79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.01.11 Справа№ 29/212(10)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія»,
м. Тернопіль,
до відповідача:Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2, м. Стрий,
про: стягнення 1'614'238,31 грн.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:Гандяк Т.М. -доручення №17.01.2011 р.,
Шпак О.В. -директор,
відповідача:не з'явився,
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія»до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 про стягнення 1'614'238,31 грн. Ухвалою від 15.12.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.01.2011 р.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору складського зберігання зерна №40 від 12.01.2010 р. не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині зберігання переданого товару, внаслідок чого позивачу завдано збитки на суму 1'491'945,00 грн., та на суму 14'324,98 грн. Крім того, відповідачу нараховано 107'968,33 грн. пені.
В судове засідання 18.01.2011 р. представники позивача з'явились, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
В судове засідання 18.01.2011 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №05424838 від 21.12.2010 р., причин неприбуття в судове засідання не повідомив.
05.01.2011 р. відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить зупинити провадження у справі до винесення рішення Дрогобицьким міським районним судом.
Суд відхиляє подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки предметом розгляду Дрогобицького міського районного суду є питання відшкодування збитків, а предметом розгляду господарським судом є неналежним чином виконання взятих на себе Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 зобов'язань в частині зберігання переданого товару та відшкодування завданих збитків.
Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Компанія "Райз" укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №10026-022 від 22.12.2009 р. (надалі -Договір). За умовами цього Договору постачальник (Закрите акціонерне товариство "Компанія "Райз") зобов'язується поставити, а покупець (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (далі товар), в асортименті, у строки і на умовах, передбачених у Договорі і Додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Додатковою угодою №01 від 22.12.2009 р. до Договору, позивач та Закрите акціонерне товариство "Компанія "Райз" погодили товар, що поставлятиметься його кількість та ціну.
12.01.2010 р. між сторонами у справі укладено Договір складського зберігання зерна №40 (надалі -Договір №40). За умовами цього Договору поклажодавець (позивач у справі) зобов'язується передати, а зерновий склад (відповідач у справі) зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2009 року та в установлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим Договором.
Додатком №1 до Договору №40 від 12.01.2010 р. сторони погодили найменування послуг та вартість цих послуг.
Складською квитанцією на зерно №439 від 13.01.2010 р. підтверджено, що відповідач прийняв на зберігання від позивача товар, якість товару засвідчується Карткою аналізу зерна №106 від 13.01.2010 р.
04.01.2010 р. між позивачем та покупцем -фірмою Boguslaw Wegrzyn укладено Контракт №1 на поставку ріпаку 1 класу, у кількості 380 тонн, на суму 141'740,00 доларів США.
Позивач звернувся до відповідача з листом №1 від 18.01.2010 р. про відвантаження переданого йому на зберігання товару, згідно складської квитанції на зерно №439 від 13.01.2010 р.
Листами від 25.01.2010 р. №1, від 26.01.2010 р. №20, від 28.01.2010 р. №31, від 29.01.2010 р. №29/01-1 відповідач повідомив, що відвантаження товару у зазначений строк є неможливим у зв'язку з проведенням інвентаризації елеватора.
Актом звірки №1 до Контракту №1 від 04.01.2010 р. позивачем та покупцем -фірмою Boguslaw Wegrzyn встановлено, що товар на складі відсутній.
03.02.2010 р. між позивачем та покупцем -фірмою Boguslaw Wegrzyn укладено Контракт №1 на поставку ріпаку 1 класу, у кількості 380 тонн, на суму 140'980,00 доларів США.
04.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелагрейн" та позивачем у справі укладено Договір доручення №040210/01-п, згідно якого 16.02.2010 р. було здійснено відбір проб ріпаку, про що складено акт за підписами представників позивача, відповідача та Львівської ДХІ, та встановлено, що товар не відповідав по якості та кількості Складській квитанції №439 від 13.01.2010 р., а також не відповідає вимогам ГОСТ 10583-76.
Відповідно до п. 4.8. Договору №40 зерновий склад (відповідач у справі) зобов'язаний виконати відвантаження зерна автомобільними або залізничним транспортом, наданим поклажодавцем в строки, вказані в письмовій заяві поклажодавця в кількості і за якістю, зазначеними в складському документі за якістю в межах класу, групи за стандартами, за вирахуванням втрат у вазі за рахунок зміни якості та придатних втрат в залежності від термінів зберігання, на що зерновий склад видає поклажодавцю обґрунтований акт-розрахунок.
Як вбачається з поданого відповідачем суду відзиву на позовну заяву, 18.01.2010 р. товар був відвантажений на іншу фірму з прямої вказівки директора ДП Стрийський КХП №2 Верхоляк В.Ф., що засвідчується матеріалами кримінальної справи №2025 порушеної СБУ у Львівській області.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до п. 4.5. п. 4.11. Договору №40 зерновий склад (відповідач у справі) зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, обумовленому в Договорі, а також повернути зерно за першою вимогою поклажодавця.
Згідно ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором зберігання та законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 1'491'945,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків на суму 14'324,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Пунктом 7.5. Договору №40 визначено, що зерновий склад, у разі несвоєчасного відвантаження зерна, повинен сплатити на користь поклажодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки від вартості не відвантаженого зерна за кожен прострочений день за ринковими цінами зерна на момент його відвантаження.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 107'968,33 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 224, 232 ГК України, ст. ст. 949, 951 Цивільного кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»Стрийський комбінат хлібопродуктів №2 (адреса: вул. Болехівська, 26, м. Стрий, 82400, з усіх діючих р/р, код ЄДРПОУ 00952054 в ВАТ 260023187 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіфія»(адреса: вул. Гайова, 42, м. Тернопіль; 4600; код ЄДРПОУ 24627287) збитки на суму 1'491'945,00 грн., збитки на суму 14'324,98 грн., 107'968,33 грн. пені, 16'142,38 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині позовних вимог -зобов'язати відповідача в подальшому не нараховувати плату за зберігання позивачеві, у зв'язку із розтратою відповідачем зерна, що належало позивачеві відмовити.
4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.01.2011 р.
Суддя