79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
18.01.11 Справа№ 27/150
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНМАРК”, м.Кривий Ріг
до відповідача Дочірнього підприємства „Львівміськбудіндустрія” Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельне об'єднання „Львівіміськбуд”, м.Львів
про стягнення 18384,25 грн.
Суддя Н.Судова-Хомюк
Представники
від позивача: Іванців Р.Б.(довіреність від 17.11.2010р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНМАРК”, м.Кривий Ріг до Дочірнього підприємства „Львівміськбудіндустрія” Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельне об'єднання „Львівіміськбуд”, м.Львів про стягнення 18384,25 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 01.12.2010р. призначив розгляд справи на 16.12.2010 р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
26 лютого 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки товарів № 4199, у відповідності до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується постачати продукцію, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за товар на умовах та в строки, встановлені цим договором. Кількість і розгорнутий асортимент товару визначаються в накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно п.4.3 договору поставки відповідач (покупець) зобов'язується оплатити вартість поставленого товару згідно рахунків, виставлених позивачем (постачальником), за погодженням сторін: а) по переплаті; б) по факту відвантаження товару; в) протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.
Позивач свої зобов'язання по договору виконав. Факт отримання товару відповідачем на загальну суму 47099,40 грн., підтверджується видатковими накладними № ЛФ-0000877 від 17.09.2008 р., № ЛФ-0000773 від 21.08.2008 р., № ЛФ-0000963 від 09.10.2008 р. довіреностями НБІ № 252787 від 21.08.2008р., НБІ № 252820 від 15.09.2008р., НБІ № 252855 від 10.10.2008р. на отримання цінностей..
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача відповідач за отриманий товар розрахувався частково і станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 14477,71 грн.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.1 договору поставки за прострочення строків ополати товару пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня , від несплаченої суми за кожен день прострочення і згідно поданого розрахунку розмір пені за період з 16.05.2010р. по 15.11.2010 р.. становить 1239,07 грн., яка підлягає стягненню.
У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2031,07 грн. інфляційних збитків та 636,40 грн. -3% річних є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Львівміськбудіндустрія” Закритого акціонерного товариства „Проектно-будівельне об'єднання „Львівіміськбуд”(79035 м.Львів, вул.Зелена, 238, ЄДРПОУ 30387678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМАРК (50057 Дніпропетровська обл.м Кривий Ріг, мкр.Гірницький, 19/87, код ЄДРПОУ 32264650) 14477,71 грн. основного боргу, 1239,07 грн. пені, 2031,07 грн. інфляційних нарахувань, 636,40 грн. -3% річних, 183,84 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. .Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя