Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/2585/2026 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 364/622/25
16 березня2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
-Рейнарт І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни на заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ткаченко О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначало, що 12.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) і фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник), за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1238-1547. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A0649 для підписання кредитного договору №1238-1547 від 12.07.2023 року.
Відповідно до умов вказаного кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 4 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 19 днів; промо % ставка - 1,25 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Позивач, через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Звертає увагу суду на той факт, що відповідач в загальній кількості 17 разів оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору.
Зазначає, що станом на 17.06.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 38 670 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 4 000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 34 670 гривень.
Вказує на те, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме, часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 18 670 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 20 000 гривень.
Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 4 000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 16 000,00 гривень, що разом становить 20 000 грн.
З урахуванням викладеного, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1238-1547 від 12.07.2023 року в розмірі 20 000 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 4000 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 16 000 гривень; судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.
Заочним рішенням Володарського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, 12 вересня 2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніка Сергіївна подала апеляційну скаргу в якій просила суд заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Зазначає, що позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A0649 для підписання кредитного договору №1238-1547 від 12.07.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту Інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1238-1547 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, які є невід'ємною частиною договору.
Після підписання кредитного договору інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі направила екземпляр кредитного договору, Правила та інші супутні документи на e-mail вказаний клієнтом при реєстрації, а саме: sasarevenko651@gmail.com також вони доступні 24/7 в особистому кабінеті Клієнта.
Зазначає, що на підтвердження укладання кредитного договору №1238- 1547 від 12.07.2023 року відповідачем з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано до суду електронний доказ в паперовій формі, підписаний одноразовим ідентифікатором «A0649». Зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Вказує на те, що у розділі 12 «Реквізити Сторін» кредитного договору № 1238-1547 від 12.07.2023 року зазначено, що договір засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. На підтвердження чого було надано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з якого вбачається, що вищевказаний договір підписаний електронною печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», також зазначено час та дату підпису, а саме: 22:54:25 12.07.2023 . Звертає увагу суду, що час та дата підпису договору у протоколі співпадають з часом та датою зазначеними у договорі.
У зв'язку з вищенаведеним, апелянт зазначає, що відповідач підписав кредитний договір 1238- 1547 від 12.07.2023 року відповідно до розділу 12 Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0649, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу.
Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що позивачем не доведено факт укладання кредитного договору, оскільки кредитний договір № 1238-1547 від 12.07.2023 року укладений сторонами у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Вказує на те, що первинні бухгалтерські документи по рахунку клієнта належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
Окрім того, згідно пункту 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг. Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «Укр Кредит Фінанс» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме: на надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту.
08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме: надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги - надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty).
Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та, відповідно до вищевказаної ліцензії, виданої ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме: надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку ОСОБА_1 товариство не може.
Вказує, що на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надавався лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1238-1547 від 12.07.2023 р0ку, які підтверджують перерахування грошових коштів в розмірі 4000,00 грн. ОСОБА_1 .
Звертає увагу суду, що позивач (через партнера АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір № 4010 від 02.12.2019 року про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн., на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 року на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Зазначає, що перерахування відповідачу суми кредиту за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк», а не безпосередньо ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було обумовлено наявністю укладеного між ними 02 грудня 2019 року договору № 4010 від 02.12.2019 року про надання послуг в системі LiqPay, у відповідності до умов якого (пункт 1.1.) цей договір регулює відносини АТ КБ «ПриватБанк» з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», згідно з якими АТ КБ «ПриватБанк» надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів за допомогою системи LiqPay, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та перерахування грошових коштів за розпорядженням ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на банківські картки платників.
Звертає увагу суду, що вищезазначений лист підписаний за допомогою КЕП начальником департаменту АТ КБ «ПриватБанк» Чаплінською Мариною Володимирівною, а також Електронною печаткою АТ КБ «ПриватБанк».
Посилається на те, що відповідачем при оформленні заявки на отримання кредиту було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача. Отже, до суду першої інстанції було надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору №1238-1547 від 12.07.2023 року), підписаний одноразовим ідентифікатором «A0649», який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме, НОМЕР_1 .
У зв'язку з вищенаведеним, апелянт вважає, що лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк», який міститься в матеріалах справи, є належним доказом, оскільки містить інформацію щодо предмета доказування, яка не була належно досліджена судом першої інстанції, як доказ перерахування відповідачу грошових коштів за кредитним договором.
Вважає, що у кредитному договорі №1238-1547 від 12.07.2023 року сторонами було погоджено умови щодо розміру та сплати процентів і ОСОБА_1 погодився з такими умовами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A0649.
Зазначає, шо наданий розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом, оскільки він чітко відображає порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами та узгоджується з умовами договору.
Відзиву на апеляційну скаргу адресу суду не надходив.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 12.07.2023 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) і фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник), за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1238-1547.
Відповідно до п. 2.2. вказаного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Загальний розмір кредиту (сума кредиту) за цим договором становить 4 000 грн; дата видачі кредиту - 12.07.2023 року; строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення (виплати) кредиту 06.05.2024 року - пункти 4.1., 4.2., 4.12. договору.
Відповідно до пункту 4.7. договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак, позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Згідно з п. 4.10. договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 3 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою).
Знижена процентна ставка становить 2, 5 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору.
Промо -ставка (вид акційної процентної ставки) становить 1.25% (одна ціла, двадцять п?ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 19 (дев?ятнадцять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця. Якщо в цьому абзаці п.10.1 договору вказано певний розмір промо-ставки, зазначене означає, що позичальнику протягом вказаної у цьому абзаці кількості календарних днів першого Базового періоду надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за промо-ставкою. Якщо в цьому абзаці п.10.1 договору замість розміру промо-ставки вказано «-» (зазначено рисочку), зазначене означає, що можливість сплати процентів за користуванням кредитом за промо-ставкою цим договором не передбачена (не була надана позичальнику). Якщо позичальнику протягом певного періоду була надана можливість сплати процентів за користуванням кредитом за промо-ставкою, з наступного для після завершення вказаного періоду проценти за користування кредитом нараховуються позичальнику до сплати за пільговою процентною ставкою (якщо позичальник згідно пунктів 10.1 та 10.2 цього договору має можливість сплати процентів за користування кредитом за пільговою процентною ставкою), та/або за зниженою процентною ставкою (якщо позичальник згідно пунктів 10.1 та 10.3 цього договору має можливість сплати процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою)- пункт 10.1 договору.
Сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (який є додатком № 3 до договору), дат, які є останніми днями відповідних базових періодів; у разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, позичальник зобов'язаний, починаючи із наступного календарного дня, сплачувати проценти за користування кредитом кожного календарного дня строку кредитування до дати погашення простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі - пункт 4.9. договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 40 000,00 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом - пункти 4.14. договору.
Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми (кредиту) на банківський рахунок позичальника з використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу - пункт 4.6. договору.
Відповідно до пункту 7.1., 8.1 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору та Правил.
Згідно з пунктом 4.3. договору кредитодавець протягом строку дії цього договору в односторонньому порядку має право запропонувати позичальнику збільшити розмір кредиту, що надається позичальнику за цим договором. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту відбувається на підстав додаткової угоди до цього договору, порядок якої визначається цим договором.
Довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту №1238-1547 від 12.07.2023 року ОСОБА_1 підтверджується перерахування коштів 12.07.2023 року, на картку № НОМЕР_1 у розмірі 4 000 грн. платіж № 2338852919.
Листом АТ «ПриватБанк» підтверджено здійснення перерахування коштів від ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay, в тому числі, за договором №1238-1547 від 12.07.2023 року у розмірі 4 000,00 грн на рахунок НОМЕР_1 , який був зазначений ОСОБА_1 під час укладання договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором свідчить про те, що під час дії договору мало місце прострочення сплати позичальником чергових платежів по кредиту та процентів за користування кредитом в рамках укладеного кредитного договору.
За пред'явленим позовом кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» станом на 17 червня 2025 року сума заборгованості за кредитним договором становить 38 670 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4 000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 34 670 гривень.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції посилався на недоведення факту укладення 12.07.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору та надання ОСОБА_1 кредитних коштів, а тому, відповідно, і наявність правових підстав для стягнення коштів.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика, кредит, банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII) , який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII (в редакції, чинній на час укладення договору) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону № 675-VIII.
З досліджених доказів судом встановлено, що 12.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) і фізичною особою- ОСОБА_1 (позичальник), за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1238-1547, у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А0649, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі - 4 000,00 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 19 днів, промо-ставка - 1,25 % в день, знижена % ставка - 2,50 % в день, стандартна % ставка - 3% в день.
Таким чином, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не був би укладений.
Таким чином, підписавши 12.07.2023 року договір № 1238-1547 про відкриття кредитної лінії електронним підписом одноразовим ідентифікатором А 0649, ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року по справі № 284/157/20-ц та від 12 січня 2021 року по справі №524/5556/19.
Посилання суду першої інстанції на недоведеність факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів колегія суддів вважає безпідставним, з огляду на наступне.
Виконання позивачем (кредитором) обов'язку щодо надання грошових коштів у загальному розмірі 4000,00 грн відповідачеві (позичальнику) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1238-1547 від 12.07.2023. Видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи LiqPay (а.с. 32). У вказаній довідці зазначено: платіж № 2338852919, дата 12.07.2023, № платіжної картки НОМЕР_1 , тип операції - видача кредиту, сума - 4 000,00 грн. ( а.с. 32).
На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач надав довідку з АТ КБ «ПриватБанк», з якої вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року перерахувало кошти по кредитного договору № 1238-1547: ID платежу 2338852919, канал LIQPAY, сума 4 000,00 грн, відповідно, номер картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року № 113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ ХХ****** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Отже, з боку позивача відсутні порушення та, з урахуванням вимог закону, здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.
Доказів того, що на картку № НОМЕР_1 не було перераховано кредитних коштів у загальному розмірі 4000,00 грн відповідач не надав.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження належними доказами факту укладення між сторонами 12 липня 2023 року кредитного договору № 1238-1547 шляхом його підписання ОСОБА_1 за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора (А0649), а також отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 4 000,00 грн.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплати суму боргу кредитору.
Заборгованість в частині основної суми боргу (суми позики) у розмірі 4 000,00 грн, що обліковується за позичальником ОСОБА_1 , підтверджується зібраними та дослідженими доказами у справі. Доказів погашення заборгованості в цій частині складової боргу у повному обсязі відповідачем не надано та матеріали справи не містять.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що відповідач порушив умови кредитного договору та допустив кредитну заборгованість, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн на користь кредитора (позивача).
Щодо стягнення відсотків за користуванням кредитними коштами.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно вимог частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справах про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме, надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У справі, яка переглядається, фактичні обставини справи вказують на те, що позивач (кредитор) довів належними і допустимими доказами факт укладення між ним та ОСОБА_1 кредитного договору, надання позичальнику кредитних коштів, тобто, виконання належним чином своїх обов'язків.
Заявлені позивачем вимоги про сплату процентів за користування грошовими коштами, що були надані як кредит, та обраховані позивачем (кредитором) на узгоджених сторонами умовах договору відповідно до п. п. 4.10. кредитного договору, а саме: стандартна процентна ставка становить 3,0 % за кожен день користування кредитом.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору №1238-1547 від 12.07.2023 року. Зазначений договір недійсним в частині сплати процентів за користування позикою не визнано.
При цьому, встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за договором, який долучений позивачем до позовної заяви, згідно якого станом на 17 червня 2025 року за позичальником обліковується прострочена заборгованість в сумі 38 670 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 4 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 34 670 гривень.
Так, розрахунком заборгованості підтверджується, що з 12.07.2023 року по 30.07.2023 року нараховувалася процентна ставка у розмірі 1, 25%, з 31.07.2023 року по 06.05.2024 - процентна ставка 3 %.
Крім того, позивачем (кредитором) було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання позичальнику заборгованості за нарахованими процентами у сумі 18 670 гривень, а відтак, прострочена заборгованість за нарахованими процентами визначена позивачем в сумі 16 000 гривень.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Колегія суддів апеляційного суду, перевіряючи розрахунок заборгованості в частині складової боргу за нарахованими процентами за користування кредитом, не може погодитися з його правильністю, з огляду на таке.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 року- денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу Iцього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Досліджуючи розрахунок заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом, колегія суддів апеляційного суду встановила, що позивачем розмір заборгованості за нарахованими процентами в сумі 34 670 грн обраховано з 12.07.2023 року по 30.07.2023 року за ставкою 1,25 % за кожен день користування кредитом та з 31.07.2023 по 06.05.2024 року за ставкою 3 %.
Визначаючи розмір заборгованості в частині процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами договору строку надання кредиту, колегія суддів апеляційного суду, з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», виходячи з того, що денна ставка відсотків, починаючи з 24.12.2023 року має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 року - не більше 1,5%, з 20.08.2024 року- не більше 1%, встановила, що наведені позивачем розрахунки в частині заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 24 грудня 2023 року по 06 травня 2024 року не узгоджуються із приписами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
За проведеними розрахунками, з урахуванням максимального розміру денної процентної ставки 2,5%, що діє з 24 грудня 2023 року, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що за період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», становить 12 000 грн (120 днів х 100 грн в день).
За період з 22 квітня 2024 року по 06 травня 2024 року розмір процентів, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», становить 900 грн (15 днів х 60 грн в день).
Отже, загальна сума заборгованості за процентами становить 31 370 грн ( за період з 12.07.2023 року по 23.12.2023 року - 18 470 грн + за період з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року за ставкою 2,5%,-12 000 грн, + за період з 22.04.2024 року по 06.05.2024 року за ставкою 1,5% -900 грн).
При цьому, колегією суддів враховується, що позивачем (кредитором) було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме - часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 18 670 гривень.
Отже, в межах заявлених позивачем вимог в частині складової боргу за нарахованими процентами за період з 12.07.2023 року по 06.05.2024 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 12 700 грн (31 370 грн - 18 670 грн). В інший частині вимог про стягнення заборгованості за складовою боргу за нарахованими процентами слід відмовити.
Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не дослідив та не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, які випливають із встановлених обставин, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом без оцінки вказаних обставин у сукупності не може вважатись обґрунтованим і таким, що відповідає положенням статей 76, 81, 89 ЦПК України.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права у справі, яка переглядається, призвело до неправильного вирішення справи , а це відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог- частина 2 статті 141 ЦПК України.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. При подачі апеляційної скарги судовий збір сплачено позивачем у розмірі 3633,60 грн.
Після апеляційного перегляду справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково (83,50 %), а тому витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за подання позовної заяви у розмірі 2022, 70 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 3 034, 05 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 526, 530, 610-612, 626-629, 638, 639, 1048, 11049, 054, 1055 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» ст. ст. 12, 76, 81, 89, 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - Мельник Вероніки Сергіївни задовольнити частково.
Заочне рішення Володарського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1238-1547 у розмірі 16 700,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 12 700 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 5 056,75 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: