ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
12 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/1793/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Шаповал А.В.
за участю представників сторін у справі:
Від Приватного акціонерного товариства "Газтек" - адвокат Шиян М.В.
Від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" - адвокат Іноземцев Є.С.
Від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Бережна А.О.
Від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - адвокат Савон О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного акціонерного товариства "Газтек"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суддя суду першої інстанції Семенчук Н.О., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2026
по справі № 915/1793/23
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Газтек"
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
- Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
- Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
про визнання недійсними рішень загальних зборів, -
Описова частина.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 21.11.2023 до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" про:
1. Визнання недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, стосовно:
- припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради товариства з дати прийняття цього рішення;
- обрання членів Наглядової ради товариства;
- затвердження умов цивільно - правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради
2. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
3. Визнання недійним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних заборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства.
4. Визнання недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 у справі №915/1793/23, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07.10.2025, рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 року у справі №915/1793/23 залишено без змін.
Приватне акціонерне товариство "Газтек" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) в якій просив суд переглянути рішення Господарського суду Миколаївської області від 27 січня 2025 року у справі №915/1793/23 за нововиявленою обставиною.
Заявник у заяві вказує, що нововиявленою обставиною у справі є факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який був ключовою підставою для висновків суду першої інстанції. Ця обставина стала відома ПрАТ "Газтек" лише з рішення у справі №910/150/25 Господарського суду міста Києва, ухваленого 10.07.2025 (повний текст оприлюдненого лише 09.09.2025), в якому встановлено: «АРМА листом від 22.07.2024 № 1055/6.1-33-24/6.2 проінформувало АТ "Чорноморнафтогаз" про припинення Договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, що належать компаніям, визначеним в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 25.06.2024 у справі №991/3183/24».
Заявник вказав, що ця обставина (припинення Договору № 11/2022 в частині акцій) існувала на час ухвалення 27.01.2025 рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/1793/23 оскільки лист АРМА датований 22.07.2024.
Заявник також зазначив, що на момент ухвалення судом даного Рішення (27.01.2025), правові підстави для здійснення АТ "Чорноморнафтогаз" функцій управителя арештованими активами ПрАТ "Газтек" були відсутні (в частині, щодо якої відбулося припинення).
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів - відмовлено; у задоволенні заяви б/н від 09.10.2025 (вх.№14335/25 від 10.10.2025) Приватного акціонерного товариства "Газтек" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовлено; рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі №915/1793/23 залишено в силі.
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник як на «нововиялені» - а саме про припинення Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, не є істотною для справи, оскільки вона не спростовує наявності повноважень у АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на момент вчинення оскаржуваних дій (проведення зборів 08.06.2023). Сам факт прийняття (створення) документу під час розгляду справи та існування його на дату ухвалення судового рішення не може автоматично вважатись нововиявленою обставиною по відношенню до обставин, які досліджувались судом під час розгляду справи як підстави позову.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23.
Апелянт вказав, що ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Оскільки ця норма прямо регулює ретроспективне застосування умов чинного договору, її існування та загальні цивільні принципи створюють обґрунтовану вірогідність того, що сторони Договору управління (АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз") могли вчинити правочин, який визначив припинення їхніх договірних відносин (щодо управління активами) з моменту його укладення.
Апелянт зазначив, що нововиявлена обставина полягає у тому, що припинення Договору № 11/2022 листом АРМА від 22.07.2024 було викликано скасуванням Вищим антикорупційним судом (ВАКС) оригінального арешту (від 25.06.2024), який був первинною підставою для передачі активів АРМА і укладення Договору № 11/2022 (05.07.2022). Встановлення ВАКС відсутності належної юрисдикції у Печерського районного суду м. Києва (який наклав первинний арешт) призвело до скасування арешту.
На думку апелянта, припинення Договору № 11/2022 (22.07.2024), що послідувало за скасуванням арешту ВАКС, об'єктивно може бути розцінене як визнання сторонами (АРМА та ЧНГ) відсутності законних підстав перебування майна в управлінні з дати укладення Договору (05.07.2022), що, у свою чергу, могло бути оформлено ними за взаємною згодою з використанням механізму ч. 3 ст. 631 ЦК України.
Апелянт посилається на те, що якщо б було встановлено, що сторони заднім числом (ретроспективно, користуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України) припинили договір з 05.07.2022 через незаконність первинної підстави (ухвали Печерського суду), це б прямо спростувало легітимність повноважень Управителя на дату проведення зборів 08.06.2023 та призвело б до прийняття іншого судового рішення.
Апелянт вказує, що саме зміст прихованого від Заявника і суду Листа АРМА від 22.07.2024, а також Додаткового договору № 2 від 12.11.2024 (про повторну передачу активів на підставі нового арешту) повинен був бути витребуваний судом для перевірки такої вірогідності.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у справі № 915/1793/23;
- ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ПрАТ "Газтек" про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської бласті від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 за нововиявленими обставинами;
- скасувати рішення Господарського суду Миколаївської бласті від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Газтек" задовольнити.
Короткий зміст відзивів на апеляційні скарги.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23.
АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" вказує, що його повноваження як управителя ґрунтувалися насамперед на ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к, яка є судовим рішенням та має обов'язкову силу на всій території України до моменту її скасування у встановленому КПК України порядку. Відповідно, саме вказана ухвала суду створила юридичну підставу для управління активами, а не лише цивільно-правовий договір як такий. У зв'язку з чим, «ретроспективне припинення договірних відносин», у даному випадку, є юридично неможливим, а отже доводи ПАТ "Газтек" - помилковими та такими, що не спростовують законність дій АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" зазначило, що обставина припинення договору управління майном №11/2022, відповідно до листа АРМА від 22.07.2024, не може вважатись нововиявленою в розумінні ч. 2 ст. 320 ГПК України, у зв'язку з тим, що предметом позову у справі № 915/1793/23 було визнання недійсними рішень, прийнятих за результатами позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів від 08.06.2023, в той час як лист АРМА щодо припинення договору управління майном №11/2022 датується 22.07.2024.
Третя особа також зазначила, що на момент виникнення спірних правовідносин листа від 22.07.2024 - не існувало, а отже АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" мало повноваження на прийняття рішення про скликання і проведення зборів.
Керуючись викладеним вище, АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" у справі №915/1793/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у справі № 915/1793/23 про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 09.10.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 залишити без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23.
Відповідач вказав, що ПрАТ "Газтек" у заяві про перегляд судового рішення не доведено, яким чином припинення дії Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022 у липні 2024 року впливає на факт визнання недійним рішень, оформленим протоколами про підсумки голосування №№ 1-3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ "Миколаївгаз" від 08.06.2023, як і не доведено, що це є обставиною, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи,
На думку відповідача сам факт прийняття (створення) документу під час розгляду справи та існування його на дату ухвалення судового рішення не може автоматично вважатись нововиявленою обставиною по відношенню до обставин, які досліджувались судом під час розгляду справи як підстави позову.
Відповідач зазначив, що ті обставини, на які посилається ПрАТ "Газтек", по своїй суті є новими обставинами (обставинами, що виникли після ухвалення судового рішення або після виникнення спірних правовідносин та змінюють правовий стан сторін на майбутнє).
Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" у справі №915/1793/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у справі № 915/1793/23 про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 09.10.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 залишити без змін.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23.
АРМА зазначає, що предмет позову в даній справі стосується визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів AT "Миколаївгаз", оформлених протоколом від 08.06.2023, тобто відповідні збори відбулися до постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024 по справі №991/3183/24, якою скасовано арешт, отже, дана ухвала не стосується предмета спору, адже на момент ухвалення рішення загальних зборів ухвала слідчого судді Печерського районного суду містка Києва від 01.09.2022 у справі №757/22559/22-к, якою накладено арешт на визначені активи, була чинною. У зв'язку з чим, відповідний доказ не відноситься до предмета спору і посилання на нього є нерелевантним обставинам справи.
АРМА вказує, що скаржник фактично ґрунтує доводи заяви на необхідності здійснення судом переоцінки законності накладення арешту на спірні активи та укладення договору №11/2022 від 05.07.2022, що водночас виходить за межі позовних вимог та межі господарської юрисдикції, при цьому посилання на неналежні докази не доводить наявності встановлених законом обставин, які би зумовлювали їх визнання, як нововиявлених, тому такі доводи не можна визнати аргументованими.
Керуючись викладеним вище, АРМА просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" у справі №915/1793/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у справі № 915/1793/23 про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Газтек" від 09.10.2025 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 у справі № 915/1793/23 залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1793/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 915/1793/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи № 915/1793/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1793/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.02.2026; призначено справу №915/1793/23 до розгляду на 12.03.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; запропоновано учасникам справи у строк до 27.02.2026 надати до Південно-західного апеляційного господарського суду свої міркування або заперечення щодо клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про витребування доказів.
12.02.2026 у судовому засіданні прийняли участь представник Приватного акціонерного товариства "Газтек" - адвокат Шиян М.В., представник Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" - адвокат Іноземцев Є.С., представник Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - Бережна А.О. та представник Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - адвокат Савон О.Ю.
Щодо клопотання апелянта про витребування доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Разом із апеляційною скаргою було подано клопотання Приватного акціонерного товариства "Газтек" про витребування від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) та Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» наступних документів:
- Лист АРМА від 22.07.2024 № 1055/6.1-33-24/6.2 (про інформування АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про припинення Договору № 11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, визначених ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.06.2024 у справі № 991/3183/24).
- Додатковий договір № 2 до Договору управління активами (майном) № 11/2022 від 05.07.2022, укладений 12.11.2024 між АРМА та АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
В обґрунтування причин неможливості самостійного отримання доказів заявником зазначено, що вказані документи стосуються договірних правовідносин між АРМА та АТ "Чорноморнафтогаз" (третьої особи у цій справі); - ПрАТ "Газтек" не є стороною Договору №11/2022 та Додаткового договору № 2, а є лише власником активів, переданих в управління, і відповідно не має законних підстав вимагати від третіх осіб (АРМА та ЧНГ) надання цих документів.
Апелянт також вказав, що він звертався з аналогічним клопотанням до суду першої інстанції, однак суд безпідставно відмовив у його задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
У п.8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №904/2181/22 зазначено, що предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. При цьому за характером зв'язку змісту з фактом, який встановлюється, докази можуть поділятися на прямі та побічні (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019 у справі №910/4994/18; постанови ВС від 19.10.23 у справі №914/249/21, від 18.01.2024 у праві №910/114/19).
Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Належність доказів нерозривно пов'язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.
Предмет позову в даній справі стосується визнання недійсними рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», оформлених протоколом від 08.06.2023.
В той же час, апелянт просить витребувати докази, які не існували на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів та відповідно дані докази не стосуються обставин законності чи незаконності прийняття такого рішення.
З огляду на викладене вище, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання апелянта про витребування доказів, оскільки такі докази не відносяться до предмета доказування у даній справі та відповідно не можуть вплинути на вирішення спору.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 по справі №915/1793/23 зокрема встановлено наступні обставини:
«Позивачу на праві власності належать корпоративні права, а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним Товариством "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий дім", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,2205% від загальної кількості, що підтверджується інформаційною довідкою Національного депозитарію України №107683 від 03.04.2023 (т.1 арк.81-83).
Також, із вказаної довідки вбачається, що основними акціонерами Акціонерним Товариством "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» є: - ПАТ «Газтек», яке володіє 50,220535% акцій; - АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке володіє 25,000012% акцій; - ТОВ «Інвестиційна компанія «Фінлекс -Інвест», яке володіє 7,413303% акцій. Решта акцій належать фізичним та юридичним особам.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Свідлера Михайла Семеновича про арешт майна у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021 та накладено арешт на корпоративні права, заборонивши здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цих акцій та розпоряджатися ними, що, зокрема, належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери - акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "Кліринговий", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,2205 % від загальної кількості (т.1, арк.40-59).
У вказаній ухвалі зазначено, «досудовим розслідуванням встановлено, що корпоративні права, зокрема, оператора газорозподільних систем ПАТ "Миколаївгаз" є об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки використовувались під час вчинення кримінального правопорушення. Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань полковника ДБР Радулгіна О.О. від 16.05.2022 корпоративні права та статутний капітал, зокрема, оператора газорозподільних систем ПАТ "Миколаївгаз" визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62021000000000160 від 22.02.2021. Оскільки корпоративні права, на які просив накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та зважаючи на те, що незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та інші підстави, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. від 24.05.2022 у справі №757/11783/22-к клопотання слідчого ДБР про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №62021000000000160, на які ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 17.05.2022 у справі №757/11188/22-к накладено арешт, в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА) задоволено (т.1 арк.60-80).
Як зазначає, позивач, АРМА звернулась до КМУ з повідомленням про необхідність застосування передбачених ст.21-1 Закону України від 10.11.2015 №772-VІІІ "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (далі - Закон № 772) виняткових випадків передачі в управління арештованих активів без конкурсу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2022 №429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», з метою запобігання ризику виникнення надзвичайної ситуації в енергетичній сфері, погоджено пропозицію Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Міністерства енергетики щодо передачі в управління Акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №552-р "Деякі питання діяльності Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" попередньо погоджено рішення правління АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо надання згоди на вчинення акціонерним товариством "ДАТ "ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ" значного правочину, а саме - укладення з Національним агентством з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, договору управління активами (майном) шляхом погодження рішення акціонера акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
05 липня 2022 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) (далі - Установник управління) та Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - Управитель), керуючись ст.ст.1, 9, 10, 19, 21-1, 22, 24 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", ст.100 Кримінального процесуального кодексу України, ст.6 Глави 1 та Главою 70 Цивільного кодексу України, у порядку виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.05.2022 №757/11783/22-к, розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р, уклали Договір управління активами (майном) №11/2022 (далі - Договір).
У відповідності до п.1.1 Договору, установник управління передає Управителеві на строк, визначений у п.1.2. розділу 1 договору майно (далі Актив/Активи) в управління, а Управитель приймає Активи та зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління активами, зокрема, корпоративні права, що належать на праві власності ПрАТ "Газтек", а саме: цінні папери-акції, вид цінного паперу 01110100 (акція проста бездокументарна іменна), міжнародний ідентифікаційний номер UA4000106512, емітовані Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» у кількості 4 056 614 штук номінальною вартістю 0,25 грн. кожна (депозитарна установа - ПАТ "Банк "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", код ЄДРПОУ 21665382), що належать ПрАТ "Газтек" та становлять 50,2205% від загальної кількості (п.1.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, строк управління активами: з дати підписання договору і до 05.07.2027 або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, і до завершення здійснення процесуальних заходів, про що Управитель отримає повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення, або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, набрання законної сили судовим рішенням про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення активів в дохід держави в кримінальному провадженні, які перебувають в управлінні АРМА, або у випадку визначеному у розділі 6 договору. Дані щодо припинення цього договору вносяться до системи депозитарного обліку цінних паперів. На підставі цього договору сторони забезпечують внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо управителя, як керуючого рахунком в цінних паперах на умовах, визначених в пункті 8.3цього Договору…
…У відповідності до п.6.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині управління активами до 05.07.2027, або до усунення ризику збою та/або переривання функціонування активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і завершення здійснення процесуальних заходів, про що управитель отримує повідомлення від установника управління, та перебігу наступних п'яти місяців після такого повідомлення; або до дня одержання управителем повідомлення про намір припинення (розірвання) дії договору у разі скасування арешту прийнятих в управління активів або їх конфіскації, спеціальної конфіскації, іншого судового рішення про їх стягнення в дохід держави або до випадку та у порядку, визначеному в розділі 6 договору, а в частині виконання управителем грошових зобов'язань перед установником управління та зобов'язань щодо повернення активів установнику управління до їх повного виконання…
…Визнання недійсним договору № 11/2022 від 05.07.2022 про управління майном (активами), укладеного між АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та АРМА було предметом судового розгляду у справі № 921/600/22. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2023 у задоволені позову відмовлено. Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 11.07.2023….
…05.06.2023 відбулись позачергові дистанційні загальні збори акціонерів АТ "Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз»", рішення яких оформлено протоколом від 08.06.2023 (т.1 арк.25-29), згідно якого прийнято рішення з наступних питань порядку денного:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства.
2. Обрання членів Наглядової ради Товариства.
3. Затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
…За результатами голосування на проведених дистанційно 05.06.2023 загальних зборах було прийнято наступні рішення:
По першому питанню порядку денного прийнято рішення припинити повноваження Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення.
Підсумки голосування: "ЗА" - 6 674 832 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. "ПРОТИ" - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
По другому питанню порядку денного прийнято рішення обрати до складу наглядової ради:
- ОСОБА_1 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_2 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_3 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_4 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
- ОСОБА_5 - представник акціонера ПрАТ «Газтек»;
Підсумки кумулятивного голосування:
- кандидат Дмитрук Наталія Миколаївна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832);
- кандидат Король Лариса Іванівна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - НОМЕР_1 );
- кандидат Миронюк Ганна Володимирівна - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - НОМЕР_1 );
- кандидат Пташник Андрій Юрійович - представник акціонера ПрАТ «Газтек» (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832);
- кандидат Сороколіт Євген Миколайович (кількість голосів для кумулятивного голосування - 6 674 832).
Не брали участь у голосуванні - 0 голосів для кумулятивного голосування. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів для кумулятивного голосування.
По третьому питанню порядку денного прийнято рішення затвердити умови цивільно-правових договорів, що укладатимуться з Головою та членами Наглядової ради Товариства. Уповноважити Голову Правління (або особу, яка здійснює повноваження (виконує обов'язки) Голови Правління) протягом одного місяця з дати прийняття цього рішення підписати від імені Товариства цивільно-правові договори з Головою та членами Наглядової ради Товариства, умови яких затверджено Загальними зборами акціонерів Товариства.
Підсумки голосування: "ЗА" - 6 674 832 голосів, що становить 100% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. "ПРОТИ" - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. Не брали участь у голосуванні - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій. За бюлетенями, визнаними недійсними - 0 голосів, що становить 0% від кількості голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальний зборах та є власниками голосуючих простих іменних акцій.
По кожному з питань порядку денного складено окремий протокол про підсумки голосування (протоколи №1, №2 та №3 від 08.06.2023) (т.1 арк.30-34).»
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Так, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач вказує, що АРМА листом від 22.07.2024 №1055/6.1-33-24/6.2 проінформувало АТ «Чорноморнафтогаз» про припинення Договору №11/2022 від 05.07.2022 в частині акцій, що належать компаніям, визначеним в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 25.06.2024 у справі №991/3183/24. Вважає, що нововиявленою обставиною у даній справі є факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, який був ключовою підставою для висновків суду першої інстанції. Вказує, що на момент ухвалення судом рішення (27.01.2025), правові підстави для здійснення АТ «Чорноморнафтогаз» функцій управителя арештованими активами ПрАТ «Газтек» були відсутні (в частині, щодо якої відбулося припинення).
Вищевказану обставину заявник вважає такою, що має значення для вирішення спору і є істотною для винесення правильного рішення у справі.
Згідно ч.2 ст.320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У відповідності до ч.4 ст.320 ГПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи,
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Господарського процесуального кодексу України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин у розумінні наведених положень належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який: (1) передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; (2) має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи; (3) існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; (4) не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Звертаючись до категорії "істотності", колегія суддів зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/17258/17).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення суду. Поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту) чітко розрізняються між собою. Не можуть вважатися такими обставинами подані учасником справи листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Тобто, нові докази, які не існували на час судового розгляду справи, у розумінні положень процесуального законодавства не можуть вважатися нововиявленими обставинами.
Нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними та допустимими доказами.
Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/5217/20).
Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (Правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №910/7084/16).
Отже, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 в п.5.6. міститься висновок про те, що «не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі №9901/819/18)».
В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення у справі "Правєдная проти Росії" від 18.11.2004, пункт 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" від 06.12.2005).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
Відтак, здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною з новим розглядом справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Водночас оцінці підлягає лише факт наявності або відсутності нововиявлених обставин та визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
У даному випадку, апелянт в обґрунтування перегляду рішення за нововиявленими обставинами зазначає, що йому стало відомо про факт припинення дії Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 на підставі листа АРМА від 22.07.2024.
