Іменем України
17 березня 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 650/2051/25
Номер провадження: 22-ц/819/260/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ( судді-доповідача) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що позивач є власником земельної ділянки площею 4.9035 га., кадастровий номер 6520983700:04:008:0006, та земельної ділянки площею 4.9034 га., кадастровий номер 6520983700:04:008:0007, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського) району Херсонської області Борозенська ОТГ, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
19.01.2007 року між ОСОБА_3 (спадкодавець) та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого ОСОБА_4 передала ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» в строкове платне користування належні їй на праві власності земельні ділянки кадастровий номер 6520983700:04:008:0006, та кадастровий номер 6520983700:04:008:0007. Вказаний договір було зареєстровано у Великоолександрівському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2007 року №4АА002463-040771600001.
20.01.2015 року сторони уклали два договори про заміну сторони у договорі оренди, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 1700175 з ТОВ « ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткову угоду до договору оренди землі, залучивши нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» , виклавши договір оренди в новій редакції.
10.12.2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклали додаткову угоду №1700175-4, за якою уточнено суму нормативної грошової оцінки земельних ділянок, збільшено розмір орендної плати до 7.09% від нормативної грошової оцінки землі та пролонговано строк дії договору до 30.11.2025 року.
26.11.2021 року сторони уклали додаткові угоди (окремо щодо кожної земельної ділянки) № 1700175-7, якими продовжили строк дії договору до 31.12.2028 року. Встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10.00 % від нормативної грошової оцінки землі за один рік оренди, що становить 35078 грн (по 17539.32 грн. відповідно за кожну земельну ділянку). Нормативна грошова оцінка зазначена в розмірі 350786.38 грн.( відповідно по 175393.19 грн., кожної земельної ділянки). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Серед обов'язків орендаря сторони узгодили обов'язок вчасно сплачувати усі належні платежі за цим договором.
Однак в порушення умов договору орендар не виконує належним чином свої обов'язки щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 2022-2024 роки.
Оскільки має місце факт систематичної несплати орендної плати протягом наведеного періоду відповідно до договору оренди землі, то відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.141 Земельного кодексу України, ст.651 ЦК України та умов договору оренди землі, наведене є достатньою правовою підставою для розірвання договорів оренди землі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 серпня 2025 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача - задоволено. У цивільній справі про розірвання договору оренди землі та стягнення судових витрат, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - ОСОБА_2 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», залучено співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року позов задоволено.
Суд ухвалив:
-розірвати договір оренди землі від 19 січня 2007 року, зареєстрованого у Великоолександрівському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 січня 2007 року за № 4АА002463-040771600001, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0006, загальною площею 4.9035 га., та земельної ділянки з кадастровим номером 6520983700:04:008:0007, загальною площею 4.9034га (з урахуванням додаткових угод від 28.12.2017 року, та від 26.11.2021 року, та договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»).
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено наступне:
- відповідач не заперечує факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв'язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами;
-в обґрунтування доводів апеляційної скарги товариство посилається на лист Торгово промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія російської федерації проти України, розпорядженням Херсонської обласної ради від 01.03.2023р. №24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», ТОВ «ЮТС-Агропродукт» визначено суб'єктом господарювання, що постраждав внаслідок обставин непереборної сили. В акті №64-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів визначено, що земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням. При цьому вказаний документ датований 16.07.2024 року, а тому він не може підтверджувати можливість використання земельної ділянки до вказаної дати. Тобто, неможливість використання ділянки позивача в 2022-2023 роках не спростовується жодними доказами.
- посилаючись на норми Податкового кодексу України, якими за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях російською федерацією, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказав, що оскільки вся територія Новорайської сільської територіальної громади Херсонської області, віднесена до території бойових дій з 11.11.2022 р. , а до цього перебувала під тимчасовою окупацією російських військ, товариство має право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельною/ими ділянкою/ами, така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.02.2025 р. у справі №908/929/24.
- за даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/ ), територія Новокубанської сільської ради Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться земля, належна позивачу, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети;
- у ТОВ «ЮТС- Агропродукт» відсутня вина за невиконання обов'язку зі сплати орендної плати за 2022 та 2024 роки, оскільки орендар не міг користуватися у цей час орендованим майном із незалежних від нього причин, а саме у зв'язку з тим, що після деокупації в листопаді 2022 року територія, на якій розташована спірна земельна ділянка, є територією, ймовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами, тому орендар не провів посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю. Такі обставини з урахуванням положень частини 6 статті 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від обов'язку зі сплати орендної плати позивачу за 2023 -2024 роки, а також виключає застосування до нього наслідків несплати орендної плати у вигляді розірвання договору оренди земельної ділянки;
- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції надав більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою, пояснення відповідача та при розгляді заяви про відвід судді.
