ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/202/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прет Сервіс Енергозмін"
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради"
про стягнення заборгованості в сумі 773 029 грн 23 коп.
за участю:
від позивача: Дмитрук О. І.
від відповідача: Скромане В. С.
встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прет Сервіс Енергозмін" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" про стягнення 773 029 грн 23 коп заборгованості за спожиту електричну енергію.
Процесуальні дії під час розгляду справи.
Ухвалою від 23.02.26 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.03.26.
У підготовчому засіданні представник відповідача позов визнав у повному обсязі, про що подав відповідну письмову заяву вх.№4840/26, та просив суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.
За змістом п.1, 6 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено наявність повноважень представника відповідача на визнання позову, а також те, що такі дії представника відповідача не суперечать інтересам Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради", відтак приймає визнання позову відповідачем у справі.
У підготовчому засіданні 17.03.26 сторони подали також відповідні клопотання вх.№4839/26 та заяву вх.№4840/26 щодо розгляду справи по суті у підготовчому засіданні.
За змістом ч.3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
15 травня 2025 року відповідач направив позивачу Заяву-приєднання (додаток № 1), акцептувавши яку, на засадах вільного волевиявлення приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу №2025/293.
З моменту акцептування цієї заяви - приєднання в установленому Правилами порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
За цим Договором постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).
Згідно п.2.1. Договору, для цілей Закону України "Про публічні закупівлі" предмет закупівлі за цим договором відноситься до ДК 021:2015 "09310000-5 Електрична енергія" "Електрична енергія у відповідності до додатку № 3".
Пунктом 14.1 Договору встановлено, що він діє до 31 грудня 2025 року.
Відповідно до Розділу 5 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно договору, розрахунки споживача за електричну енергію за цим договором здійснюються на спеціальний рахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок зазначається в платіжних документах постачальника, у тому числі в разі його зміни.
Відповідно до договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена Споживачем протягом 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку.
В свою чергу, згідно з п. 6.2.1 Договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до умов заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 2025/293 (Додаток №1) споживач ініціює приєднання до умов Договору на умовах комерційної пропозиції постачальника (додаток № 2). Дана комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору.
Договором визначено, що по закінченні розрахункового періоду підписується Сторонами Акт приймання-передачі електричної енергії, після чого Постачальник надає Споживачу сформований для оплати рахунок, а Споживач здійснює оплату за отриманий товар на умовах Договору.
Згідно п.5.26 Договору оплата за спожиту електричну енергію здійснюється Споживачем протягом 10 робочих днів від дати отримання рахунка від Постачальника.
Однак, в порушення договірних зобов'язань Відповідачем не проведено своєчасно та в повній мірі розрахунків за електроенергію, спожиту в листопаді 2025 року, внаслідок чого станом на 10.02.2026 сума заборгованості за спожиту електричну енергію становить 773029,23 грн.
Вищевикладені обставини підтверджуються доказами, які наявні в матеріалах справи, а саме, рахунком № 60510000293251119 від 05.12.2025, актами про використану електричну енергію, які направлялися відповідачу, та актом взаємозвірки розрахунків станом на 01.01.2026, який підписаний відповідачем без зауважень.
Розрахунок боргу наведено у додатку до позовної заяви "Розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію".
Таким чином, відповідач в порушення умов Договору № 2025/293 від 15.05.2025 року своїх зобов'язань не виконав в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію перед позивачем в розмірі 773029,23 грн.
В судовому засіданні представник відповідача визнав заборгованість у повному обсязі.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1458 від 16.11.2022 "Про видачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", позивач є постачальником електричної енергії на території України.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пункт 1.2.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії визначає, що постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання, та укладається в установленому цими Правилами порядку, з урахуванням статті 179 Господарського кодексу України та статтей 633, 634, 631 та 642 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.3 п.1.2.15 цих же Правил, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 3.1.5. Правил, електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
На виконання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, на офіційному веб-сайті позивача та на сайті Регулятора у відкритому доступі розміщено умови публічного договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційної пропозиції постачальника.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено абзацом 5 п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії".
Частина 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку, також передбачає, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку або споживання будь-якого обсягу електричної енергії.
15 травня 2025 року відповідач направив позивачу Заяву-приєднання (додаток № 1), акцептувавши яку, на засадах вільного волевиявлення приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу №2025/293.
З моменту акцептування цієї заяви - приєднання в установленому Правилами порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи вищенаведене, у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань, щодо оплати електричної енергії за умовами договору про постачання електричної енергії № 2025/293 від 15.05.2025 року, загальна сума заборгованості, належної до стягнення з відповідача складає 773029,23 грн.
Вищевикладені обставини підтверджуються належними та допустимими доказами та визнаються відповідачем.
За приписами пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд зазначає, що визнання відповідачем позову (повністю або частково) - це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.
Висновок суду.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, відповідачем ці обставини визнано, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, згідно з ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 50% судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, а 50 % судового збору повернути позивачу з державного бюджету.
Керуючись статтями 75, 123, 129, 130, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прет Сервіс Енергозмін" до Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" про стягнення 773 029 грн 23 коп заборгованості за спожиту електричну енергію.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02009637, вул. Матейка, буд. 53, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н., Івано-Франківська обл., 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прет Сервіс Енергозмін" (код ЄДРПОУ 44907279, вул.Надрічна, 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н., Івано-Франківська обл., 76018) 773029(сімсот сімдесят три тисячі двадцять дев'ять гривень) 23 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію та 4638(чотири тисячі шістсот тридцять вісім гривень) 18 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Прет Сервіс Енергозмін" (код ЄДРПОУ 44907279, вул.Надрічна, 6, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський р-н., Івано-Франківська обл., 76018) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 4638,17 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 4909 від 12.02.26.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.03.2026
Суддя П. А. Шкіндер