Однак, які вірно вказав суд першої інстанції, вказана обставина не є «істотною» для вирішення справи №915/1793/23, оскільки предметом спору у даній справі було оскарження законності рішень позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», які відбулись 08 червня 2023 року.
Так, суд у рішенні від 27.01.2025 надав правову оцінку тим юридичним фактам, обсягу правосуб'єктності та повноваженням АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя акціями саме станом на дату проведення оскаржуваних зборів - 08.06.2023.
На момент скликання та проведення позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ «Миколаївгаз», які відбулись 08 червня 2023 року, Договір управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022 був чинний, а повноваження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» як управителя легітимними.
Вказані обставини були досліджені судом та покладені в основу рішення Господарського суду Одеської області від 27.01.2025, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та постановою Верховного Суду від 07.10.2025.
Обставини, на які посилається заявник як на «нововиявлені» - а саме про припинення Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, про яке зазначено у листі АРМА від 22.07.2024, не впливає на юридичну оцінку подій, що відбулися 08.06.2023. Припинення договору не має зворотної сили та не скасовує легітимності дій, вчинених управителем у період, коли договір був чинним. Зворотного заявником (апелянтом) не доведено.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обставина, на яку посилається заявник як на «нововиялені» - а саме про припинення Договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022, не є істотною для справи, оскільки вона не спростовує наявності повноважень у АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на момент вчинення оскаржуваних дій (проведення зборів 08.06.2023).
Адже сам факт прийняття (створення) документу під час розгляду справи та існування його на дату ухвалення судового рішення не може автоматично вважатись нововиявленою обставиною по відношенню до обставин, які досліджувались судом під час розгляду справи як підстави позову.
У даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи заявника ґрунтуються на необхідності здійснення судом переоцінки законності та обґрунтованості укладення договору управління активами (майном) №11/2022 від 05.07.2022.
Більше того, повноваження АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» насамперед ґрунтувалися на ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2022 у справі № 757/11188/22-к.
Відносини щодо арешту регулюються нормами Кримінально-процесуального кодексу України, які мають пріоритет над нормами цивільного законодавства у цьому питанні.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення права на відчуження та розпорядження майном.
Згідно зі ст. 174 КПК України, скасування арешту судом означає припинення дії цього обмежувального заходу на майбутнє (ex nunc), з моменту винесення відповідної ухвали.
Законодавство не передбачає механізму визнання ухвали про арешт «недійсною з моменту винесення» внаслідок її скасування іншим складом суду через зміну обставин або відпадання потреби в арешті. У період дії ухвали про арешт (з 2022 по червень 2024 року) вона була законною, чинною та обов'язковою до виконання на всій території України. Дії Управителя, вчинені в цей період (зокрема участь у зборах 08.06.2023), базувалися на чинному судовому рішенні.
Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.06.2024 по справі №757/29029/24-к було повторно накладено арешт на цінні папери ПрАТ «Газтек».
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду КГС, викладені у відповідній постанові від 11.02.2026 у справі № 920/1349/23 за аналогічним предметом та підставами позову ПрАТ «Газтек» до АТ «Сумигаз»:
« 43. Такими чином, як вбачається з судових рішень у справі судами було надано оцінку всім доводам заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та правильно застосовано законодавство, яким врегульовано питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Судами було вірно вказано, що обставини на які вказує позивач не є нововиявленими, в розумінні положень ст. 320 ГПК України . До того ж посилання апеляційного суду на положення ст. 631 Цивільного кодексу України (щодо строку договору) та ст. 174 Кримінально процесуального кодексу України (щодо визначення арешту у кримінальному провадженні) і цитування вказаних статей апеляційним судом не свідчить про їх неправильне застосування. При цьому доводи в обґрунтування відсутності висновків Верховного Суду направлені на намагання скаржника довести касаційному суду неправомірність висновків щодо того, що подані позивачем докази не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами.
44. Тоді як, не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій (постанови Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 905/1502/15 та 24.09.2020 у справі № 922/1141/19)».
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що апелянтом не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення у справі №915/1793/23. Будь - яких інших обставин, які б слугували підставою для перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 відповідно до статті 320 Господарського процесуального кодексу України, заявником наведено не було.
Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23, за результатами її апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржувана ухвала Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Газтек" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 915/1793/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2026.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран