17 березня 2026 року Справа №160/29598/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29598/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №160/29598/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа: Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з 05.03.2022 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 05.03.2022 року по по 31.12.2022 (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2022 рік 2481 грн., за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 на 2023 рік 2684 грн. на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, та за період з 20.05.2023 по 20.09.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, виходячи з розміру 1762 грн., з врахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Судове рішення набрало законної сили 09.07.2025.
Судом видано виконавчий лист зі строком пред'явлення до виконання до 09.07.2028. (включно).
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29598/24.
Позивач просить: встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №160/29598/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29598/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Запропоновано відповідачу надати пояснення з приводу поданої позивачем заяви із підтверджуючими доказами до 03.03.2026.
Від Військової частини НОМЕР_1 пояснення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, не надійшли.
В період з 02.03.2026 по 16.03.2026 суддя знаходилась на лікарняному, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Заява розглянута в перший день виходу судді з лікарняного.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що судове рішення відповідачем не виконано.
30.10.2025, Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі виконавчого листа № 160/29598/25 виданого 10.10.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відкрито виконавче провадження № 79476812.
Військова частина НОМЕР_1 листом № 1665/293 від 05.01.2026 повідомила позивача, що здійснила перерахунок належного йому грошового забезпечення за період з 05.03.2022 по 19.05.2023 та подала заявку за КЕКВ 2800 до забезпечувального фінансового органу для виділення відповідних коштів.
При вирішенні заяви суд виходить з наступного.
За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося.
Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції. Так, у справі Півень проти України Європейський суд констатував порушення ст.6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.
Відповідачем не надано доказів виконання рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Виплата пенсії здійснюється позивачу у розмірі, що був до прийняття судового рішення, що надає об'єктивні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
При цьому, суд враховує положення ч. 3 ст. 382-1 КАС України, якими передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29598/24 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення від 13.01.2025 у справі №160/29598/24, протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 370, 382 КАС України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/29598/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/29598/24 від 13.01.2025, протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона