Справа № 947/7306/26
Провадження № 1-кс/947/2357/26
26.02.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 погодженого з прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000728 від 10.06.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, уродженець м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, з середньою освітою, громадянина України, не одруженого, без дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, -
І. Суть клопотання
17 лютого 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000728 від 10.06.2024 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024160000000728 від 10.06.2024 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_10 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (якого оголошено у розшук), ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
30.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
22.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
02.10.2025 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_16 стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 3 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 084 000 гривень, строком до 27.11.2025.
05.11.2025 Одеським апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції та винесено нове рішення, яким частково задоволено апеляційну скаргу сторони захисту та щодо підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 1 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 087 800 гривень, строком до 27.11.2025.
20.11.2025 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_16 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, до 5-ти місяців, а саме до 28.02.2026.
25.11.2025 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_16 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 1 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 936 400 гривень, строком до 23.01.2026.
20.01.2026 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_16 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 1 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 827 200 гривень, строком до 28.02.2026.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу та його продовженні відносно ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
Прокурор надав короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги якого підтримав з наведених у ньому мотивів.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 просив долучити письмові заперечення, в яких заперечував проти задоволення клопотання у зв'язку з відсутністю обґрунтованої підозри, недоведеністю ризиків, відсутністю нових обставин для продовження запобіжного заходу, відсутністю реального «суспільного інтересу» та непропорційності тримання під вартою, непропорційністю і фактичною кабальністю розміру застави. Просив відмовити у задоволенні клопотання та змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 підтримав вищевказані письмові заперечення.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що клопотання необгрунтоване , звернув увагу, що прокурор вказує про наявність ризиків, які не були встановлені попередніми ухвалами слідчого судді про продовження запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників.
Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставини, встановлені слідчим суддею
За обставин викладених у клопотанні, 30.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 5 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах;
- ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками - пособництво у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, зміна форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинене за попередньою змовою групою осіб,
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується наступними доказами, зокрема:
-інформацією, яка надійшла від управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКІІ НПУ, щодо встановлення групи осіб, які за принципом діяльності так званого «колл-центру», організували шахрайську схему заволодіння грошовими коштами значної кількості осіб, в заздалегідь обладнаних під «офіси» приміщеннях, діючи умисно, спільно та узгоджено, чітко виконуючи кожен свої функції та завдання з метою реалізації єдиного загального плану, направленого на отримання незаконного прибутку шляхом обману осіб, під приводом інвестування грошових коштів у розвиток нібито підприємницької діяльності фіктивної організації, у сфері арбітражу рекламного трафіку та криптовалютних активів;
-протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій - «аудіо, - відео контроль особи» та оглядами відповідних носіїв інформації отриманими
за результатами їх проведення, якими задокументовано здійснення злочинної діяльності, за встановленими адресами, а саме приміщенні під № 5Н, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 26/1, та приміщенні під № 601, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60-Д, в яких відповідно були встановлені технічні засоби фіксації, за допомогою яких викрита повна схема вчинення шахрайських дій та зафіксовано обставини їх вчинення, розподіл ролей, функції та безпосередньо дії кожного з учасників, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій - «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» та оглядами відповідних носіїв інформації отриманими за результатами їх проведення, якими задокументовано зв'язки між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , в тому числі розподіл ролей, надання вказівок, визначення місць здійснення злочинної діяльності та їх облаштування, обговорення реалізації злочинних дій;
-протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій - «обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи», якими задокументовано здійснення злочинної діяльності, за встановленими адресами, а саме приміщенні під № 5Н, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , приміщенні під № 601, що розташоване за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 60-Д, та за адресою: АДРЕСА_4 , якими зафіксовані технічні та інші засоби, за допомогою яких здійснювалась злочинна діяльність
ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-протоколами проведення негласних слідчих розшукових дій - «зняття інформації з електронних інформаційних систем», та оглядами відповідних носіїв інформації отриманими за результатами їх проведення, якими задокументовано шахрайські інтернет ресурси (веб-сайти, Telegram-чати), криптовалютні шахрайські реквізити, процес здійснення злочинної діяльності, розподіл ролей, надання вказівок, надання порад та допомоги, між
ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-протоколами складеними за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій - «візуального спостереження за особою», якими задокументовані зв'язки між учасниками групи, відвідування адрес ведення злочинної діяльності між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-протоколом складеним за результатами проведення «контролю за вчиненням злочину», яким задокументовано процес здійснення злочинної діяльності, шахрайські ресурси, криптовалютні шахрайські реквізити та розподіл ролей між ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-відповідями від представників криптовалютних бірж та подальшими оглядами носіїв інформації, якими задокументований рух коштів від потерпілих через шахрайські криптогаманці до облікових записів на криптолютних біржах та карткових рахунків ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-протоколами огляду речей та документів, які отримані в порядку тимчасового доступу до речей та документів в банківських установах, якими задокументовано виведення криптоактивів, які отримані злочинним шляхом на власні карткові рахунки для їх подальшого використання на власні потреби ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 ;
-сукупністю матеріалів отриманих за результатами створення спільної слідчої групи між компетентними органами Республіки Казахстан та України, відповідно до міжнародної угоди про співпрацю, від 12.09.2025, в ході чого отримано доказову інформацію щодо вчинення злочинної діяльності відносно громадян Республіки Казахстан та відповідні матеріали, які це підтверджують;
-результатами проведених обшуків 30.09.2025, за місцями проживання підозрюваних ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , а також за місцем функціонування так званого «колл-центру», а саме за адресою: АДРЕСА_4 , в ході яких задокументовано здійснення злочинної діяльності, вилучені речові докази, які підтверджують причетність вказаних осіб до шахрайських дій;
-результатами проведених оглядів комп'ютерної техніки та мобільних пристроїв ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 , в ході яких зафіксовані зв'язки між ними та процес реалізації вчинення кримінальних правопорушень;
-допитами підозрюваних ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , в ході яких останні визнали свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, а також надили інформацію стосовно схеми роботи, виплат за роботу, строків існування злочинних проектів, ієрархії та розподілу ролей, а саме щодо ОСОБА_9 , який виконував функції організатора, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , які виконували функції співорганізаторів, діяльності самих підозрюваних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також інших - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які виконували функції робітників, ОСОБА_10 , який виконував окрему функцію адміністратора веб-ресурсів та бухгалтера;
-іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 та ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, що пов'язане із заволодінням майном в особливо великих розмірах шляхом обману за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану шляхом незаконних операцій з використанням ЕОТ, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
При цьому підозрюваний неодружений, без дітей, проживає в м. Одесі в орендованому житлі, не має офіційного працевлаштування.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
В той же час зазначений ризик певним чином зменшився.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зазначений ризик підвищений тим, що відповідно до змісту підозри інкриміновані дії вчинені у організованої групи, є співорганізатором злочину.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Продовжити вчиняти кримінальні правопорушення,
ОСОБА_4 може продовжити здійснювати злочинну діяльність у вчиненні якої останнього повідомлено про підозру та яку останній вчиняв з метою незаконного збагачення та безперервного протиправного отримання матеріальних благ протягом тривалого часу внаслідок вчинення корисливих умисних злочинів проти власності на постійній основі, оскільки останній володіє відповідними знаннями і навичками, а тому не виключаються спроби подальшого вчинення вказаних дій.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених п.п. 2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки прокурором не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи та при продовженні його дії.
Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування не видається можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:
-отримати висновки десяти експертиз за експертною спеціальністю 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів», проведення яких 30.10.2025 доручено Миколаївському НДЕКЦ МВС України (загалом було призначено шістнадцять експертиз з яких шість висновків наразі отримані);
-отримати запитувані матеріали в межах діяльності спільної слідчої групи від компетентних органів Республіки Казахстан;
-вирішити питання стосовно перейняття кримінальних справ, в порядку ст. 595 Кримінального процесуального кодексу України, від компетентних органів Республіки Казахстан;
-з урахуванням зібраних матеріалів досудового розслідування, в тому числі за результатами проведених оглядів вилученої техніки та отриманими матеріалами від компетентних органів Республіки Казахстан, завершити перевірку можливої причетності інших учасників до вчинення вказаної злочинної діяльності, а також перевірити наявність підстав у повідомленні про нову чи зміну раніше повідомленої підозри;
-виконати інші слідчі (розшукові) дії в яких виникне необхідність для встановлення істини у кримінальному провадженні та проведення швидкого, всебічного та неупередженого досудового розслідування;
Крім того, 26.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, у зв'язку із особливою складністю кримінального провадження, необхідністю проведення значної кількості слідчих дій, строк досудового розслідування означеного кримінального провадження було продовжено до шести місяців, а саме до 31.03.2026.
Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання виннним у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
При вирішенні питання чи є попередньо визначений підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у сумі 3 827 200 гривень завідомо непомірним для нього та чи існують підстави для її зменшення, слідчий суддя, бере до уваги тяжкість інкримінованих злочинів та обставини кримінального правопорушення.
Водночас, враховуючи те, що підозрюваний не вніс визначену заставу у 3 827 200 грн., беручи до уваги тривалий час перебування підозрюваного під вартою, та зважаючи на той факт, що з часу застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу актуальність ризиків сплила та наразі встановлено лише ризики передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що визначений розмір застави підлягає зменшенню до 2 898 688 гривень.
Так, на переконання слідчого судді, зазначений розмір застави відповідає майновому стану підозрюваного ОСОБА_4 обставинам кримінального провадження, є помірним та, в разі її внесення, цілком зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде тим пропорційним заходом, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваного.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
За таких обставин клопотання слідчого з врахуванням визначеного розміру застави слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартоювідносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 28 березня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор"
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 871 (вісімсот сімдесят одного) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2026 рік, що складає 2 898 688 (два мільйони вісімсот дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваого ОСОБА_4 , обов'язки строком до 28 березня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим або прокурором;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1