16 березня 2026 року
м. Київ
справа № 758/20993/25
провадження № 51-880ск26
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року,
встановила:
за ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 січня 2026 скарга ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), залишена без розгляду та повернута особі, яка її подала (справа № 758/20993/25).
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 13 лютого 2026 року, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі ОСОБА_4 висуває вимогу про перегляд у касаційному порядку зазначеного судового рішення, просить його скасувати. Зазначає про необґрунтованість висновків апеляційного суду щодо пропуску ним строку подання апеляційної скарги. Вважаючи, що строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали ним не був пропущеним (на його думку), а тому не порушує питання про його поновлення.
Мотиви Суду
Колегія суддів, перевірила доводи, наведені в касаційній скарзі та додані до неї копії судових рішень, матеріали провадження за касаційною скаргою, дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до визначених законом процедур судочинства. Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 КПК України).
Провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції регламентовано у главі 31 розділу V КПК України, положення якої передбачають, що на стадії прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач перевіряє дотримання вимог закону щодо суб'єкта та предмету апеляційного оскарження, змісту звернення й належності його розгляду в цьому суді, а також додержання апелянтом процесуальних строків.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України у разі подання апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження й відсутності клопотання про його поновлення апеляційний суд зобов'язаний повернути скаргу її авторові. При цьому згідно з ч. 7 указаної статті повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 05 січня 2026 року ОСОБА_4 подав 09 лютого 2026 року, тобто поза межами строку оскарження, встановленого у п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Водночас апелянт не порушив перед апеляційним судом питання про поновлення пропущеного процесуального строку, що зумовило застосування судом імперативних приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу.
Незгода з ухвалою від 13 лютого 2026 року, що постановлена на стадії допуску скарги до апеляційного провадження, пов'язана не із застосуванням норми права, якою керувався суд, а з тлумаченням ОСОБА_4 положень КПК України, які регламентують забезпечення участі особи у судовому розгляді.
Однак, аргументуючи свої вимоги, скаржник не зважив на те, що засада доступу до правосуддя гарантує участь особи саме під час розгляду судом справи по суті.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Отже, встановивши, що апеляційна скарга подана ОСОБА_4 поза межами строку на апеляційне оскарження та ним не заявлено клопотання про поновлення процесуального строку, суддя апеляційного суду обґрунтовано повернув апеляційну скаргу заявнику.
Крім того, згідно з ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_4 права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження, а у разі пропуску такого строку, то із подачею відповідного клопотання про його поновлення.
Тобто при наявності даних, які підтверджують поважність причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, скаржник не позбавлений права повторно звернутись до апеляційного суду із апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення такого строку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які б свідчили про необхідність їх перевірки за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3