Справа № 2-4646/11
Провадження № 4-с/522/2/26
09 березня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
при секретарі судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Приморського районного суду м. Одеси 27.11.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на звернення до суду зі скаргою про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця, начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв Олександром Олександровичем;
- Прийняти до розгляду скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії державного виконавця, начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв Олександром Олександровичем;
- Визнати протиправними дії начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв Олександром Олександровичем щодо розгляду скарги адвоката Войнаровської Дар'ї Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 та щодо винесення постанови від 17.09.2025 за результатом розгляду такої скарги;
- Скасувати постанову начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв Олександром Олександровичем від 17.09.2025 за результатом перевірки виконавчого провадження № 40566335;
- Зобов'язати начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва Олександра Олександровича вчинити необхідні дії за наслідком скасування постанови від 17.09.2025 відносно виконавчого провадження № 40566335;
- Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Код за ЄДРПОУ: 41404999 (Адреса: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пастера, 58) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) усі судові витрати, які становлять: 50 000,00 грн. сплата за надання правової допомоги. Документальне підтвердження судових витрат позивачем будуть надані не пізніше п'яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 8 ст. 129 ЦПК України).
Матеріали скарги суддя отримала 28.11.2025 року.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року по скарзі відкрито провадження та призначено до судового розгляду на 12.12.2025 року.
У зв'язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси розгляд справи, призначений на 12.12.2025 року, відкладено на 24.12.2025 року.
До суду 18.12.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бороган В.В. надійшло клопотання про долучення матеріалів справи.
У судове засідання 24.12.2025 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С. Від представника Приморського ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С. залишила дане питання на розсуд суду.
Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представника Приморського ВДВС та відклав розгляд справи на 15.01.2026 року.
До суду 15.01.2026 року представника Приморського ВДВС - Гусєва О.О. надійшла заява про залишення скарги без розгляду.
У судове засідання 15.01.2026 року з'явилася представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С., заперечувала проти залишення скарги без розгляду.
Протокольною ухвалою суд залучив стягувача ОСОБА_2 в якості заінтересованої особи. Відмовив у задоволені клопотання представника Приморського ВДВС про залишення скарги без розгляду та відклав розгляд справи на 04.02.2026 року.
До суду 04.02.2026 року від представника Приморського ВДВС - Вакуленко Р.А. надійшов відзив на позовну заяву.
До суду 04.02.2026 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Войнаровської Д.М. надійшли заперечення на скаргу.
У судове засідання 04.02.2026 року з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С., представники Приморського ВДВС - Гусєв О.О. та ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М.
Представники Приморського ВДВС - Гусєв О.О. та ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М. просили долучити до скарги їх заперечення.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С. не заперечувала.
Протокольною ухвалою суд задовольнив клопотання представників стягувача та Приморського ВДВС та приєднав до справи їх письмові заперечення на скаргу.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С. просила скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Представники Приморського ВДВС - Гусєв О.О. та ОСОБА_3 та представник ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М. просили у задоволенні скарги відмовити.
Оголошено перерву до 05.03.2026 року.
У судове засідання 05.03.2026 року з'явилися представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С., та представник ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М. Від представника Приморського ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суд згідно ст. 55 ЦПК України змінив заінтересовану особу Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Коротченко Д.С. просила скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М. просила у задоволенні скарги відмовити.
Суд оголосив про перехід до стадії прийняття ухвали. Орієнтований час проголошення 09.03.2026 року.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Першого Приморського ВДВС м. Одеси перебував виконавчий лист № 2-4646/11, виданий Приморським районним судом м. Одеси 27.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 135 535,90 грн. витрат про сплату судового збору та витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 81 грн.
З інформації про виконавче провадження вбачається, що за даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 40566335 постановою від 05.11.2013 року.
Постановою від 17.12.2013 року про арешт майна боржника звернуто стягнення на майно боржника. 14.03.2014 року винесено постанову про розшук майна боржника , а саме автомобіля Mersedes-Benz C 200 1996 року випуску та зупинено ВП згідно п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження».
У зв'язку з тим, що боржник чи майно не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, винесено постанову 04.06.2015 року про повернення виконавчого документу стягувачу (п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»).
09.09.2025 року представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Войнаровська Д.М. звернулась зі скаргою до начальника Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якою просила відновити виконавче провадження № 40566335 за виконавчим листом № 2-4646/11 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 135 535,90 грн. та судових витрат 81 грн. (а.с. 13-14), посилаючись на ст.ст. 41, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та на безвідповідальне виконання державним виконавцем обов'язків щодо примусового виконання виконавчого листа, що призвело до його втрати та ухилення боржником від виконання рішення суду і звільнення його від відповідальності.
Також посилається на те, що стягувач був вимушений звернутися до суду с заявою про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою при пересилці стягувані з боку ВДВС та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2019 року заяву було задоволено і видано дублікат.
20.08.2019 року постановою приватного виконавця Носенко С.Б. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-4646/11.
Проте постановою Одеського апеляційного суду від 30.01.2020 року за апеляційною скаргою ОСОБА_4 було скасовано ухвалу суду від 24.06.2019 року та відмовлено у задоволенні заяви. ОСОБА_2 .
Підставою у відмові заяви стало відсутність в матеріалах справи доказів втрати виконавчого листа під час його пересилання позивачу.
При цьому в порушення ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не здійснив звернення на кошти-заробітну плату, на належне боржнику майно, а саме транспортний засіб та 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 , що свідчить про протиправну бездіяльність в порушення вимог ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Зі сплином часу понад 3 роки паперові матеріали даного виконавчого провадження було знищено.
Постановою начальника Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О. від 17.09.2025 року про результати перевірки законності виконавчого провадження відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», було проведено перевірку законності ВП № 40566335 згідно відомостей, які містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП) та за результатами перевірки постановлено:
«Визнати дії державного виконавця Волкунович Анастасії Юріївни Першого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по виконанню виконавчого провадження № 40566335 такими, що здійснені з порушенням вимог частини першої пункту першого частини другої статті 11, частини першої статті 39, частин 1,2,3,4 статті 52, статті 55 Закон України «Про виконавче провадження» 606-ХІV від 06.06.2015 року.
Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.06.2015 року по виконавчому провадженню № 40566335.
Зобов'язати головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути виявлені недоліки в строк до 24.10.2025 року та здійснити виконавчі дії у відповідності до вимог Закону.»
24.10.2025 року головним державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білаш Є.Г. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій ВП № 40566335.
У подальшому 24.10.2025 року дане виконавче провадження було об'єднано з іншим ВП № 77716763 у зведене ВП № 79437519.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2025 року по справі № 497/2150/24 наголосив, що спеціальною нормою для обчислення строку оскарження дій державного виконавця у цивільному процесі є пункт «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України (10 календарних днів), а не ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (10 робочих днів). Перебіг строку починається з наступного дня після дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Посилання апеляційного суду на усталену практику Верховного Суду та Великої Палати ВС (зокрема, постанови від 13.03.2019 року у справі № 920/149/18, від 16.06.2021 року у справі № 361/1335/20, від 05.09.2025 року у справі № 2-2170/11 та інші) визнано правильним.
Пропуск строку без клопотання про його поновлення та без доказів поважності причин є самостійною підставою для залишення скарги без розгляду (ч. 2 ст. 126, ст. 127 ЦПК України).
Представник скаржника просить поновити строк на подання скарги у зв'язку з тим, що про порушення його прав стало відомо 24.11.2025 року за наслідками ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Суду надано розписку представника стягувача про ознайомлення з ВП 21.11.2025 року. (а.с. 30)
Судом не встановлено факту ознайомлення з постановою від 17.09.2025 року раніше, ніж вказує скаржник, а тому таке клопотання підлягає задоволенню та суд вважає можливим поновити строк на звернення до суду зі скаргою.
Скаржник у своїй скарзі посилається та те, що начальник ВДВС не мав права розглядати дану скаргу в порядку розгляду скарги, а повинен був розглядати дане звернення в порядку розгляду звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Крім того скаржник порушив строки для звернення з такою скаргою (може бути оскаржено протягом 10 робочих днів). Також посилається на відсутність сканованих копій виконавчого провадження у зв'язку з чим не має можливості проаналізувати всі дії державного виконавця за час ВП.
Стадія судового контролю за виконанням судових рішень є наслідком виконання або не виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу. Судовий контроль за виконанням судових рішень має свої властивості, що відрізняються від розгляду справ в порядку позовного, окремого та наказного проваджень. Предметом судового розгляду в таких справах є додержання вимог законодавства про виконавче провадження державних виконавців, інших посадових осіб органу державної виконавчої служби або приватних виконавців.
Як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження.
Водночас ч. 5 ст. 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону № 1404-VIII). Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з тексту скарги від 09.09.2025 року представника стягувача ОСОБА_2 -адвоката Войнаровської Д.М., остання звернулась до начальника Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) саме зі скаргою та з посиланням на норми ст.ст. 74, 41 Закону України «Про виконавче провадження».(а.с.13).
Виходячи з наведеного суд не погоджується з доводами представника скаржника, що начальник Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєв Олександр Олександрович не мав право розглядати звернення адвоката Войнаровської Д.М. від 09.09.2025 року у порядку оскарження дій виконавця, оскільки саме на вищевказані норми права було зазначено в скарзі та з врахуванням прохальної її частини, за якою просила відновити виконавче провадження.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов'язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень.
Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов'язковості судових рішень.
Відповідно до ч.3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - № 1404) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу - в свою чергу - якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Він також може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 р. XII Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, що затверджує Інструкцію з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), вказано, що перевірити законність виконавчого провадження мають право, зокрема, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби; начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі. Ці посадові особи, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи (п. 2 р. XII Інструкції).
Аналізуючи норми ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», у поєднанні з п. 1-2 р. XII Інструкції, вбачається, що начальник ВДВС може з власної ініціативи або на підставі заява учасника виконавчого провадження здійснити контроль за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень та у разі встановлення порушень - скасувати постанову державного виконавця, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Враховуючи наведене суд не вбачає підстав для задоволення скарги щодо визнання протиправними дії начальника Приморського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва Олександра Олександровича щодо розгляду скарги та щодо винесення постанови від 17.09.2025 року за результатом такого розгляду.
У зв'язку з чим також не підлягає задоволенню й вимога про скасування постанови від 17.09.2025 року, яка є похідною.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з постійними, триваючими екстреними відключеннями електропостачання в Приморському районному суді м. Одеси, періодичним включенням світла, й враховуючи перебування судді Домусчі Л.В. у відряджені 13.03.2026 року, датою складення цього судового рішення є 18.03.2026 року.
Керуючись ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10-12, 43, 48, 76-81, 89, 247, 258-260, 263, 268, 447-1, 450, 451 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправними дії та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 18.03.2026 року.
Суддя Домусчі Л.В.