ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/193/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 (суддя Е.М.Олейняш, м. Миколаїв, повне рішення складено 09.12.2025)
у справі №915/193/24
за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5"
про стягнення,
Короткий зміст позовних вимог
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень (вх. №3551/24 від 25.03.2024), просило стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" 70367,73 грн заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 3% річних в розмірі 3877,02 грн, інфляційні втрати в розмірі 15618,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором №А/1446 від 01.11.2016, зокрема в частині здійснення своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
04.03.2024 за вказаною позовною заявою Господарським судом Миколаївської області відкрито провадження у справі №915/193/24, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" 63367,73грн - заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; 210,17 грн - 3 % річних; 1118,72 грн - інфляційних втрат; 1795,67 грн - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності заборгованості відповідача, водночас судом зазначено, що в акті звірки взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 позивачем не враховано один платіж згідно платіжної інструкції в національній валюті № 586 від 02.04.2023 на суму 7 000 грн та не зазначено підстав для неврахування вказаної оплати, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становила 63 367,73 грн, що зумовлює правомірність стягнення заборгованості саме у вказаному розмір, а також 3% річних та інфляційних втрат. Водночас судом встановлено, що нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних з 24 лютого 2022 року, порушує норми матеріального права, оскільки в такий період санкції не нараховуються, зокрема, відповідно до імперативної вказівки Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за яким встановлено, що сума 3% річник, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 10.11.2021 по 23.02.2022 становлять 210,17 грн та інфляційних втрат за період з листопада 2021 по лютий 2022 - 1 118,72 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 у справі №915/193/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7000 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.
Апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було враховано надану відповідачем платіжну інструкцією №586 від 02.04.2023 на суму 7000 грн, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку заборгованості була врахована платіжна інструкція №15144 від 03.04.2023, яка підтверджує одну й ту ж оплату наданих позивачем послуг, про що свідчить лист АТ «ВСТ БАНК» про зарахування коштів за платіжною інструкцією №15144 від 03.04.2023, долучений скаржником до апеляційної скарги, який останній просить долучити до матеріалів справи.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу подано представником скаржника через систему «Електронний суд» 24.12.2025, зареєстровано судом 24.12.2025 за вх.№5256/25.
24.12.2025 відділом документообігу (канцелярією) Південно-західного апеляційного господарського суду складено акт про те, що під час реєстрації апеляційної скарги у справі №915/193/24, надісланої через підсистему «Електронний суд» Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» в особі представника Задунайської Тетяни Вячеславівни виявлено недоліки, а саме: в прохальній частині апеляційної скарги оскаржується рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.01.2025 у справі №915/193/24, проте згідно даним Єдиного реєстру судових рішень вищевказане рішення у справі №915/193/24 ухвалене 09.12.2025.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду скарги та клопотання визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.12.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 у справі №915/193/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/193/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
30.12.2025 до суду апеляційної інстанції від Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» надійшла заява (вх.№915/193/24), в якій скаржник, посилаючись на те, що у прохальній частині апеляційної скарги ним було помилково вказано дату оскаржуваного рішення 29.01.2025 замість вірної дати 09.12.2025, просив вважати правильним пункт 2 прохальної частини апеляційної скарги в наступній редакції: «Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09 грудня 2025 року у справі №915/193/24 частково скасувати і ухвалити нове рішення у відповідній частині».
12.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 у справі №915/193/24.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи; апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою вказаною ухвалою від 19.01.2026 постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також вказаною ухвалою від 19.01.2026 встановлено відповідачу строк до 02.02.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право в зазначений строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про приєднання доказів, доданих до його апеляційної скарги: а саме: листа АТ «ВСТ БАНК» про зарахування коштів за платіжною інструкцією №15144 від 03.04.2023 та листа АТ «ВСТ БАНК» про зміну назви банку, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, приписи вказаної норми передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме: "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Відтак при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанов останнього, зокрема, від 21.06.2023 у справі №822/1736/18, від 31.08.2021 у справі №914/1725/19, від 15.12.2020 у справі №925/1052/19, від 21.04.2021 у справі №906/1179/20 тощо.