Позиція інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 6520983700:04:008:0006 загальною площею 4.9035 га., та земельної ділянки з кадастровим № 6520683700:04:008:0007 загальною площею 4.9034 га, які розташовані в межах території Новокубанської сільської ради Бериславського (Великоолександрівського ) району Херсонської області, Борозенської ОТГ. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОН №744855, та свідоцтвом про право на спадщину за законом серії НОН №744854. Право власності занесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстровим номером 2177124665209 земельної ділянки площею 4.9035 га , номер запису про право власності 38693491, та відповідно з реєстровим номером земельної ділянки площею 4.9034 га , 2195265965209, номер запису про право власності 38693161.
19.01.2007 року між ОСОБА_3 (спадкодавець) та ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» укладено договір оренди земельних ділянок, який було зареєстровано у Великоолександрівському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.01.2007 року №4АА002463-040771600001.
20.01.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди землі № 1700175 з ТОВ « ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткову угоду до договору оренди землі, залучивши нового орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» , виклавши договір оренди в новій редакції.
10.12.2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклали додаткову угоду №1700175-4, за якою уточнено суму нормативної грошової оцінки земельних ділянок, збільшено розмір орендної плати до 7.09% від нормативної грошової оцінки землі та пролонговано строк дії договору до 30.11.2025 року.
26.11.2021 року сторони уклали додаткові угоди (окремо щодо кожної земельної ділянки) № 1700175-7, якими продовжили строк дії договору до 31.12.2028 року. Встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10.00 % від нормативної грошової оцінки землі за один рік оренди, що становить 35078 грн (по 17539.32 грн. відповідно за кожну земельну ділянку). Нормативна грошова оцінка зазначена в розмірі 350786.38 грн.( відповідно по 175393.19 грн., кожної земельної ділянки). Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Серед обов'язків орендаря сторони узгодили обов'язок вчасно сплачувати усі належні платежі за цим договором.
В Листі начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 19.03.2025 року №583 вказано, що земельні ділянки загальною площею 9,8069 га (в т. ч. земельна ділянка площею 4,9034 га; кадастровий номер 6520983700:04:008:0007, площею 4,9035 га; кадастровий номер 6520983700:04:001:0006) власником яких є громадянин ОСОБА_1 , розташовані згідно схеми поділу земель колишнього КСП «ім. Леніна» в контурі №47 ділянка № НОМЕР_1 та ділянка № НОМЕР_2 за межами села Нова Кубань на території Борозенської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Згідно обстеження масиву, в якому розташовані вище згадані земельні ділянки, військовою частиною збройних сил України НОМЕР_3 був складений відповідний акт №64-1п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів від 16 липня 2024 року, один екземпляр якого отримала Борозенська сільська рада . Земельна ділянка придатна для використання за цільовим призначенням.
В Акті №64-1 п про виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів від 16 липня 2024 року, вказано, що у період з 6 липня по 16 липня 2024 року проведено перевірку ділянки полів с/г призначення в Борозенській територіальній громаді Херсонської області на наявність вибухонебезпечних предметів та під час робіт виявлено та знищено вибухово- небезпечні предмети.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, офіційно засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України, яка стала підставою для введення воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). ТПП України підтвердила, що 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України - порушення законів та звичаїв війни.
Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки - зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_4 - на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації ОСОБА_5 , що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.
Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС- Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв'язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE).
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до відповідного переліку було включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), юридична адреса: вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Новорайська сільська територіальна громада, Бериславський район.
Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 26 березня 2025 № 96 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на І квартал 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.01.2025 р. по 31.03.2025 року.
Розпорядженням начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 02 лютого 2024 № 30 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»» , Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.01.2024 р. по 31.03.2024 року.
Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 27 січня 2025 № 27 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на ІV квартал 2024 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.10.2024 р. по 31.12.2024 року.
Розпорядженням начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 14 листопада 2024 № 533 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на І-ІІ квартал 2024 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» «, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.01.2024 р. по 30.06.2024 року.
Розпорядженням начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 14 листопада 2024 № 534 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на ІІІ квартал 2024 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» «, Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.07.2024 р. по 30.09.2024 року.
Відповідно до розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 21 листопада 2023 № 238 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на 2022 рік ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 09.11.2022 р. по 31.12.2022 року.
Розпорядженням начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 21 листопада 2023 № 239 «Про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Борозенської сільської територіальної громади на 2023 рік ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України на період з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 року.
Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 22 червня 2025 року, право власності на земельні ділянки належить ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права - 16 жовтня 2020 року, номери запису про право -38693161, 38692974). За Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» (код ЄДРПОУ 33251307) зареєстровано право оренди земельних ділянок.
Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022-2024 роки. Отже, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельних ділянок та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати відсутні. Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки попередній орендар ТОВ «ЮТС-Агропродукт» систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абзац п'ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Відповідач в апеляційній скарзі та у відзиву на позовну заяву не заперечував факт не виконання своїх зобов'язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, посилаючись на відсутність обов'язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Борозенська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 09 листопада 2022 року Борозенська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
За положеннями ст.24 вказаного Закону орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Згідно з ч.1ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
При цьому, підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.
Отже, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Підставою звільнення від зобов'язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об'єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно через обставини, за які орендар не відповідає.
Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Суд зауважує, що звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору. Застосування частини шостої статті 762 ЦК України можливе за виключних обставин, за яких орендар не використовував або не міг використовувати майно, і за такі обставини орендар не відповідає.
При оцінці наведених обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, через дію непереборної сили чи у зв'язку з природними властивостями майна, що є об'єктом оренди тощо.
Суд першої інстанції виходив з того, що попередній орендар ТОВ «ЮТС-Агропродукт» систематично не виконував обов'язок зі сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням договору відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 651 ЦК України. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, що несплата була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.
Норма ст. 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також не передбачуваність, перші можуть бути спричинені зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку ,втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.
Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частинишостоїстатті762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 03 березня 2022 року по 09 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
У зв'язку з цим доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік за договором оренди земельної ділянки є обґрунтованими.
Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24, в якій погодився з тим, що у відповідача відсутня вина за невиконання обов'язку зі сплати орендної плати за 2022 рік, оскільки орендар не міг користуватися в цей час земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, не провів посівну компанію та компанію зі збору врожаю, що розташована на території Харківської області, яка у період з 28 лютого по 11 вересня 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Натомість, погодився з тим, що за 2023 рік орендна плата має бути виплачена.
Колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 650/3776/24 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди. При цьому колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та справі № 650/3776/24.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_4 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, проте не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не надають підстав вважати цю обставину такою, що унеможливила використання об'єкту оренди.
Лист ТПП України від 28.02.2022 року, який наданий відповідачем є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні.
Посилання представника Товариства на розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 26.03.2025 року № 96; розпорядження начальника Борозенської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 02.02.2024 року № 30; розпорядження начальника Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 27.01.2025 року № 27; розпорядження начальника Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 14.11.2024 року № 533; розпорядження начальника Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 14.11.2024 року № 534; розпорядження начальника Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 21.11.2023 року № 238; розпорядження начальника Борозенської сільської ради Бериславського району Херсонської області від 21.11.2023 року № 239, якими надано пільги зі сплати місцевих податків та зборів за період з 09 листопада 2022 року по 31 березня 2025 року свідчать про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів, а не звільнення відповідача від сплати орендної плати орендодавцям.
Посилання представника Товариства в апеляційній скарзі на норми Податкового Кодексу України, якими надано пільги зі сплати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не є тією нормрю закону, яка звільняє відповідача від сплати орендної плати за весь період несплати.
Що стосується посилання на дані Інтерактивної мапи територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, то її застосування судом у спірних правовідносинах унеможливлено враховуючи невизначення на ній конкретних земельних ділянок, та не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки
Розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, яким ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» визнано суб'єктом господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, свідчить про факт наведений у ньому.
Проте, в матеріалах справи наявний акт №64-1п від 16 липня 2024 року «виконання робіт з очищення місцевості (акваторії, об'єкта) від вибухонебезпечних предметів (розшук, піднімання, знешкодження та (або), знищення виявлених вибухонебезпечних предметів)», який з урахуванням супровідного до нього листа ( а.с.44) про належність земельних ділянок позивача до цього акту, свідчить що на перевіреній земельній ділянці площею 237,6 га ( до якої входять земельні ділянки ОСОБА_1 ) виявлені та знищені вибухово- небезпечні предмети, а розмінування проводилося в період з 06 липня по 16 липня 2024року ( а.с. 42-43).
Таким чином, наведений вище акт на думку судової колегії достовірно свідчить про неможливість використання земельних ділянок позивача до часу їх перевірки на ВНП та розмінування, яке здійснюється відповідно до вимог закону України « Про протимінну діяльність в Україні» уповноваженими на то органами, тобто об'єкт оренди не міг використовуватися.
Враховуючи викладене, несплата орендної плати за період 2022-2024 роки викликана обставинами, за які ТОВ «ЮТС -Агропрдукт», в силу вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України, не відповідає .
Отже , наведені доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та прийнятними.
Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі: акту №64-1 п від 16.07.2024 інформація у якому свідчить про наявність ВНП на площі до якої входять земельні ділянки позивача, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції надано більшу перевагу доказам позивача, ніж запереченням відповідача, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дослідив та оцінив наявні у справі докази всебічно, повно, об'єктивно, при цьому дотримався принципів змагальності та рівності сторін.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотання про відвід судді, а отже як підстави для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з розглядом справи неналежним складом суду не ґрунтуються на нормах процесуального закону.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 серпня 2025 року заяву про відвід судді, яка була аргументована наявністю у судді дисциплінарного стягнення, наявності в провадженні судді більше ніж 100 справи в яких відповідачем є заявник, рішення, які приймає суддя в цих справах не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача, як і причин прийняття аргументів позивача (а.с.207-209), залишено без розгляду ( а.с.216).
Відповідно до п.1, 2 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.
Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про відвід судді, були вирішені судом в порядку, визначеному ч.3 ст. 44 ЦПК України, за змістом якої подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, наведене не надає підстав для скасування рішення з зазначеної апелянтом підстави.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім того апеляційний суд вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (пункт 4 частини першої статті 382 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з переглядом справи в апеляційному порядку скаржник поніс витрати на сплату судового збору, сплативши його у розмірі 1453,44 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь особи, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - задовольнити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1453,44 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 17 березня 2026 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік