79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.11 Справа№ 11/193 (2010)
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Приватного підприємства "Грин", м.Львів.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лев", м.Львів.
Про стягнення 48 354,75 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Гордієнко О.Ю. -адвокат (довіреність №18/02 від 10.11.2010р.).
Від відповідача: Стадник С.С. -адвокат (довіреність б/н від 20.12.2010р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "Грин", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лев", м.Львів про стягнення 48 354,75 грн. з яких 13 030,22 грн. основний борг, 1 038,72 грн. пеня, 10 222,94 грн. інфляційні нарахування, 19 062,87 грн. 25% річних, 5 000,00 грн. матеріальні збитки у вигляді витрат на юридичні послуги.
Ухвалою суду від 25.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.12.2010р.
Згідно розпорядження в.о. голови суду від 06.12.2010р. справу № 11/193 (2010) було передано на розгляд судді Гоменюк З.П. Ухвалою суду від 07.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 21.12.2010р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Згідно з розпорядження заступника голови господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. справу №11/193 (2010) передано на розгляд судді Сухович Ю.О. Ухвалою суду від 21.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.01.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив про сплату відповідачем основного боргу в сумі 13 030,22 грн. та просив суд в цій частині позовних вимог припинити провадження у справі. Позовні вимоги в частині стягнення 1 038,72 грн. пені, 10 222,94 грн. інфляційних нарахувань, 19 062,87 грн. 25% річних, 5 000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді витрат на юридичні послуги підтримав, просив стягнути вищевказані суми.
Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання вх. №438/11 від 12.01.2011р., в якому просить суд долучити до матеріалів справи платіжні доручення № 36 від 17.12.2010р. на суму 4 000,00 грн., № 38 від 21.12.2010р. на суму 2 000,00 грн., № 47 від 30.12.2010р. на суму 3000,00 грн., № 52 від 11.01.2011р. на суму 1 030,22 грн., та № 7 від 10.01.2011р. на суму 3 000,00 грн., які підтверджують факт повної сплати основного боргу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:
21.01.2008р. між Приватним підприємством "Грин" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Лев" (покупець) було укладено договір №27 (далі по тексту -договір), відповідно до якого продавець зобов'язувався передати у власність товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату.
Згідно п.1.2. договору предметом договору купівлі-продажу є металопрокат. Асортимент товару визначається покупцем при придбанні кожної партії окремо. Отриманням представником покупця товару за накладною підтверджується факт вибору асортименту товару. Додатково асортимент товару, що підлягає продажу за даним договором може погоджуватися сторонами по специфікаціях або замовленнях.
Відповідно до п.3.1. договору ціна і кількість товару вказується у накладних на відпуск. Вважається, що ціну на товар покупець погодив в момент отримання товару посадовою особою покупця чи особою, що отримувала товар за дорученням покупця у продавця в розмірах вказаних у накладній на відпуск товару.
Згідно п.4.2. договору покупець здійснює попередню оплату за товар в сумі, визначеній продавцем в рахунку. Продавець має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку покупець зобов'язується здійснити оплату товару на потязі 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту передачі товару.
Позивач на виконання умов договору №27 від 21.01.2008р. передав, а відповідач прийняв товар (металопрокат) на загальну суму 238 812,49 грн. згідно накладних: № 4264 від 03.09.2008р. на суму 2 199,04 грн.; № 4389 від 10.09.2008р. на суму 3 968,68 грн.; № 4579 від 25.09.2008р. на суму 577,50 грн.; № 4622 від 29.09.2008р. на суму 307,50 грн.; № 4639 від 30.09.2008р. на суму 13 949,47 грн.; № 4666 від 01.10.2008р. на суму 765,96 грн.; № 4746 від 07.10.2008р. на суму 4 926,70 грн.; № 4933 від 20.10.2008р. на суму 13 870,20 грн.; № 4979 від 21.10.2008р. на суму 423,40 грн.; № 5020 від 23.10.2008р. на суму 2 172,40 грн.; № 5345 від 10.11.2008р.на суму 3 234,20 грн.; № 5372 від 11.11.2008р. на суму 885,42 грн.; № 5562 від 20.11.2008р. на суму 2 277,40 грн.; № 5028 від 26.11.2008р. на суму 32 167,26 грн.; № 5799 від 05.12.2008р. на суму 22 665,08 грн.; № 5807 від 05.12.2008р. на суму 1 658,70 грн.; № 5930 від 12.12.2008р.на суму 15 182,40 грн.; № 6003 від 18.12.2008р. на суму 3 828,85 грн.; № 6051 від 24.12.2008р. на суму 75 931,88 грн.; № 20 від 12.01.2009р. на суму 3 593,40 грн.; № 1919 від 06.08.2010р. на суму 18 160,79 грн.; №1982 від 12.08.2010р. на суму 8007,30 грн.; № 2029 від 17.08.2010р. на суму 8 058,96 грн.
Відповідач сплатив 225 782, 27 грн., відтак, основний борг станом на 22.11.2010р. (дата подання позовної заяви) складав 13 030,22 грн. та повністю сплачений відповідачем станом на дату прийняття рішення.
Позивач керуючись умовами п.8.3. договору нарахував відповідачу пеню в сумі 1 038,72 грн.; 25% річних в сумі 19 062,87 грн. та 10 222,94 грн. інфляційних втрат.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 5 000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді витрат на юридичні послуги.
Відтак, позивач просить стягнути 35 324,53 грн. з яких 1 038,72 грн. пеня, 10 222,94 грн. інфляційні нарахування, 19 062,87 грн. 25% річних, 5 000,00 грн. матеріальні збитки у вигляді витрат на юридичні послуги.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору №27 від 21.01.2008р. підтверджується накладними на загальну суму 238 812,49 грн., № 4264 від 03.09.2008р. на суму 2 199,04 грн.; № 4389 від 10.09.2008р. на суму 3 968,68 грн.; № 4579 від 25.09.2008р. на суму 577,50 грн.; № 4622 від 29.09.2008р. на суму 307,50 грн.; № 4639 від 30.09.2008р. на суму 13 949,47 грн.; № 4666 від 01.10.2008р. на суму 765,96 грн.; № 4746 від 07.10.2008р. на суму 4 926,70 грн.; № 4933 від 20.10.2008р. на суму 13 870,20 грн.; № 4979 від 21.10.2008р. на суму 423,40 грн.; № 5020 від 23.10.2008р. на суму 2 172,40 грн.; № 5345 від 10.11.2008р.на суму 3 234,20 грн.; № 5372 від 11.11.2008р. на суму 885,42 грн.; № 5562 від 20.11.2008р. на суму 2 277,40 грн.; № 5028 від 26.11.2008р. на суму 32 167,26 грн.; № 5799 від 05.12.2008р. на суму 22 665,08 грн.; № 5807 від 05.12.2008р. на суму 1 658,70 грн.; № 5930 від 12.12.2008р.на суму 15 182,40 грн.; № 6003 від 18.12.2008р. на суму 3 828,85 грн.; № 6051 від 24.12.2008р. на суму 75 931,88 грн.; № 20 від 12.01.2009р. на суму 3 593,40 грн.; № 1919 від 06.08.2010р. на суму 18 160,79 грн.; №1982 від 12.08.2010р. на суму 8007,30 грн.; № 2029 від 17.08.2010р. на суму 8 058,96 грн. Товар був отриманий представником відповідача згідно виданих йому доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.4.2. договору відповідач зобов'язаний був здійснити попередню оплату за товар в сумі, визначеній позивачем в рахунку. Позивач має право відпустити товар без попередньої оплати, в такому випадку відповідач зобов'язується здійснити оплату товару на потязі 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту передачі товару.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Станом на момент звернення позивача із позовною заявою до суду (22.11.2010р.) сума основного боргу складала 13 030,22 грн. Після порушення провадження у справі відповідач сплатив основний борг повністю, що підтверджується платіжними дорученнями: №36 від 17.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.; №38 від 21.12.2010р. на суму 2 000,00 грн.; №47 від 30.12.2010р. на суму 3 000,00 грн.; №52 від 1 030,22 грн.; №7 від 10.01.2011р. на суму 3 000,00 грн.
Відтак, в частині позовних вимог про стягнення 13 030,22 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати визначені п.4.2. даного договору покупець повинен сплати позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 25% річних від простроченої суми (нарахованими на борг за весь період прострочення).
Відтак з відповідача підлягає стягненню 19 062,87 грн. 25% річних та 10 222,94 грн. інфляційних втрат, згідно поданого ним розрахунку.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 8.3. договору передбачено, що за порушення термінів оплати визначені п.4.2. даного договору покупець повинен сплати позивачу пеню, в розмірі 0,5% від суми вартості товару, за який прострочено оплату за кожен день прострочення.
Як вбачається із розрахунку пені, при її нарахуванні позивач правомірно керувався вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», який обмежує розмір саме договірної пені, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак з відповідача підлягає стягненню 1 038,72 грн. пені.
Розглянувши вимогу позивача про стягнення 5 000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді витрат на юридичні послуги, суд дійшов висновку відмовити в їх задоволенні, виходячи з наступного:
В обґрунтування стягнення 5000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді витрат на юридичні послуги позивач посилається на той факт, що дії відповідача пов»язані із несвоєчасною оплатою отриманої продукції завдали позивачу матеріальну шкоду, яку понесено у зв»язку із залученням юридичної особи для підготовки претензії та позову.
В підтвердження понесених витрат позивачем подано договір № 12/10 про правове обслуговування від 16.11.2010 р., довіреність на представництво адвокату Гордієнко Оксані Юріївні та платіжне доручення № 1028 від 06.12.2010 р. на суму 5 000,00 грн.
Як вбачається із договору на правове обслуговування № 12/10 від 16.11.2010р., він укладений між ПП фірма «Грин»та Правовим центром «Професіонал Плюс»в особі директора Гордієнко О.Ю., яка діє на підставі Статуту. В платіжному дорученні № 1028 від 06.12.2010 р. на суму 5 000,00 грн. в підставі платежу вказано: оплата згідно договору № 12/10 від 16.11.2010р. за юридичні послуги.
Відповідно до ч.1 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Таке ж право встановлено ст.623 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Віднесення до збитків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема ст.22 ЦК України, ст.222 ГК України, оскільки такі витрати не мають обов”язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв”язку із заборгованістю, яка стягується позивачем.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи положення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не подав належних та допустимих доказів, які б підтвердили відсутність у нього заборгованості.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 1 038,72 грн. пені, 10 222,94 грн. інфляційних нарахувань, 19 062,87 грн. 25% річних.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, з врахуванням суми основного боргу, оскільки останній був сплачений після подання позовної заяви до суду.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Лев" (79031, м.Львів, вул.Чмоли, 2; р/р 260070126174 ПЛФ ВАТ "Кредобанк"; МФО 325365; код ЄДРПОУ 20837958) на користь Приватного підприємства "Грин" (79034, м.Львів, вул.Навроцького, 1; р/р 26009006159001 ЛРУ АТ "Індекс-банк"; МФО 325279; ЄДРПОУ 20838679) пеню в сумі 1 038,72 грн., інфляційні втрати в сумі 10 222,94 грн., 25% річних в сумі 19 062,87 грн., держмито в сумі 433,54 грн. та 211,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 13 030,22 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4. В частині стягнення 5 000,00 грн. матеріальних збитків у вигляді витрат на юридичні послуги відмовити.
5. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя