платник податків і підприємець за російським законодавством.
З приводу показів свідків сторони обвинувачення, ОСОБА_8 повідомив, що свідок ОСОБА_12 дійсно працював капітаном на його катері. Щодо подій, які відбулися восени 2022 року на березі у м. Олешки та про які під час допиту повідомив ОСОБА_12 , обвинувачений вказав, що всі маленькі катери швартувалися в яхт клубі. Там був хлопець на ім'я « ОСОБА_13 » або « ОСОБА_14 », він просив, щоб всі привезли копію паспорту капітанів суден. Він надав копію цих документів, потім десь через 5 днів йому зателефонував капітан катера та сказав, що його затримали. Потім слухавку взяв невідомий чоловік, який сказав, щоб він привіз ключі від всіх катерів та документи. Він взяв оригінали документів на катери, які затримали. Потім приїхав до райвідділу, військові з ним поводилися грубо. Його відвели до керівника райвідділу. Як виявилося на нього поскаржилися інші перевізники, що він бере оплату у 100 гривень, а інші за 350 гривень. Після перевірки документів, капітанів суден відпустили.
Щодо показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з приводу того, що одного разу вони приїхали на причал та сіли до катера ОСОБА_8 , потім приїхали військові, підійшли до обвинуваченого про щось поспілкувалися, а потім сіли в човен та переправилися до м. Гола Пристань, обвинувачений зазначив, що йому про цю ситуацію нічого не відомо, військових він не перевозив. Зазвичай вони використовували маленькі катери, які їздили кожні 5-10 хвилин, для них це було зручно.
Щодо показань свідка ОСОБА_17 про те, що він був безпосередньо свідком коли обвинувачений спілкувався по мобільному телефону з приводу затримання капітану та сказав, щоб зверталися до людини з позивним « ОСОБА_18 », ОСОБА_8 вказав що йому нічого не відомо з цього приводу. Вказаний свідок працював на заправці та ремонтував човни. Хто такий «Питер» йому не відомо.
Щодо показань свідка ОСОБА_19 , обвинувачений вказав, що свідок є його кумом. Між ними була розмова щодо того, чи законна діяльність ОСОБА_8 з приводу перевезення людей. Чи були у свідка зв'язки з правоохоронними органами обвинуваченому не відомо. З приводу того, що російські військові брали катера у ОСОБА_8 , то останній вказав, що такої ситуації він не пам'ятає. Він також вказав, що якісь люди в цивільному одязі могли взяти катер для перевезення якихось речей. Два катери у нього забрали 3 листопада 2022 року, разом з капітанами. Їх забрали тому, що в останній місяць коли була евакуація, вони не дозволяли у зворотному напрямку забирати людей з м. Гола Пристань та м. Олешки. На свій риск перевозили людей в м. Херсон, вони про це дізналися та забрали 2 катера.
Щодо показань свідка ОСОБА_20 з приводу того, шо обвинувачений зустрічався з керівництвом «Херсонкомунтранссервіс» ОСОБА_21 , та домовлялися про роботу катерів на річковому порті, в результаті чого було укладено договір, обвинувачений таку зустріч підтвердив.
Відносно показань свідка ОСОБА_22 з приводу того, що обвинувачений просив у нього труби для облаштування причалу, обвинувачений повідомив, що на час окупації м. Херсон була фірма, яка перевозила метал і він звертався саме до керівника вказаної фірми, щоб він перевіз метал, а не до представників окупаційної влади.
Щодо показань свідка ОСОБА_23 , який вказав, що він працював судноводієм у ОСОБА_8 та особисто одного разу за маршрутом перевозив військових у кількості 22-23 людини на початку вересня 2022 року, обвинувачений вказав, що про цю ситуацію йому нічого не відомо. Ніколи не було ситуацій, щоб в його катери сідали військові по формі. Військові підходили до нього, але була черга, і їм було не зручно чекати. Він допускає, що ситуація про яку повідомив ОСОБА_23 могла мати місце, але він йому про неї нічого не розповідав.
Під час судового розгляду, проведеного з дотриманням принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, судом були досліджені докази, джерелом яких були показання свідків, процесуальні документи, судова експертиза та речові докази.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що з обвинуваченим він знайомий, стосунки робочі. Під час вторгнення російських військ знаходився у м. Запоріжжя, хотів придбати автомобіль. Потім ввечері 24 лютого 2022 року повернувся додому до м. Херсона, де і залишився під час окупації. ОСОБА_8 запропонував йому роботу капітана катеру. Спочатку для перевезення людей було задіяно 2-3 катери, потім додали ще один катер. Катери були різні. Людей перевозили з м. Херсону до м. Олешки та м. Гола Пристань. І так само у зворотному напрямку. В м. Херсон набирали людей. Посадкою людей займався він особисто, а набором пасажирів займався ОСОБА_8 . Військових під час перевезень він не бачив. Восени 2022 року був випадок коли на березі у м. Олешки катер зустріли військові. Вони забрали у нього документи та катер. Як він зрозумів військові чекали катер саме ОСОБА_8 . Вони нічого не повідомили, сказали, щоб приїхав керівник ОСОБА_8 . Потім він подзвонив ОСОБА_8 , військові взяли його мобільний телефон і розмовляли з ним. Потім його посадили в автобус, говорили тримати руки позаду, погрожували. Його відвезли до приміщення райвідділу поліції. Це була велика адміністративна будівля, на якій був російський прапор. Його завели в кімнату, почали здійснювати психологічний тиск, говорили, що їм не сподобається як він виглядає, дивились його мобільний телефон, говорили, що він фотографує їх позиції. Ближче до обіду його відпустили, він повернувся до м. Херсона на катері на якому він приплив. Свідок чув від інших водіїв катерів, що вони перевозять російських військових. Після цієї події він продовжував працювати, але потім звільнився. Будь-яких розпоряджень щодо перевезення російських військових ОСОБА_8 йому не надавав.
Свідок ОСОБА_15 повідомив суду, що з обвинуваченим ОСОБА_8 він познайомився влітку 2022 року, коли розбомбили міст через Дніпро та була необхідність переправлятися кожного тижня з м. Херсона до м. Гола Пристань до родичів. ОСОБА_8 знає як порядну людину. Квиток на катер у ОСОБА_8 коштував 100 гривень, тоді як в інших було набагато дорожче. Для переправлення записувались по телефону. Один раз він бачив російських солдат. Приїхав автомобіль, з нього вийшло 5-6 людей у камуфляжній формі. Вони прийшли і запитали куди йде катер, їм сказали, що до м. Гола Пристань. Вони сіли в катер навпроти нього зі зброєю, мовчали. Військові вантажі не перевозили. ОСОБА_8 ніколи не керував катером, тільки записував людей. Квитків за перевезення не було. Потім свідок чув, що катера у ОСОБА_8 забрали на потреби Збройних Сил України. ОСОБА_8 він може охарактеризувати тільки позитивно.
Свідок ОСОБА_16 у суді пояснила, що з ОСОБА_8 познайомилась коли користувалася його послугами по перевезенню пасажирів через річку Дніпро. Перевезення здійснювались за фіксованою платою у розмірі 100 гривень чи за еквівалентом у російських рублях, по телефону вона записувалися на ранок, а ввечері поверталася назад. Під час перевезень один раз бачила військових. Вона приїхали за записом, потім приїхала машина, вийшли люди у військовій формі, із пізнавальним позначками «Z», їх було близько 7-8 чоловік, вони підійшли до ОСОБА_8 , щось йому сказали, він відповів, щоб ті йшли до катеру. ОСОБА_8 вибачився перед людьми, які були за записом, і військові сіли до катеру. Вона злякалася, оскільки військові були в масках із зброєю і сиділи навпроти. В інших випадках військові просто стояли. Інші перевізники також перевозили військових, але проїзд у них коштував 800-1000 гривень. Про ОСОБА_8 свідок може сказати, що він хороша людина.
Допитаний свідок ОСОБА_17 надав пояснення про те, що ОСОБА_8 він знає близько 8 років. На початку війни перебував на роботі, працював охоронцем на човновій станції, там зберігалися катери на суші. Там також здійснювали ремонт катерів. Періодично ОСОБА_8 здійснював ремонт своєї техніки на станції. Коли почалась евакуація людей у м. Херсоні, ОСОБА_8 почав перевозити людей на катерах з правого на лівий берег річки Дніпро. Він перевозив людей під час окупації, почав цим займатися на початку літа і до звільнення Херсона. Кожного ранку ОСОБА_8 приїзжав на катерах зі своєї дачі, катери рухалися в сторону річкового порту, саме звідти він перевозив людей в м. Олешки та м. Гола Пристань. Катерів було 5 штук, а саме: 2 великих катера на 24 пасажира та 2 менших на 12 пасажирів. Бачив, що ОСОБА_8 перевозив тільки цивільних людей. Періодично він бував у порті та бачив, що катера ОСОБА_8 приходили із цивільними людьми, людей у військовій формі він не бачив. Контингент людей був різний, були діти та похилі люди. На думку свідка, перевезення людей на великих суднах та великою кількістю було не можливе без погодження з окупаційною владою. Спочатку окупаційна влада не контролювала річку, потім почала контролювати. Не всі катери належали ОСОБА_8 , одним з них він користувався по довіреності. Документи на плавзасоби було потрібно передати до річкового порту, керівниками якого були представники окупаційної влади. У м. Херсон багато хто займався перевезенням людей. За перевезення ОСОБА_8 брав 100 гривень з пасажира, оплата здійснювалася безпосередньо в руки, оплачували готівкою та картою, проїзд оплачували в гривнях. На території річкового порту під час перевезень були присутні військові, проте він не бачив, щоб військові перешкоджали у перевезеннях. Одного разу, коли ОСОБА_8 відвозив його додому, він чув як йому зателефонували та повідомили про затримання його водія на лівому березі. Він, ОСОБА_8 , телефоном сказав, що з всіма питаннями треба звертатися до чоловіка якого звуть «Питер». На початку окупації ОСОБА_8 ховався від військових, потім він працював спокійно. Про погрози чи примус зі сторони військових відносно ОСОБА_8 йому не відомо.
Свідок ОСОБА_24 в ході допиту повідомив, що з ОСОБА_8 він особисто не знайомий, в обличчя його не знає. На початку червня 2022 він почав працювати в КП «Херсонкомунтранссервіс», працював на теплоході, який перевозив людей, матросом. Крім теплоходу, перевезенням пасажирів також здійснювали власники швидкісних катерів. Їм спочатку не дозволяли працювати тому, що були пасажирські теплоходи, але у подальшому вони домовилися та почали працювати. Те, що катери, які перевозили пасажирів належали ОСОБА_8 , йому стало відомо від працівників порту, кого саме він не пам'ятає, при яких обставинах йому було повідомлено про ці катери він також не пам'ятає. Було близько 6 катерів. Він двічі бачив як на цих катерах перевозили військових. Перший раз наприкінці серпня 2022 року з яхт клубу, який знаходився у м. Олешки, потім, в інший день, він бачив, як катер з військовими їхав йому на зустріч, вони проїхали дуже швидко, була група військових, близько двадцяти осіб. Без дозволу окупаційної влади діяльність по перевезенню пасажирів водним транспортом була неможлива.
В ході допиту свідка ОСОБА_19 останній повідомив, що тривалий час підтримує дружні відносини з ОСОБА_8 . В одну із зустрічей з ним, він повідомив йому про скрутне матеріальне становище і висловився про наміри зайнятися пасажирськими перевезеннями через Дніпро. Разом із цим він висловив побоювання, що це за українським законодавством може бути розцінено як колаборанство. Він пообіцяв, що через свої зв'язки у правоохоронних органах України дізнається про це і коли йому повідомили, що такі перевезення не можуть бути визнані колабораційною діяльністю, він передав цю інформацію ОСОБА_8 . За свої послуги ОСОБА_25 брав з пасажира по 100 гривень, бо грошей у людей було небагато, в рідких випадках брав рублі, але з великими конфліктами. Самі херсонці питали чи можна розраховуватися рублями, бо росіяни виплачували пенсію в рублях, то ОСОБА_8 відмовлявся. Він особисто бачив, як люди міняли рублі на гривню, аби розрахуватися за проїзд, оскільки ОСОБА_8 відмовлявся брати за проїзд рублі. З цього приводу також були конфлікти з військовими. Зі слів ОСОБА_8 йому було відомо про те, що він повинен був комусь щось сплачувати гроші за свою діяльність, відомо що він спілкувався з цього приводу з людиною на прізвисько « ОСОБА_26 ». Свідку достеменно не відомо про умови договору оренди причалу, але ОСОБА_8 йому казав ОСОБА_8 повністю зупинив свою діяльність 02 чи 03 листопада 2022 року, коли росіяни закрили повністю переїзд через річку Дніпро. Свідку відомо, що серед цивільних пасажирів інколи перевозились військові, окремо вони не перевозились. Особисто ОСОБА_8 катером не керував, цим займалися капітани. ОСОБА_8 працював майже кожен день, крім поганої погоди. Для місцевих послуга з перевезення була життєво необхідна. Іншого способу перетнути Дніпро в районі Херсону, крім водного транспорту, не було. Йому відомо, що ОСОБА_8 був переляканий, оскільки були погрози йому та членам його сім'ї. Одного разу ОСОБА_8 приїхав до нього та розповів, що росіяни сказали, що заберуть катери повністю, або з капітанами, та повернуть через деякий час, оплачувати нічого не будуть. Вони забрали катери на декілька годин, потім повернули їх. Приїхали перелякані хлопці, нічого не розказували.
Як убачається з пояснень свідка ОСОБА_27 під час окупації він перебував в м. Херсон, працював капітаном на паромах. ОСОБА_8 він особисто не знав, під час окупації його ні разу не бачив. Його знайомий ОСОБА_28 розповів йому, що катера, які ходили через Дніпро належать ОСОБА_8 . Він вказав, що спочатку ці катери працювали на морі, потім вони домовились з керівництвом аби використовувати причал, причал знаходився при вході у річку ОСОБА_29 там зупинялися, забирали людей та перевозили їх. Катерами перевозили цивільних людей, але потім, восени 2022 року він бачив, що возили і військових. Підприємством, яке надавало дозвіл на перевезення водним транспортом керував ОСОБА_30 та ОСОБА_31 . Вказане підприємство було на думку свідка російське, бо тоді вже була окупаційна влада. Воно працювало на місто, а не на Російську Федерацію. Кожного місяця зазначені особи підписували договір, він був складений українською мовою, за договором платили українськими грошима, печатка у ньому була українська з гербом. Він російських військових не перевозив і якщо навіть військові і підходили до нього, він відмовляв їм.
Під час судового розгляду цього кримінального провадження судом були досліджені показання свідків ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які були надані слідчому на стадії досудового розслідування з дотриманням положень п. 11 ст. 615 КПК України.
Так, допитаний 30.01.2023 року слідчим свідок ОСОБА_34 повідомив, що під час окупації м. Херсона працював на водному таксі, а саме на моторному човні. Перевозили цивільних осіб, дачників. З ОСОБА_8 не знайомий, знає про нього з слів інших осіб. ОСОБА_8 займався перевезенням людей з річкового вокзалу, адреса Одеська площа, річка Кошова. Звідти вони перевозили людей в м. Гола Пристань та м. Олешки. У ОСОБА_8 було близько 4 катерів, бортові номери він не пам'ятає. На скільки йому відомо, ОСОБА_8 платив річковому порту за договором оренду за користування причалу близько 15% від прибутку, у нього була людина, яка займалася посадкою людей, хто конкретно йому не відомо. Представника річкового вокзалу звати ОСОБА_35 , прізвище не відомо, раніше він працював в державній інспекції маломірних суден. Перевозки здійснювалися кожен день, у світлий час доби. Одного разу він бачив як катери ОСОБА_8 перевозили російських військових. Це було наприкінці серпня - початку осені 2022 року, двома катерами. Куди вони їхали він не бачив, оскільки з набережної де він перебував цього не видно. Катером керували судноводії.
Як убачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 23.02.2023 (з додатком) після початку збройної агресії він перебував у м. Херсоні і неофіційно працював на ОСОБА_8 . Належними йому катерами він перевозив людей з лівого берегу річки Дніпро на правий, і навпаки. Також, свідок вказав, що йому відомо про факти перевезення ОСОБА_8 через річку Дніпро військових, це було один раз в кінці серпня - початку вересня 2022 року. Зазвичай посадка пасажирів до човнів здійснювалась з річкового порту м. Херсона, в м. Олешки з яхт клуба, в м. Гола Пристань з набережної. Всього було 6 катерів, номери яких він не пам'ятає, ці катери належали ОСОБА_8 . Облік пасажирів та оплату здійснював ОСОБА_8 , перевезення пасажирів здійснювали капітани, які були найманими працівниками останнього. Свідку не відомо про факти перевезення ОСОБА_8 представників цивільно - військової адміністрації на катерах, оскільки він працював тільки перевізником. Свідку також не відомо у кого саме ОСОБА_8 орендував причали для здійснення своєї діяльності, він не підписував договорів про оренду причала №1 за адресою м. Херсон, Одеська площа, 4 та йому не було відомо про те, що підприємство «Херсонкомунтранссервіс» було перереєстровано згідно законодавства Російської Федерації.
Допитаний в ході досудового розслідування 20.11.2022 року свідок ОСОБА_22 пояснив, що з ОСОБА_8 він познайомився ще в 2017 році. Під час вторгнення російських військових до Херсону, він перебував у місті, не виїжджав з нього. В річковому порту він бачив багато людей, серед яких був ОСОБА_8 , який розсаджував людей по своїм катерам. Здійснював перевозки за маршрутом м. Херсон - м. Олешки - м. Гола Пристань. З пасажирів він брав 100 гривень з людини, сам особисто стояв з блокнотом та записував туди все, сам розсаджував людей. У багатьох людей катера забрали, але ОСОБА_8 ніхто не чіпав, тому він зробив висновок, що останній працює з ФСБ. Під окупації ніхто комерційною діяльністю не займався, займалися тільки ті хто співпрацював з окупаційною владою. ОСОБА_8 постійно був в річковому порту, розсаджував людей, та біля нього постійно ходили «бородаті», як свідок зрозумів, це були «кадировці» в цивільній формі, вони контролювали цей бізнес. Коли почалася евакуація з міста Херсона, російські військові зробили окрему колону з правої сторони річкового порту, вони нікого не запускали, поставили блок-пост. Туди запускали тільки людей, які евакуюються, їх саджали на річний паром. З лівої сторони, працював ОСОБА_8 , він саджав людей, але вже під контролем військових. Там стояли російські військові, та коли ОСОБА_8 саджав людей, вони стояли біля нього, фотографували документи.
