вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
(після відкриття провадження у справі)
"17" березня 2026 р. Cправа № 902/1551/25
Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., при секретарі судового засідання Надтока Т.О. розглнувши матеріали справи
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна -1" (вул. Соборна, 258, с. Серебрія, Могилів - Подільський р-н, Вінницька обл., 24026)
до: Приватного підприємства "Серебрійське" (вул. Соборна, 258, с. Серебрія, Могилів - Подільський р-н., Вінницька обл., 24026)
про витребування майна з чужого незаконного володіння
За участю представників сторін:
відповідача: Непийвода К.В.
присутня: Томай А.С.
13.11.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна -1" до Приватного підприємства "Серебрійське" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 справу № 902/1551/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 18.11.2025 відкрито провадження у справі № 902/1551/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.12.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представник позивача.
Представник відповідача не з'явився, при цьому останнім подано клопотання (вх. № канц. 01-34/13516/25 від 16.12.2025) про відкладення розгляду справи.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника відповідача щодо відкладення розгляду справи, та як наслідок дійшов висновку про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення розгляду справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 16.12.2026 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 27.01.2026.
Поряд з цим, судове засідання 27.01.2026 не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Яремчук Ю.О., у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 28.01.2026 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 26.02.2026
За результатами проведеного судового засідання 26.02.2026 суд дійшов висновку про відкладення підготовочого засідання на 17.03.2026, про що винесено ухвалу. яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового зас
Представником відповідача в судовому засіданні було підтримано клопотання (вх. № канц. 01-30/1972/26 від 26.02.2026) про залишення позову без руху, обґрунтовуючи тим, що позивач не надав до суду при поданні позову належним чином засвідчені копії документів доданих до позовної заяви та відповіді на відзив, та не подання до суду доказів реальної вартості спірного майна.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Отже, в разі подання до суду копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
З наданих до суду додатків до позовної заяви вбачається, що це незавірені копії документів.
Позовними вимогами у даній справі є витребування майна, що за своїм змістом є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Отже, судовий збір за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (рухомих та нерухомих речей) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 923/441/18.
Як свідчить прохальна частина позову, позивачем визначена вартість майна - 426 206,00 грн, а відтак позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 6 402,09 грн, що останнім було зроблено.
Суд зауважує, що належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб'єкта оціночної діяльності про вартість об'єкта рухомого та нерухомого майна.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.
В даному випадку суд визначив розмір сплати судового збору із заявленої ціни позову, оскільки наразі виникла необхідність у встановлення вартості майна станом на день подання позову до суду - суд може проводити доплату збору відповідно до реальної вартості майна позивача.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 91, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях, 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви, а саме надати належним чином завірені документи долучені до позовної заяви та належні докази вартості спірного майна.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна -1" до Приватного підприємства "Серебрійське" про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
4. За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та до Електронного кабінету ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 19.03.2026.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи