справа № 752/20759/21
головуючий у суді І інстанції Хоменко В.С.
провадження № 22-ц/824/274/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
11 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020» - адвоката Фрідмана Олександра Олександровича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року
у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, -
У серпні 2021 року Київська міська рада звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просить:
визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 листопада 2019 року № 49484172;
визнати протиправним і скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (надалі по тексту - КМНО) Малахова М.С. від 17 липня 2020 року № 53189209;
припинити право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв.м, за ТОВ «Стройтайм 2020»;
зобов'язати ТОВ «Стройтайм 2020» звільнити земельну ділянку, площею 198,3 кв.м (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан.
Позов обґрунтовано тим, що державним реєстратором КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 листопада 2019 року № 49484172, яким зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю літ. Г), загальною площею 198,3 кв.м, що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач, зауважує, що підставою для внесення вказаного рішення є довідка про показники об'єкта нерухомого майна від 31 жовтня 2019 року серії НЖ-2019 № 1126, видана ТОВ «Алі Ріелті».
У подальшому, приватним нотаріусом КМНО Малаховим М.С. на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, виданого ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року № б/н, рішення ТОВ «Стройтайм 2020» від 08 липня 2020 року № 1, довідки про показники об'єкта нерухомого майна, виданої ТОВ «Алі Ріелті» від 28 липня 2020 року № 1, технічного паспорта, виданого ТОВ «Алі Ріелті» від 31 жовтня 2019 року серії НЖ-2019 № 1126, прийнято рішення від 17 липня 2020 року № 53189209 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна за ТОВ «Стройтайм 2020», про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис від 17 липня 2020 року № 373776254.
При цьому, позивач, зазначає, що Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ОСОБА_1 , ТОВ «Стройтайм 2020» у власність чи користування не приймала, що свідчить про те, що ОСОБА_1 на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді міста Києва, а отже не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності на відчуження спірного об'єкта нерухомості ТОВ «Стройтайм 2020».
Також Київська міська рада, вказує, що державним реєстратором належним чином не здійснено перевірку, поданих ОСОБА_1 , документів та лише на підставі довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 31 жовтня 2019 року серії НЖ-2019 № 1126, виданої ТОВ «Алі Ріелті», прийнято рішення про реєстрацію права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомості.
Як наслідок, укладення акта приймання-передачі нерухомого майна від 17 липня 2020 року № б/н між ОСОБА_1 та ТОВ «Стройтайм 2020», спрямоване на незаконне заволодіння спірною земельною ділянкою, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, є нікчемним.
Позивач вважає, що ефективним захистом його порушеного права є також припинення права власності ТОВ «Стройтайм 2020» на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка не відводилася ним, як єдиним розпорядником земель комунальної власності, для будівництва об'єкта нерухомого майна, то й відповідне здійснене на ній самочинне будівництво підлягає знесенню, а земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приведенню у придатний для використання стан та поверненню Київській міській раді.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року задоволено позов Київської міської ради.
Визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 листопада 2019 року № 49484172.
Визнано протиправним і скасовано рішення приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. від 17 липня 2020 року № 53189209.
Припинено право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв.м, за ТОВ «Стройтайм 2020».
Зобов'язано ТОВ «Стройтайм 2020» звільнити земельну ділянку, площею 198,3 кв.м (кадастровий номер 8000000000:79:425:0010), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан.
Стягнуто з ТОВ «Стройтайм 2020», державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. та ТОВ «Алі Ріелті» на користь Київської міської ради по 2 270 грн сплаченого судового збору, з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Стройтайм 2020» - адвокат Фрідман О.О. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині вимог Київської міської ради до державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С., ТОВ «Алі Ріелті», а частині позовних вимог до ТОВ «Стройтайм 2020» - закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у справі, що переглядається, позовні вимоги міської ради до ТОВ «Стройтайм 2020» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності ТОВ «Стройтайм 2020» на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 198,3 кв.м, не є ефективним способом захист та не забезпечує усунення порушень спричинених самочинним будівництвом. Тому оскаржене рішення у цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
Відповідачі приватний нотаріус КМНО Малахов М.С., ТОВ «Алі Ріелті» та державний реєстратор КП «Реєстраційне бюро» не є власниками спірного нерухомого майна та не створюють жодних перешкод позивачу у здійсненні ним права користування та розпорядження земельною ділянкою, а отже і не порушують прав та інтересів позивача.
Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судом попередньої інстанції обставини справи підтверджують, що спір у позивача Київської міської ради виник саме з ТОВ «Стройтайм 2020» щодо права власності на нежитлову будівлю та правомірності дій ТОВ «Стройтайм 2020» щодо реєстрації за ним такого права.
Таким чином, позовна вимога про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю не може бути звернена до приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. та державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро», яких позивач визначив відповідачами.
Єдиним належним відповідачем за заявленими позовними вимогами Київської міської ради є лише ТОВ «Стройтайм 2020».
За таких обставин у задоволенні позову Київради до приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С. та державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро», ТОВ «Алі Ріелті» слід було відмовити у зв'язку з неналежним суб'єктним складом відповідачів.
Спір у цій справі в частині позовних вимог заявлених до ТОВ «Стройтайм 2020» є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи, зокрема щодо права власності на нерухоме майно та державної реєстрації таких прав.
Оскільки позивачем у цій справі є Київська міська рада, а відповідачем за позовними вимогами є ТОВ «Стройтайм 2020», то спір усунення перешкод Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Представник Київської міської ради - Лаптєва О.В. надіслала через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11 березня 2026 року о 11:00 год., у якому вона посилається на те, що у цей день він не може бути присутнім у судовому засіданні, оскільки приймає участь у судовому засіданні в Шевченківському районному суді міста Києва.
Представник ТОВ «Стройтайм 2020» - адвокат Фрідман О.О. надіслав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 11 березня 2026 року о 11:00 год., у зв'язку з його перебуванням у дорозі з міста Львова до міста Києва та відсутністю стабільного інтернет-з'єднання для участі у засіданні у режимі відеоконференції.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
За змістом статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Доказів на підтвердження доводів, на які посилаються представники Київської міської ради та ТОВ «Стройтайм 2020» до указаних клопотань не надано.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представників Київської міської ради та ТОВ «Стройтайм 2020» у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
З матеріалів справи вбачається, що Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Стройтайм 2020», державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С., ТОВ «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі в частині позовних вимог Київської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності до ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю останнього.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження в частині позовних вимог Київської міської ради до ТОВ «Стройтайм 2020», державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Пономаренко О.В., приватного нотаріуса КМНО Малахова М.С., ТОВ «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності та призначено підготовче судове засідання (а.с. 34, 35 т. 1).
Тобто, учасниками справи є юридичні особи.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Частинами 1, 3 статті 3 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку : наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Натомість відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у цій справі позов однієї юридичної особи до інших юридичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, - підлягає розгляду у судах господарської юрисдикції.
Судом першої інстанції не взято до уваги суб'єктний склад сторін у цій справі, не досліджено питання юрисдикційності спору та помилково розглянуто справу у порядку цивільного судочинства, чим порушено норми процесуального права.
Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 377 ЦПК України визначено, що порушення правил юрисдикції загальних судів є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, незалежно від доводів апеляційної скарги.
Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини 1 статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина 1 статті 256 ЦПК України).
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням правил юрисдикції загальних судів, а тому відповідно до вимог названих вище норм процесуального закону підлягає скасуванню апеляційним судом із закриттям провадження у цій цивільній справі, а розгляд справи, за правилами ГПК України, віднесено до господарського суду.
Роз'яснити позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання ним судового рішення про закриття провадження у цій справі - звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позовна вимога до ТОВ «Стройтайм 2020» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності ТОВ «Стройтайм 2020» на нежитлову будівлю, має бути залишена без задоволення у зв'язку із застосуванням позивачем неефективного способу юридичного захисту, оскільки перевірку правильності застосування позивачем способу захисту має здійснювати повноважний на розгляд цієї справи суд господарської юрисдикції.
Роз'яснити позивачу, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі наявності підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», а саме: у разі закриття (припинення) провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020» - адвоката Фрідмана Олександра Олександровича задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Закрити провадження у справі за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксани Вікторівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малахова Максима Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алі Ріелті» про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію права приватної власності.
Роз'яснити позивачу, Київській міській раді, що розгляд справи відноситься до юрисдикції господарського суду.
Роз'яснити позивачу, Київській міській, раді право протягом 10 днів з моменту отримання цієї постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Стягнути з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтайм 2020» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 810 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16 березня 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська