Номер справи 175/4564/26
Номер провадження 1-кс/175/534/26
іменем України
13 березня 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026052390000232 від 05.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м.Краматорськ, розлучений, має на утримані неповнолітню дитину, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштований, проживає АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 17.12.2015 Дружківським міським судом Донецької області за ч.2 ст.260 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 07.11.2016 Краматорським міським судом Донецької області за ч.1 ст.190, ст.71 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі;
- 31.01.2017 Краматорським міським судом Донецької області за ч.1 ст.187, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі;
- 12.07.2022 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
- 19.02.2024 Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. 13.11.2024 звільнений з Синельниківської ВК Дніпропетровської області;
- 20.05.2025 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду;
- та відносно якого 30.06.2025 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області спрямовано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025052390000687 від 10.06.2025 за ч.4 ст.185 КК України;
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 04 лютого 2026 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 проходив повз торговельного центру «Дім Торгівлі», за адресою: м. Краматорськ, пр-т Незалежності, 23, як у цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, умисне, повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено на всій території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2026 року № 4757-ІХ, яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 3 лютого 2026 року на 90 діб, тобто до 04.05.2026 року.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 зайшов до вказаного торговельного центру, а саме до приміщення магазину «Світ Електроніки» та, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме: тример Philips МG3920/15 вартістю 1399,00 грн; геймпад Game Рrо GPX13W вартістю 1439,10 грн; ювелірні ваги YD 9022 вартістю 176,00 грн; телевізійну приставку World вартістю 464,00 грн.
Після вчинення злочину ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) гривень 10 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка, вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, що 09 березня 2026 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 проходив повз магазині «Міліторг», розташованого за адресою: м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, 39. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, умисне, повторне викрадення чужого майна, з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, який введено на всій території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та який в подальшому неодноразово продовжувався, останній раз відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2026 року № 4757-ІХ, яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 3 лютого 2026 року на 90 діб, тобто до 04.05.2026 року.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, умисно, повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишається непоміченими для сторонніх осіб, за допомогою знайденого біля магазина каменю, розбив скло у вхідних дверях, після чого через отвір у вхідних дверях проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що є іншим приміщенням, звідки викрав чуже майно, що належить ОСОБА_9 , а саме:
- Складний ніж з рукояткою червоного кольору та візерунком павука на рукоятці в кількості 2 одиниць; - ніж «Ganzo» складний G626-ВS, RD самурай, в кількості 1 шт, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G721B, в кількості 1 одиниці, вартістю 1250,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G617B, в кількості 1 одиниці, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G619, в кількості 1 одиниці, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G615, в кількості 1 одиниці, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G767, в кількості 1 одиниці, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G6803 в кількості 1 одиниці, вартістю 350,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» G707B в кількості 1 одиниці, вартістю 1200,00 гривень; - ніж складний SKIF DEFENDER II - 9 crl18hov рук. 6,10,224 мм(км. 97 мм), в кількості 1 одиниці, вартістю 1900,00 гривень; - ніж складний Skif Vulture 9 crl18hov рук. 6,10,215 мм(км. 95 мм) в кількості 1 одиниці, вартістю 1900,00 гривень; - ніж складний «Ganzo» з маркуванням G745» в кількості 1 одиниці; - ніж складний «ACTIVE» в кількості 1 одиниці; - пневматичний пістолет М84 соl 177(4,5 мм) 25КО6498, в кількості 1 одиниці; - пневматичний пістолет МАКАКОROV D2JG129417, в кількості 1 одиниці; - пневматичний пістолет НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в кількості 1 одиниці; - пневматичний пістолет WIN GUN321 24КО5383, в кількості 1 одиниці; - рюкзак чорного кольору М-ТАС 36л L large ASSAULT Расk Lasercut, в кількості 1 одиниці, вартістю 2300,00 гривень; - рюкзак зеленого кольору, об'ємом 36 літрів, в кількості 1 одиниці; - тактичний підсумок Кавер на шолом ТОR-D р.м., Cordura 1000 мультикам U-WIN, в кількості 1 одиниці; - М-Тас сумка Fanny Bag Coyote, в кількості 1 одиниці, вартістю 900,00 гривень; - штурмова панель задня під три магазини AGILE MTD U-WIN, в кількості 1 одиниці, вартістю 2950,00 гривень; - учбова граната GREENADE HAND PRACTICE UA.TR. 072-Р1-0003-2022, П-67- Учбова, PYROSOFT, в кількості 1 одиниці; - пневматичний автомат в кількості 1 одиниці; - пневматичний пістолет «22L1663337», в кількості 1 одиниці.
Після вчинення злочину ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 80000 гривень 00 копійок.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка, вчиненому повторно, поєднану з проникненням до іншого приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід з числа більш м'яких.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати більш м'який запобіжний захід, стверджував, що зробив належні висновки, більше такого не повториться.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
12.03.2026 о 19:00 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Затримання підозрюваного ОСОБА_5 до обрання запобіжного заходу не здійснювалось.
Клопотання про застосування запобіжного захисту підозрюваному вручено 12.03.2026 о 20:30, тобто завчасно, дотримано вимоги трьохгодинного строку, визначеного ч.2 ст.184 КПК України, до початку розгляду клопотання.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Слідчий суддя встановив, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України здійснено 12.03.2026.
Суддею взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколи огляду місця події, протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 , протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 , протоколи оглядів предметів за участю потерпілого ОСОБА_10 , протоколи допитів свідків ОСОБА_11 . ОСОБА_12 , протокол пред'явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_10 .
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_5 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_5 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Підставою вважати, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він перебуваючи на волі і, маючи змогу вільно пересуватися, зможе спілкуватися зі свідками та потерпілими у вищевказаному кримінальному провадженні та вмовити останніх до зміни показань на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Підставою вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інші злочини є те, що останній раніше неодноразово судимий, в тому числі і за корисливі злочини, не має офіційного джерела прибутку, що вказує на існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відтак встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовому засіданні доказами.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, наявність численних судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Недостатність застосування домашнього арешту обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує постійного цілодобового стороннього контролю за діями підозрюваного, обмеження його вільного спілкування із свідками, потерпілими, що неможливо досягти при домашньому арешті.
Інші запобіжні заходи у виді застави, особистого зобов'язання та особистої поруки із тих самих причин є неспроможними запобігти встановленим ризикам, оскільки мають ще більш м'який характер та менші стримуючі спроможності впливу на поведінку підозрюваного.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом.
7. Обґрунтування розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов'язків, передбачених КПК України
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Дане кримінальне провадження не входить до виключень передбачених частиною четвертою ст.183 КПК України, а тому слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК).
При визначені достатнього розміру застави слідчий суддя, серед іншого, враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно непрацевлаштований, раніше неодноразово судимий.
З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків слід визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень.
У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме щодо явки за викликом, контролю за місцем перебування, обмеження спілкування зі свідками.
Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слід задовольнити.
Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК,
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11.05.2026 включно.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту.
Визначити розмір застави, як альтернативного виду запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків, - 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 -під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
1) не відлучатися із м.Краматорськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави та до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1