Справа № 574/530/25
Номер провадження 22-ц/816/1606/26
17 березня 2026 року м.Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Петен Я. Л.
суддів: Замченко А.О., Черних О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Третьяковим Сергієм Миколайовичем,
на заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04 листопада 2025 року у складі судді Гука Т.Р., ухваленого в м. Буринь Сумської області, повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду з позовом.
Свої вимоги мотивувало тим, що23 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №661255166 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000 грн 00 коп. Проте, позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо їх повернення не виконав.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, у подальшому до нього укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимог.
27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимог.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило право грошової вимоги до відповідача за кредитним договоромТОВ «ФК «Ейс». Відповідно до реєстру боржників б/н від 29 травня 2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41284,8 грн. з яких: 9000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту та 32284,8 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №661255166 від 23.03.2023 в розмірі 41284,8 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочним рішенням Буринського районного суду Сумської області від 04 листопада 2025 року позов ТОВ «Ейс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №661255166 від 23.03.2023 в сумі 41284 грн. 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп. та на правову допомогу в сумі 5000 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, укладеним між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отже право позивача, до якого перейшло право вимоги за ним, порушене і підлягає захисту, а тому з відповідача на його користь підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором в розмірі 41284,8 грн.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 06 січня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Третьякова С.М. про перегляд заочного рішення Буринського районнного суду Сумської області від 04 листопада 2025 року залишено без задоволення.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
15 січня 2026 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Третьякова С.М. подав через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що розмір і порядок сплати процентів встановлюються договором та протягом дії строку останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Відповідно до умов кредитного договору №661255166 від 23 березня 2023 року, строк дії договору завершився 24 квітня 2023 року, тобто на 30 день (п. 7.1. договору), бо вже 25 квітня 2023 року право вимоги за цим кредитним договором до боржника було продане ТОВ «Таліон Плюс».
Отже, у даній справі у відповідача перед позивачем, за умовами передбаченими кредитним договором та чинним законодавством, заборгованість по відсоткам за користування кредитом у межах строку дії договору (з 23 березня 2023 року по 24 квітня 2023 року) складає 5535,00грн (9000,00 грн х 30 днів х 2,05% = 5535,00 грн.)
Судом при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що нарахування відсотків за користування кредитом (починаючи з 24 квітня 2023 року), тобто після закінчення строку повернення кредиту, встановленого умовами договору, є безпідставним, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за кредитом припинилось після спливу визначеного договором строку кредитування.
Також суд не взяв до уваги той факт, що кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено 23 березня 2023 року, тобто у період дії на території України воєнного стану, а тому пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачено звільнення позичальника від обов'язку сплачувати пеню за кредитним договором, отже відсутні законні підстави для нарахування та стягнення з ОСОБА_1 неустойки (штраф, пеня).
Заочне рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат не оскаржується, а тому, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
16 лютого 2026 року ТОВ «ФК «Ейс»» подало через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що кредитним договором № 661255166 від 23 березня 2023 року передбачено розмір прострочених відсотків та конкретну процентну ставку, яка буде застосовуватись в період прострочення, а тому відсотки нараховувались в межах погоджених умов договору. Враховуючи порушення відповідачем норм чинного законодавства, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, то у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України). Також звертає увагу суду та те, що за вказаним кредитним договором жодних комісій, штрафних санкцій чи пені не нараховувалося.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
23 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №661255166 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору MNV926RZ.
Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, на якому зареєструвався, створивши особистий кабінет позичальника за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит (заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідач пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі Правила), які перебувають у загальному доступі на сайті www.moneyveo.ua, та які є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права та обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Також позичальник отримав на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання кредитного договору та надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
У матеріалах справи наявний алгоритм дій щодо укладення кредитного договору, відповідно до якого без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті не є можливим.
Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, які є необхідними відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п. 2.1 та 2.3 договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 9000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 9000 грн. 00 коп. одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 25 березня 2023 року (п. 2.3 договору).
Згідно п. 3.1. договору, позичальнику надається дисконтний період користування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 2 дні від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
На момент укладення цього договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 25 березня 2023 року, а саме протягом двох днів від дати отримання першого траншу позичальником (п. 7.1 договору).
Основна сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2, або п. 9.1.1.7 або п. 9.2.1.5 договору (п. 7.2 договору).
Пунктом 7.3. договору передбачено, що проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми кредиту, сума до сплати за договором перераховується. З актуальною сумою до сплати позичальник має можливість ознайомитися в особистому кабінеті ( п.7.4. договору).
Згідно з п. 8.2 - 8.4 договору, процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користуваня кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 25 березня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 748,25% річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - дисконтна процентна ставка). У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 договору дії щодо продовження дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 25 березня 2023 року, проценти нараховуються за ставкою 747,34 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування, проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,7 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.
Відповідно до п. 11.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Згідно п. 14.2 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно п. 14.20 договору у разі відступлення права грошової вимоги за цим договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього договору (а.с. 62-79, т. 1).
Згідно з платіжним дорученням від 23 березня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» через ПАТ КБ «ПриватБанк»» перерахувало ОСОБА_1 9000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу - переказ коштів згідно договору №661255166 від 23.03.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну карту № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Мoneyveo SFD Visa Transfer. (а.с. 18, т. 1).
Згідно з інформацією АТ «Універсал Банк» від 05 серпня 2025 року № 11360-Л, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , а також й інші платіжні картки. Номер телефону НОМЕР_3 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_1 , та даний номер телефону знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . На картковий рахунок № НОМЕР_4 у період з 23 березня 2023 року по 28 березня 2023 року було зарахування коштів у сумі 9000 грн. Також надано виписку про рух коштів по картці від 07.08.2025 по даному рахунку, яка містить зарахування 23 березня 2023 року на суму 9000,00 грн (а.с. 202-205, т. 1).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 25 квітня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №661255166 від 23 березня 2023 року складає 17683,2 грн., з яких: 9000,00 грн. - заборгованість по основному боргу, 8683,2 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 92-93, т. 1).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 135-146, т.1).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1).
У подальшому ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до Договору факторингу № 28/1118-01, зокрема:
№ 19 від 28 листопада 2019 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 146, т. 1);
№ 26 від 31 грудня 2020 року, якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2021 року (а.с. 147-156, т. 1);
№ 27 від 31 грудня 2021 року, відповідно до умов якої строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2022 року (а.с. 157, т.1);
№ 31 від 31 грудня 2022 року, якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с. 158, т.1);
№ 32 від 31 грудня 2023 року, згідно якої продовжено строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2024 року (а.с. 159, т. 1).
На підтвердження обставини переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 661255166 від 23 березня 2023 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надано витяг з реєстру прав вимоги №226 від 25 квітня 2023 року, відповідно до якого загальна сума заборгованості складає 17683,2 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість по основному боргу, 8683,2 грн - заборгованість по відсоткам(а.с. 132-133).
Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №226 від 25 квітня 2023 року та акту звірки від 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» останнім було сплачено суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги № 226 в розмірі 2061818,18 грн (а.с. 130-131, т. 1).
27 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 121-129, т. 1).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №661255166 від 23 березня 2023 року в сумі 41284,8 грн., з яких: 9000,00 грн - заборгованість по основному боргу, 32284,8 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 118-120, т. 1).
Згідно з платіжною інструкцією № 6617 від 30 травня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» сплатило ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення прав вимоги грошові кошти в сумі 5602405,52 грн (а.с. 117, т. 1).
Відповідно до розрахунку заборгованості з ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за кредитним договором №661255166 від 23 березня 2023 року станом на 27 травня 2024 року складає 41284,8 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість по основному боргу, 32284,8 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 89-91, т. 1).
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №29/05/25-Е, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (а.с. 107-116, т. 1)
За актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало позивачу реєстр боржників (а.с. 99, т. 1).
Згідно з платіжними інструкціями №№ 243, 245 від 04 червня 2025 року, №№246, 247 від 05 червня 2025 року, № 248 від 06 червня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» сплатило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за відступлення прав вимоги грошові кошти в сумі 4437227,55 грн (а.с. 94-98, т. 1).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №661255166 від 23 березня 2023 року в сумі 41284,8 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість по основному боргу, 32284,8 грн - заборгованість по відсоткам (а.с. 104-106, т. 1).
З виписки з особового рахунку за кредитним договором №661255166 від 23 березня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором станом на 05 червня 2025 року (включно) складає 41284,8 грн, з яких: 9000,00 грн - заборгованість по основному боргу, 32284,8 грн.- заборгованість по відсоткам. Станом на 05 червня 2025 року заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с. 88, т. 1).
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.
Так пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526, 530, 610 ЦК України та ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні установлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України)
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, яка переглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що кредитний договір укладений у формі електронного документу із застосуванням електронного підпису, для укладення якого ОСОБА_1 подав відповідну заявку на кредит на веб-сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказав свої персональні дані, зокрема прізвище, ім'я, по-батькові, дату народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адресу реєстрації та місце фактичного проживання, номер мобільного телефону та адресу електронної пошти. Отже, ідентифікація клієнта була проведена належним чином. Після чого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслало позичальнику за допомогою засобів зв'язку (номером телефону) одноразовий ідентифікатор, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Таким чином договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов'язком.
Отже, кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді, підписаного відповідачем за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію».
Доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
У подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги до від відповідача за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - ТОВ «ФК «Ейс». Тобто позивач набув право вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії №661255166 від 23 березня 2023 року в сумі 41284 грн. 80 коп.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги відповідача щодо нарахування кредитодавцем процентів після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки сторонами умовами договору погоджено, що договір діє протягом 5 (п'яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.
Безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо передбачено звільнення позичальника від обов'язку сплачувати пеню за кредитним договором, а тому у зв'язку з цим відсутні законні підстави для нарахування та стягнення з ОСОБА_1 неустойки (штраф, пеня), оскільки відповідачу не нараховувалися комісії, штрафні санкції чи пеня.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником, адвокатом Третьяковим Сергієм Миколайовичем, залишити без задоволення.
Заочне рішення Буринського районного суду Сумської області від 04 листопада 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя - доповідач Я. Л. Петен
Судді: А.О. Замченко
О.М. Черних