про залишення позовної заяви без руху
17 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/9657/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 10 вересня 2025 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 липня 2025 року.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI).
Так, відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Тому позивачка, як особа з інвалідністю 3 групи, що підтверджено пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , не звільнена від сплати судового збору на цій підставі, а відтак позивачці належить сплатити судовий збір за подання позову у цій справі у загальному порядку.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, позивачці за подання до суду цього позову слід сплатити судовий збір у сумі 1331,20 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3328,00 грн х 0,4 х 1, де: 3328,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачкою у поданій позовній заяві).
Окрім того, суд звертає увагу на положення частини першої статті 160 КАС України, за яким у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з принципом диспозитивності, закріпленим статтею 9 КАС України, позивач сам вирішує, чи звертатися йому до суду з позовом, самостійно визначає зміст і обсяг позовних вимог, і користується при цьому повною свободою у межах визначених процесуальним законом механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для реалізації його прав.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною (ця позиція неодноразово була висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у справах № 640/7310/19, 9901/393/19).
З огляду та з урахуванням викладеного, заявляючи вимоги щодо перерахунку пенсії позивачці слід визначитись з якої дати висуваються вимоги до відповідача щодо проведення спірного перерахунку пенсії: з 10 вересня 2025 року чи з 01 липня 2025 року. Нечіткість окреслення часових меж заявлених вимог унеможливлює й належну перевірку дотримання позивачкою строку звернення до суду із заявленими у позові вимогами.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачці десятиденний строк для подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1331,20 грн або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору (відстрочення чи розстрочення) з наданням належних доказів щодо підстав, визначених законом, для звільнення (відстрочення чи розстрочення) від сплати судового збору; а також доповнення/уточнення до поданого позову щодо дати проведення спірного перерахунку пенсії.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачці без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько