17 березня 2026 рокуСправа №160/35338/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та скасування наказів,
установив:
11 грудня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1645 від 18 листопада 2025 року в частині призову під час мобілізації на особливий період на направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 про призначення ОСОБА_1 на посаду, про прийняття ним справ та посади і про вступ до виконання ним обов'язків за посадою у військовій частині НОМЕР_3 (конкретна дата, номер та посада на моменту звернення до суду позивачу невідомі);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 та її командира прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 і про направлення його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 р. відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 р. зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 надати докази, або повідомити про їх відсутність: - що на момент створення наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів припинено трудовий договір з ПП «ТКАЛИЧ ТРАНС» (про що зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2025р. №3668/1 та письмових поясненнях від 20.02.2026 р.) (зокрема, але не виключно, витяги, скріншоти іншу інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 18.11.2025 р.; - докази, на підтвердження того, який статус був у ОСОБА_1 станом на 18.11.2025 р. (заброньовано, чи не заброньовано).
16 березня 2026 року від відповідача надійшла заява про неможливість надати докази.
У вказаній заяві відповідач зазначив, що докази, зокрема , витяги, скріншоти іншу інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 18.11.2025 р., надати неможливо, оскільки згідно ст. 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. На підставі вищевикладеного у клопотанні про долучення доказів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.02.2026 р. зазначалось, що доказовою базою з питань строків бронювання від підприємства є інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у якому зазначається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мав бронювання як працівник ПП «ТКАЛИЧ ТРАНС» з 13.10.2025 р. проте внаслідок розірвання трудового договору з 18.11.2025 р. бронювання було скасовано. Додатково повідомляємо, що станом на момент подання клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнений з військової служби 19.02.2026 р. за станом здоров'я та з 23.02.2026 р. перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Таким чином, відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , містяться у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, відповідачем не надано вказаних доказів, а саме, що позивач звільнений з військової служби 19.02.2026 р. за станом здоров'я та з 23.02.2026 р. перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, посилання відповідача на конфіденційний чи службовий характер витребуваних документів не є належною підставою для їх ненадання суду.
Суд зазначає, що інформація з обмеженим доступом підлягає поданню суду з дотриманням спеціального порядку її обігу, а не приховується від суду взагалі.
Тому, суд витребовує вказані докази повторно.
Віповідно до ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд зважає на таке.
Частиною 4 ст.9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.3 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами ч.1 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про витребування доказів у справі.
Керуючись статтями 26, 241, 243, 256 КАС України суд
ухвалив:
Зобов'язати повторно ІНФОРМАЦІЯ_1 надати докази, або повідомити про їх відсутність:
- що на момент створення наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 відповідно до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів припинено трудовий договір з ПП «ТКАЛИЧ ТРАНС» (про що зазначено у листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.12.2025р. №3668/1 та письмових поясненнях від 20.02.2026 р.) (зокрема, але не виключно, витяги, скріншоти іншу інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 18.11.2025 р.;
- докази, на підтвердження того, який статус був у ОСОБА_1 станом на 18.11.2025 р. (заброньовано, чи не заброньовано).
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати докази, або повідомити про їх відсутність:
- що позивач звільнений з військової служби 19.02.2026 р. за станом здоров'я та з 23.02.2026 р. перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Встановити строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для надання відповідних доказів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.В. Савченко