Справа № 554/7958/25 Номер провадження 22-ц/814/1403/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлова І. М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
17 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,
секретаря Чемерис А.К.,
за участі: позивача ОСОБА_1 , адвоката Гальченко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гальченко Наталії Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1
на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
Позов обґрунтований тим, що 23 березня 2022 року було розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення донька залишилася проживати з відповідачем та згідно рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року йому було присуджено сплачувати аліменти на користь відповідача для утримання їх доньки у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття. На час звернення до суду з позовом позивач не має заборгованості зі сплати аліментів.
З травня 2025 року малолітня ОСОБА_3 проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . Усі витрати на утримання та виховання їх з відповідачем доньки ОСОБА_1 несе самостійно. Надавати кошти на утримання доньки в добровільному порядку відповідач відмовляється.
Тому ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до досягнення нею повнолітня, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі частини її заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до її повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення оскаржив позивач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позов задовольнити у повному обсязі. Вказує, що матеріалами справи підтверджено фактичне проживання доньки разом з ним, що зумовлює відсутність підстав для стягнення з нього аліментів.
До суду апеляційної інстанції на розгляд з'явились позивач та його захисник. Відповідач повідомлялась про розгляд справи, шляхом направлення судових викликів на зареєстровану адресу місця проживання, разом з тим, поштова кореспонденція повернулась до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній». У зв'язку з наведеним, а також відсутності у суду інших альтернативних варіантів здійснення виклику відповідача - його було повідомлено про розгляд справи, шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Полтавського апеляційного суду.
Колегія суддів, вважає за можливе проводити розгляд справ за наведених обставин.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з підстав передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23.03.2022 року розірвано шлюб, зареєстрований 27.06.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 772 (а.с.35).
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року у справі № 554/4005/22 постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 02.06.2022 року та продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Згідно із копіями розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тригубець І., наданих позивачем, за період з вересня 2023 року по серпень 2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів (а.с.5, 6, 39).
До справи позивачем долучено рішення Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року «Про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком», згідно з яким визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.31).
Із Витягу з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596, сформованого 16.09.2025 року вбачається, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3 з 16.09.2025 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.36).
Із наданої позивачем копії довідки директора Опорного закладу «Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ф.П.Борідька Шишацької селищної ради Полтавської області» Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області Зуба О. від 22.09.2025 року № 01-20/141 слідує, що ОСОБА_3 навчається в Опорному закладі «Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ф.П.Борідька Шишацької селищної ради Полтавської області» в 3-Б класі (а.с.38).
Також судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.08.2025 року у справі № 554/6455/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів ухвалено задовольнити позов та змінити стягнення аліментів, зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 року, справа №554/4005/22 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
На підтвердження зазначених доводів позивачем надано рішення № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком; витяги з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596 від 16.09.2025 року, № 2025/013713092 від 18.09.2025 року про реєстрацію з 16.09.2025 року місця проживання малолітньої ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; копію довідки Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області від 22.09.2025 року № 01-20/141; копії розрахунків заборгованості зі сплати аліментів старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тригубець І. за період з вересня 2023 року по серпень 2025 року про те, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено обставини, які мають істотне значення для звільнення його від сплати аліментів та стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду.
У силу статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частин 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Установлено, що з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання сина. Зазначене рішення набрало законної сили та виконується у примусовому порядку.
За змістом частини 1 статті 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).
Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов'язок щодо сплати цих платежів.
При вирішенні спору у справі в частині позовних вимог про звільнення від сплати аліментів необхідно врахувати ту обставину, що дочка сторін ОСОБА_3 фактично проживає з батьком, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказам. Позивач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь відповідачки, з якою дитина проживала на час ухвалення рішення про стягнення аліментів. Настання цих обставин впливає на звільнення від сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина.
За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
З урахуванням наведеного не ґрунтується на законі висновок суду про недоведеність факту поживання дитини з батьком, оскільки факт проживання дочки сторін ОСОБА_3 з батьком підтверджується наявними в матеріалах справи доказам, зокрема, рішення № 06/11/09/2025 від 11.09.2025 року Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком; витяги з реєстру Шишацької територіальної громади № 2025/013570596 від 16.09.2025 року, № 2025/013713092 від 18.09.2025 року про реєстрацію з 16.09.2025 року місця проживання малолітньої ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; копію довідки Відділу освіти Шишацької селищної ради Полтавської області від 22.09.2025 року № 01-20/141, що дитина ОСОБА_3 навчається у навчальному закладі «Яреськівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Ф.П. Борідька Шишацької селищної ради Полтавської області, тобто фактично за місцем проживання позивача, і відповідно дитини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову про звільнення від сплати аліментів заслуговують на увагу. Позов цій частині необхідно задовольнити.
Оскільки неповнолітня дитина проживає з батьком, який забезпечує його усім необхідним, відповідачка з дитиною не проживає і не надає матеріальної допомоги, вимоги про стягнення аліментів є також обґрунтованими.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
На підставі частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів суд враховує потреби дитини відповідно до віку, рівність особистого обов'язку як матері, так і батька щодо утримання сина, наявність у сторін інших дітей.
З урахуванням обставин справи аліменти підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви (28 травня 2025 року) до повноліття доньки.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376 ч. 1 п.п. 3, 4, 381, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Гальченко Наталії Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 27 жовтня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягують на підставі рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 липня 2022 року у справі № 554/4005/22.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця
Судді Л. І. Пилипчук
О. В. Чумак