17 березня 2026 рокуСправа №160/34593/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу №14 у місті Кам'янському про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу №14 у місті Кам'янському, в якому просить:
визнати протиправною відмову Відділу №14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
зобов'язати Відділ №14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказала, що як законний представник сина, по досягненню ним шістнадцятирічного віку звернулася до Відділ №14 у місті Кам'янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою про оформлення і видачу паспорту громадянина України у формі книжечки, натомість відповідачем відмовлено у надані такого паспорту. Позбавлення неповнолітньої дитини позивача права мати та користуватися паспортом у традиційній формі - у вигляді паспортної книжечки, і спричинені цим побоювання, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві. Зазначене втручання є не пропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року відкрито провадження у справі №160/34593/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований - паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 30.07.2022 р., строком дії до 30.07.2026 р. У зв'язку з цим, має присвоєний УНЗР №20091112-06017, за особистою згодою ОСОБА_1 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Отже, фактично у Реєстрі вже містяться персональні дані ОСОБА_2 та йому присвоєно унікальний номер запису в цьому Реєстрі, а за приписами частини першої статті 10 Закону № 5492-VI унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Разом з тим, у зразковій справі №806/3265/17правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних.
Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 5492- VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 7 Закону № 5492-VI відцифровані відбитки пальців рук особи (у разі оформлення паспорта громадянина України) здійснюються за згодою особи.
Щодо заявлених судових витрат, у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8 400,00 грн., відповідач зазначає, що позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, про що зазначається у частині 4 статті 134 КАС України.
ГУ ДМС у Дніпропетровській області вважає, що розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем у справі №160/34593/25 на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованим та не підлягає задоволенню. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Ухвалою суду від 27.02.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи на розумний строк , достатній для всебічного та повного розгляду справи.
В період з 02.03.2026 по 16.03.2026 суддя знаходилась на лікарняному, що підтверджується доваідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший день виходу судді з лікарняного.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.11.2009 є громадянином України.
Оскільки на даний час ОСОБА_2 є неповнолітньою особою, його законним представником є мати ОСОБА_1
18.11.2025 , посилаючись на положення Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 , позивач в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Відділу №14 у місті Кам'янському ГУ ДМС України в Дніпропетровській області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина в формі книжечки.
До заяви буди долучені документи: копія свідоцтва про народження і витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, копія паспорта та РНОКПП заявника, 2 фотокартки.
За результатом розгляду заяви Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області листом № 1222-2776/1222-25 від 29.11.2025 повідомило, що Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 визначає процедуру подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку.
За відсутності відповідного рішення суду на сьогодні у Відділі 14 у місті Кам'янському ГУ ДМС у Дніпропетровській області відсутні правові підстави оформлення та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
Звернуто також увагу на те, що за обліками ЄАС УМП ДМС ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 . Вищезазначений паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що містить безконтактний електронний носій, видано на підставі заяви-анкети, внаслідок волевиявлення ОСОБА_1 та надання згоди на обробку персональних даних.
Позивач в інтересах неповнолітнього сина, не погодившись із відмовою відповідача у видачі неповнолітній особі паспорта громадянина України у формі книжечки, звернулася за захистом порушених прав та інтересів до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2ст. 32 Конституції України).
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб відповідно до Конституції України визначений Законом України «Про громадянство України».
За змістом ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України ( Положення N 2503-XII).
Пунктом 1 вказаного Положення встановлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лишена території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
За п.2. Положення №2503-XII паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 3, п. 5 Положення №2503-XII ).
Відповідно до пунктів 12, 13 Положення №2503-ХІІ видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина. Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи (Закон № 5492-VI) .
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Частиною 1 ст. 13 Закону № 5492-V I встановлено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (п. 1) і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус (п. 2). До переліку документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України входить, зокрема, паспорт громадянина України (підп.а).
Вказаний документ вбачається з ч. 3 цієї статті містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин 2, 4, 6 ст. 14 Закону № 5492-VI документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
В ч. 7 ст. 16 Закону №5492-VI передбачені підстави, за яких уповноважений суб'єкт може відмовити заявникові у видачі документа.
Уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті);
3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа;
4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Таким чином, відмовляючи листом позивачу в оформленні паспорта у формі книжечки відповідач зобов'язаний був вказати одну з вищеперелічених підстав для відмови в оформленні паспорта у формі книжечки.
За приписами частин 1-6 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктами 4 і 4 -1 частини першої статті 2 цього Закону.
Паспорт громадянина України видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання або не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його термінове отримання. Паспорт громадянина України вперше видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети на його отримання.
Таким чином, виходячи з вищенаведених норм заявник має право на отримання паспорту громадянина України як у формі книжечки, так і у формі картки.
У разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 прийняв постанову № 302 (Постанова №302), якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (Порядок № 302).
За змістом п. 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
-з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII;
-з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Згідно підп. 1 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вносяться, в тому числі, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Суд вважає помилковим посилання позивача на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 .
Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі констатувала, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Відділу УДМС щодо відмови у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ є обґрунтованими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що самі по собі дії Відділу УДМС щодо відмови позивачеві у видачі їй паспорта громадянина України у формі книжечки відповідали Закону №5492-VI.
Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 21, 22 частини 1 статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Отже, ознаками типових адміністративних справ є один і той же відповідач-суб'єкт владних повноважень та/або його відокремлені структурні підрозділи, аналогічні підстави публічно-правового спору, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин та аналогічні позовні вимоги.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) стосується питань захисту прав і свобод громадян України, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки з мотивів релігійних переконань побоюються настання в результаті їх обробки негативних наслідків, пов'язаних із формуванням цифрових ідентифікаторів особи.
Справа, що розглядається не може бути віднесена до типових, оскільки при зверненні до органу міграційної служби із заявою ОСОБА_1 не було зазначено про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі 30.07.2022 р., строком дії до 30.07.2026 р., органом 1222 (орган, що видав Відділ №14 у м. Кам'янському ГУ ДМС у Дніпропетровській області). У зв'язку з цим, має присвоєний УНЗР №20091112-06017, за особистою згодою ОСОБА_1 , як законного представника при оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Отже, законний представник ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_1 , надала згоду на обробку персональних даних ОСОБА_2 із використанням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, і унікальний номер запису в Реєстрі.
У зразковій справі правовідносини стосувались майбутнього внесення персональних даних до Реєстру, та предметом розгляду у такій справі було порушене право мати паспорт у альтернативній формі особи, яка не надавала згоду на обробку персональних даних. Висновки в цій справі стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
Водночас за висновками Верховного Суду у постановах від 08 червня 2023 року у справі № 380/5977/21, від 22 березня 2024 року у справі № 540/4500/21, використання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон, при виготовленні якого було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді ID-картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у приватне і сімейне життя.
Суд також звертає увагу на те, що, позивач при зверненні до відділу ГУ ДМС в Дніпропетровській області помилково посилалась на Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України №456, оскільки він, виходячи із його суті та змісту, не може бути застосований у вказаних правовідносинах через відсутність відповідного судового рішення на користь заявника, що набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України.
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06 червня 2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу її сину паспорта у формі книжечки в довільній формі, не є свідченням волевиявлення ОСОБА_2 , який у правовідносинах з приводу оформлення паспорту має відповідний обсяг дієздатності. При цьому доказів обмеження дієздатності або недієздатності ОСОБА_2 в матеріалах даної справи відсутні.
ОСОБА_2 не звертався із заявою про видачу йому паспорту за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України
Отже, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16, від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 31 серпня 2020 року у справі №260/1364/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20, від 08 червня 2023 року у справі №380/5977/21.
Верховним Судом в постанові від 07 серпня 2019 року у справі №520/11053/18 зазначено, що аналізуючи приписи Положення № 2503-ХІІ Верховний Суд приходить до висновку, що особа яка звертається із заявою про отримання паспорта громадянина України в обов'язковому порядку повинна додавати до своєї заяви перелік документів визначений у пункті 13 Положення №2503-ХІІ.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2025 року у справі №420/29754/23 зазначає: «Аналіз норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України, до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, заява законного представника щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, надана відповідачу у довільній формі та без долучення передбачених п. 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 документів, не є підставою для видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі і у формі книжечки.
За приписами частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи зі встановлених обставин справи і вищенаведених норм, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись ст.ст.241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в особі Відділу №14 у місті Кам'янському про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Врона