Справа № 522/8229/25-Е
Провадження № 2/522/3591/26
06 березня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Донцової Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Оренда" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Оренда" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі ОСОБА_1 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , сталася пожежа.Для ліквідації загоряння були викликані підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які здійснили гасіння пожежі шляхом подачі води (заливання осередків горіння водяним струменем). Внаслідок проведення робіт з гасіння пожежі значна кількість води проникла до розташованого нижче підвального приміщення. Підвальне приміщення площею 115,2 кв.м знаходиться безпосередньо під квартирою відповідача та використовується позивачем як офісне приміщення на праві приватної власності.В результаті затоплення офісного підвального приміщення було пошкоджено майно позивача. Зокрема, стали непридатними для використання: офісні меблі, комп'ютерна та оргтехніка, товарно-матеріальні цінності, що знаходилися в приміщенні, а також облицювання стін та підлоги та інше обладнання. Позивач вважає, що має право вимагати від відповідача повного відшкодування збитків, завданих затопленням приміщення позивача під час гасіння пожежі.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.05.2025 відкрите провадження та призначений розгляд справи у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 26.06.2025.
У підготовче засідання 26.06.2025 сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 26.06.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від представника позивача - адвоката Смолка О.В. надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі сторони позивача. Підготовче засідання відкладене на 24.09.2025.
У підготовче засідання 24.09.2025 з'явився представник позивача - адвокат Смолка О.В. Відповідач у підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 прийнята заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, визначено в подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог. Розгляд справи відкладено на 25.11.2025.
У підготовче засідання 25.11.2025, 18.12.2025 сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Від представника позивача надійшла заява, у якій він зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2025 закрите підготовче провадження у справі. Справа призначена до розгляду по суті на 25.02.2026.
У судове засідання 25.02.2026 з'явився представник позивача - адвокат Смолка О.В. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання не подавав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки суд вживав усіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з'являлась, про причини неявки до суду не повідомляла, не подала відзив, з метою недопущення затягування строків розгляду справи судом, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце судового засідання у справі, за наявними матеріалами справи.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 25.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення судового рішення до 06.03.2026.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України).
Власність зобов'язує (ч. 4 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Згідно зі ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з постановою Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 640/8205/17 провадження № 61-3662св19) Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Суд встановив, що 15.07.2014 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформ-Оренда» було зареєстроване право власності на об'єкт нерухомого майна: нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 115,2 кв.м., розташоване за адерсою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про прав власності на нерухоме майно індексний номер 24520871 від 21.07.2014, витягу № 5005108212353.
Згідно інформаційної довідки № 416119222 від 04.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іполтек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 зареєстроване за ОСОБА_1 : 1/5 частки - 19.09.2015, 2/5 частки - 30.10.2015, 1/10 - 09.03.2016, 1/10 частки - 23.03.2016.
Як вбачається з акта про пожежу від 02.02.2025, складеного уповноваженою посадовою особою ДСНС головним інспектором відділу запобігання НС Приморського району ОМТГ Одеського РУ ГУ ДСНС України в Одеській області підполковником служби ЦЗ Возним В.Л. за участі слідчого (дізнавача) Національної поліції СОГПВРОРУП1ГУНП в Одеській області Іваночка Р., 02.02.2025 орієнтовно о 9 год. 20 хв виникла пожежа у 2-х поверховому житловому будинку . Адреса об'єкта пожежі: АДРЕСА_3 . Місце виникнення пожежі: житлова кімната кв. АДРЕСА_4 . Пожежу виявлено 02.02.2025 о 09 год. 25 хв. Пожежу ліквідовано 02.02.2025 о 10 год. 51 хв. Пожежею знищено: домашнє майно кв. 2 на площі 20 м.кв., генератор з цокольного поверху та полікарбоатний навіс над входом в цокольний поверх ТОВ «Інофрм-Аренда». Причини пожежі: аварійний режим роботи електропроводки живлення в кв. АДРЕСА_4 .
Згідно акта обстеження від 05.02.2025, складеного начальником дільниці № 3 КП ЖКС «Порто-Франківський» Расичловим С., ст. мастйром Причина Д., майстром ОСОБА_2 за адресою: вул. Базаран, 6,двоповерхового фасадного флігеля у підвальному приміщенні № 501 на момент обстеження по всьому приміщенні спостерігаються сліди залиття стелі та стін по всій площі. Причина залиття гасіння пожежі в квартирі АДРЕСА_4 , що розташована поверхом вище.
Відповідно до висновку експерта будівельно-технічного експертного дослідження № 22/2025, складеного 18.02.2025 судовим експертом Чорній Ю.П. у результаті візуально-інструментального обстеження експертом були виявлені характерні пошкодження від залиття та пожежі в нежитловому підвальному приміщенні, загальною площею 115,23 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Розмір завданої матеріальної шкоди нежитловому підвальному приміщенню загальною площею 115,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок пожежі, яка виникла 02.02.2025 у квартирі АДРЕСА_4 за вказаною адресою, складає: 983343,18 гривень.
У висновку експерта № 772 товарознавчого дослідження за заявою від 02.04.2025, складеного 30.04.2025 (стор.35 ) зазначено, що за результатами виїзду та огляду, а також наданому на дослідження висновку спеціалістів було встановлено, що майже всі меблі та техніка через контакт із водою втратили свої ергономічні властивості. На сторінках 6-34 висновку експерта наведені фототаблиці із описом предметів та їх пошкоджень.
У матеріалах справи наявна довідка про електрообладнання та меблі, які стоять на балансі ТОВ «Інформ-Оренда» із зазначенням їх балансової вартості станом на 01.02.2025.
Експертом викладено висновок, що розмір матеріальної шкоди, завданої ТОВ «Інформ-Оренда», спричинених залиттям нежитлового приміщення та пошкодженням майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок пожежі складає 463201,66 гривень.
З викладеного вбачається, що внаслідок залиття підвального приміщення 501 у будинку АДРЕСА_5 , які відбулось в результаті гасіння пожежі у квартирі АДРЕСА_6 , позивачу заподіяна майнова шкода у розмірі 1446544,84 гривень.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву не скористався, докази того, що щкода завдана не з його вини, суду не надав, висновки експертів щодо розміру заподіяної майнової шкоди не спростував.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Інформ-Оренда» про стягнення суми завданих майнових збитків та наявність підстав для їх задоволення.
Позивач поніс витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 26000,00 гривень та проведення товарознавчого дослідження у розмірі 24000,00 гривень, що підтверджується договором № 03-25 про проведення будівельно-технічного екпсертного дослідження, рахунком № 5 від 07.02.2025, виданим ФО-П ОСОБА_3 , платіжними інструкціями № 930 від 11.02.2025, 936 від 19.02.2025, 937 від 19.02.2025, 929 від 10.02.2025, актом № 03-25 приймання-передачі виконаних робіт, складеним між ТОВ «Інформ-Оренда» та ФО-П Чорна Ю.П., договором на проведення експертного товарознавчого дослідження № 706/25 від 03.04.2025, платіжними інструкціями № 965 від 14.04.2025, 979 від 06.05.2025.
У пунктах 171-172 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22, провадження № 14-123цс23 викладено такий висновок: «Велика Палата Верховного Суду зауважує, що внаслідок розвитку суспільних відносин у сфері процесуального законодавства, які знайшли своє відображення у внесених змінах до процесуальних кодексів Законом від 15 грудня 2017 року № 2147-VIII, задля забезпечення єдності судової практики щодо вирішення питання можливості відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення висновку експерта, виготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі до відкриття провадження в такій справі, необхідно відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження № К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21. Такий відступ полягає в тому, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.»
Враховуючи, що понесені позивачем витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження у розмірі 26000,00 гривень та проведення товарознавчого дослідження у розмірі 24000,00 гривень пов'язані із розглядом справи та враховані судом як докази, наявні підстави для стягнення витрат на проведення зазначених експертних досліджень з відповідача.
Згідно з ч .ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з позивача підлягають стягненню витрати позивача на оплату судового збору у розмірі 17358,54 гривень (1446544,84 х 1,5 % х 0,8 = 17358,54).
Суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1-2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Керуючись ст. ст. 2-4, 5, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 322-323, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Оренда" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Оренда" (ЄДРПОУ: 39280459, місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. 9 Січня, буд. 15, офіс 531), суму завданих матеріальних збитків у розмірі 1446544,84 гривень (один мільйон чотириста сорок шість тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 84 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформ-Оренда" судові витрати, а саме: витрати на проведення будівельно-технічного експертного дослідження № 22/2025 від 18.02.2025 у розмірі 26000,00 гривень (двадцять шість тисяч гривень 00 коп.), витрати на проведення товарознавчого дослідження № 772 від 30.04.2025 у розмірі 24000,00 гривень (двадцять чотири тисячі гривень 00 коп.), витрати з оплату судового збору у розмірі 17358,54 гривень (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят вісім гривень 54 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення суду складений 16.03.2026.
Суддя Юлія ЧОРНУХА
06 березня 2026 року