ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" березня 2026 р. справа № 300/4170/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 18 718,55 гривень, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, контролюючий орган, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 18 718,55 гривень.
Підставами звернення позивача із вказаним позовом є несплата відповідачем податкового боргу в розмірі 18 718,55 гривень.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2025 відкрив провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом 16.12.2024 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв'язку (із рекомендованим повідомленням про вручення відправлення) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за його податковою адресою, яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Дане рекомендоване поштове відправлення повернулося в Івано-Франківській окружний адміністративний суд із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).
З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.06.2025 вважається врученою відповідачу належним чином.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік, в якій відповідач самостійно зазначив загальну суму доходів, які включаються до загального річного оподаткованого доходу - 96000,00 гривень (чистий оподаткований дохід, отриманий фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), з якої сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно - 17280,00 гривень, військовий збір - 1440,00 гривень.
Згідно довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області загальна сума заборгованості відповідача становить 18 718,55 гривень, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 17280,00 гривень, з військового збору в сумі 1438,55 гривень.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми "Ф" за №98092-53 від 30.09.2019 з детальним розрахунком суми податкового боргу в розмірі 10000,00 гривень, яку направлено на податкову адресу відповідача. Вказана податкова вимога отримана відповідачем.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що склалися в даній адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 14.1.39 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В пункті 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Щодо податкового боргу, який виник з самостійно задекларованих грошових зобов'язань відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору, то суд вказує таке:
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
В спірному випадку фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не здійснив сплату у повному розмірі та у встановлений податковим законом строк узгоджених ним самостійно грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 17280,00 гривень, та з військового збору в сумі 1438,55 гривень.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкову вимогу форми "Ф" за №98092-53 від 30.09.2019 з детальним розрахунком суми податкового боргу в розмірі 10000,00 гривень, яку направлено на податкову адресу відповідача. Вказана податкова вимога отримана відповідачем.
З моменту виставлення податкової вимоги форми "Ф" за №98092-53 від 30.09.2019 податковий борг відповідача жодного разу не переривався. Отже, вказана податкова вимога не відкликана.
Позивачем дотримано строк для стягнення коштів з відповідача, передбачений пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Заборгованість відповідача в розмірі 18 718,55 гривень підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків та витягом з бази даних контролюючого органу: 17280,00 гривень - з податку на доходи фізичних осіб (код бюджетної класифікації - 11010500), 1438,55 гривень - з військового збору (код бюджетної класифікації - 11011001).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в розмірі 18 718,55 гривень, то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України.
Таким чином, адміністративний позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 18 718,55 гривень є підставним та обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд зазначає, що Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнене від сплати судового збору під час розгляду справи.
За відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України та місцевого бюджету, в порядку та розмірах, передбачених Бюджетним кодексом України, податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 18 718,55 гривень (вісімнадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень п'ятдесят п'ять копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 .
Суддя Остап'юк С.В.