Як убачається з дослідженого протоколу допиту свідка ОСОБА_33 від 15.02.2023 року, під час початку збройної агресії він працював на підприємстві «Херсонкомунтранссервіс» на посаді моториста. Працював на катерах, які здійснювали перевозку пасажирів з м. Херсон до м. Гола Пристань та до м. Олешки. ОСОБА_8 йому не відомий, але він чув що швидкісні катера, які перевозили людей з м. Херсон до м. Олешки і м. Гола Пристань належали йому. Наприкінці вересня-початку жовтня 2022 року він декілька разів бачив як на катерах перевозили військових, але чи належали катери, на яких їх перевозили саме ОСОБА_8 йому не відомо, реєстраційні номери цих катерів йому не відомі.
Судом також були допитані свідки сторони обвинувачення, відносно яких були застосовані заходи безпеки в частині зміни анкетних даних.
Так, свідок ОСОБА_20 суду повідомив, що на початку повномасштабного вторгнення знаходився у м. Херсон. З ОСОБА_8 він знайомий приблизно з 2007 року. В травні 2022 року він бачив ОСОБА_8 під час його розмови на набережній із працівником «Херсонкомунтранссервіс» ОСОБА_36 . У подальшому він бачив його коли вже «Антонівський міст» був розрушений і ОСОБА_8 перевіз до м. Херсон 2 катери із кількістю місць близько 20-25 шт. Потім він перевіз ще 2 катери, один був з навісом. Також був катер із червоною полосою, вони всі були схожі та потужні близько 250 - 300 сил. Потім він ще привіз 2 катери, меншої місткості, близько для 5 - 6 людей. «Херсонкомунтранссервіс» це підприємство, яке займалося перевезенням людей з м. Херсон на дачі. У них було 6 катерів на 350 людей та автобуси. Пилатов був заступником директора вказаного підприємства. Директор вказаного підприємства ОСОБА_9 співпрацював з окупаційною владою. На початку червня 2022 року керівники вказаного підприємства займалися перереєстрацією документів в податковій, відкривали рахунки в російському банку. На підприємстві останній раз заробітна плата виплачувалася в гривнях, потім вже в рублях. На скільки йому відомо, ОСОБА_8 приїздив до ОСОБА_37 для того, щоб його катери працювали в річковому порту. На той момент було розпорядження мера, десь в кінці червня - початку липня, про передачу причалу №1 «Херсонкомунтранссервіс». Звідти катери ОСОБА_8 перевозили людей на лівий берег річки Дніпро. Без дозволу та відання окупаційної влади було неможливо займатися підприємницькою діяльністю, оскільки було розпорядження про заборону пересування плавзасобами по річці Дніпра. Йому відомо, що ОСОБА_8 укладав з підприємством «Херсонкомунтранссервіс» договір про перевезення людей, його підписав директор ОСОБА_9 . Заступник ОСОБА_9 по юридичним питанням ОСОБА_38 розробляв вказаний договір. За вказаним договором розрахунки були 15% від продажу квитка, кошти передавали ОСОБА_39 , а потім їх передавали дружині ОСОБА_37 . Він особисто 2 рази бачив, як ОСОБА_8 передав кошти за роботу його катерів ОСОБА_39 . На початку листопада 2022 року він бачив, як 2 катера перевозили військових, близько 30-40 людей. Він бачив як катера йшли від морпорту по річці ОСОБА_40 . Катерами керували наймані ОСОБА_8 працівники. На його думку, ОСОБА_8 не діяв під примусом, в тому числі фізичним. Свідок не бачив та йому не відомо, чи спілкувався обвинувачений з російськими військовим. ОСОБА_8 особисто брав кошти, у нього був блокнот червоного кольору та він туди все записував. Катери ОСОБА_8 приймали участь у перевезенні людей під час евакуації. Однак російською владою було заборонено брати кошти за перевезення в одну сторону, тобто це було безкоштовно. По роду своєї діяльності він особисто бачив та чув про всі ці події. Договір ОСОБА_8 з «Херсонкомунтранссервіс» він бачив особисто та читав його. Договір був складений російською мовою. Була печатка комунального підприємства, був підпис ОСОБА_9 та ОСОБА_8 військових перевозили декілька разів, але чи належали катери, на яких їх перевозили саме ОСОБА_8 свідку не відомо.
Свідок ОСОБА_41 (анкетні дані змінено) суду повідомив, що у листопаді 2022 року перебував у м. Херсон. Під час окупації зустрічався з ОСОБА_8 у м. Херсон, але з ним не спілкувався. ОСОБА_8 займався перевезенням цивільного населення та військових російської федерації. Свідок бачив це особисто. Перевезенням займався не сам ОСОБА_8 , а його катера. Військові були у формі, були прапори Російської Федерації, така форма була у «росгвардії», яка патрулювала м. Херсон. Вони були у повній амуніції. Серед цивільного населення садили чоловіка у військовій формі. Коли він почав дізнаватися щодо перевезень, особи, які здійснювали перевезення сказали, що потрібно заплатити близько 1000 гривень за особу в одну сторону, перевезення здійснювалося до м. Гола Пристань. Щодо повернення назад до м. Херсон, йому сказали, що всі перевезення контролюються співробітниками Російської Федерації, та його можуть не пустити назад. На території річкового порту він був один раз у період 20-25 жовтня 2022 року, намагався налагодити перевезення своїх родичів на лівий берег. Знаходився там близько 30-40 хвилин. Саме тоді він особисто бачив перевезення військових. Катери, на яких перевозилися військові, він бачив раніше у ОСОБА_8 з 2020 по 2023 роки, всі знали ці катери.
Крім показів свідка сторони обвинувачення, судом були досліджені інші докази, зокрема:
- протокол затримання підозрюваного ОСОБА_8 від 21.11.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_8 затримано 21.11.2022 року о 13 годині 30 хвилин та на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 233, ст. 236 КПК України проведено особистий обшук; затримано у зв'язку із дією військового стану та комендантської години на території м. Херсон, особистий обшук проводився без участі понятих та з використанням відеозапису на відеокамеру, у ході якого виявлено та вилучено, зокрема, світлокопія договору від 01.08.2022 року про надання платної послуги щодо стоянки та швартовки біля гідротехнічної будівлі плавзасобів КП «Херсонський комунальный транспортный сервис», в особі директора ОСОБА_42 та ОСОБА_8 , ОСОБА_43 на 1 арк.;
- відповідь на запит від 29.11.2022 року №71/22/1/85-563, відповідно до якого у Державному судновому реєстрі РВА №29 за номером 3025 від 28.12.2021 року на ОСОБА_8 зареєстровано судно моделі «Тунец 710», бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_1 », за номером 3026 від 28.12.2021 зареєстровано судно моделі «Shetland 500», бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_2 », у Судновій книзі України МА №026 за номером 6394 від 21.02.2022 року зареєстровано судно моделі «APACHE 27», бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_3 », у Судновій книзі України КН-3 за номером 391 від 16.05.2001 року зареєстровано судно моделі «Днепр», бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_4 », у Судновій книзі України КН-3 за номером 600 від 12.07.2004 року зареєстровано судно моделі «Крайслір», бортовий реєстраційний номер « НОМЕР_5 »;
- відповідь на запит від 29.11.2022 року №71/22/1/85-564, відповідно до якої за ОСОБА_8 зареєстровані п'ять транспортних засобів;
- постанова слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 21.11.2022 року про визнання речовими доказами предметів та речей, вилучених під час проведення особистого обшуку при затриманні ОСОБА_8 ;
- протокол огляду нерухомого майна від 19.11.2022 року, а саме службового приміщення, яке використовувалося КП «ХКТС» за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, у ході якого виявлено та вилучено аркуші формату «А4», які містять відомості щодо здійснення пасажирських та вантажних перевезень;
- протокол огляду документів, які виявлено та вилучено 19.11.2022 року в ході проведення огляду службового приміщення за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, відповідно до якого здійснено огляд аркушів на яких надрукована таблиця: дата/час, бортовий номер транспорту, кількість людей (за наявності), вантаж (за наявності), на аркушах наявна інформація щодо транспорту з бортовими номерами «01-77», «01-37» та «22-11»;
- постанова слідчого відділу УСБУ в Херсонській області від 29.11.2023 року про визнання документів, які містять інформацію про пособницьку діяльність ОСОБА_8 , та які виявлено та вилучено 19.11.2022 року в ході проведення огляду службового приміщення, яке використовується ХКТС, а саме за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6;
- протокол огляду речей від 05.01.2023 року, а саме предметом огляду є пакет №1 до протоколу затримання ОСОБА_8 від 21.11.2022 року, в якому містять речі, зазначені у п. 38 вказаного протоколу, при розкритті пакету виявлено мобільний телефон марки «Iphone 12 pro max», сріблястого кольору, у ході огляду мобільних додатків «WhatApp», «Viber», «Telegram» виявлено матеріали, які мають відношення до вказаного кримінального провадження, а саме контакти з номерами телефонів операторів РФ та співробітників, які працювали на катерах ОСОБА_8 ;
- выписка из Единого государственного реестра юридических лиц, дата формирования - 09.01.2023, №ЮЭ9965-23-5322873», відповідно до якої «Коммунальное предприятие «Херсонский коммунальный транспортный сервис» Херсонского городского совета, 09.01.2023 включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб;
- висновок експерта від 21.03.2023 року №СЕ-19/115-23/342-КТ, відповідно до якого у пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону виявлено встановлений веб-браузер «Safari» та історію відвідування сайтів мережі Інтернет. У пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону виявлено записи телефонної книги та SMS-повідомлень, в пам?яті SIM-карти з наданого на експертизу мобільного телефону виявлено записи телефонної книги. Інформації щодо SMS-повідомлень в пам?яті SIM-карти з наданого на експертизу мобільного телефону не виявлено. У пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону виявлено історію дзвінків та SMS-повідомлення. У пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону виявлено встановлені месенджери «Viber», «Telegram», «WhatsApp» та «Signal». У встановлених на наданому на експертизу мобільному телефоні месенджерах «Viber» та «WhatsApp» виявлено історію листування та дзвінків, в месенджері «Telegram» виявлено історію листування. Встановленого в пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону месенджеру «Skype», історії дзвінків у встановленому в пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону месенджері «Telegram», історії листування та дзвінків у встановленому в пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону месенджері «Signal» не виявлено. У пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону, серед існуючої інформації виявлено текстові файли з розтиреннями «txt», «pdf», графічні файли та відео файли. В пам?яті наданого на експертизу мобільного телефону, серед існуючої інформації, текстових файлів з розширеннями «rtf», «doc», «docs» не виявлено;
- протокол огляду від 12.04.2023 року, а саме предметом огляду є додаток 1 до висновку експерта від 21.03.2023 року №СЕ-19/115-23/342-КТ, який складається з флеш накопичувачів інформації марки «Kingston», 1-3 об'ємом 32 GB кожний, які поміщені до пакету, у вказаному пакеті міститься 4 флеш накопичувачі марки «Kingston», 1-3 об'ємом 32 GB кожний;
- лист Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (без реєстраційних даних), відповідно до якої за результатами аналізу відомостей в електронному вигляді, що наявні у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України, встановлено, що у Судновій книзі України МА №012 за номером 177 від 16.12.2020 року було зареєстроване судно «Тунец 710», бортовий реєстраційний номер «UAM0177R», власник ОСОБА_8 , у подальшому зазначене судно зареєстровано в Державному судновому реєстрі України РВА №029, за номером 3025 від 28.12.2021 року, назва судна «ua 2935 MA», власник ОСОБА_8 ;
- лист КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс», відповідно до якого в період перебування на території міста Херсона окупаційної влади зазначений у запиті договір комунальним підприємством «ХКТ» ХМР від 01.08.2022 року про надання послуг з ОСОБА_8 та ОСОБА_44 , на предмет надання на платній основі послуг зі стоянки та швартування біля гідротехнічної споруди плавзасобів, а саме: біля пасажирського пірсу №1 (причал №1-93,6 п.м.) інв. №12345641, за адресою: м. Херсон, Одеська пл. 4, який виконаний російською мовою не укладався. Також, розрахункові рахунки НОМЕР_6 ПАО «Промсвязьбанк», касовий рахунок НОМЕР_7 , БИК: 01235573 не належать КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради. Додатково повідомляється, що відтиск печатки комунального підприємства надати не має можливості, оскільки керівництвом в особі ОСОБА_9 з яким на підставі розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації від 12.12.2022 року №488-к «Про призначення ОСОБА_45 » призупинено трудові відносини, вказана печатка була вивезена на тимчасово окуповану територію (лівий беріг р. Дніпро);
- протокол огляду від 30.03.2023 року, а саме Інтернет ресурсу https://www.m24.ru/news/politika/23102022/514158 «МOСКВА24», в описовій частині допису вказано, що «дополнительный речной транспорт привлекли для переправки жителей Херсона на левый берег Днепра». Крім того, допис містить фотозображення річкового судна реєстраційний номер «UAM-0177-К», яке використовувалось окупаційною адміністрацією Херсонської області;
- протокол огляду від 07.03.2023 року, об?єктом огляду є сайт «ФЕДЕРАЛЬНАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА», «ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ СВЕДЕНИЙ ИЗ ЕГРЮЛ/ЕГРИП» за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатом пошуку встановлено «КОММУНАЛЬНОЕ ПРЕДПРИЯТИЕ "ХЕРСОНСКИЙ КОММУНАЛЬНЫЙ ТРАНСПОРТНЫЙ СЕРВИС" ХЕРСОНСКОГО ГОРОДСКОГО СОВЕТА РОССИЯ, ХЕРСОНСКАЯ ОБЛ., ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНАЯ УЛ., Д. 8, ОГРН: 1229500007978, Дата присвоения ОГРН: 22.12.2022, ИНН: 9500007995, КПП: 950001001, Руководитель юридического лица: ОСОБА_48 »;
- выписка из Единого государственного реестра юридических лиц, дата формирования - 07.03.2023, №ЮЭ9965-23-28262358», відповідно до якої «Коммунальное предприятие «Херсонский коммунальный транспортный сервис» Херсонского городского совета, 07.03.2023 року включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Суд надає оцінку наявним доказам у провадженні, з урахуванням часу їх отримання, процесуального порядку їх отримання та обставин за якими їх було отримано, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи перелічені докази сторони обвинувачення, суд визнає ці докази належними, оскільки вони як прямо, так і непрямо підтверджують існування обставин, які встановлені судом та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Оскільки перелічені вище докази обвинувачення були отримані у порядку, встановленому процесуальним кодексом, без порушення норм процесуального закону та без порушення прав і свобод людини, суд визнає ці докази допустимими.
Крім вище перелічених доказів, визнаних судом належними та допустимими, стороною обвинувачення були надані інші докази, а саме:
- лист заступника начальника УСБУ в Херсонській області від 21.11.2022 року на виконання доручення №71/22/1/85-608 від 19.11.2022 року, відповідно до за результатами проведених заходів з'ясовано, що ОСОБА_8 в період окупації м. Херсон уклав договір про надання послуг від 01.08.2022 року з незаконно створеним КП «Херсонський комунальный транспортный сервис» Херсонского городского совета в особі директора громадянина України ОСОБА_9 . Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_8 сплачував орендну плату та інші податки на рахунки КП «Херсонський комунальный транспортный сервис» Херсонского городского совета, які були відкриті у російському банку в м. Херсон ПАО «Промсвязьбанк»;
- повідомлення заступника начальника Управління СБУ в Херсонській області від 18.11.2022 року про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_8 в період часу з 01.03.2022 року здійснював дії спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік країни - агресора Російської Федерації в період воєнного стану, а також надання Російській Федерації та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Встановлено, що ОСОБА_8 співпрацював на офіційних засадах з окупаційною владою м. Херсона, а саме з т.зв. «Херсонской ВГА» з якою офіційно уклав договір на надання послуг з переправлення осіб через річку Дніпро в межах Херсонської області. При цьому, встановлено, що ОСОБА_49 зареєструвався, як підприємець згідно законодавства РФ та щомісячно сплачував податки. Крім того, встановлено, що ОСОБА_50 забезпечував евакуацію з м. Херсона на лівий берег річки Дніпро на власних катерах посадовців незаконно створених державних органів, а також військовослужбовців РФ, у т.ч. представників спецслужб РФ;
- рапорт ст. оперуповноваженого в ОВС 1 сектору 1 відділу ГВНЗД УСБУ в Херсонській області від 18.11.2022 року;
- лист заступника начальника УСБУ в Херсонській області від 21.11.2022 року на виконання доручення №71/22/1/85-608 від 19.11.2022 року, відповідно до якого проведеними заходами встановлено обґрунтовані обставини, що дають підстави вважати про можливість втечі ОСОБА_8 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки останній має у власності та фактичному користування 6 плавзасобів, які розміщені на причалі у м. Херсон, на яких останній може переправитись на лівий берег р. Дніпро.
Як убачається з положень ст. 84 КПК України , доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Надаючи правову оцінку відомостям, які містяться у листах службових осіб СБ України в Херсонській області про результати проведення оперативно - розшукової діяльності, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 99 КПК України, матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» і які є документами, дійсно можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази, але лише за умови відповідності вимогам цієї статті. Проте, як випливає із змісту наданих листів СБУ та рапорту оперативного співробітника, ці документи не відповідають вимогам ст. 99 КПК України, отже не можуть бути використані у якості доказу. Аналіз кримінально-процесуального законодавства України свідчить про те, що законодавцем не визначено будь-яких інших критеріїв визнання інформації, отриманої оперативним шляхом, яка не має будь-якого процесуального підтвердження, достовірною, допустимою та належної з точки зору можливості її використання у якості доказу існування обставин.
Крім того, судом були досліджені:
- протокол огляду від 06.04.2023 року, об'єктом огляду є загальнодоступна інформація Всесвітньої мережі Інтернет, а саме «Google», метою огляду є встановлення факту причетності ПАТ «Промсвязьбанк» до РФ та діяльності на території України. Так, задавши ряд пошукових запитів встановлено Інтернет ресурс під назвою «Вікіпедія» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так, на вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у загальному доступі розміщено статтю у вільній енциклопедії - Вікіпедії, в якій описано історію, діяльність, склад керівництва та акціонерів ПАТ «Промсвязьбанк»;
- протокол огляду від 30.03.2023 року, об?єктом огляду є загальнодоступна сторінка Всесвітньої мережі Інтернет, а саме «Google». Метою огляду є встановлення місце знаходження органів окупаційної влади та місце перебування ОСОБА_51 в рамках даного кримінального провадження. Так, задавши ряд пошукових запитів встановлено Інтернет ресурс під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». На вказаному сайті, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 , у загальному доступі розміщено публікацію під назвою «Мэр Херсона: До 50 тысяч херсонцев отказались от эвакуации на левый берег Днепра». Крім того, встановлено Інтернет ресурс під назвою «Суспільне нови» на вказаному сайті, за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у загальному, доступі розміщено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Так, в ході огляду вищевказаної публікації виявлено текст, розміщений невстановленими в ході досудового розслідування особами наступного змісту: «Окупаційна влада перевозить жителів Херсощини на лівий берег Дніпра. Звідти вони направляються на «оздоровлення» в тимчасово окупований Крим та регіони Росії, жовтень 2022 р. Фото: пропагандистські ЗМІ»;
- судом був допитаний свідок ОСОБА_52 , який пояснив, що під час окупації м. Херсона він працював таксистом на автомобілі. Наприкінці серпня 2022 року людей вивозили до річкового порту для їх евакуації катерами. Там були 4 катера якими керували 4 особи, якого кольору були катера та їх номери він не пам'ятає, але він їх записав та передав слідчому цю інформацію. Він бачив, що в цих катерах сиділи російські військові. Яке саме підприємство займалося перевезенням цих людей свідку не відомо. Коли він передав слідчому реєстраційні номери катерів, то слідчий йому сказав, що це катера, які належать ОСОБА_8 . Так йому стало відомо, що ці катера ОСОБА_8 . Він перевозив людей до річкового порту, щоб люди виїжджали. Кожен день військові машини були в річковому порті, що вони там робили свідку не відомо. На машинах був розпізнавальний знак «Z». Коли підірвали «Антонівський міст», людей евакуювали, ніякого дозволу не потрібно було для перебування у річковому порті. Як виглядає обвинувачений ОСОБА_8 йому не відомо4
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.11.2022 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_52 серед осіб на фототаблиці №1 впізнав чоловіка, зображеного на фото №3, як особу, яку свідок бачив наприкінці серпня 2022 року в річковому порту м. Херсон, зазначена особа була за кермом одного із катерів у якому знаходилися військовослужбовці РФ, та відповідно до довідки до фототаблиці №1, на фото №3 зображений ОСОБА_8 ..
Надаючи оцінку цим доказам сторони обвинувачення, суд визнає ці докази неналежними, в зв'язку із неможливістю їх використання для встановлення обставин, які мають значення для справи, оскільки ці протоколи та відомості, отримані внаслідок допиту свідка ОСОБА_53 не містять будь-яких конкретних фактичних даних, які б могли бути використані для встановлення обставин справи. При цьому, суд приймає до уваги, що свідок ОСОБА_52 , будучи допитаним в суді не підтвердив відомості, які він надав слідчому під час пред'явлення особи для впізнання і пояснив, що про належність катерів ОСОБА_8 йому стало відомо зі слів слідчого.
Судовий розгляд даного кримінального провадження, був проведений відповідно до положень ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в подані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності. Діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих /розшукових/ дій для встановлення вини чи невинуватості обвинуваченого, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган.
Судом врахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, згідно яких Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).
Аналіз вищенаведених доказів, у їх сукупності, дозволяє суду зробити висновок про те, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництві), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні не доведена.
При цьому суд приходить до висновку, що ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, органом досудового розслідування не були надані переконливі докази того, що діяльність ОСОБА_8 була спрямована саме на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені ним з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави- агресора; добровільної передачі активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.
Як зазначено у обвинуваченні ОСОБА_8 , збройні формування держави агресора, які перебували на території Херсонської області у період 2022 року, окрім іншого, здійснювали пересування з правобережної окупованої частини Херсонської області на лівобережну (і навпаки), користуючись і водним транспортом.
ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, добровільно, розуміючи незаконність перебування збройних формувань держави - агресора на території Херсонської області, розуміючи їх військову необхідність у переміщенні по окупованій території вказаної області з правобережної частини на лівобережну та навпаки, шляхом перетину річки Дніпро, підтримуючи їх дії щодо такого переміщення, та маючи таку можливість, так як в його власності та користуванні перебували водні транспорті засоби (катери), які останній використовував для перевезення цивільного населення, з метою завдання шкоди Україні, надавав допомогу державі-агресору у перевезенні військовослужбовців та представників спецслужб Російської Федерації за вказаними маршрутами.
З цією метою, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , у вищевказаний період, добровільно надав у фактичне користування представникам держави-агресора належні йому водні транспортні засоби, що виразилося у перевезенні військовослужбовців РФ та інших представників окупаційної влади, як за маршрутами вказаними вище так і за маршрутами визначеними останніми.
Разом із цим, суд вважає, що наданими під час судового розгляду доказами не доведено, що плавзасоби, які ОСОБА_8 мав у своєї власності, були саме передані ним як належний йому матеріальний актив у користування представникам держави-агресора. Стороною обвинувачення не надано розумного пояснення, у чому полягала конкретна реалізація та підтримка рішень та дій держави - агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави - агресора. Досудовим розслідуванням не встановлено які саме активи були передані представникам держави-агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, не встановлено осіб, які б могли ідентифікуватися як представники держави-агресора, її збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, які отримали ці активи. Під час досудового розслідування не були з'ясовані суттєві обставини використання зазначеними особами плавзасобів, зокрема, кількість здійснених транспортних перевезень, системність таких перевезень, найменування та реєстраційні дані транспортних засобів, які використовувалися для перевезення осіб (особового складу) представників збройних чи воєнізованих формувань, якими були використані плавзасоби, належні ОСОБА_8 , кількість та належність цих осіб до конкретних підрозділів збройних чи воєнізованих формувань, мету їх перевезень, не встановлено яким чином зазначені перевезення особового складу чи представників воєнізованих формувань на окупованій території, яка на зазначений час не була зоною активних бойових дій, могли зашкодити обороноздатності України.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України: умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави - агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави- агресора, яка була надана органом досудового розслідування діям обвинуваченого.
За вимогами, установленими в ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Суд виходить з того, що за змістом п. 15 ч. 1 ст. 7, частин 1-3 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Суд за приписами ч. 2 ст. 26 КПК у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом. Змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів, доведення перед судом переконливості й обґрунтованості власних тверджень і доводів щодо висунутого обвинувачення є однією із засад кримінального провадження згідно з п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК.
Як визначено ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Суд має право, з метою ухвалення справедливого судового рішення й захисту прав людини та її основоположних свобод, вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кваліфікацією кримінальних правопорушень судом є встановлення і юридичне закріплення в постановленому рішенні точної відповідності ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння ознакам складу правопорушення, визначеного в нормі закону про кримінальну відповідальність, поєднане (у разі необхідності) з відмежуванням кримінальних правопорушень одне від одного та від діянь, що не є кримінальними правопорушеннями.
Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатися у зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто у зміні формули кваліфікації і формулювання обвинувачення.
КПК не визначає окремих підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення місцевим судом. Очевидно, ними можуть бути лише загальні підстави зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, які обумовлені положеннями ч. 1 ст. 2 КК України, і за наявності таких підстав суд зобов'язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч. 3 ст. 337 КПК.
Важливим для вирішення питання про дотримання приписів кримінального процесуального закону є виклад стороною обвинувачення саме фактичних обставин кримінального правопорушення, адже їх відображення має суттєве значення для дослідження в суді обставин вчиненого кримінального правопорушення, належної реалізації права на захист, а також правильної кваліфікації кримінального правопорушення.
Фактичні обставини визначають своїм змістом фабулу обвинувачення, яка віддзеркалює фактичну модель учиненого кримінального правопорушення, а формула кваліфікації та формулювання обвинувачення є правовою оцінкою кримінального правопорушення, фактичною вказівкою на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
На підставі системного аналізу і тлумачення положень КПК щодо судового провадження, здійснюваного судом першої інстанції, завданням цього суду є оцінення доказів, зібраних слідчим і викладених слідчим чи прокурором в обвинувальному акті, на підставі чого суд вирішує питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений, та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення (пункти 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК).
Відповідно до ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку зазначаються: 1) у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; 2) у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
Наведені положення свідчать про те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (не підтвердження) доказами обставин, що за ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує припущення (твердження) слідчого (прокурора), викладене в обвинувальному акті щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.
Такі висновки суду цілком узгоджуються зі сталою судовою практикою, встановленою рішеннями інших судів, зокрема рішенням, викладеним у Постанові Верховного суду від 08.04.2024 року у кримінальному провадженні № 51-3945 км 23 ( справа № 192/1505/21).
Проаналізувавши докази, представлені стороною обвинувачення, суд встановив, що обвинувачений вчинив інше кримінальне правопорушення, обставини якого частково викладені у обвинувальному акті, які суд вважає доведеними, при обставинах, викладених у цьому вироку.
Так, з урахуванням показань свідків та з урахуванням досліджених у суді процесуальних документів, суд приходить до переконання, що незаконні дії ОСОБА_8 були спрямовані саме на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, шляхом надання послуг з перевезення водним транспортом окремих представників цих воєнізованих формувань, а також були спрямовані на отримання прибутку від підприємницької (господарської) діяльності, яка здійснювалась у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 111-1 КК України: передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадження господарської діяльності у взаємодії з незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
При призначенні ОСОБА_8 покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Крім цього, при призначенні покарання суд приймає до уваги, що раніше ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності не притягувався, враховує дані про те, що на його вихованні і утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей.
Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_8 надав негативну оцінку своїм діям, які полягали у його господарської діяльності у взаємодії з представниками незаконно створених органів окупаційної влади.
З огляду на викладене, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_8 злочину, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливо лише в умовах позбавлення волі.
Оскільки судом не встановлені обставини, які б свідчили про наявність підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст. 69, 75 КК України.
Визначаючи питання про зарахування до строку покарання обвинуваченому ОСОБА_8 строку його попереднього ув'язнення, суд виходить з положень ст. 72 КК України, в редакції, яка діє на час ухвалення вироку.
Згідно зі ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні у розмірі 3 020 гривень 48 копійок за проведення експертного дослідження підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання, які відповідно до положень пп. 2 п. 4 ст. 374 КПК України повинен вирішити суд при ухваленні вироку, в тому числі щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і питання запобіжного заходу, встановивши, що призначене ОСОБА_8 покарання є відбутим, суд не знаходить підстав
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді 3 років та 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з наданням транспортних послуг на строк 10 років, з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з дати фактичного взяття його під варту, тобто з 21.11.2022 року до дня ухвалення цього вироку, у зв'язку із чим вважати призначене покарання відбутим.
Діючий відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити обвинуваченого з-під варти у залі суду.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати на залучення судового експерта у сумі 3 020 гривень 48 копійок.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.12.2022 року, - залишити без змін.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу від 22.11.2022 року, - скасувати.
Речові докази: зазначені у постанові слідчого від 21.11.2022 року про визнання предметів та документів речовими доказами (38 найменувань) - повернути ОСОБА_54 , крім фотокопії договору від 01.08.2022 року про надання платної послуги щодо стоянки та швартовки біля гідротехничної будівлі плавзасобів між КП «Херсонській комунальний транспортний сервіс» в особі ОСОБА_55 та ОСОБА_56 і ОСОБА_57 , який належить зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Паспорт на ім'я ОСОБА_7 , виданий 30.09.2019 року органом 6512, - повернути негайно, до набрання вироком законної сили.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд міста Одеси.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_58