Крім того, апеляційний перегляд судового рішення повинен здійснюватися з урахуванням тих документів, які були наявні у матеріалах справи на час постановлення оскаржуваного рішення і які суд першої інстанції мав можливість дослідити та оцінити. Навпаки, саме допущення можливості прийняття судом апеляційної інстанції нових доказів, які за відсутності поважних та об'єктивних причин не бути подані до місцевого господарського суду, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність правозастосування, системність і послідовність у діяльності органів судової влади.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги ненадання Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» до апеляційного господарського суду жодного доказу неможливості подання до суду першої інстанції додаткових доказів (листа АТ «ВСТ БАНК» про зарахування коштів за платіжною інструкцією №15144 від 03.04.2023 та листа АТ «ВСТ БАНК» про зміну назви банку), а також незазначення апелянтом поважних причин його неподання до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання скаржника про приєднання до матеріалів справи доказів, доданих до апеляційної скарги.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне
Фактичні обставини справи
01.02.2016 між Міським комунальним підприємством "Миколаївводоканал" (виробник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Юг-5" (споживач) укладено договір на централізоване водопостачання та водовідведення № А/1446 від 01.02.2016.
Додатками до договору є:
- Додаток № 1 "Акт розмежування балансової належності-каналізаційних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін";
- Додаток № 2 "Дислокація об'єкта";
- Додаток № 3 "Договірні (планові) обсяги споживання послуг";
- Додаток № 3а "Розрахунок (нормативний) місячного обсягу водоспоживання та водовідведення";
- Додаток № 4 "Витяг з наказу про призначення відповідальної особи";
- Додаток № 5 "Перелік субспоживачів (за наявності)";
- Додаток № 6 "Порядок розрахунків";
- Додаток № 7 "Форма звіту про обсяги фактично отриманих послуг".
До договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 29.11.2017, якою сторони погодили викласти в новій редакції пункти 1-10 договору.
Договір з додатками та додаткова угода підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Умовами договору (в редакції додаткової угоди № 1) сторони передбачили наступне.
Відповідно до пункту 1.1 договору виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - послуги) в Точках розподілу відповідно до умов цього договору, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Дотримуватися Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі за текстом - Правила користування), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23.01.03 № 70 (далі за текстом - Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Сторони з усіх питань, що виникають з цього договору зобов'язуються керуватися Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Правилами користування, Тимчасовими правилами, іншими нормативними актами, на підставі яких здійснюється централізоване водопостачання та водовідведення.
Відповідно до пункту 2.1 договору тарифи на послуги становлять:
1) з централізованого водопостачання 8,664 гривень за 1 м3 (з ПДВ);
2) з централізованого водовідведення 6, 156 гривень за 1 м3 (з ПДВ).
Згідно пункту 2.3 договору тарифи на послуги встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів, нормативів (норм) списання, що діяли на час укладення цього договору, оплата послуг здійснюється за новими тарифами, нормативами (нормами) споживання, з часу їх введення без внесення змін до цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що зняття показань засобів обліку здійснюється Споживачем щомісячно. Виробник має право безперешкодного доступу до засобів обліку, систем водопостачання та водовідведення Споживача для обстеження та контролю, при цьому Споживач повинен забезпечити присутність свого повноважного представника, визначеного в додатку № 4 до цього договору.
В силу пункту 3.2 договору оплата послуг здійснюється Споживачем у порядки та строки, передбачені Порядком розрахунків (додаток № 6 до цього договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від Споживача, визначається за показаннями засобів обліку стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями засобів обліку води та/або іншими способами визначення обсягів стоків, погодженими виробником у відповідності до правил користування та Місцевих правил приймання.
Положенням пункту 3.10 договору сторони визначили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі, встановленому цим договором.
Згідно пунктів 4.2, 4.3 договору споживач зобов'язаний: оплачувати послуги в установлений договором строк; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому цим договором розмірі. Виробник має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором.
Відповідно до пункту 5.2 договору всі питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Положеннями пункту 8 договору встановлено, що цей договір діє з дня його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
Відповідно до пункту 10.1 договору (в первісній редакції) договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2016 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Умови цього Договору застосовуються до відносин, які виникли з 01.01.2016 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно пункту 1 Додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 29-го числа попереднього календарного місяця до такого ж числа поточного календарного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати виробнику дані про обсяг спожитих послуг. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок обліку фіксуються Споживачем на останній день кожного розрахункового періоду та оформлюються Споживачем письмовим Звітом про обсяги фактично спожитих Послуг (додаток № 7 до цього договору) із зазначенням обсягу послуг, спожитих кожним із Субспоживачів (за наявності). Звіт субспоживача про обсяги фактично спожитих послуг узгоджується з основним споживачем. Цей звіт надається Споживачем виробнику в останні день звітного розрахункового періоду і є підставою для здійснення остаточних розрахунків за звітний розрахунковий період. У випадку співпадання дати надання звіту з вихідним чи святковим днями, споживач надає цей звіт у найближчий банківський (операційний) день, що передує вихідному чи святковому дню.
Відповідно до пункту 2 Додатку № 6 в день надання Звіту про обсяги фактично спожитих Послуг Споживач зобов'язаний отримати рахунки за фактично спожиті послуги за звітний (поточний) розрахунковий період.
В силу пункту 4 Додатку № 6 рахунки за фактично спожиті Послуги мають бути оплаченими Споживачем на поточний рахунок Виробника протягом 5-и банківських (операційних) днів з дня їх отримання.
Згідно пункту 6 Додатку № 6 у разі несвоєчасного виконання споживачем своїх грошових зобов'язань, обумовлених цим договором, виробник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюється нарахування, на суму простроченого грошового зобов'язання;
- 3 % річних на суму простроченого грошового зобов'язання.
При цьому, сума простроченого грошового зобов'язання за послуги повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеню, 3 % річних та інфляційні нарахування споживач зобов'язаний сплатити на поточний рахунок виробника протягом 5 банківських (операційних) днів з дня отримання рахунка.
В період з жовтня 2021 року по вересень 2023 року позивачем надано, а відповідачем спожито послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 181 638, 53 грн, що підтверджується актами приймання передачі наданих послуг, а саме:
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.10.2021 за жовтень 2021 на суму 10 688, 65 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.11.2021 за листопад 2021 на суму 11 495, 95 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 24.12.2021 за грудень 2021 на суму 8 395, 92 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.01.2022 за січень 2022 на суму 12 328, 70 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 25.02.2022 за лютий 2022 на суму 10 145, 11 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.03.2022 за березень 2022 на суму 6 434, 32 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.04.2022 за квітень 2022 на суму 3 472, 49 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.05.2022 за травень 2022 на суму 3 574, 62 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.06.2022 за червень 2022 на суму 6 638, 58 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.07.2022 за липень 2022 на суму 5 583, 22 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 26.08.2022 за серпень 2022 на суму 4 629, 98 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.09.2022 за вересень 2022 на суму 5 481, 08 грн.;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.10.2022 за жовтень 2022 на суму 5 447, 04 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.11.2022 за листопад 2022 на суму 5 106, 60 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 28.12.2022 за грудень 2022 на суму 4 834, 25 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 7 115, 20 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.02.2023 за лютий 2023 на суму 5 106, 60 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.03.2023 за березень 2023 на суму 6 604, 54 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.04.2023 за квітень 2023 на суму 7 659, 90 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 26.05.2022 за травень 2023 на суму 7 591, 81 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.06.2023 за червень 2023 на суму 8 408, 87 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.07.2023 за липень 2023 на суму 9 430, 19 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 29.08.2023 за серпень 2023 на суму 13 209, 07 грн;
- акт приймання передачі наданих послуг від 27.09.2023 за вересень 2023 на суму 12 255, 84 грн.
Згідно останнього акту за вересень 2023 останні показники лічильника (поточні показники) 43496.
Всі вищевказані акти підписано та скріплено печатками сторін. Підставою оформлення актів є договір № А/1446 від 01.02.2026. Абонентський номер 9000654.
В період з жовтня 2023 по січень 2024 позивачем надавались відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Послуги надано на загальну суму 31 899, 22 грн. Докази складання актів приймання-передачі наданих послуг, а також надання відповідачем позивачу звітів про обсяги фактично спожитих послуг відповідно до умов пункту 1 Додатку № 6 та Додатку № 7 до договору в матеріалах справи відсутні, водночас, до матеріалів справи позивачем долучено показники лічильника 0300795 (помісячні фото приладів обліку), на яких відображено показники лічильника на відповідну дату, а також контрольну відомість по виставленим рахункам станом на 02.01.2024.
Так, показники лічильника помісячно наступні:
за жовтень 2023 показники лічильника станом на 27.10.2023 наступні: попередні 43496; поточні 43735; за листопад 2023 показники лічильника станом на 27.11.2023 попередні 43735; поточні 43976; за грудень 2023 - січень 2024 показники лічильника станом на 29.01.2024 попередні 43976; поточні 44433.
На підставі вищевказаних показань приладу обліку позивачем виставлено відповідачу відповідні рахунки на оплату за спожиті послуги за період з жовтня 2021 по січень 2024 за загальну суму 213 537,75 грн, а саме:
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2021/27 від 27.10.2021 на суму 10 688, 65 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2021/29 від 29.11.2021 на суму 11 495, 95 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2021/24 від 24.12.2021 на суму 8 395, 92 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2022/27 від 27.01.2022 на суму 12 328, 70 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-2.2022/25 від 25.02.2022 на суму 10 145, 11 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-3.2022/27 від 27.03.2022 на суму 6 434, 32 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-4.2022/27 від 27.04.2022 на суму 3 472, 49 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-5.2022/28 від 28.05.2022 на суму 3 574, 62 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-6.2022/28 від 28.06.2022 на суму 6 638, 58 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-7.2022/27 від 27.07.2022 на суму 5 583, 22 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-8.2022/26 від 26.08.2022 на суму 4 629, 98 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-9.2022/28 від 28.09.2022 на суму 5 481, 08 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2022/29 від 29.10.2022 на суму 5 447, 04 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2022/29 від 29.11.2022 на суму 5 106, 60 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2022/28 від 28.12.2022 на суму 4 834, 25 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2023/31 від 31.01.2023 на суму 7 115, 20 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-2.2023/27 від 27.02.2023 на суму 5 106, 60 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-3.2023/27 від 27.03.2023 на суму 6 604, 54 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-4.2023/27 від 27.04.2023 на суму 7 659, 90 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-5.2023/26 від 26.05.2023 на суму 7 591, 81 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-6.2023/27 від 27.06.2023 на суму 8 408, 87 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-7.2023/27 від 27.07.2023 на суму 9 430, 19 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-8.2023/29 від 29.08.2023 на суму 13 209, 07 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-9.2023/27 від 27.09.2023 на суму 12 255, 84 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-10.2023/27 від 27.10.2023 на суму 8 136, 52 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-11.2023/27 від 27.11.2023 на суму 8 204, 60 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-12.2023/27 від 27.12.2023 на суму 7 013, 06 грн;
- рахунок № Ц-В-8018/0004-1.2024/29 від 29.01.2024 на суму 8 545, 04 грн.
Підставою виставлення рахунків є договір № А/1446 від 01.02.2026. Абонентський номер 9000654.
В період з жовтня 2021 по грудень 2021 відповідачем здійснено оплати за спожиті послуги на загальну суму 33 000 грн., на підтвердження чого позивачем подано до матеріалів справи платіжні інструкції, а саме: платіжна інструкція в національній валюті № @2PL197618 від 27.10.2021 на суму 10 000,00 грн; платіжна інструкція в національній валюті № @2PL900270 від 30.11.2021 на суму 13 000,00 грн; платіжна інструкція в національній валюті № @2PL551372 від 29.12.2021 на суму 10 000,00 грн.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжній інструкції від 27.10.2021 №@2PL197618 сплачено 10 000,00 грн за надані послуги в вересні 2021 року. В платіжних інструкціях від 30.11.2021 № @2PL900270 на суму 13 000, 00 грн та від 29.12.2021 № @2PL551372 на суму 10 000, 00 грн призначення платежу вказано: "за водопостачання", дані суми рознесено на оплату послуг за травень-липень 2021 року.
В період з січня 2022 по жовтень 2023 відповідачем здійснено оплати за спожиті послуги на загальну суму 122 800,10 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями в національній валюті, а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № 561 від 20.01.2022 на суму 10 300,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654);
- платіжна інструкція в національній валюті № 565 від 21.02.2022 на суму 10 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 566 від 25.02.2022 на суму 2 500,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 568 від 06.04.2022 на суму 3 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за лютий 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 569 від 29.04.2022 на суму 3 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за квітень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 572 від 30.05.2022 на суму 2 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 574 від 28.06.2022 на суму 1 500,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 576 від 27.07.2022 на суму 3 900,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за червень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 578 від 30.08.2022 на суму 2 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за липень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 581 від 28.09.2022 на суму 2 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за серпень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 583 від 16.11.2022 на суму 3 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за вересень-жовтень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 585 від 12.12.2022 на суму 2 500, 00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за листопад 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 589 від 15.01.2023 на суму 3 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за грудень 2022);
- платіжна інструкція в національній валюті № 595 від 18.02.2023 на суму 2 500,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 584 від 19.03.2023 на суму 5 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за лютий 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 15144 від 03.04.2023 на суму 7 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 595 від 17.05.2023 на суму 7 700,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за квітень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 600 від 12.06.2023 на суму 7 600,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за травень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 601 від 15.06.2023 на суму 11 100,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 заборгованість за 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 606 від 17.07.2023 на суму 10 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за червень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 609 від 14.08.2023 на суму 12 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за липень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 612 від 19.09.2023 на суму 5 700,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за серпень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 616 від 11.10.2023 на суму 5 000,00 грн. (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за вересень 2023).
