майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
19 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1724/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТОРГТАРА"
до Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"
про стягнення 751218,49 грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТОРГТАРА" звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 751218,49 грн. заборгованості за договором поставки №15/04/2024 від 15.04.2024р., з яких:735769,61 грн. - борг, 11588,00 грн. - пеня, 2242,84 грн. - 3% річні, 1618,05 грн. - інфляційні.
Ухвалою від 16.01.2026р. суд відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
10.02.2026р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 41, 42).
17.02.2026р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 54, 55).
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача зобов'язань за Договором поставки №15/04/2024 від 15.04.2024р. в частині оплати отриманого товару у період з 02.10.2025 р. по 06.11.2025 р., у зв'язку з чим має місце заборгованість у сумі 735769,61 грн.
Додатково позивач заявив до стягнення пеню у розмірі 11588,00 грн., 3% річних - 2242,84 грн. та інфляційні втрати - 1618,05 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на невідповідність зазначеної в позові суми фактичним поставкам та проведеним оплатам 11.11.2025р. в сумі 200000,00 грн.; 02.12.2025р. в сумі 100000,00 грн.; 09.12.2025р. в сумі 300000,00 грн.; 06.01.2026р. в сумі 300000,00 грн.; 05.02.2026р. в сумі 300000,00 грн. Зазначає, що заборгованість стосується товару, поставленого після періоду, вказаного позивачем.
Вважає позов необґрунтованим і просить у його задоволенні відмовити.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що наведені відповідачем обставини не відповідають фактичному стану справи: розбіжності у сумі за накладними пояснюються врахуванням часткових оплат, а платежі за інструкціями, на які посилається відповідач, враховані у погашення заборгованості за період до подання позову та в рахунок погашення заборгованості за накладними, строк погашення за якими виник після звернення з позовною заявою до суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
15.04.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТОРГТАРА" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (покупець, відповідач) було укладено Договір поставки №15/04/2024 (далі - договір) (а.с. 5-14).
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується постачати другій стороні - покупцеві скляну тару - пляшки ємністю 0,45 л., 0,5 л. та 0,65 л. (далi - товар) в асортименті та за цінами, визначеними в Специфікації (додаток №1 до цього договору), а покупець зобов'язується приймати зазначені товари й оплачувати їх вартість в порядку, визначеному цим договором.
Згідно п.2.2. договору постачальник зобов'язаний:
- постачати на адресу покупця товари, що належним чином відповідають за типом, видом, розміром, формою, станом i викладеним у Додатку № 1 до договору (п.2.2.1.);
- дотримуватися заявок на постачання товарів при формуванні кожної партії товарів (п.2.2.2.).
Відповідно до п.2.4.1. договору покупець зобов'язаний приймати товари, що повністю відповідають вимогам цього договору, Специфікацій, інших додатків до нього, від постачальника та здійснювати оплату за них в строки та у порядку, передбачені цим договором.
Ціна на товари визначається сторонами в національній валюті України та вказується у видаткових та/або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємними частинами цього договору (п.3.1. договору).
Відповідно до п.3.2. договору, цiна одиниці товару за кожним видом погоджується та визначається сторонами в Специфікації (Додатку № 1 до цього договору).
Згідно п.4.1. договору сторони погодили, що оплата покупцем кожної партії товарiв здiйснюється за договірною ціною, вказаною у видатковiй накладнiй, підписаній повноважними представниками сторiн, шляхом перерахування 100 % вартості поставлених товарiв на поточний банкiвський рахунок постачальника.
Строк оплати товарiв покупцем складає 21 (двадцять один) банкiвський день з моменту поставки товару на умовах, визначених цим договором, а саме: з моменту набуття покупцем права власностi на товар, що поставляється за цим договором. Покупець набуває право власностi на товар в момент здійснення поставки згiдно умов передбачених п. 5.1. Оплата здiйснюється на підставі виставленого постачальником рахунку. Покупець здійснює оплату товару у сумі, що зазначена у видатковiй накладнiй, у безготівковому порядку, шляхом її перерахування на поточний рахунок постачальника (п.4.2. договору).
Відповідно до п.7.1. договору, сторони несуть вiдповiдальнiсть за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до діючого законодавства та умов договору.
У разi прострочення строкiв оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ вiд суми простроченої заборгованості за відповідну партію товару, за кожен день прострочення (п.7.3. договору).
Згідно п.7.4. договору, за прострочення виконання грошового зобов'язання згiдно умов даного договору, покупець сплачує відсотки в розмірі 3% річних вiд суми простроченої заборгованості.
Цей Договiр вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторiн та скріплення печатками сторiн, а в частині, що стосується обов'язку постачальника реєструвати податкові накладні, визначення ціни товару з урахуванням ПДВ та iнших юридичних наслідків, що випливають з податкового статусу постачальника, як платника ПДВ - з 15.04.2024 року, i діє по 01.01.2025 року, включно.
Згідно Специфікації №1 сторони погодили асортимент товару його якість та вартість за пляшку без ПДВ (а.с. 15).
Судом встановлено, що правовідносини сторін мають регулярний характер. Операції з поставки, оплати, повернення отриманого товару, а також наявну заборгованість, сторони відображали у актах звірки, зокрема, у актах звірки від 21.10.2025 р. та від 02.12.2025 р. (а.с. 23, 24).
Так, згідно акта звірки розрахунків від 02.12.2025 року заборгованість відповідача станом на 30.11.2025 р. становила 1304828,01 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла за поставку товару згідно видаткових накладних (а.с. 17-22):
- №510 від 02.10.2025р. на суму з ПДВ - 92547,12 грн.;
- №537 від 08.10.2025р. на суму з ПДВ - 173297,04 грн.;
- №541 від 15.10.2025р. на суму з ПДВ - 165223,44 грн.;
- №549 від 17.10.2025р. на суму з ПДВ - 164169,00 грн.;
- №574 від 05.11.2025р. на суму з ПДВ - 118737,60 грн.;
- №576 від 06.11.2025р. на суму з ПДВ - 48351,12 грн.
Враховуючи часткову оплату відповідачем товару, отриманого за видатковою накладною №510 від 02.10.2025р., станом на 23.12.2025р. позивач вказав про наявність заборгованості в сумі 735769,61 грн., яку просить стягнути з відповідача та додатково стягнути пеню у розмірі 11588,00 грн., 3% річних - 2242,84 грн. та інфляційних втрат - 1618,05 грн.
Відповідач, в заперечення вимог позивача, надав платіжні інструкції
- № 10277 від 11.11.2025р. на суму 200000,00 грн.;
- № RAD11584 від 02.12.2025р. на суму 100000,00 грн.;
- № 11656 від 09.12.2025р. на суму 300000,00 грн.;
- № 11795 від 06.01.2026р. на суму 300000,00 грн.;
- № RAD12814 від 05.02.2026р. на суму 300000,00 грн., (а.с. 46-50), якими спростовує наявність заборгованості за видатковими накладними, вказаними позивачем.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №15/04/2024 від 15.04.2024р.
Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За умовами п. 4.1. договору строк оплати товару становить 21 (двадцять один) банківський день з моменту поставки товару.
Згідно видаткових накладних № 510 від 02.10.2025 р., № 537 від 08.10.2025 р., № 541 від 15.10.2025 р., № 549 від 17.10.2025 р., № 574 від 05.11.2025 р., № 576 від 06.11.2025 р. позивачем було поставлено товар на загальну суму 735769,61 грн. (із врахуванням часткової оплати по видатковій накладній № 510 від 02.10.2025 р. (а.с. 17-22).
Враховуючи умови договору, строк оплати за видатковими накладними становить: №510 від 02.10.2025р. - до 31.10.2025р. включно; №537 від 08.10.2025р. - до 06.11.2025р. включно; №541 від 15.10.2025р. - до 13.11.2025р. включно; №549 від 17.10.2025р. - до 17.11.2025р. включно; №574 від 05.11.2025р. - до 04.12.2025р. включно; №576 від 06.11.2025р. - до 05.12.2025р. включно.
Судом встановлено, що на дату звернення позивача до суду з позовом, відповідач отриманий за вказаними видатковими накладними товар не оплатив і заборгованість мала місце саме в заявленій позивачем сумі.
Щодо тверджень відповідача про проведені ним розрахунки суд зазначає, що оплата, яка була проведена відповідачем згідно платіжних інструкцій
- № 10277 від 11.11.2025р. на суму 200000,00 грн.;
- № RAD11584 від 02.12.2025р. на суму 100000,00 грн.;
- № 11656 від 09.12.2025р. на суму 300000,00 грн. врахована позивачем за товар, який був поставлений до 02.10.2025 р.
Послідовність виникнення заборгованості та проведених оплат, підтверджується, зокрема, актом звірки розрахунків станом на 30.11.2025 р. від 02.12.2026 р.
Так, станом на 30.11.2025 р. заборгованість відповідача становила 1304828,01 грн., яка сформована з урахуванням оплати, проведеної відповідачем 11.11.2025р., в сумі 200000,00 грн. та поставки товару за видатковою накладною № 607 від 27.11.2025 р., яка не є предметом розгляду у даному позовному провадженні.
Враховуючи вихідні дані, надані сторонами, суд встановив, що заборгованість відповідача відповідає заявленій позивачем до стягнення і становить 735769,61 грн., яка сформована наступним чином: 1304828,01 грн.(заборгованість за актом звірки станом на 30.11.2025 р.) - 100000,00 грн. (пл. інстр. № RAD11584 від 02.12.2025р.) - 300000,00 грн. (пл. інстр. № 11656 від 09.12.2025р.) - 169058,40 грн. (видаткова накладна № 607 від 27.11.2025 р.).
В частині оплат, які здійснені відповідачем після відкриття провадження у справі, згідно платіжної інструкції № 11795 від 06.01.2026р. на суму 300000,00 грн. та № RAD12814 від 05.02.2026р. на суму 300000,00 грн., суд зауважує, що в призначенні платежів відповідачем вказано лише договір, відповідно до якого проведені платежі, без конкретизації окремих видаткових накладних, тому позивач не позбавлений права зарахувати вказані платежі в рахунок виконання зобов'язань за наступними поставками.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано визначено та заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 735769,61 грн.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 735769,61 грн. основного боргу є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення з відповідача 11588,00 грн. пені, 2242,84 грн. 3% річних та 1618,05 грн. інфляційних, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3ст. 549 ЦК України).
Згідно частини 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що у разi прострочення строкiв оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ вiд суми простроченої заборгованості за відповідну партію товару, за кожен день прострочення.
З розрахунку позивача вбачається, що він нарахував до стягнення з відповідача 11588,00 грн. пені, з яких:
- 1485,26 грн. (на заборгованість 65991,41 грн. за ВН №510 від 02.10.2025р.) за період з 01.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 3458,82 грн. (на заборгованість 173297,04 грн. за ВН №537 від 08.10.2025р.) за період з 07.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 2806,54 грн. (на заборгованість 165223,44 грн. за ВН №541 від 15.10.2025р.) за період з 14.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 2509,76 грн. (на заборгованість 164169,00 грн. за ВН №549 від 17.10.2025р.) за період з 18.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 958,03 грн. (на заборгованість 118737,60 грн. за ВН №574 від 05.11.2025р.) за період з 05.12.2025р. по 23.12.2025р.;
- 369,59 грн. (на заборгованість 48351,12 грн. за ВН №576 від 06.11.2025р.) за період з 06.12.2025р. по 23.12.2025р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 11588,00 грн.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1618,05 грн. інфляційних втрат, з яких:
- 263,97 грн. (на заборгованість 65991,41 грн. за ВН №510 від 02.10.2025р.) за період з 01.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 693,19 грн. (на заборгованість 173297,04 грн. за ВН №537 від 08.10.2025р.) за період з 07.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 660,89 грн. (на заборгованість 165223,44 грн. за ВН №541 від 15.10.2025р.) за період з 14.11.2025р. по 23.12.2025р.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлений до стягнення розмір інфляційних є меншим від дійсного розміру, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2242,84 грн. 3%, з яких:
- 287,47 грн. (на заборгованість 65991,41 грн. за ВН №510 від 02.10.2025р.) за період з 01.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 669,45 грн. (на заборгованість 173297,04 грн. за ВН №537 від 08.10.2025р.) за період з 07.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 543,20 грн. (на заборгованість 165223,44 грн. за ВН №541 від 15.10.2025р.) за період з 14.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 485,76 грн. (на заборгованість 164169,00 грн. за ВН №549 від 17.10.2025р.) за період з 18.11.2025р. по 23.12.2025р.;
- 185,43 грн. (на заборгованість 118737,60 грн. за ВН №574 від 05.11.2025р.) за період з 05.12.2025р. по 23.12.2025р.;
- 71,53 грн. (на заборгованість 48351,12 грн. за ВН №576 від 06.11.2025р.) за період з 06.12.2025р. по 23.12.2025р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він здійснений відповідно до вимог чинного законодавства, є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно частини 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 751218,49 грн., з яких: 735769,61 грн. основного боргу, 11588,00 грн. пені, 2242,84 грн. 3% річних та 1618,05 грн. інфляційних.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, на відповідача покладається судовий збір в розмірі 11268,28 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, вул. Микгород, буд. 71, код ЄДРПОУ 05418365)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТОРГТАРА" (69041, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Ризька, буд. 5, оф. 43, код ЄДРПОУ 38146394):
- 735769,61 грн. основного боргу;
- 11588,00 грн. пені;
- 2242,84 грн. 3% річних;
- 1618,05 грн. інфляційних;
- 11268,28 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.03.26
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи