1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 10 березня 2026 року апеляційні скарги прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2025 року, відносно,
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Берлін, ФРН, громадянина України, неодруженого, з повню середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, -
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25 лютого 2026 року.
Не погоджуючись з таким рішенням прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
Прокурор просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із правом внесення застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.
Захисник просив змінити ухвалу слідчого судді в частині визначеного розміру застави з 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. на 51 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що становить 154 428 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України, що підтверджується, зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Вважає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також характеризуючі дані підозрюваного, який є неодруженим, не має утриманців та міцних соціальних зв'язків.
На переконання прокурора, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, резонанс кримінального правопорушення, а також розмір спричиненої майнової шкоди, необхідно визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.
Захисник вважає, що матеріали клопотання не містять переконливих доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зазначає, що слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали не надано оцінку обставинам, передбачених вимогами п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу, а також не обґрунтовано визначення застави, у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.
Зокрема, на думку захисника, слідчим суддею не враховано майновий стан підозрюваного під час вирішення даного питання.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, пояснення прокурора, який підтримав, подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 грудня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025100020004360 , за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.
18 грудня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.
18 грудня 2025 року слідчий СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2025 року частково задоволено клопотання, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 заставу в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 454 200 грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25 лютого 2026 року, включно.
Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді, вважає його законним, вмотивованим, та обґрунтованим з наступних підстав.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як вбачається із матеріалів провадження, зокрема журналу судового засідання, слідчий суддя дослідив матеріали клопотання, вислухав пояснення учасників судового розгляду, а також врахував дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави.
Слідчий суддя під час вирішення клопотання, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах. А тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, вважав наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190 КК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 цього Кодексу при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити, серед іншого, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею враховано тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, обставини та спосіб його вчинення, його роль у кримінальному провадженні, наслідки, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного.
Враховуючи наведене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що такий запобіжний захід як застава на даному етапі зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням на підозрюваного передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, так як саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення, а також зможе як запобігти імовірним ризикам, так і забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів звертає увагу на те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення та ролі підозрюваного у ньому, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 грн. З таким рішенням колегія суддів погоджується.
Доводи, на які посилається сторона захисту в апеляційній скарзі є безпідставними та враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який, на переконання колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, і підстави для його скасування відсутні.
Доводи сторони обвинувачення про те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також характеризуючі дані підозрюваного, який є неодруженим, не має утриманців та міцних соціальних зв'язків, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Твердження прокурора про необхідність визначити заставу у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн., є необґрунтованими. Підтверджень необхідності визначення такого розміру застави стороною обвинувачення не надано, як і даних, про порушення підозрюваним ОСОБА_7 , покладених на нього обов'язків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 753/27131/25 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/1803/2026 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.181 КПК України