Справа №760/539/24
2-а/760/688/26
16 березня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Верещінської І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови,
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду, у якому просить постанову серії ГБВ № 095843 скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП - закрити, стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування зазначає, що 26.12.2023 року інспектором взводу ТОР Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ГБВ № 095843 від 26.12.2023 року відносно ОСОБА_1 . Вважає постанову протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Позивач стверджує, що будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення взагалі відсутні.
З цих підстав просить позов задовольнити.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024 адміністративну справу передано для розгляду судді Солом'янського районного суду м. Києва Верещінській І.В.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.02.2024 вищезазначений позов залишений без руху, надано строк для усунення недоліків.
24.05.2024 року на виконання Ухвали суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04.06.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.07.2024 до суду надійшов відзив від представника відповідача. Проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що під час несення служби 26.12.2023 о 19 год. 16 хв. по вулиці А.Первозванного у м. Вінниці, позивач розпивав алкогольні напої (слабоалкогольні напої) у громадському місці, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 178 КУПАП.
Відповідно до вимог ст. 262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що згідно з постановою від 26.12.2023 серія ГБВ № 095843, 26.12.2023 о 19 год. 16 по вулиці А.Первозванного у м. Вінниці ОСОБА_1 розпивав алкогольні напої (слабоалкогольні напої) у громадському місці, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУПАП.
Частина 1 ст. 178 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п'яному вигляді.
Об'єктивна сторона діяння розпивання спиртних напоїв у громадських місцях полягає виключно в активних діях з вживання спиртних напоїв. Протиправним є розпивання будь-яких спиртних напоїв горілки, коньяку, вин, самогону чи інших алкогольних напоїв домашнього виготовлення. Іншим видом дій, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп'яніння, яка явно порушує загальновизнані норми; коли порушник має непристойний зовнішній вигляд; через сп'яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування; п'яний повністю безпорадний (у непритомному стані).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
В свою чергу будь-які докази вчинення адміністративного правопорушення, на основі яких було встановлено наявність події адміністративного правопорушення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1ст. 178 КУпАП, винність позивача та доказів до постанови не надано.
Не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така постанова за своєю природою є результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення після збору та дослідження доказів вчинення такого правопорушення.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі « Салабіаку проти Франції» від 07.10.1988р. зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення, і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
У рекомендаціях № R (91) 1 Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює,а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на те, що відповідач не виконав обов'язку доведення правомірності прийнятого ним рішення, матеріали справи не містять доказів вчиненого позивачем правопорушення, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, якими підтверджується, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а його вина не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про необхідність скасувати постанову від 26.12.2023 серія ГБВ № 095843 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову від 26.12.2023 серія ГБВ № 095843 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП. відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції суму сплаченого судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Верещінська