Як вбачається з розрахунку заборгованості, здійсненому позивачем, грошові кошти в загальній сумі 7 693,08 грн з коштів, перерахованих відповідачем за платіжними дорученням № 566 від 25.02.2022, № 15114 від 03.04.2023, № 595 від 17.05.2023, № 600 від 12.06.2023, № 601 від 15.06.2023 та № 606 від 17.07.2023, були зараховані в погашення боргу за спожиті послуги у серпні-вересні 2021, тобто в період, який не входить у предмет доказування у даній справі, а саме:
- платіжне доручення № 566 від 25.02.2022 на суму 2 500,00 грн рознесено 2 328,70 грн (за січень 2022) + 171, 30 грн. (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 15114 від 03.04.2023 на суму 7 000,00 грн рознесено 6 604,54 грн (за березень 2023) + 395,46 грн (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 595 від 17.05.2023 на суму 7 700, 00 грн. рознесено 7 659, 90 грн (за квітень 2023) + 40,10 грн (серпень 2021);
- платіжне доручення № 600 від 12.06.2023 на суму 7 600,00 грн. рознесено 7 591,81 грн (травень 2023) + 8,19 грн (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 601 від 15.06.2023 на суму 11 100,00 грн рознесено 4 615, 20 грн (за січень 2023) + 2 065,23 грн (за вересень 2021) + 4 419,57 грн (за серпень 2021);
- платіжне доручення № 606 від 17.07.2023 на суму 10 000,00 грн. рознесено 8 408,87 грн. (за червень 2023) + 593,23 грн. (за вересень 2021) + 997,90 грн. (за жовтень 2021).
Відповідно до акту взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 між МКП "Моколаївводоканал" та ОСББ "Юг-5" станом на 31.10.2023 заборгованість відповідача на користь позивача позивача становила 84 968,13 грн.
Акт взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 складено на підставі договору №А/1446 від 01.02.2016. Акт підписано та скріплено печатками сторін.
В період з листопада 2023 по лютий 2024 відповідачем проведено оплату за послуги в сумі 38 363,10 грн, а саме:
- платіжна інструкція в національній валюті № 621 від 14.11.2023 на суму 13 600,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за жовтень 2023, січень 2023, липень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 623 від 11.12.2023 на суму 8 205,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за листопад 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 627 від 21.01.2024 на суму 7 013,06 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за грудень 2023);
- платіжна інструкція в національній валюті № 630 від 19.02.2024 на суму 9 545,04 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за січень 2024 та червень 2022).
Отже, за розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 367, 73 грн, а саме: 84 968,13 грн. (заборгованість станом на 31.10.2023) + 23 762, 70 грн (заборгованість за період з листопада 2023 по січень 2024) - 38 363,10 грн (часткове погашення боргу в листопаді 2023 - лютому 2024).
15.11.2023 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №2361/36 від 13.11.2023 з вимогою протягом семи днів від дня отримання даної претензії сплатити заборгованість на поточний рахунок позивач. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення у відправлення з відміткою відділення поштового зв'язку та чеком поштового відправлення.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" на користь позивача 70367,73 грн на заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 3% річних в розмірі 3877,02 грн, інфляційні втрати в розмірі 15618,85 грн.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із встановлення обставин наявності заборгованості відповідача, водночас судом зазначено, що в акті звірки взаємних розрахунків за послуги з водопостачання та водовідведення від 08.11.2023 позивачем не враховано один платіж згідно платіжної інструкції в національній валюті № 586 від 02.04.2023 на суму 7 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023) та не зазначено підстав для неврахування вказаної оплати, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становила 63 367,73 грн, що зумовлює правомірність стягнення вказаної заборгованості, а також 3% річних та інфляційних втрат. Разом з тим, судом враховано, що нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних з 24 лютого 2022 року, порушує норми матеріального права, оскільки в такий період санкції не нараховуються, зокрема, відповідно до імперативної вказівки Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за яким встановлено, що сума 3% річник, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 10.11.2021 по 23.02.2022 становлять 210,17 грн та інфляційних втрат за період з листопада 2021 по лютий 2022 - 1 118,72 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Скаржник, звертаючись із апеляційною скаргою, не погоджується з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості у сумі 7000 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, при цьому з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог зі стягнення 3% річних та інфляційних втрат нарахованих з 22.02.2022 погоджується та не заперечує.
Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості у сумі 7000 грн за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав,
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Отже, договір №А/1446 від 01.11.2016 став підставою виникнення у сторін господарського зобов'язання відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України, статтею 901 якого (що міститься в главі 63 "Послуги. Загальні положення" розділу ІІІ "Окремі види зобов'язань" книги п'ятої "Зобов'язальне право") передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
В силу частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Загальне правило статті 903 Цивільного кодексу України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв'язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання, тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до абз. 1 частини першої статті 17, частини третьої ст 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Обсяг наданих споживачу послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до абз. 1, 4, 6 частини першої, другої, третьої статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:
об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання на підставі укладених ними договорів;
індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до частин и першої статті 21 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
Відповідно до абз. 2 частини другої статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання
Відповідно до статті 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку.
Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.
Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
Укладаючи договір, сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми статті 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.
Згідно з положеннями статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Колегією суддів встановлено, що позивачем в період з жовтня 2021 по січень 2024 надано відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а для проведення оплати виставлено відповідачу рахунки за спожиті послуги за період з жовтня 2021 по січень 2024 за загальну суму 213 537,75 грн, в свою чергу відповідачем частково проведено оплату в період з жовтня 2021 по січень 2024 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 70 367,73 грн розрахована наступним чином 84 968, 13 грн (заборгованість станом на 31.10.2023) + 23 762,70 грн (заборгованість за період з листопада 2023 по січень 2024) - 38 363, 10 грн (часткове погашення боргу в листопаді 2023 - лютому 2024)
При цьому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що розмір основної заборгованості відповідача становить 63 367,73 грн, а саме: 77 968, 13 грн (заборгованість станом на 31.10.2023) + 23 762,70 грн (заборгованість за період з листопада 2023 по січень 2024) - 38 363, 10 грн (часткове погашення боргу в листопаді 2023-лютому 2024), оскільки в акті звірки взаємних розрахунків не враховано один платіж згідно платіжної інструкції в національній валюті №586 від 02.04.2023 на суму 7 000,00 грн (призначення платежу: оплата за водопостачання та водовідведення за дог. 900654 за березень 2023.
Так, з наданої відповідачем платіжної інструкції №586 вбачається, що переказ ним було здійснено 02.04.2023 року в неопераційний день, тобто в неділю з рахунку відкритого в АТ КБ "Приватбанк" на рахунок позивача відкритий в ПАТ "БАНК ВОСТОК" в розмірі 7000,00 грн. При цьому ПАТ БАНК "ВОСТОК" наступного операційного дня, а саме 03.04.2023 року, провів касову операцію шляхом здійснення переказу на рахунок позивача, вказавши в платіжній інструкції від 03.04.2023 року №15144, що платником виступає ПАТ БАНК "ВОСТОК", а не Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5", але в призначенні платежу зазначено теж саме, що і в платіжній інструкції №586 від 02.04.2023.
Таким чином платіжна інструкція №586 від 02.04.2023 року та платіжна інструкція №15144 від 3 квітня 2023 року підтверджують одну й ту ж оплату наданих послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 7000,00 грн здійснену відповідачем, отже доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Відповідачем всупереч вказаних норм Господарського процесуального кодексу України не надано суду належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, а також доказів на підтвердження сплати позивачу 7 000 грн заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим колегія суддів доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в повному обсязі у сумі 70367,73 грн.
При цьому як вже зазначалось, оскільки апеляційна скарга не містить жодних доводів щодо незаконності/необґрунтованості оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 3666,85 грн та інфляційних втрат у сумі 14500,13 грн, беручи до уваги те, що за умовами частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд, враховуючи процесуальний принцип диспозитивності, не вбачає підстав для надання оцінки висновкам суду в цій частині.
Висновки суду апеляційної інстанцїі
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1)нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3)невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку апеляційна інстанція вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 у справі №915/193/24 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та, а тому підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 000 грн заборгованості, з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Розподіл судових витрат
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно їх задоволенню.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" задовольнити.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 у справі №915/193/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 000 грн заборгованості, позовні вимоги в цій частині задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" 70367,73 грн - заборгованості за надані з жовтня 2021 року по 29 січня 2024 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення; 210,17 грн - 3 % річних; 1118,72 грн - інфляційних втрат; 1932,59 грн - витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити".
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЮГ-5" на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 19.03.2026.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран